Спостерігача

Якщо є метод спостереження у психології, то, очевидно, є спостерігач-дослідник і є проблема здатності до спостереження.

Без сумніву, всякий психолог-професіонал має бути спостережливим. Він повинен вміти робити висновки, виділяти з великої кількості ознак найсуттєвіші, охоплювати всі події, всі нюанси спостережуваної ситуації. Здійснити це досить складно.

Головна вимога до спостерігачів – бути об’єктивними, запобігати помилок. У літературі виділяють такі можливі помилки спостерігачів.

Гало-ефект (ефект ореолу, престижу), що ґрунтується на загальному вражені, яке створює спостережуваний на спостерігача. Він веде до поверхових узагальнень у сприйнятті і класифікації.

Ефект поблажливості – тенденція давати загальному результату спостереження перебільшено позитивну оцінку, що спотворює результат і вносить у дослідження помилки.

Ефект усереднення призводить до помилок внаслідок побоювання дослідником крайніх (найбільших і найменших, найкращих і найгірших та ін.) результатів, зводячи їх до середньо-нейтральних суджень.

Помилка контрастності – схильність спостерігачів, оцінюючи інших людей, ігнорувати, заперечувати або надто виділяти у них риси характеру, властивих (або невластивих) самому спостерігачеві.

Виділяють також низку чинників, що підвищують імовірність виникнення або збільшення помилок, зокрема:

- настрій спостерігача;

- тенденція очікування вчинку;

- невідповідність соціального стану спостерігача і спостережуваного;

- вплив подій, що відбулися після спостереження;

- попереднє особисте знайомство або попередні зустрічі з спостережуваним та ін.

Отже, помилок і чинників, які їх спричиняють, є чимало, аби піклуватись про об’єктивність спостерігача в психологічному спостереженні.

Г.В.Олпорт описав вісім особистісних якостей, які допоможуть спостерігачеві запобігти помилок у процесі спостереження.

1. Досвід. Для того щоб краще розуміти інших людей, необхідна досвідченість, потрібно мати великий досвід спілкування взаємодії з людьми у найрізноманітніших ситуаціях.

2. Подібність. Важливо, щоб спостерігач за своєю природою був подібний на ту людину, яку він має схарактеризувати.

3. Інтелект. Спостерігачу допомагає інтелект, коли бракує досвіду. Щоб зрозуміти людину – найперше треба виявити зв’язки між її минулими і теперішніми вчинками, між причиною і наслідком.

4. Глибоке розуміння себе. Правильна оцінка спостерігача самого себе допомагає глибше пізнати іншу людину.

5. Складність. Спостерігачі ліпше розуміють тих, хто не складніший від них, і важче оцінюють витончену, різнобічну особистість.

6. Відстороненість. Виявлено, що здатність розуміти інших людей найбільш розвинена у менш комунікабельних людей – інтровертів.

7. Естетичні нахили. Ця якість вища від усіх інших, особливо у найбільш обдарованих знавців людей. Особистість дослідника з естетичним нахилом розуму завжди прагне проникнути у внутрішню сутність людини, її неповторний світ життя.

8. Соціальний інтелект. Це соціальне пристосування до досліджуваного, уміння дуже точно прогнозувати його реакцію, його поведінку, а отже, і ліпше це все розуміти.

Як бачимо, у сфері дослідження людської спостережливості є проблема помилковості і суб’єктивізму, впливу особистісних характеристик, емоційних станів психологів-дослідників на результати наукових спостережень.

Зробимо спробу дослідити здатність бути спостережливими психологів-студентів. Адже для них ця риса є найнеобхіднішою у професійній практиці.

Мета роботи. Проаналізувати індивідуальні особливості психолога як

спостерігача.

Завдання роботи. Дослідити взаємозв’язок темпераменту, пам’яті, уваги із

спостережливістю студентів-психологів.

Хід роботи.

1. Поставити мету дослідження. Визначити, що саме треба діагностувати (темперамент, пам’ять, увагу чи ін.) для виявлення причинно-наслідкових зв’язків із спостережливістю людини.

2. Підібрати відповідні методики [2].

3. Організувати для дослідження групу студентів-психологів.

4. Визначити їхню спостережливість з допомогою тесту “Чи спостережливі ви?” [16] та дослідити вибраними методиками зазначені характеристики.

5. Проаналізувати процес дослідження.

Опрацювання даних.

§ Виділити відповідно до ключа тесту “Чи спостережливі Ви?” 4 групи досліджуваних (І – 45-70 балів, ІІ – 71-96 балів, ІІІ – 97-122 бали, ІУ – 123-150 балів).

§ Визначити для кожної підгрупи особливі значення темпераменту, пам’яті чи уваги.

§ Порівняти одержані дані у підгрупах, використовуючи математичну статистику, будуючи графіки, створюючи таблиці.

Інтерпретація та висновки.

Аналізують здобуті результати, виявляють причинно-наслідкові зв’язки між індивідуальними властивостями студентів та їхньою спостережливістю. Виводять висновки.

Звіт.

На підставі одержаних результатів досліджень студенти оформляють звіт, описують свою дослідницьку роботу.

Методика "Чи спостережливі Ви?"

Інструкція досліджуваному: прочитайте запитання і виберіть один з варіантів відповіді.

1. Ви заходите в іншу установу:

а) звертаєте увагу на розміщення столів і стільців;

б) звертаєте увагу на точне розміщення предметів;

в) розглядаєте розміщені на стінах предмети.

2. Зустрічаючись з людиною, Ви:

а) дивитесь їй в обличчя;

б) непомітно оглядаєте її з ніг до голови;

в) звертаєте увагу лише на окремі частини обличчя (очі, ніс…).

3. Що Ви запам’ятовуєте і почуваєте, перебуваючи на природі?

а) рослини;

б) небо;

в) почуття радості чи смутку, що охоплювало Вас тоді?

4. Прокинувшись зранку від сну, Ви:

а) відразу згадуєте, що слід сьогодні зробити;

б) згадуєте, що наснилося;

в) обмірковуєте те, що відбулося вчора.

5. Потрапляючи у громадський транспорт, Ви:

а) проходите вперед, не дивлячись ні на кого;

б) розглядаєте тих, хто сидить поряд;

в) обмінюєтесь словами з тим, хто стоїть поряд.

6. На вулиці Ви:

а) спостерігаєте за транспортом;

б) дивитесь на фасади будинків;

в) спостерігаєте за перехожими.

7. Коли Ви розглядаєте вітрини, то:

а) цікавитесь лише тим, що може Вам знадобитися;

б) розглядаєте те, що Вам у даний момент не потрібно;

в) кілька разів розглядаєте кожен предмет.

8. Якщо Вам у будинку необхідно щось знайти, то Ви:

а) зосереджуєтесь на тому місці, де, як Ви передбачаєте, могли

залишити цей предмет;

б) шукаєте всюди;

в) просите інших допомогти Вам.

9. Розглядаючи старі групові фотографії Ваших близьких, Ви:

а) хвилюєтесь;

б) Вам стає смішно;

в) Ви намагаєтесь упізнати тих, хто є на фотографії.

10. Уявіть, що Вам пропонують зіграти у невідому азартну гру, Ви:

а) пробуєте навчитись грати;

б) спочатку погоджуєтесь, а потім відмовляєтесь;

в) взагалі не граєте.

11. Ви на когось чекаєте в парку і:

а) спостерігаєте за тим, хто поряд з Вами;

б) читаєте газету;

в) про щось думаєте.

12. У зоряну ніч Ви:

а) розглядаєте сузір’я;

б) бездумно дивитесь на небо;

в) взагалі на небо не дивитесь.

13. Читаючи книгу, Ви:

а) позначаєте олівцем те місце, до якого Ви дочитали;

б) залишаєте закладку;

в) довіряєте своїй пам’яті.

14. Про своїх сусідів Ви пам’ятаєте:

а) їхнє ім’я та по батькові;

б) їхню зовнішність;

в) ні те, ні інше.

15. Побачивши сервірований стіл, Ви:

а) захоплюєтесь його вишуканістю;

б) перевіряєте, чи все є на своєму місці;

в) дивитесь, чи всі крісла розставлені так, як потрібно.

Ключ:

Підрахуйте бали відповідно до таблиці і визначте їхню суму.

Варіанти відповіді
№ запитання	А	Б	В

Якщо сума балів

Дата добавления: 2015-09-01