Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Компетенція та структура ОАД

Сучасне міжнародне право розвивається значною мірою під впливом ООН. | Неофіційна кодифікація міжнародного права | Мирне врегулювання суперечок. | Визнання національно-визвольного руху | Континентальний шельф | Види міжнародних договорів | Публікація і реєстрація договорів | Національне законодавство України і право міжнародних договорів | Членство в міжнародних організаціях | Загальна характеристика ООН. |


Читайте также:
  1. BITMAPFILEHEADER – эта структура содержит информацию о типе, размере и представлении данных в файле. Размер 14 байт.
  2. II. Структура 12-річної школи
  3. II.СТРУКТУРА ОТЧЕТА ПО ПРАКТИКЕ
  4. III. Структура «минус»-пространства, его семантика, его трансформации
  5. IV. Состав и структура.
  6. quot;Кентерберійські оповідання"Чосера. Структура. Зміст.
  7. VII. Методика проведення заняття та організаційна структура заняття

Організація американських держав (ОАД) - міжнародна організація Західної півкулі. ОАД створено ЗО квітня 1948 р. на IX Міжамериканській конференції у Боготі (Колумбія), де було підписано статут організації. ОАД створено на основі Панамериканського союзу, який існував з 1890 р. Згідно із задумами її творців, ОАД мала стати законодавчим і виконавчим механізмом міжамериканської системи, яка формувалась протягом багатьох десятиліть. ОАД об'єднує 34 держави Західної півкулі.

Статутні цілі організації:

· підтримання миру і безпеки на континенті;

· мирне врегулювання спірних питань між державами-членами;

· організація спільних дій проти агресії;

· вирішення загальними зусиллями держав-членів політичних, економічних, правових проблем, що стоять перед ними;

· сприяння соціальному, економічному, культурному розвитку країн - учасниць організації.

Принципи діяльності і структура ОАД визначені статутом 1948 р. (набув чинності 13 грудня 1951 р.), в основу якого було покладено Міжамериканський договір про взаємодопомогу 1947 р.

Вищим органом ОАД е Генеральна Асамблея (ГА), яка визначає загальну політику організації, структуру і функції органів ОАД, затверджує програми та бюджет. Сесії ГА проводяться щорічно в країнах - учасницях ОАД почергово. Рішення ГА приймаються більшістю голосів, за винятком тих випадків, коли згідно зі статутом вимагається дві третини голосів.

Консультативна нарада міністрів закордонних справ скликається для розгляду особливо важливих питань. При цьому форумі функціонує Консультативний комітет оборони, який складається з вищих військових представників держав - членів ОАД.

Під керівництвом Генеральної Асамблеї працюють такі основні органи ОАД з широкими повноваженнями, як Ради.

Постійна Рада здійснює загальне керівництво і контроль за повсякденною діяльністю організації і виконує функції Консультативного органу і комітету з підготовки сесій Генеральної Асамблеї. Засідання Постійною Ради відбуваються два рази на місяць у штаб-квартирі ОАД.

Міжамериканська економічна і соціальна Рада покликана сприяти розвитку економічного співробітництва між державами-членами. Вона проводить одну зустріч на рік на рівні міністрів.

Міжамериканська Рада з питань освіти, науки і культури займається питаннями активізації співробітництва і обмінів у сфері освіти, науки, культури.

Генеральний секретаріат - центральний постійно діючий орган, який очолює Генеральний Секретар; здійснює політику і програми, які прийняті Генеральною Асамблеєю і Радами. Генеральний Секретар обирається Генеральною Асамблеєю терміном на п'ять років.

Місцеперебування основних органів ОАД - Вашингтон.

 

СНД

Співдружність Незалежних Держав, СНД — регіональна міжнародна організація, до якої входять більшість пострадянських країн.

СНД засновано на засадах суверенної рівності всіх його членів, тому всі держави-члени є самостійними суб'єктами міжнародного права. Співдружність не є державою і не володіє наднаціональними повноваженнями.

Основні цілі організації:

-Співпраця в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших галузях;

-Всебічний розвиток держав-членів в рамках єдиного економічного простору, міждержавної кооперації та інтеграції

-Забезпечення прав і свобод людини;

-Співпраця в забезпеченні міжнародного миру і безпеки, досягнення загального і повного роззброєння;

-Взаємна правова допомога;

-Мирне вирішення суперечок і конфліктів між державами організації].

До сфер спільної діяльності держав-членів відносяться:

-Забезпечення прав і основних свобод людини

-Координація зовнішньополітичної діяльності;

-Співпраця у формуванні і розвитку спільного економічного простору, митної політики;

-Співпраця в розвитку систем транспорту, зв'язку;

-Охорона здоров'я та навколишнього середовища;

-Питання соціальної і міграційної політики;

-Боротьба з організованою злочинністю;

-Співпраця в галузі оборонної політики і охорони зовнішніх кордонів.

118. Міжрегіональні організації (ОІК)

Організація ісламського співробітництва міжнародна організація ісламських країн.

Організація Ісламська Конференція є найбільшою й найвпливовішою офіційною урядовою мусульманською міжнародною організацією. У цей час об'єднує 57 країн із населенням близько 1,2 млрд. людей. Спочатку в її склад входили 25 держав Азії й Африки та Організація звільнення Палестини. Мета створення ОІК: співробітництво між мусульманськими державами, спільна участь у діяльності на міжнародній арені, досягнення стабільного розвитку країн-учасниць.

Керівні органи ОІК: зустріч королів, глав держав і урядів (саміт), конференція міністрів закордонних справ, генеральний секретаріат і допоміжні органи (Стаття 3 Статуту ОІК). Зустріч королів, глав держав і урядів (саміт) обумовлює спільну політику мусульманських держав. Подібні зустрічі проводяться раз на три роки. Конференція міністрів закордонних справ проводиться щорічно. При необхідності скликаються позачергові конференції. Генеральний секретаріат є виконавчим органом ОІК. Головою секретаріату є Генеральний секретар, що обирається конференцією Міністрів закордонних справ на чотирирічний термін. Повноваження Генерального секретаря можуть бути продовжені тільки один раз. У генерального секретаря чотири заступники: з політичних питань, з науки й технологій, з економічних питань, із соціальних, культурних та інформаційних питань. Крім заступників є директор кабінету, що організує чисто технічну роботу секретаріату.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 81 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Компетенція та структура РЄ| Правова природа неурядових міжнародних організацій.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)