Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Порушення правил української літературної вимови

Неологізми в складі української лексики. | Фонетичне і граматичне освоєння слів іншомовного походження. | ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ. | ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ. | ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ. | ФУНКЦІОНАЛЬНІ СТИЛІ СУЛМ. | ПРОПОНОВАНІ ЗМІНИ ДО ЧИННОГО ПРАВОПИСУ. | АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ЛЮДСЬКОЇ МОВИ. ФОНЕМА ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ. ЗВУКОВІ ВИЯВИ ФОНЕМ. | ЗМІНИ ЗВУКІВ У МОВНОМУ ПОТОЦІ. АСИМІЛЯЦІЯ ПРИГОЛОСНИХ. | ПОЗИЦІЙНІ ТА ІСТОРИЧНІ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ. |


Читайте также:
  1. B. Золоте правило E.Q.
  2. D) Зрівнянням в правах української старшини з російським дворянством
  3. Ex.4. Поставьте слова в предложениях в правильном порядке
  4. I. Выбери правильный ответ.
  5. I. ОБЩИЕ ПРАВИЛА, ПРИМЕНЯЕМЫЕ К МОТОЦИКЛАМ УЧАСТНИКОВ СОРЕВНОВАНИЯ.
  6. I. Поставьте правильные окончания прилагательных.
  7. I. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕНИЯ ОТЧЕТА ПО ПРАКТИКЕ

Порушення правил норм української літературної вимови спричинена переважно:

· впливом правопису — мовці намагаються відтворювати написання слів (напр. сміється: (правильна вимова — [с'м’ійе́ц:'а], неправильна — [с'м'ійе́т'с'а])

· впливом діалектного оточення — наприклад через вплив південно-західних діалектів мовці часто оглушують дзвінкі приголосні вкінці слів, що не характерно для української літературної вимови (наприклад [зуп] замість [зуб], [сторош] замість [сторож] тощо)

· впливом на вимову близькоспорідненої мови — зокрема, під впливом російської мови вимовляють м'яко шиплячий [ч]: [н'і́ч’ка], [руч’ка], [ч’аǐ] тощо.

· відсутністю до 1990-их років в українській мові літери ґ, у зв'язку з чим поширеною є ненормативна вимова слів аґрус, ґанок, ґелґотати та подібних зі звуком [г] замість [ґ], і навпаки: вимова [ґ] замість [г] у совах іншомовного походження (ґ азета, ґ аз тощо).

Вимова голосних [а]

Вимовляється як неогублений голосний заднього ряду низького піднесення, у міжнародному фонетичному алфавіті позначається як [ɑ].

[о]

В наголошеній позиції вимовляється як огублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення, у міжнародному фонетичному алфавіті позначається як [ɔ].

Ненаголошений звук [о] перед складом з [у́], [і́] в основі слова наближається до [у]: [коужу́х], [поудру́ж’:а]. При дуже швидкій вимові ненаголошений [о] може вимовлятися як [у°], наприклад: [гу°лу́бка], [з°узу́л'а]. Проте перед складом з наголошеним [у], [і], що належать до закінчення, ненаголошений [о] якісно не змінюється, тобто вимовляється як у звичайній ненаголошеній позиції[1]

Порушенням норми української орфоепії є вимова замість [о] звуку [а], що є характерним для російської мови.

[у]

Вимовляється як огублений голосний заднього ряду високого піднесення, у міжнародному фонетичному алфавіті позначається як [u].

[е]

У наголошеній позиції вимовляється як неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення, у міжнародному фонетичному алфавіті позначається як [ɛ].

У ненаголошеній позиції вимовляється здебільшого із наближенням до [и], але ступінь наближеності у залежності від позиції буде різним. Ненаголошений [е] вимовляється:

· з найбільшим ступенем наближеності до [и] перед складом з наголошеними [і́], [у́], [и́]: [н ие с'і́мо] (несімо)

· як [и] перед складом з наголошеним [и́] при швидкому темпі мовлення: [в и ди́], [в и ли́киǐ]

· як [еи] (з середнім ступенем наближеності) перед складом з іншою голосною, а перед складом з наголошеним [е́] із найменшим ступенем наближеності: [чеика́ти], [меине́]

· як [иі] перед складом з наголошеним [і́]: [пиіч’і́т']

· як [еі] між м'якими приголосними [окра́йеіц']. У цій позиції також допускається вимова [іе] або [іи]: [за́йіиц']

Виразно (як [е]) вимовляється у наголошеній позиції, а також в ненаголошених закінченнях називного відмінка іменника, прикметника, порядкового числівника, займенника, дієприкметника середнього роду, а також в особових закінченнях дієслів: [поле], [тепле], [наше], [писане], [кличе], [пише]

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 68 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ОРФОЕПІЧНІ НОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ. ТИПОВІ ПОРУШЕННЯ НОРМ ВИМОВИ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ.| ГРАМАТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ГРАМАТИЧНА ФОРМА, ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ. ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ГРАМАТИЧНИХ ЗНАЧЕНЬ.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)