Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поезія Л. Кир’якова, В. Бахтарова, В. Кіора.

Історія поселення угорців в Україні. | Огляд української літератури. | Поезія Кароя Ласловича Балли. | З історії поселення євреїв в Україні. | Повісті Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар», «Хлопчик Мотл». Роман «Мандрівні зірки». | Байкар і дитячий поет Елієзер Штейнбарг. | Історія поселення німців в Україні. | Українсько-німецькі літературні взаємини. | Життя і творчість К. Е. Францоза. | Лірика Пауля Целана. Його зв’язки з Буковиною. |


Читайте также:
  1. Поезія вагантів (голіардів) і її місце в історії середньовічної літератури.
  2. Поезія Василя Сидоренка. Його зв’язки з Буковиною.
  3. Поезія Кароя Ласловича Балли.

Після війни буквально двоє людей – це Антон Шапурма і Леонтій Кир’яков – продовжували писати. Вони були з того гурточка, власне, з тих перших, і далі писали румейською мовою, але їх не публікували. Була така хитра політика: от давайте, ми будемо вас видавати в перекладі – будете ж виходити на широкий загал. А оригіналу нема. А в радянських друкарнях ніде немає грецького алфавіту. Проте були такі ентузіасти українські – Андрій Білецький і Тетяна Чернишова – зокрема, Білецький розробив на основі кририлиці алфавіт для румейської мови. І вже настала хрущовська відлига, а потім і брєжнєвські часи почали закручувать гайки – але якось зрушилося з друком: потрошечку, в районних газетах, подалі від центру. Потім вийшла одна збірочка Шакурми, потім Кир’якова, потім з’явилися молодші: троє братів Патрича, Донат, Георгій та Леонід, які всі писали, і Нуотіс (справжнє українське прізвище – Данченко), і Василь Бахтаров, що писав спершу російською, потім українською, потім перейшов на румейську. Вони всі гуртом переклали “Кобзар” – умовно повний, який видавався у 60-70-ті, переклали дуже багато української поезії, починаючи від Тичини й аж до Драча, Олійника, Стуса і так далі. З’явився наймолодший із тої когорти – Федір Шебаніц, 1944-го року народження. Він писав спершу російською мовою, а з 1988-го, коли почалася перебудова, став писати румейською – дуже плідно, просто шалено. У нього понад тисячу віршів, двадцять із яких покладено на музику. А ось нещодавно в Харкові було видано його переклад “Лісової пісні” Лесі Українки. Леся Українка ж має грецьке коріння по Драгоманову. Перший Драгоман – це перекладач із грецької мови у Хмельницького.

 

Кір'яков Леонтій Несторович (8 травня 1919, Сартана — 2008) — румейський поет, перекладач, член Спілки письменників СРСР та України.

Після закінчення 1935 року Сартанської середньої школи вступив до Маріупольського педагогічного технікуму, який закінчив 1938 року. Писати вірші румейською мовою почав1935 року. Перші його поетичні рядки друкувалися в грецькій газеті «Колехтивістис» в 1936–1937 рр. Ще студентом Маріупольського педтехнікума він розпочав співпрацю у газеті на посаді учня-літпрацівника, працював під керівництвом Г. А. Костоправа. Після закриття «Колехтивістиса» працював у колгоспі «Красный партизан» селища Сартана, разом із Антоном Шапурмою видавав свої твори в рукописному варіанті. За 20 років спільної роботи (1964—1986 рр.) вони випустили 12 таких збірок, які стали унікальними книгами, музейною рідкістю і зберігаються в музеях Москви, Києва, Канева, Маріуполя, Сартани.

В 1938—1941 року Леонтій Кір'яков працював на трубопрокатному заводі ім. Куйбишева (нині трубопрокатний цех ММК імені Ілліча). 13 вересня 1943 року був мобілізований, брав участь у визволенні міста Мелітополь. 1944 року зазнав поранення, до кінця війни служив у складі 106-го збірного пункту аварійних машин Третього Українського фронту. Нагороджений орденами Вітчизняної війни I ступеня, «За мужність», а також медалями; «За бойові заслуги», «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» та іншими ювілейними медалями. В 1946—1954 роках працював на Маріупольському трубопрокатному заводі ім. Куйбишева старшим контролером відділу технічного контролю.

Леонтій Кір'яков вів активну роботу з відродження румейської літератури, продовжуючи справу свого вчителя і наставникаГеоргія Костоправа. Він переклав на грецьку мову шедеври світової літератури: «Слово о полку Ігоревім», «Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі, а також твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, Т. Шевченка, Лесі Українки, М. Рильського, Д. Павличка.

Автор книг: «Малятам дошколятам» (1996), «Народні пісні греків Приазов’я» (1994), співукладач збірки «Казки греків Приазов'я», яку А. Андрєєва переклала на українську. Засновник, упорядник і співавтор грецького літературно-мистецького альманаху «Пирнэшу астру» («Ранкова зірка», у видавництві «Донбас» випущено чотири збірки — в 1988, 1989, 1991 і 1993 роках), в якому опубліковано твори грецьких літераторів України.


36. Українсько-грецькі літературні зв’язки.

ДогрецькоїтематикизверталисьМ.Костомаров, Я.Що­голів, пізніше – М.Рильський, Л.Первомайський. Є ряд пере­кла­дівтворівновогрецькоїлітературиукраїнськоюмовою. ПерекладачамизгрецькоївиступаютьВ.Сосюра, М.Сингаїв­ський, І.Драч, М.Клименко, О.Пономарів, А.Чар­дак­лі, Д.Де­мерджі, О.Жолдак таін.

 


Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 632 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Творчість Рози Ауслендер.| Огляд циганської літератури.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)