Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Незмінювані іменнники, їх граматичні значення

АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ЛЮДСЬКОЇ МОВИ. ФОНЕМА ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ. ЗВУКОВІ ВИЯВИ ФОНЕМ. | ЗМІНИ ЗВУКІВ У МОВНОМУ ПОТОЦІ. АСИМІЛЯЦІЯ ПРИГОЛОСНИХ. | ПОЗИЦІЙНІ ТА ІСТОРИЧНІ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ. | ОРФОЕПІЧНІ НОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ. ТИПОВІ ПОРУШЕННЯ НОРМ ВИМОВИ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. | Порушення правил української літературної вимови | ГРАМАТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ГРАМАТИЧНА ФОРМА, ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ. ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ГРАМАТИЧНИХ ЗНАЧЕНЬ. | ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ СЛІВ НА ЧАСТИНИ МОВИ. | МОРФОЛОГІЧНІ ПАРАДИГМИ, ЇХ ТИПИ. | Категрія істот і неістот іменника | Категорія роду іменників |


Читайте также:
  1. II. Знайдіть відповідне визначення для кожного терміну.
  2. II. Знайдіть відповідне визначення для кожного терміну.
  3. II. Знайдіть відповідне визначення для кожного терміну.
  4. II. Знайдіть відповідне визначення для кожного терміну.
  5. II. Знайдіть відповідне визначення для кожного терміну.
  6. II. Знайдіть відповідне визначення для кожного терміну.
  7. IX. Прочитайте визначення та заповнити прогалини зі словами в дужках. Зверніться до глосарію.

1. Загальні та влсні назви ішомовного походження: - а(-я) амплуа, боа, Золя;

: бароко, кіно але пальто (сер.р.); - у(-ю): авеню, фрау, Гете; - е(-є): алое, резюме; -і: візаві, журі, Нагасакі.

2. складноскорочені слова на зразок: завкафедри, комполку, комроти;

3. російські прізвища на – их, -ово, -аго: Живаго, Черних, Бємоло;

4. українські жіночі прізвища на – о чи на приголосний: Денисенко Марія, Хропко Василина, Вікторія Нейман, Олена Бауер але чоловічі прізвища відмінюються: до Остапенка Сергія, з Остапчуком Валерієм.

5. абревіатури: ООН, НАН (національна академія наук України), заввіділу, обленерго.

46.Прикметник як частина мови. Семантичні групи прикметників. Взаємоперехід у групах

Прикметник –це повнозначна частина мови, яка вираєжає ознаку або властивість предмета. Який? Яка? Яке? Чий? Чия? Чиє?

Ознака предмета – це певні узагальнення властивостей предметів і явищ, що їх передає іменник, з яким граматично й за змістом тісно пов'язаний прикметник. Тільки прикм. може виражати ознаку: - безпосередньо: велике місто, ніжний погляд; - опосередковано (через відношення предмета до інших предметів): материні руки.

Морфологічні ознаки: має словозмінні морфологічні ознаки роду, числа і відмінка. Ці категорії не є самостійні, оскільки вони залежать, наприклад, вік форм іменника, з яким стоять поруч, узгоджуються: широке поле, широку гора, широкий лан.

Початкова форма: чоловічий рід однини Н.в.

Синтаксична роль: узгоджене означення (бузкова ніч прийшла) і іменна частина складеного присудка: (навіть погляд твій солодкий і коханий)

Словотворчі особливості: 1. Суфікси: чорн еньк ий, срібл яст ий, холод н ий, говір к ий, доне цьк ий, косм ічн ий, соб ач ий. 2. Префіксальний: не свідомий, пре милий, а моральний, за великий. 3. Суфіксально-префіксальний: над мір н ий, при двор н ий. 4. Основоскладання: шеститомний, трамвайно-тролейбусний, червоно-зелений. 5. Морфолого –синтаксичний задоволений, змарнілий. 6. Лексико-синтаксичний: заяча (душа), вовчий (апетит).

Розряди: за здатністю виражати ознаки предмета безпосередньо або серез відношення його до іншого предмета чи особи роділяються на три розряди(семантико-грамит гр.):

Якісні: виражають ознаку ознаку безпосередньо, яка може виявлятися в більшій чи меншій мірі: кислий-кисліший-найкисліший; виражають ознаки за: 1. Кольором: червоний, зенений; 2. Смаком: гіркий, солоний; 3. Запахом: духмяний; 4. Вагою важкий, легкий; 5. Віком: старий, молодий; 6. Формою: прямий, вузикий; 7. зовн. і внутр. властивостями: стрункий поганий.

Лексико-синтаксичні особливості: Творять ступені порівняння(вищий і найвищий), від них творяться похідні прикметники: чистесенький, здоровенний; багато якісних утворють антонімічні пари: високий-низький; від них можна утворити іменники з абстрактним значенням (новий-новизна) та прислівники (гарячий-гаряче); можутьт приєднуват прислівники зі значенням міри або ступеня вияву ознаки (трохи, занадто, зовсім) та займенники (такий, який); деякі можуть мати скорочену форму (зелен, ясен); бувають непохідні (дикий, скупий) та похідні (головний. рухливий)

Відносні: виражають ознаку через відношення до інших предметів, яка не виявляється в більшій чи меншій мірі. Немають ступенів порівняння, зменшено-пестливих та згрубілих форм. Не мають антонімічних пра, не можуть сполучатись з прислівниками, усі похідні. Найчастіше утворюються від іменників: житловий, батьківський народний. У зв'язку з цим вступають у синонімічні відношення: яблучний сік- сік з яблук.

Виражають ознаки за відношенням до:

1. До матеріалу: дерев»яний, цегляний; 2. До часу і місця: лісовий, степовий, денний; 3. До призначення: шкільний, столярний; 4. До конкретного предмета чи явища природи: фруктовий, журнальний, сніговий; 5. До абстрактнного поняття: античний, науковий; 6. До різних вимірів предметів: кілометровий, п»ятирічний, триповерховий7. Національності: польський.

Присвійні: називають ознаку, що виражає належність предмета людині або тварині. Утворені від назв людей, у Н.в. та Зн.в. мають коротку форму (дончин, тітчин), а прикметники похідні від назв тварин мають повну форму (орлиний, ведмежий).

Не вважають присвійними частини фразеологізмів: ахілесова п»ята, адамове яблуко. Всі похідні, найчастіше вживаються в усно-розмовному стилі, художній дітературі та у фольку.

Проміжні розряди: якісні, відносні і присвійні можуть втрачати своє пряме значення і вживатися в переносному. Відбуваються переходи: якісно-відносні: якісні втрачають свої характерні особливості й починають позначати постійну властивість предмета. У термінологічних та фразеологічних сполученнях: важка промисловість, кислі грунти;

Порівняй: золотий перстень- золоті руки (умілі), також відносять: кам'яне серце, шовкова трава, лимонний колір; присвій-якісні якщ о прикметник виражає не належність предмета людині чи тварині, а позначає загальну родову віднесеність: журавлине крило – журавлиний ключ, він назв людей присв-відн.прикм. утворюються за допомогою –ськ (ий): учительська нарада, материнська земля.!!! до присвійних ставимо питання ЧИЙ? До присвійно-відносних ЯКИЙ?; присвійно-якісні присвійні набувають ознак якісних: вовчий апетит, левова частка, ведмежа послуга, собачий холод, Прометеїв вогонь, лебедина пісня.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 77 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Категорія відмінка іменника| Ступені порівняння якісних прикметників і творення їх форм

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)