Польська література

Це література польського народу (самоназва – поляци*, що становить основне населення Польщі. Поляки живуть також у Білорусі, Литві, Латвії, Чехії, Словаччині, Франції, Великобританії, Аргентині, США, Канаді. В Україні, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р., проживало 144,1 тис. поляків, причому більшість представників цієї меншини мешкає у Житомирській, Хмельницькій, Львівській областях.

Польська література твориться польською мовою, яка належить до західної підгрупи слов’янської групи індоєвропейської сім’ї мов і використовує алфавіт на основі латинського.

З Х ст. польська література творилася латинською мовою. А найдавніша пам’ятка польською мовою датується ХIII ст. – це релігійна пісня “Богородиця”.

Давньопольська література (ХІІ – серед. XVIII ст.* представлена творами Яна Кохановського, латиномовною поемою Севастяна Кленовича “Роксоланія”(1584*, в якій зображено життя українців, подано опис побуту, природи, міст. У 20-х роках ХІХ ст. в Польщі зародився романтизм, основопо­ложником якого був Адам Міцкевич (1798-1855*, найвидатнішим твором його є поема “Пан Тадеуш” (1834*. Письменники – представники “української школи” в польській літературі зверталися до української тематики, використовували український фольклор. Антоні Мальчевський (1793-1826* увійшов у літературу як автор поеми “Марія” (1825*, в якій зобразив життя польської шляхти в Україні XVII ст. Юзеф Богдан Залеський (1802-1886* написав поему “Збаразький похід” (1839*, пов’язану з Україною, її історією та фольклором. Северин Гощинський (1801-1876* присвятив повстанню Коліївщина 1768 р. поему “Канівський замок” (1828*.

У другій пол. ХІХ ст. в літературі з’явилась плеяда письменників: Еліза Ожешко, Болеслав Прус, Марія Конопніцька, Генріх Сенкевич. І.Франко, співпрацюючи в газеті “Кур’єр Львовскі”, брав участь у польськомовному літературному процесі; мав зв’язки із Яном Каспровичем, Болеславом Прусом. Українське літературне угрупування “Молода Муза” виникло під впливом “Молодої Польщі”. Польські діячі Владислав Оркан, Вацлав Морачевський, Станіслав Виспянський, Станіслав Пшибишевський перебували у взаєминах з українськими – Уляною Кравченко, В.Пачовським, Б.Лепким, В.Стефаником.

Деякі польські письменники писали українською мовою: К.Ценглевич, А.Шашкевич, С.Осташевський. Польські автори давали у своїх творах і картину українського оточення: Юзеф Ігнаци Крашевський (1812-1887*, Габріеля Запольська (1860-1921*.

Українська земля – батьківщина польськомовних письменників Станіслава Лема, Бруно Шульца.

Польсько-українські літературні зв’язки зміцніли завдяки перекладам М.Рильського, М.Зерова, В.Гжицького. Твори Т.Шевченка, Є.Маланюка, У.Самчука інтерпретували польською мовою К.Яворський, Ю.Лободовський, Ю.Чехович.

Над українсько-польськими літературознавчими питаннями працювали Г.Вервес, Ю.Булаховська, Р.Кирчів, Т.Пачовський, О.Грабовська та ін.

Українська історична тематика виразно звучить у творах Єжи Єнджеєвича (“Українські ночі, або Родовід генія”*, Ярослава Івашкевича (трилогія “Слава і хвала”, повість “Заруддя”*. В Україні сучасну польськомовну поезію творять Ярослава Павлюк (нар. 1932*, Крістіна Ангельська (нар. 1934*, Еугеніуш Голибард (нар. 1939* та ін. На Буковині – Людвік Маркуляк (нар. 1927*, Люція Ушакова (нар. 1952*.

Дата добавления: 2015-07-16