Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Науково-методичні викладки до семінару №3.

Сімферополь | СЕМІНАР №1 | Науково-методичні викладки до семінару №1. | СЕМІНАР №2 | Науково-методичні викладки до семінару №2. | Науково-методичні викладки до семінару №4. | СЕМІНАР №5 | Науково-методичні викладки до семінару №5. |


Читайте также:
  1. Науково-методичні викладки до семінару №1.
  2. Науково-методичні викладки до семінару №2.
  3. Науково-методичні викладки до семінару №4.
  4. Науково-методичні викладки до семінару №5.

Запровадження Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (European Community Course Credit, Transfer System – ЕСТS) розглядається у Болонських домовленостях як обов’язкова передумова для входження до європейського освітнього простору.

ЕСТS – це система, в основу якої покладено систематизований спосіб описання освітньої програми шляхом визначення кредитів (балів) її компонентам. Вона визначає навчальне навантаження студентів, необхідне для виконання завдань навчальної програми, створеної на основі визначення погоджених результатів навчання та необхідного рівня знань, які необхідно отримати. Опис кредитів у системах вищої освіти може базуватися на різних параметрах, таких, як обсяг роботи, результати навчання та контактні години. Використання ЕСТS є добровільним і базується на взаємній довірі та переконанні щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.

ЕСТS надає нові можливості тим, хто навчається. Зокрема, студенти можуть:

– переходити від вивчення однієї галузі знань до іншої всередині одного вищого навчального закладу;

– вивчати дисципліни інших вищих навчальних закладів у своїй країні або за кордоном;

– накопичувати кредити за попереднє навчання або навички (APL – акредитація попереднього навчання), отримані як традиційним, так і нетрадиційним шляхом, через навчання на робочому місці (APE – акредитація попереднього навчання методом експерименту);

– використовувати академічні кредити як кошти отримання звільнення від іспитів (тестування) в закордонних і вітчизняних професійних освітніх агентствах, і навпаки;

– поєднувати навчання повного академічного дня з вечірнім навчанням;

– продовжувати навчання після перерви.

Система ECTS допомагає вищим навчальним закладам забезпечити прозорість навчальних планів, у яких відображена детальна інформація щодо змісту навчального процесу під час здобуття ступеня; надає допомогу у вирішенні питань академічного визнання кваліфікацій завдяки попередньому узгодженню змісту програми навчання між студентом, його рідним університетом і приймаючим університетом; чіткіше відображає структуру курсів навчального плану, навчальне навантаження студента й результати навчання; зберегти власну автономію та відповідальність за всі рішення щодо результатів навчань студентів.

Система кредитів у сфері вищої освіти є основою для складання кошторису державного фінансування. Навантаження кафедр, викладачів і студентів визначаються кредит-годинами, ґрунтуючись на якому вирішується питання про перехід студента на наступний курс. Оплата за навчання провадиться також на основі кредиту. Вона регулює різнобічну діяльність університету: програму навчання, навчальний план, розклад занять, оцінювання знань студентів, присудження ступенів, визначення оплати за навчання, тощо. Ця система дозволяє ретельно оцінити діяльність викладача та студента, регулює навантаження викладачів та студентів. Вона забезпечує свободу навчання, що відповідає ринковим економічним відносинам.

Система ECTS базується на 3-х головних елементах: інформації (про навчальні програми та досягнення студентів), взаємній згоді (між освітнім закладом і студентом) та оцінюванні ECTS (щоб вказувати обсяг роботи виконаної студентом). Ці елементи впроваджуються в дію за допомогою 3-х ключових документів: інформаційного пакета, анкети: (заяви) та переліку оцінок дисциплін. Серед головних вимог до застосування норм і механізмів ECTS є призначення координатора ECTS від навчального закладу; призначення координаторів ECTS з працівників кафедр (факультетів) за дисциплінами на всіх факультетах, які мають намір користуватися ECTS.

Слід розрізняти відмінність між призначенням кредитів для розділів курсу та присвоєнням кредитів студентам. Кредити ECTS призначаються для розділів курсу, але присвоюються лише студентам, які успішно завершили курс, задовольняючи всі необхідні вимоги щодо оцінювання. Інакше кажучи, студенти не отримують кредитів ECTS просто за відвідування занять чи проведення курсу за кордоном – вони мають задовольнити всі вимоги щодо оцінювання, визначені в закордонному закладі, щоб продемонструвати, що вони виконали заявлені навчальні завдання для певного розділу курсу. Процедура оцінювання може проводиться в різних формах: письмові чи усні екзамени, як презентації на семінарах, інформацію про які слід подати в інформаційному пакеті.

Важливою складовою ECTS э Додаток до диплома, розроблений Європейською комісією, Радою Європи та ЮНЕСКО для того, щоб установити міжнародне пересування та спростити академічне та професійне визнання кваліфікацій. Цей додатковий документ, який додають до диплома про вищу освіту, являє собою стандартній опис сутності, рівня, контексту, змісту та статусу знань, здобутих і успішно засвоєних випускником. Додаток до диплома забезпечує взаємозалік і керування академічними та професійними визнаннями кваліфікацій (дипломи, рівні, сертифікати тощо). Знак Додаток до диплома присуджують вищому навчальному закладу, який видає Додаток до диплома всім випускникам бакалаврського та магістерського рівнів. Нині визначилися два типи міжнародного визнання дипломів і кваліфікацій, які вимагають двох типів оцінювання документів: 1) академічне визнання, яке стосується рішень про визнання, що дозволяють особі приступити або продовжити курс навчання або надають право використати національне звання або ступінь приймаючої країни на основі знань або ступеня, отриманого в рідній країні; 2) професійне визнання стосується методологій і процедур оцінювання документів з метою працевлаштування.

Академічне та професійне визнання мають різні цілі й можуть потребувати різних підходів і механізмів. Однак, їх об’єднує методологія оцінювання освітнього компонента документа або кваліфікації.

Системі оцінювання знань належить важлива роль у забезпеченні високої якості освіти та формуванні конкурентоспроможних фахівців. Європейську систему «полегшеної шкали оцінювання» (шкалу оцінювання ECTS) сформовано для того, щоб передача оцінок була могла ефективно проводитися за допомогою полегшеного оцінювання, зрозумілого у всій Європі. Національна шкала оцінок перекладається на семиступінчату модель, за допомогою якої оцінки, отримані в різних країнах, можуть бути співвіднесені між собою. При цьому принципи перезарахування виробляються та затверджуються на рівні відповідних факультетів. Тобто шкала оцінювання ECTS розроблена для того, щоб допомогти навчальним закладам перенести оцінки, виставлені місцевим закладам. Вона надає додаткову інформацію щодо роботи студентів, а не замінює загальні оцінки.

ECTS акумулює в собі переваги для вищого навчального закладу: сприяє розвитку автономізації та відповідальності; відкриває нові можливості для співпраці; сприяє розвитку комунікативних зв’язків між вищими навчальними закладами; стимулює підвищення якості навчального процесу та організаційно-адміністративної діяльності; підвищує якість студентської мобільності, поліпшує зміст навчальних програм, а також якість навчального процесу та його результати. Для професорсько-викладацького складу ECTS розширює вибір для навчання за кордоном; дозволяє самим сформувати програму навчання; забезпечує сертифікацію процесу навчання в іноземному навчальному закладі; гарантує академічне визнання.

Не можна не відзначити й деякі недоліки у застосуванні ECTS. Передусім вона може призвести до фрагментації знань, сегментації процесу навчання, зменшення значимості наукових досліджень у процесі навчання тощо.

 


Дата добавления: 2015-08-02; просмотров: 46 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
СЕМІНАР №3| СЕМІНАР №4

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)