Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зміни звуків у мовному потоці. Асиміляція приголосних.

Семантико-стилістичні | Фразеологізми і їх ознаки. Семантична структура і класифікація фразеологічних одиниць. Фразеологічні словники. | Діалектизми, їх типи і використання в літературній мові. Діалектні словники. | Неологізми в складі української лексики. | Фонетичне і граматичне освоєння слів іншомовного походження. | ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ. | ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ. | ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ. | ФУНКЦІОНАЛЬНІ СТИЛІ СУЛМ. | ПРОПОНОВАНІ ЗМІНИ ДО ЧИННОГО ПРАВОПИСУ. |


Читайте также:
  1. A. Не зміниться
  2. Активні процеси в розмовному стилі сучасної української мови: їх характеристика з погляду інтелектуалізму
  3. Б) Перехідні коефіцієнти зміни характеристик розсіювання при зміні положення для стріляння
  4. БЕЗ ЗМІНИ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ ТА РОТАЦІЇ ЕЛІТ НЕ ВАРТО ЧЕКАТИ НА ІНШУ ЯКІСТЬ ПАРЛАМЕНТУ
  5. В якому з випадків йдеться про зміни в обсязі попиту?
  6. Внутрішня енергія. Робота і теплота, як міри зміни внутрішньої енергії системи. Перший закон термодинаміки.
  7. Глобальні зміни та тенденції в сучасних міжнародних відносинах – 1 б

У мовленнєвому потоці приголосних звуків, що стоять поруч, взаємодіють один з одним і цілком або частково уподібнюються – асиміляція. Є регресивна асиміляція, коли наступний звук впливає на попередній і є прогресивна асиміляція, коли попередній звук впливає на наступний.

Асиміляція може відбуватися як у межах слова, так і на стикові слів. Проте такого типу впливу зазнають не всі звуки і не завжди.

Розрізняється:

1)Асиміляція за дзвінкістю і глухістю:

Дзвінкі приголосні послідовно й систематично впливають на попередні глухі, які уподібнюються їм і вимовляються теж дзвінко: боротьба [бород 'ба], просьба [проз 'ба], якби [jаґби], отже [одже].

Така регресивна асиміляція відбувається й на стикові двох слів, особливо при швидкому темпі мовлення: ваш брат [важбрат], як же [jаґже].

Перед сонорними звуками [л], [р], [н], [м], [в], [j] такої асиміляції немає.

Асиміляція за глухістю трапляється рідше. Приголосні зберігають свою дзвінкість у кінці слова: мороз, дуб.

На межі кореня й суфікса приголосні також не оглушуються. Однак у середині слова приголосний [ г] піддається впливові глухих [ к ], [ т ]: легкий [лехкиĭ], кігтики [к’іхтики], вогко [вохко]. Найбільшого впливу глухих дзвінкі звуки зазнають на межі префікса і кореня (префікс з- перед наступним глухим приголосним асимілюється ним): з+хилити [схи(е)лити], з+питати [спи(е)тати].

2)Асиміляція за місцем і способом творення:

Найчастіше шиплячі приголосні уподібнюються до свистячих і навпаки:

безжурний [бе(и)ж:урниĭ], цікавишся [ц'ікавис':а].

Під впливом свистячого [ с ] приголосний [ т ] уподібнюється до свистячого [ ц ] в дієсловах на

-ться: купається [купаjе(и)ц':а], сподівається [спод'іваjец':а].

3)Асиміляція приголосних за м’якістю:

Передньоязикові [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз] перед наступними м’якими пом’якшуються: український [украjін'с'киĭ], пісня [п’іс'н'а], кузня [куз'н'а].

Напівпом’якшені приголосні (губні, шиплячі, задньоязикові, глотковий) на інші приголосні не впливають (у деяких випадках можлива двояка вимова), оскільки вони й самі не повністю м’які: двір [дв’ір], збір [зб’ір], тхір [тх’ір], але: цвіт [ц'в’іт], цвях [ц'в’ах]. Перед пом’якшеними м’яку вимову можуть мати лише свистячі [с], [ц], [з], [дз]. Наслідком прогресивної асиміляції є подовження приголосних, яке на письмі позначається двома буквами: життя [жит':а]: житіє.

Дисиміляція – це фонетичне явище, при якому один з двох однакових чи подібних приголосних звуків у межах одного слова замінюється іншим, артикуляційно близьким:

Виявляється у:-зміні [кт] на [хт] – кьто – хто.

-при творенні вищого ступеня порівняння прикметників [сш], [зш] змінилися на [шч], [жч]: висший – вишший – вишчий (вищий), низ ший – нихший – нижчий.

-зміні [чн] на [шн] у деяких давніх словах: рушник (ручьникь).

-розподібненні двох однакових звуків при творенні інфінітива від коренів, що закінчувались на [д], [т]. унаслідок регресивної дисиміляції утворилося звукосполучення [ст]: плет-ти - плести, вед-ти – вести, мет-ти - мести.

Таким чином, явища асиміляції приголосних звуків сприяють й дисиміляції приголосних звуків сприяють зручності у вимові, роблять її природою та милозвучністю.


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 111 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ЛЮДСЬКОЇ МОВИ. ФОНЕМА ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ. ЗВУКОВІ ВИЯВИ ФОНЕМ.| ПОЗИЦІЙНІ ТА ІСТОРИЧНІ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)