Огляд української літератури.

Українську літературу від зародження і до сьогодні можна поділити на декілька етапів. Кожен з них репрезентують певні постаті, які й творили нашу літературу.Прадавня українська література (до 988 року). Велесова книга.

Давня українська книжна література (Х ст. (988 р.) – ХVIII ст. (1798 р.))

Поезія українського Середньовіччя (доба Київської Русі). Слово о полку Ігоревім.

Доба Ренесансу в українській літературі (латиномовна поезія). Дрогобич Юрій. Кленович Себастіан. Оріховський-Роксолан Станіслав. Русин Павло з Кросна. Сакович Касіян. Смотрицький Мелетій.

Доба Бароко в українській літературі. Баранович Лазар. Величковський Іван. Зіновіїв Климентій. Климовський Семен. Мазепа Іван. Сковорода Григорій. Туптало Дмитро. Чурай (Чураївна) Маруся.

Нова українська література (кінець XVIII - початок XX ст.). Котляревський Іван.

Романтизм в українській літературі. Афанасьєв-Чужбинський Олександр. Боровиковський Левко. Глібов Леонід. Гребінка Євген. Гулак-Артемовський Петро. Думитрашко Костянтин. Забіла Віктор. Забіла Наталя. Кобилянський Володимир. Костомаров Микола. Куліш Пантелеймон. Манжура Іван. Метлинський Амвросій. Петренко Михайло. Устиянович Микола. Федькович Юрій. Шашкевич Антін. Щоголів Яків.

Поети "Руської трійці". Вагилевич Іван. Головацький Яків. Шашкевич Маркіян. Тарас Шевченко

Реалізм в українській літературі. Воробкевич Сидір.

Неоромантизм. Леся Українка.

Новітня українська література (XX ст. - наші дні).

Символізм в українській поезії. Вороний Микола. Олесь Олександр. Тичина Павло. Черкасенко Спиридон. Чупринка Григорій.

Поети "Молодої музи". Карманський Петро. Лепкий Богдан. Пачовський Василь. Твердохліб Сидір. Чарнецький Степан.

Поети Розстріляного Відродження (1917 - 1921 рр.). Атаманюк Василь Іванович. Бен Степан. Бобинський Василь. Буревій Кость. Влизько Олекса. Еллан Василь (Блакитний). Загул Дмитро. Йогансен Майк. Марко Вороний. Михайличенко Гнат. Плужник Євген. Поліщук Валеріан. Савченко Яків. Свідзінський Володимир. Семенко Михайль. Слісаренко Олекса. Фальківський Дмитро. Чумак Василь. Шкурупій Ґео.

Неокласики. Бургардт Освальд (Юрій Клен). Драй-Хмара Михайло. Зеров Микола. Рильський Максим. Филипович Павло.

Празька поетична школа. Дараган Юрій. Лівицька-Холодна Наталя. Липа Юрій. Лятуринська Оксана. Мазуренко Галина. Маланюк Євген. Мосендз Леонід. Ольжич Олег. Стефанович Олекса. Теліга Олена.

Поети першої половини ХХ-го століття. Антонич Богдан-Ігор. Білоус Дмитро. Біляїв Володимир. Багряний Іван. Бажан Микола. Барка Василь. Боровий Василь. Бровченко Володимир. Глазовий Павло. Гончар Олесь. Карпенко Микола. Кравчук Василь Іванович. Купчинський Роман. Малишко Андрій. Мисик Василь. Нехода Іван Іванович. Осьмачка Тодосій. Полтава Леонід. Руденко Микола. Сосюра Володимир. Супруненко Ганна (Стелецька Галина). Сухомлинський Василь.

Шістдесятники. Бабій Степан. Вінграновський Микола. Гнатюк Іван. Гуцало Євген. Драч Іван. Засенко Петро. Калинець Ігор. Кириченко Григорій. Коломієць Володимир. Корж Віктор. Костенко Ліна. Лубківський Роман. Мовчан Павло. Нечерда Борис. Олійник Борис. Підпалий Володимир. Павличко Дмитро. Самійленко Микола. Світличний Іван. Симоненко Василь. Сом Микола. Стус Василь. Танюк Леонід (Лесь). Тарнавська Марта. Тельнюк Станіслав. Тименко Григорій. Третьяков Роберт. Холодний Микола.

Нью-йоркська школа. Андієвська Емма. Бойчук Богдан. Віра Вовк. Марія Ревакович. Рубчак Богдан. Тарнавський Юрій.

Постшістдесятники. Базилевський Володимир. Жиленко Ірина. Жолоб Світлана.

Київська школа. Ілля Валерій. Вишенський Станіслав. Воробйов Микола. Голобородько Василь. Григорів Михайло. Кир`ян Надія. Кордун Віктор. Отрощенко Валентина. Рубан Василь.

Поети 70-90-х років. Іващенко Віталій. Влад Марія. Галич Петро. Герасим`юк Василь. Грищук Броніслав. Давидовська Наталя. Звєрьков Геннадій. Каунова Тетяна. Ковалів Юрій. Кремінь Дмитро Дмитрович. Луків Микола. Малкович Іван. Олійник Володимир. Онкович Дмитро. Осадчук Петро. Павловський Віталій. Талалай Леонід. Турбіна Ніка. Федюк Тарас. Чир Нестор. Чубай Григорій. Шевченко Михайло. Штонь Григорій. Юхниця Євген. Яворівський Володимир.

Поетичні угрупування. Бу-Ба-Бу (Ірванець Олександр, Андрухович Юрій, Неборак Віктор)."Нова деґенерація" (Андрусяк Іван, Процюк Степан, Ципердюк Іван)."Геракліт" (Гончар Назар, Лучук Іван, Мірошниченко Микола, Мойсієнко Анатолій). "Лугосад"

Канадські поети України. Гурко Стефанія. Долинський Іван. Славутич Яр (Жученко Григорій). Стех Ярослав.

14. Ласло Балла: життя і творчість. 28 жовтня 2010 р. відійшов у вічність видатний угорськомовний поет, прозаїк, перекладач і журналіст Ласло Карлович Балла. Він народився 23 липня 1927 р. с. Павловце (нині Словаччина) в родині службовця. Навчався в гімназіях міст Кошіце, Ужгород, Кішварда, у 1945-1946 рр. – в Ужгородському художньому училищі, а заодно склав іспити на педагогічному відділенні університету м. Пейч (Угорщина). Трудову діяльність Л. К. Балла розпочав як директор художнього салону в Ужгороді. У 1947 р. його запрошують на роботу в газету "Karpati Igaz Szo" – угорськомовний дубляж "Закарпатської правди". У 1951 р. Л. Балла – редактор новоствореної угорської редакції книжково-журнального видавництва "Карпати", згодом – редактор угорської редакції видавництва "Радянська школа", викладає угорську літературу в УжДУ. З 1965 р. Ласло Карлович – заступник головного редактора реорганізованої у самостійне видання газети "Karpati Igaz Szo", а з 1967 р. і аж до виходу на пенсію у 1987 р. – її головний редактор. Газета його стараннями друкує літературні сторінки, де в угорських перекладах регулярно публікуються твори українських письменників, молодих угорських журналістів і письменників. Літературну діяльність Л. Балла розпочав ще в гімназійні роки. З-під його пера вийшло понад 50 книжок – поезії, новели, повісті, романи і драми, публіцистика, мистецтвознавчі праці. Заслужену славу принесли йому збірки поезії "Співай голосніше" (1951), "З відкритим серцем" (1954), "Під кроною віку" (1989), книги повістей та оповідань "Їде Пішта не велосипеді" (1965), "Зойк мідної пластини" (1985), роман "Хмари без дощу" (1964), цикл історичних романів "Місце зустрічі – безмежність", над якими він працював більше двадцяти років. Остання його книга – „Мемуари". Особливою заслугою Ласла Карловича стала його перекладацька діяльність. Він переклав угорською твори Т. Шевченка, Лесі Українки, В. Стефаника, М. Коцюбинського, І. Франка, Л. Мартовича та ще десятків інших відомих українських письменників, видав "Антологію сучасної української поезії". Книжки Л. Балли виходили друком в Ужгороді, Києві, Москві, Будапешті, його твори перекладено багатьма європейськими мовами. Л. К. Балла – член Національної спілки письменників України з 1953 р., член Спілки письменників Угорщини. Літературна праця Л. К. Балли високо відзначена як в Україні, так і в Угорщині. Він лауреат Міжнародної літературної премії ім. І. Франка, премії ім. Лайоша Надя (Угорщина), обласної літературної премії ім. Ф. Потушняка, "Заслужений працівник культури", нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Золотої Зірки (Угорщина), Почесною грамотою Верховної Ради України, Почесною відзнакою Національної спілки письменників України, медалями, Почесними відзнаками обласної адміністрації і обласної ради. Л. К. Балла неодноразово обирався депутатом обласної та Ужгородської міської рад.

Дата добавления: 2015-07-16