Кримськотатарська лытература

Це література кримських татар, тюркського етносу (самоназва – крим татарлар, кримли*, який заселяє в Україні в основному Кримський півострів. Мешкають також в Узбекистані, Румунії, Туреччині, Росії. За даними Всеукраїнського перепису 2001 р. проживало 248,2 тис. кримських татар – другого (після українців* корінного народу України. Етнічна історія кримських татар охоплює період від середини ХІІІ ст. і поділяється на кілька етапів:

Монголо-татарський і золотоординський.

Кримського ханства, самостійного (1437 – 1478*, залежного від Османської імперії (1478 – 1772*, від Росії (1772 – 1783*.

У складі Російської імперії, пізніше СРСР (1783 – 1944*.

Новий період в історії етносу розпочався від кінця 1970-х рр. – поступове повернення кримських татар в Україну та Крим (після примусової депортації народу в Середню Азію у травні 1944 р.*.

Кримськотатарська література розвивається кримськотатарською мовою, що належить до кипчацької групи тюркських мов. З 1938 р. використовується кирилична графіка.

Зачинателем кримськотатарської літератури був Махмуд Киримли (нар. напр. ХІІ ст.*. У 1223 р. написав великий поетичний твір “Повість про Юсуфа і Зулейху”, обсягом 1405 чотирирядкових строф. Кримсько-кипчацькою мовою у ХІV ст. творили Абдулмеджид Ефенді, Сейфі Сараїй, Мевля Кади Мухсін. Найзначнішою постаттю в історії класичної кримськотатарської поезії був Бора Ґази Герай Хан Ґазаїй (1554 – 1607*, доробком якого цікавилися І.Франко та А.Кримський. Джанмухамед (ХVІІ ст.* знаний як автор поеми “Тугайбей”, де оспівано похід українсько-кримського війська на Польщу у 1648 р., яким розпочалася національно-визвольна війна України.

Кримськотатарська література ХІХ – початку ХХ століття характеризується розквітом творчості Ісмаїла Гаспринського (1851-1914*, проза якого увійшла до золотого фонду кримськотатарської літератури.

У справі вивчення кримськотатарської літератури багато зробили у ХХ ст. сходознавець Агатангел Кримський (його ґрунтовний нарис “Література кримських татар” опубліковано 1930 р.* та П.Тичина, які досконало знали кримськотатарську мову і сприяли довоєнному виданню “Короткої антології кримськотатарських поетів”.

До українського читача література кримських татар приходить у перекладах Володимира Коломійця, Степана Литвина, Миколи Мірошниченка, Петра Осадчука, Леоніда Талалая, Станіслава Тельнюка. Кримськотатарською мовою Юнус Кандим переклав „Кавказ” Т.Шевченка (Сімферополь, 2000*. У книзі „Далекий і близький Шевченко” (Сімферополь, 1999* вміщено ряд творів українського класика у перекладі кримськотатарською мовою Юнуса Кандима, Аблязіза Велієва, Шакіра Селіма, Шаміля Алядіна, Юнуса Теміркаї та ін. У сфері українсько-кримськотатарських зв’язків активно працювали і працюють Олександр Губар, Микола Мірошниченко, Віктор Гуменюк, Валерій Басиров, Юнус Кандим.

Сучасна кримськотатарська література України представлена переважно поезією таких авторів, як: Юнус Теміркая (нар. 1915*, Сеїтумер Емін (нар. 1921*, Закір Куртнезір (нар. 1933*, Аблязіз Велієв (нар. 1939*, Шакір Селім (нар. 1942*, Шукрі Аппаз (нар. 1951*, Решид Меміш (нар. 1953*, Айше Кокій (нар. 1956*, Юнус Кандим (нар. 1959*. Сучасну кримськотатарську прозу репрезентують новели і повісті Ервіна Умерова (нар. 1938

ДЖАНМУХАМЕД (ХVІІ ст.* – кримськотатарський поет. Відомий як автор великої реалістичної поеми „Тугайбей” (обсяг – 2000 віршованих рядків*. Поему знайдено у 1925 р. етнографічною експедицією, очолюваною письменником і вченим Османом Акчокраклі. В перекладі українською мовою твір опубліковано у журналі „Східний світ” у 1930 р. В ньому оспівано похід об’єднаного українсько-кримського війська на Польщу у 1648 р. У центрі твору – образи Тугайбея, кримськотатарського полководця, і Богдана Хмельницького, українського гетьмана.

Твори

Джанмухамед. Тугайбей: Поема (фрагменти* / Пер. С.Литвина // Окрушина сонця: Антологія кримськотатарської поезії ХІІІ – ХХ ст. / Упор. М.Мірошниченко, Ю.Кандим; Вступ. ст. М.Мірошниченка. – К.: ГСРЛМНМ України, 2003. – С. 395–430.

ІСМАЇЛ ГАСПРИНСЬКИЙ (1851-1914* – кримськотатарський письменник, публіцист, просвітитель, громадський діяч, якого кримські татари називають „дідусем нації”. Засновник перших періодичних кримськотатарських видань, автор нової методики початкової освіти, підручника рідної мови, азбуки. Літературна спадщина І.Гаспринського – це повісті і романи „Сонце зійшло”, „Молла Аббас”, „Сто років потому”, „2000-й рік”, оповідання „Дівчина-левиця” та ін. Автор кількох тисяч публіцистичних статей; політичних і філософських творів. Похований у м. Бахчисарай.

Твори

Гаспринский И. Страна Благоденствия (отрывок* // Юнусова Л.С. Крымскотатарская литература: Сборник произведений фольклора и литературы VІІІ – ХХ вв. – Симферополь: Доля, 2002. – С. 143–150.

ЮНУС ТЕМІРКАЯ (нар. 1915* – кримськотатарський поет. Член НСПУ. Видав поетичні збірки „Досвіткова свіжість” (1970*, „Гірське джерело” (1972*, „Світанки” (1976*, „Пісні безсонних ночей” (1986*, віршовану повість “Амет-хан” (1980*. У 2001 р. у Києві вийшла двомовна збірка „Світло над дорогою”. Написав вірш „Тарасові Шевченку”, переклав на кримськотатарську мову поезію Т.Шевченка „Бували войни й військовії свари”. Живе у Сімферополі.

Твори

Теміркая Ю. Надія; “Ой на березі камінь!.. Він камінь для вас...”; Про поета; Туман на Яйлі; Ні волосина впасти не повинна; Без тебе; Побачив; Чи грань сонця взяла?; Чотиривірш; Дайте пити!; Поклик сонця: [Вірші] / Пер. С.Литвина, М.Мірошниченка, Д.Кононенка // На нашій, на своїй землі. – Кн. 1. – С. 284–303.

Теміркая Ю. Надія; Я хотів; Молодому поетові; Поклик сонця; Дайте пити!; Тарасові Шевченку; Екскурс у минуле; Зелен-світлом зависну; Побачив; „Ах дівчино ніжна з волоссям хвилястим...”; Достатньо; Вік живи, Махбуле Ахтемова; Без тебе; Мурабба для дружини; Чи грань сонця взяла?: [Вірші] / Пер. С.Литвина, М.Мірошниченка, Д.Кононенка // Окрушина сонця. – С. 395–430.

СЕЇТУМЕР ЕМІН (нар. 1921* – кримськотатарський письменник. Автор 19 книжок поезії і прози: „Білі квіти” (1968*, „Вогненні дні” (1969*, „Дорога” (1980*, „Голоси” (1983* та ін. Заслужений працівник культури України. Живе у Сімферополі.

Твори

Емін С. Клятва кримського татарина; Обпалила душу; Облиш ятрити рани: [Вірші] / Пер. М.Мірошниченка // На нашій, на своїй землі. – Кн. 1. – С. 210-219.

Емін С. Клятва кримського татарина; Обпалила душу; Якщо тебе не стане; Не повірю; Дівчина татарка; Море і мати; Ви почуєте мій голос: [Вірші] / Пер. М.Мірошниченка, В.Морданя // Окрушина сонця. – С. 475–498.

ЕРВІН УМЕРОВ (нар. 1938* – кримськотатарський прозаїк, драматург, перекладач з кримськотатарської, узбецької, туркменської на російську мову. Член Спілки письменників. Автор понад 10 книг: „Дорога на Коктал” (1972*, „Друга наречена” (1976*, „Чорні поїзди” (1991*, драми „Ураган” (1991*, комедії „Співай, мій дім, співай!” (1998* та ін. Ряд творів присвячено темі депортації кримських татар.

Твори

Умеров Э. Вторая невеста: Рассказы и повесть / Пер. авт. – М.: Сов. писатель, 1984. – 368 с.

Умеров Э. Черные поезда: Рассказы и повести / Пер. авт. – М.: Сов. писатель, 1991. – 352 с.

АЙШЕ КОКІЙ (нар. 1956* – кримськотатарська поетеса. Член НСПУ. Авторка збірки поезій „Доля моя” (1988*, упорядник “Хрестоматії кримськотатарської літератури” для 9-10 класів загальноосвітньої школи. Живе у Сімферополі.

Твори

Кокій А. Відгук; – Вітчизно! – гукнула...; Видива; Моя молитва: [Вірші] / Пер. М.Мірошниченка // На нашій, на своїй землі. – Кн. 1. – С. 244–253.

Кокій А. Моя молитва; Видива; – Вітчизно! – гукнула...; Відгук: [Вірші] / Пер. М.Мірошниченка // Окрушина сонця. – С. 711–720.

ЮНУС КАНДИМ (нар. 1959* – кримськотатарський поет, перекладач-україніст, публіцист, заслужений діяч мистецтв України. Член НСПУ. Автор збірок поезій „Ти скидаєшся на море” (1988*, „Жовта мить” (1997*, монографії про Н.Челебіджихана. Переклав кримськотатарською твори Т.Шевченка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, В.Сосюри, Ю.Мушкетика, П.Мовчана, І.Іова та ін. Один з упорядників антології кримськотатарської поезії “Окрушина сонця” (2003*. Живе у Сімферополі.

Твори

Кандим Ю. „Тихо-тихо падає з зеніту... ”; Вороння; Страх; „Не помітять ні простір мене, ані час... ”; „Забув усе на світі я учора... ”; Крок; У дорозі; Либонь; Я пройшов...; Напевне, завтра...; Навпаковини; „Кохана, ти скидаєшся на море... ”: [Вірші] / Пер. М.Мірошниченка, А.Мойсієнка // На нашій, на своїй землі. – Кн. 1. – С. 220–243.

Кандим Ю. „Тихо-тихо падає з зеніту...”; Страх; Крок; „Кохана, ти скидаєшся на море...”; Успадковані дороги; Камені на березі; Паліндроми; Мур; Де ж?: [Вірші, акровірші] / Пер. М.Мірошниченка // Окрушина сонця. – С. 733–753.

Кандим Ю. Джерела духовного єднання: Історія і сучасний стан українсько-кримськотатарських літературних зв’язків // Літ. Україна. – 2003. – 13 листоп. – С.3.

І. Прочитати:

Уривки з поеми Джанмухамеда „Тугайбей”.

Твори Ісмаїла Гаспринського.

Вірші Юнуса Теміркаї.

Вірші Сеїтумера Еміна.

Вірші Айше Кокій.

Вірші Юнуса Кандима.

Твори Ервіна Умерова: „Осінь, пора весіль”, „Чорні поїзди”, „Самотність”.

ІІ. Вивчити напам’ять:

Вірш Юнуса Теміркаї „Тарасові Шевченку”.

Вірш Сеїтумера Еміна „Клятва кримського татарина”.

Вірш Айше Кокій „Моя молитва”.

ІІІ. Опрацювати питання:

Огляд історії кримських татар.

Загальна характеристика кримськотатарської літератури.

Сторінки української історії, образ Богдана Хмельницького в поемі „Тугайбей” Джанмухамеда.

Життєво-творчий шлях Ісмаїла Гаспринського.

Сучасна кримськотатарська поезія (Юнус Теміркая, Сеїтумер Емін, Айше Кокій, Юнус Кандим*.

Проза Ервіна Умерова.

Українсько-кримськотатарські літературні зв’язки.

Дата добавления: 2015-07-16