Читайте также:
|
Спрямованість функції спостереження на внутрішній світ людини називають самоспостереженням. Систематичне самоспостереження з науковою метою можна назвати суб’єктивним методом.
Як відомо, в психології в кінці ХІХ ст. був проведений грандіозний експеримент з приводу перевірки можливостей методу інтроспекції. Психологи видавали інтроспективні звіти. В них докладно описували відчуття, стани, переживання, які виникали у досліджуваних при певних подразниках (слова, зображення предметів, ушкодження й ін.). Зазначимо, що ще Декарт говорив про метод поглибленого самопізнання – інтроспекцію.
Відомі строгі інтроспекційні дослідження Тітченера, Вундта, інших учених. Проте, на жаль, ці дослідницькі старання не піднесли на п’єдестал бездоганного наукового методу - метод самоспостереження. Зауважимо, що в літературі часто трапляються два поняття – самоспостереження і інтроспекція. Важливо розрізняти зміст цих двох понять. Інтроспекція як метод потребує величезної підготовки дослідника і набуття ним майстерності в процесі занурення у свій власний світ, осягнення його до найглибших шарів і такий процес дослідження на сьогодні важко здійснити. Хіба що можна грубо його порівняти з процесом медитації. Тому сьогодні про метод, який не ставить проблеми найглибшого занурення у світ людини, а лише аналізує відчуття, міркування та почуття особистості, ми говоримо, як про метод наукового самоспостереження, а не інтроспекції.
Практика використання методу самоспостереження виявила низку його значних недоліків, що поставили під сумнів використання методу в цілому, хоча саме він тривалий час вважався головним у психології.
На сьогодні у психології метод інтроспекції розглядають як такий, що допомагає досліджуваному виявити факти своєї свідомості поступово і настільки, наскільки вони відкриваються людині. Дані самоспостереження фіксуються у звіті дослідника, мовленнєвим повідомленням досліджуваного. Вони розглядаються не як свідчення про закономірні зв’язки, причини відношення, а як “сирий матеріал”, що потребує переперевірки повторними дослідженнями, застосуванням об’єктивних методів. Самоспостереження в психології використовують сьогодні як допоміжний метод.
Для майбутнього психолога-дослідника є корисним практикування з методом самоспостереження, аналіз цього методу у практичному використанні.
Мета роботи. Розкрити особливості методу наукового самоспостереження.
Завдання роботи. Осягнути механізм самоспостережуваного методу в
психологічних дослідженнях, проводячи самоспостереження і
аналізуючи його.
Хід роботи.
Робота здійснюється кількома етапами.
Дата добавления: 2015-09-01; просмотров: 81 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Контролю за змінними | | | В практичній психології |