Спостереження. Якими б точними не були дані із спостережень, їх треба кількісно оцінити

Якими б точними не були дані із спостережень, їх треба кількісно оцінити, інтерпретувати, бо самі по собі вони є тільки просто сирий матеріал. Показати їхню наукову цінність можна, лише планомірно їх опрацювавши.

Найперше треба оцінити структуру поведінки досліджуваного і встановити кількість окремих її актів. Далі для кожного такого акту можна скласти діаграму, яка демонструватиме зміну цього акту поведінки з часом під впливом стимулів [19].

	Стимул
Основний	Хвилювання
Додатковий
Ускладнюючий
Відволікаючий
Руйнуючий
	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 час (хв)

Легшим варіантом є реєстрація і обробка кількісно оцінних величин. Наприклад, часу перебігу реакції на стимул, обсягу виконаної роботи, кількості запам’ятованих знаків та ін.

Найважчим під час аналізу психологічного спостереження є визначення ступеня тієї чи іншої якості, наприклад ступеня емоційного збудження. Проблема в тому, що брак зовнішніх ознак спостережуваної реакції не дає гарантії, що її справді немає, бо може бути й майстерно прихованою спостережуваним. Ця проблема залишається ще не вирішеною. Для кращого опрацювання даних можна фіксувати полярні прояви: є реакція – немає реакції; негативні емоції – позитивні емоції і т.д. Потім визначати частоту прояву і будувати полігон частот.

Для аналізу даних, їх наведення, можна використовувати таку величину, як швидкість зміни. Наприклад, швидкість зміни актів поведінки за час спостереження. Це може бути швидкість позитивних, негативних реакцій, наприклад швидкість подачі інформації під час конфлікту.

Можна використовувати в обробці даних спостереження і математичну статистику. Зокрема, визначати коефіцієнт рангової кореляції Спірмена для виявлення міри узгодженості спостерігачів.

r = 1 -	n	= 1 -	n
6 Σ di^2	6 Σ | Xi -Yi|^2
^і=1	^і=1	^,
n (n^2 –1)	n (n^2 –1)

де n – число спостережуваних категорій, довжина одного статистичного ряду;

X; У – кількість проявів окремих актів поведінки одного або кількох досліджуваних, що фіксують спостерігачі.

Нехай, наприклад, два психологи спостерігають за одним досліджуваним і реєструють такі прояви його поведінки, як:

а – агресивність вербальна;

б – безпечність;

в – ворожість;

г – грайливість та ін.

Дослідники складають таку таблицю:

Прояви поведінки спостережуваних	Кількість проявів поведінки	/Х-У/	Ранг категорії	/Хі-Уі/	/Хі-Уі/ ^2
зафіксована першим спостерігачем Х	зафіксована другим спостерігачем У	Хі	Уі
А
Б
В
Г
n = 4	å=11	å=6

Обчислюють емпіричний коефіцієнт рангової кореляції:

ρ _емп =1 - 6·6 / (64-4)=0,4

			6 · 6
ρемп	= 1	-	—	=	0,4
			64 – 4

Порівнюють емпірично визначений коефіцієнт рангової кореляції з табличними значеннями ρ_кр. Якщо ρ_емп ≥ ρ^*_кр (при 0,05), то кореляція статистично значима (суттєва). Якщо ρ_емп > ρ^*_кр (при 0,01), то кореляція є достовірною.

Психологи обчислюють відсоток розбіжності оцінки спостережуваних актів поведінки у досліджуваних.

k =Σ|Х-Y| / (maxX+maxY) · 100%

Для наведеного прикладу k = 65%

Для прищеплення навиків в опрацюванні даних студентам пропонують проводити спостереження за психічним перенасиченням, використавши методику, розроблену психологом А.Карстен [24]. У цьому дослідженні значна увага приділена процесу спостереження, тому студентам слід зосередити на ньому свою увагу.

Мета роботи А.Карстен полягає в дослідженні “психічного перенасичення”, спонукання до відновлення монотонної і нецікавої роботи (досліджуваний не знає мети). Доведено, що будь-яка діяльність, навіть тривала і монотонна, можлива, якщо вона включена в систему потреб людини, тобто реалізує певні мотиви і цілі.

Для дослідження використовують велику стопу паперу для писання, ручку, секундомір. Спостережуваному пропонують виконувати монотонне завдання – малювати на аркушах паперу кружечки (нулики).

Дата добавления: 2015-09-01