Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Структура виробництва 3 страница



Читайте также:
  1. 1 страница
  2. 1 страница
  3. 1 страница
  4. 1 страница
  5. 1 страница
  6. 1 страница
  7. 1 страница

Назвіть можливі проблеми в роботі електронних ваг, їх причини та способи вирішення.

Затверджено на засіданні

Циклової комісії

Протокол № _____ від «_____» ______________ 2013 р.

Голова циклової комісії _____________

 

2. Форми і способи руху товарів.

Існує таке поняття, як складський ланцюг, тобто через скільки складів проходить товар на шляху його руху від виробництва до споживача. Наприклад: товар зі складу виробника транспорту­ється на склади вихідних фірм, потім на торговельно-закупі­вельні фірми, а далі товар транспортується на склади торгових фірм та склади споживача. При такій схемі товар проходить не менше чотири склади, що може призвести до погіршення якості товару. Така форма поста­чання називається складською. При ній забезпечується краща комплектність сировини та товарів.

Транзитна форма постачання передбачає прямі зв’язки по­стачальник—підприємство, минаючи проміжні оптові фірми. Для швидкопсувних, а також великих за обсягом товарів (бо­рошно, цукор, макаронні вироби і т. д.) використовується транзи­тна форма, для не швидкопсувних — складська, а в більшості ви­падків застосовується змішана форма постачання. Доставка продуктів здійснюється централізованим і децентра­лізованим способами.

Централізована доставка товарів на підприємства здійсню­ється силами і засобами постачальників. При централізованій до­ставці підприємство звільняється від необхідності мати свій транспорт.

При децентралізованій доставці вивезення товарів від по­стачальників забезпечує безпосередньо саме підприємство, вико­ристовуючи власний транспорт. Зі способами доставки тісно пов’язані і маршрути завезення продуктів. При децентралізованій доставці продукти доставля­ються на підприємство тільки лінійними (маятниковими) марш­рутами, а при централізованій — переважно кільцевими маршру тами, тобто на одній машині товар доставляється на декілька під­приємств відповідно до графіка і розробленого маршруту. Для великих підприємств при цьому застосовуються маятникові рей­си. Кільцевий маршрут дозволяє більш повно використовувати вантажопідйомність транспорту, скоротити транспортні витрати, прискорити повернення тари.

3. Види розрахунків зі споживачами: готівковий, безготівковий, за єврочеками.

Види розрахунків зі споживачами. Уресторанах використовують готівковий і безготівковий розрахунки. Розрахунок готівкою. На підставі виконаного замовлення здійснюється розрахунок готівкою. Після того, як гості попросили подати рахунок, офіціант кладе його на маленький піднос (папку для рахунка і т.ін.) і кладе на стіл відвідувачеві. Отримавши гроші, він з рахунком підходить до касира і робить оплату. Касир перевіряє купюри, кладе їх поряд з касою, пробиває чек і повертає офіціанту рахунок, погашений чек і здачу, потім кладе грошові купюри в шухляду касової машини. Рахунок, погашений чек і здачу в спеціальній папці або подносі офіціант подає замовнику.

Безготівковий розрахунок.Уресторанах безготівковий розрахунок здійснюється по пластикових картах, які є письмовим грошовим документом, виданим банківською або іншою спеціалізованою кредитною установою, який засвідчує наявність в цій установі рахунка власника пластикової карти і дає йому право на придбання продукції та послуг підприємств харчування без оплати готівкою.

Пластикові карти розрізняють:

За функціональним призначенням:

- кредитна, яка передбачає ліміт кредиту банку протягом невеликого терміну й обумовленої заздалегідь суми;

- дебетова, яка передбачає внесення її споживачем на рахунок у банку певної суми, в рамках якої він може згодом здійснювати свої витрати;

За масштабами дії:

- міжнародні American Express, Visa, Euro card, Master card, Diner’s club, SCB;

- національні, які діють тільки в цій країні;

- регіональні, які використовуються лише у певному регіоні;

- об'єктові, які застосовуються на даних об'єктах; За способом вирахування коштів:

- в іноземній валюті;

- у національній валюті;

- змішана (оплата здійснюється і в іноземній, і в національній валюті); За ступенем Індивідуалізації користування:

- персональні;

- корпоративні;

За технічним використанням:

- магнітні;

- чіпові (смарт-карти).

Магнітна карта містить мінімальну інформацію про споживача: прізвище і номер банківського рахунка та термін її дії. Якщо карта використовується в банкоматах, то вона повинна мати пін-код (персональний ідентифікований номер).

Чіпова карта (від англ. chip - кристал мікросхеми) може зберігати більшу кількість інформації, ніж магнітна, і брати участь у її опрацюванні.

Карти іноземних та українських компаній виготовляють із пластику.

Вони мають однакову прямокутну форму і єдиний розмір. На лицьовому боці карти вказуються: найменування емітента (банку, який видав карту), прізвище, ім'я, по батькові власника, номер рахунка в банку, термін дії карти, номер карти, її призначення та інші реквізити. Термін дії карти вказується двома способами:

— однією кінцевою датою (наприклад, 12/04 - відповідно місяць і рік);

— початковою і кінцевою датами (наприклад, 01/04-12/05).

На зворотному боці карти є магнітна смуга зі зразком підпису її власника. Додатково може бути розміщена його фотографія, а також відображена належність до однієї із систем знижок та навіть рівень передбачуваного кредиту (за кольором - срібна, золота, платинова.

Карта має бути обов'язково проембосірувана (на поверхні карти видавлюється рельєфний напис реквізитів).

Техніка роботи з пластиковими картами передбачає такі дії:

— офіціант повинен уточнити, чи приймається до оплати карта гостя.

Для цього він передає її касирові, який здійснює транзакцію, тобто зв'язок з банками для підтвердження наявності на рахунку необхідних коштів;

— пропустивши через термінал карту гостя, касир роздруковує рахунок на оплату, передає його офіціанту, для того щоб гість на ньому розписався: касир звіряє ідентичність підписів на карті і рахунку;

— офіціант повертає рахунок і карту гостю та дякує йому за візит.

Безготівковий розрахунок у ресторані може здійснюватися за єврочеком. Єврочеки є європейською платіжною системою і приймаються до оплати у всіх країнах Європи. Ця система оплати складається з двох частин: пластикової гарантійної карти і паперового єврочека. Вони придбаються і використовуються тільки разом.

Техніка роботи з єврочеками відрізняється від розрахунку пластиковими картами тим, що до оплати приймаються єврочеки, заповнені споживачами (із зазначенням суми і валюти платежу, дати і місця їх використання - ресторан чи бар). Реквізити єврочека повинні збігатися з даними гарантійної пластикової карти (назва банку, літерні позначення країни, номера рахунка клієнта в банку і гарантійної пластикової карти), які споживач проставляє на звороті єврочека. Після того як відвідувач підпише єврочек, цей підпис звіряється з гарантійною картою. Сума кожного чека не повинна перевищувати гарантованого ліміту, встановленого банком. У разі якщо сума рахунка перевищує ліміт, гість виписує кілька єврочеків, у кожному з яких обов'язково вказує паспортні дані.

Єврочеки мають захист від підробки. На пластиковій гарантійній карті має бути голограма із зображенням профілю Бетховена, емблеми Європейського Співтовариства із зазначення року дії карти. На єврочеку - профіль Бетховена і слово «eurochegen» великими латинськими буквами.

У ресторанах здійснюється безготівковий розрахунок з організаціями на основі укладання договорів на обслуговування групи споживачів і оформлення замовлення-рахунка.

4. Необхідна інформація для розробки фінансового плану.

Основною інформацією для розробки фінансового плану є:

1) показники господарської діяльності на планований період (товарообіг, випуск продукції власного виробництва, нормативи товарних запасів, витрати виробництва та обігу, валовий дохід, прибуток тощо);

2) плани розвитку матеріально -технічної бази підприємства (реконструкція, технічне переозброєння, нове будівництво);

3) нормативи відрахувань до бюджетні фонди, ставки податків на прибуток, нерухомість, доходи;

4) матеріали аналізу фінансового стану підприємства і оцінка виконання фінансового плану за звітний період.

Інформація, яка використовується при складанні фінансового плану, може бути внутрішньою і зовнішньою.

Внутрішня інформація може бути отримана з таких джерел:

ü генеральна стратегія розвитку підприємства на плановий період;

ü план товарообігу за обсягом та складом, його товарне забезпечення;

ü норматив запасів сировини і товарів;

ü план розвитку матеріально -технічної бази;

ü план з праці та соціальних питань;

ü план валових доходів;

ü план витрат виробництва та обігу;

ü плановий розрахунок відрахувань до бюджету і в позабюджетні фонди;

ü баланс підприємства на початок планованого періоду;

ü матеріали аналізу ефективності господарської діяльності підприємства;

ü матеріали оцінки фінансового стану;

ü виявлення сильних і слабких сторін підприємства громадського харчування.

Зовнішнє оточення надає безпосередній вплив на стратегію і тактику управління фінансами підприємства громадського харчування. Тому виникає необхідність використання в процесі фінансового планування зовнішніх джерел інформації.

Серед таких джерел можна виділити:

ü прогноз інфляційної ситуації;

ü прогноз змін у державній політиці грошового обігу;

ü прогноз змін податкової політики;

ü прогноз кон'юнктури кредитного ринку (умови видачі кредиту, ставка відсотків за кредит, обсяги кредитування, суб'єкти кредитування);

ü прогноз кон'юнктури фондового ринку (обсяг фондових операцій, ціна купівлі та продажу цінних паперів, їх ліквідність);

ü прогноз розвитку страхового ринку (види страхових послуг, ціни на ці послуги, фінансові можливості страхових компаній);

ü інформація про напрямки розвитку валютного ринку та його державного регулювання;

ü оцінка інвестиційного клімату в даній сфері економіки.

5. Ви – завідувач виробництва. Вам необхідно провести первинний інструктаж по правилам експлуатації електронних ваг. Назвіть можливі проблеми в роботі електронних ваг, їх причини та способи вирішення.

Проблеми Причини Способи вирішення
Вага, яка ввімкнена в електромережу, при натис­канні кнопки „Мережа” не вмикається (не світиться відліковий пристрій) Відсутня напруга в елек­тромережі. Вийшов з ладу запобіж­ник Забезпечити подачу напруги в розетку. Від’єднати вагу від електромережі та замінити запобіжник
Вага ввімкнена, відліко­вий пристрій світиться, але на зміну навантаження Відбувся збій через пе­решкоди в мережі електро­постачання Вимкнути вагу та не раніше, ніж через 5 с знову ввімкнути
Вага працювала, потім відліковий пристрій само­вільно погас або на ньому світиться невизначена інформація Відбувся збій через пе­решкоди в мережі електро­постачання Вимкнути вагу та не раніше, ніж через 5 с знову ввімкнути
При накладанні товару відліковий пристрій почи­нає блимати або гасне Маса вантажу перевищує найвищу межу зважування Зменшити масу товару
Вага працює, зважуван­ня відбувається, ціна не вводиться Заклинило одну з циф­рових клавіш в натиснуто- му положенні Забезпечити вільне переміщення клавіш
Покази ваги значно відрізняються від маси встановленого на неї то­вару Неправильно встановле­на вантажоприймальна платформа або вона тор­кається стороннього пред­мета Встановити правиль­но платформу та усунути сторонній предмет

 

 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 8

 

1. Технологія приготування страв із м’яса порційними натуральними та запанірованними шматками, підбір гарнирів, соусів, вимоги до якості.

2. Склад складських приміщень.

3. Спеціальні форми послуг та обслуговування. Приготування страв в присутності відвідувачів: транширування.

4. Основні методи планування в закладах ресторанного господарства.

5. Ви – завідувач виробництва. З метою модернізації виробництва було встановлено пароконвектомат. Вам необхідно провести позаплановий інструктаж по правилам експлуатації пароконвектомата, назвати можливі проблеми під час експлуатації та способи їх вирішення.

Затверджено на засіданні

Циклової комісії

Протокол № _____ від «_____» ______________ 2013 р.

Голова циклової комісії _____________

2. Склад складських приміщень.

Склад і площі складських приміщень для різних типів підпри­ємств ресторанного господарства встановлюються за Будівель­ними нормами і правилами проектування цих підприємств зале­жно від їх типу і потужності. Норми встановлюють з урахуванням прийнятих правил роз­міщення товарів, при дотриманні яких забезпечується зберігання фізико-хімічних властивостей продуктів.

Норма завантаження залежить від способу укладання. Укла­дання дозволяє більш раціонально використовувати площу і ку­батуру складських приміщень.

За санітарними нормами у складах не можна розміщувати то­вари поблизу водопровідних труб, опалювальних і охолоджува­льних приладів, відстань від стін і підлоги має бути не менше 20 см. Усе це необхідно враховувати, щоб запобігти забрудненню продуктів, їх псуванню і забезпечити в складах нормальну цир­куляцію повітря. Підлога в складах і прилеглих до них коридорах має бути міцною, розрахованою на значне навантаження і меха­нічний вплив, гладенькою, без вибоїн і тріщин, не слизькою і зручною для прибирання.

Обладнання складів має забезпечити:

ü повну кількісну і якісну схоронність матеріальних цінностей;

ü належний режим зберігання;

ü раціональну організацію виконання складських операцій;

ü нормальні умови праці.

Для зберігання швидкопсувних продуктів (м’яса, риби, моло­чних продуктів, жирів і гастрономічних продуктів) на підприєм­ствах обладнуються охолоджувальні камери. Кількість складсь­ких приміщень залежить від потужності підприємства. На неве­ликих підприємствах ресторанного господарства планується не менше двох камер: одна — загальна охолоджувальна камера для короткочасного зберігання м’ясних, рибних напівфабрикатів, ки­сломолочної продукції, гастрономічних продуктів та ін.; інша — неохолоджувальна для нешвидкопсувних продуктів. На середніх підприємствах має бути не менше чотирьох камер: дві камери охолоджувальні (м’ясо-рибна, для молочних, жирових продуктів та ін.), камера для сухих продуктів і овочева. На великих підпри­ємствах на 150 місць і більше передбачається роздільне зберіган­ня м’яса, риби, молочних і гастрономічних продуктів. Якщо під­приємство має ліцензію на реалізацію винно-горілчаних виробів, вони повинні зберігатися в окремій камері. На підприємствах пе­редбачаються приміщення для зберігання білизни, інвентаря, та­ри. Для забезпечення нормальних умов роботи при прийманні товарів, оформленні транспортних і супровідних документів у кі­лькох складських приміщеннях обладнується спеціальне примі­щення для приймання сировини і продуктів. Зазвичай склади розміщують на одному поверсі з виробничи­ми цехами, іноді для їх організації використовують підвальні і напівпідвальні приміщення.

В одноповерховому приміщенні без підвалу овочевий (м’яс­ний) склад доцільно розташовувати поряд з овочевим (м’ясним) цехом, білизняну — поряд з гардеробною для персоналу і т. д. У багатоповерховому будинку сировинні склади розміщують під відповідними цехами, зв’язавши їх підйомно-транспортними ме­ханізмами.

Складські приміщення повинні розміщуватися компактно, ма­ти зручний зв’язок з виробничими цехами. Завантажувальні май­данчики розміщують з боку господарського двору, забезпечуючи зручний під’їзд транспорту.

Оснащення складських приміщень залежить від типу і потуж­ності підприємства, нормативів товарних запасів. До обладнання складських приміщень належать стелажі і підтоварники для роз­міщення і зберігання продуктів, у м’ясних камерах — підвісні га­ки, ваговимірне, підйомно-транспортне і холодильне обладнання.

Складські приміщення мають бути оснащені необхідним інвен­тарем, інструментом для приймання сировини, її зберігання і від­пуску. При організації складів необхідно передбачити спеціальні па­нелі, що перешкоджають проникненню гризунів. З цією ж метою отвори повітроводів закривають металевою сіткою.

Пожежна сигналізація і протипожежне обслуговування скла­дів є загальною для підприємства системою захисту від вогню. Для зв’язку складів з цехами і буфетами доцільно використовува­ти внутрішні телефони.

Усі склади обладнуються і пристосовуються для зберігання певних видів продуктів. У кожному створюють і постійно під­тримують необхідні умови. Режим зберігання продуктів (тем­пература, вологість повітря, кратність його обміну, інтенсив­ність вентиляції), спосіб укладання, терміни зберігання, допустиме товарне сусідство повинні відповідати властивос­тям продуктів.

Крім вибору режиму зберігання, враховують і специфічні запахів, можливість усихання, прогіркнення або проростання під впливом світла, тепла. Залежно від призначення складів і правил зберігання товарів (у промисловій тарі, розпакованому вигляді, навалом і т. д.) під­бирають необхідне складське обладнання. Місця зберігання оснащують стелажами, шафами, ящиками, бункерами, засіками, підтоварниками, вагами і т. ін. Кожній групі, виду і сорту проду­ктів слід відводити суворо визначене місце.

При розміщенні продуктів їх треба укладати так, щоб до них зручно було підійти. На складах необхідно підтримувати чистоту, регулярно при­бирати приміщення і протирати стіни, мити підлогу і дезінфіку- вати обладнання.

3. Спеціальні форми послуг та обслуговування. Приготування страв в присутності відвідувачів: транширування.

Транширування- це порціонування страв із риби, м'яса, домашньої птиці, дичини, приготовлених цілими, у присутності відвідувачів. Для транширування передбачають зал з достатньою вентиляцією і викорис­товують пересувний візок (трейджек або приставний стіл). На візок став­лять блюдо, а також необхідні набори для транширування (рибний або м'ясний), тарілки, гарніри і соуси. Транширування робить шеф-кухар або метрдотель (досвідчений кухар або офіціант). Важливою умовою порціонування є уміння поводитися з наборами. Від працівника необхідне уміння обробити готову продукцію швидко і впевнено, використовуючи білі рукавички.

Перед порціонуванням страву демонструють гостям.

Транширування риби. Відокремити шматочки риби від КІСТОК легко складніше подати їх цілими. У деяких риб щільна шкіра, яку слід зняти, в інших - відразу вийняти кістки. При траншируваннні риби має значення розміщення кісток: у більшості риб вони розташовані перпендикулярно до хребетної кістки, в інших - горизонтально.

У судака, кефалі, скумбрії та іншої риби реберні кістки перпендику­лярні до хребетної кістки. Таку рибу при траншируванні кладуть на один бік. Спочатку видаляють плавці і знімають шкіру, трохи надрізавши х біля голови та хвоста уздовж хребта. Рибу пластують і видаляють хре­бетну і реберні кістки. Філе нарізають за допомогою ножа та виделки на тонкі скибочки поперек волокон, розкладають на тарілки, гарнірують, прикрашають овочами, фруктами іі зеленню. Основна страва та елементи оформлення не повинні закривати борту тарілки.

Курку, індичку і фазана транширують таким самим способом. Блюдо з підготовленою для транширування птицею ставлять на столик або ві­зок справа від дошки для транширування, а зліва - тарілки, на які роз­кладають порціонні шматки. Птицю перекладають з блюда на дошку за допомогою ножа та виделки і кладуть на спинку. Виделкою притискають шийку до дошки, а ножем відрізають обидві ніжки. Після цього відрізають крильця і відокремлюють передню частину тушки від задньої в поздовжньому напрямку. Кістки грудної клітки і хребта за допомогою виделки складають на тарілку. Виделкою притискають ніжку, а ножем зрізують м'ясо, щоб відокремити кістки. Відділене від ніжок і передньої частини м'ясо нарізають поперек волокон і кладуть на блюдо. У цей час на одній зі спиртівок розігрівають гарнір, а на іншій соус. Після цього па ту саму спиртівку ставлять блюдо з м'ясом. Поки воно розігрівається, дошку і столик очищують і починають розкладати м'ясо по тарілках. На тарілки з порціями м'яса кладуть гарнір, підливають соус і на вимогу відвідувача додають різні приправи і подають. Тарілку з кіст­ками відносять разом з використаним посудом.

 

Транширування птиці в залі ресторану

Транширування качки здійснюється в тій же послідовності, причому офіціант повинен враховувати деякі особливості цієї птиці, а саме: її лан­ки коротші і суглоби знаходяться ближче до спинки, грудна кісточка рів­на і має коритоподібну форму, біле м'ясо знаходиться з двох боків, тому її не слід перерізати. Перед траншируванням видаляють шкіру.

Фламбірування різних страв і десертів.Фламбірування - це процес доведення страв до готовності з використанням алкогольних напоїв (коньяку, рому, настоянки або лікеру), якими збризкують страву і підпалю­ють. Фламбірування завжди роблять у присутності гостей.

Фрагмент фламбірування фруктів у залі ресторану

Н еобхідні умови для фламбірування страв і десертів:

ü відстань між столами в залі має бут достатньою для того, щоб пере­сувати візок з усім необхідним для роботи;

ü на підприємстві щодня мас бути визначений асортимент страв для фламбірування; для цього передбачають окрему сторінку в меню «Страви фламбе», перелік яких періодично обновляється;

ü офіціанти-фламбмейстери повинні добре знати технологію приготування цих страв;

ü необхідний інвентар для фламбірування і його підготовка: візок або підсобний столик з двома полицями для розміщення всього необхідною для фламбірування і подачі;

ü дві спиртівки для доведення до готовності і фламбірування страв; набір різних приправ, спирт для підпалювання та алкогольний н ній;

ü набір посуду і наборів для фламбірування дворіжкова виделка, ложка, сковорідка і т.ін.

Весь інвентар повинен утримуватися в чистоті та мати естетичний вигляд.

Підготовка візка (столика).На верхню полицю візка ставлять дві спиртівки, наповнені спиртом. На одному кінці полиці ставлять спеції і необхідні соусники, на іншому або в спеціальному гнізді пляшки з на­поями, необхідними для фламбірування. Поряд розміщують набори для.

4. Основні методи планування в закладах ресторанного господарства.

Основними методами планування є балансовий, нормативний (метод техніко -економічних розрахунків), індексний, розрахунково - аналітичний (економіко - статистичний), економіко - математичне моделювання та ін

Сутність балансового методу полягає в тому, що він дозволяє шляхом побудови відповідних балансів взаємно пов'язувати наявні в наявності ресурси (матеріальні, трудові, фінансові) та фактичні потреби. Побудова різних балансів дозволяє визначити можливі кінцеві результати господарської діяльності в плановому періоді, найбільш ефективну структуру джерел ресурсів, розкрити резерви поліпшення використання ресурсів.

Розрахунково - аналітичний (економіко -аналітичний) метод. Він полягає в тому, що при розробці плану економічні явища і процеси вивчаються шляхом аналізу їх окремих частин і сукупності в цілому, виявлення взаємозв'язку і взаємозумовленості. Аналіз дозволяє встановити залежність між показниками і намітити в плані зміни у відповідності з наявними ресурсами.

Нормативний метод, що припускає використання при розрахунку показників плану техніко -економічних нормативів, які дозволяють обгрунтувати величину цих показників. Техніко - економічні нормативи характеризують раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Вони базуються на використанні прогресивних науково обгрунтованих норм і нормативів витрачання окремих видів ресурсів на одиницю об'єму послуг або одиницю продукції.

При плануванні використовують різні індексні побудови, які являють собою певні розрахункові операції, засновані на використанні існуючих залежностей між деякими індексами. Як правило, індексні побудови відображають взаємозв'язок між трьома індексами. Знаючи характер цього взаємозв'язку, за двома індексами можна обчислити третій.

Економіко - математична модель - це вираз істотного в досліджуваному процесі (явищі) в математичній формі (у формі рівняння, нерівності, їх системи і т.д.). Модель повинна висловити головне - закономірності і основні взаємозв'язки, вирішальні чинники та умови.

У процесі обгрунтування планових показників, розробки і прийняття планових рішень важливу роль відіграють економіко - математичні методи, зокрема, методи лінійного, динамічного, евристичного і стохастичного програмування.

5. Ви – завідувач виробництва. З метою модернізації виробництва було встановлено пароконвектомат. Вам необхідно провести позаплановий інструктаж по правилам експлуатації пароконвектомата, назвати можливі проблеми під час експлуатації та способи їх вирішення.

 

Несправність Можлива причина Усунення
Апарат не функціонує після увімкнення. Вимкнено зовнішній головний вимикач. Увімкніть головний вимикач
Спрацював запобіжник на розподільному щиті. Перевірте запобіжник на розподільному щиті.
Температура довкілля після виключення апарату довгий час була нижча 5 * С (41 F). Нагрівайте робочу камеру до 20 * С (68F).Аппарат дозволяється експлуатувати лише в опалювальних приміщеннях (см.руководство по підключенню).
Під час очищення Cleanjet + care вгорі на витяжній трубі апарату утворюється піна. Дуже м'яка вода. Зв'яжіться з сервісною службою.
Неправильно змонтована труба, що водовідводить. Виконаєте монтаж системи водовідводу згідно з вимогами керівництва по підключенню.
Під час очищення Cleanjat+care тривалість процесу несподівано знову встановлюється на максимум. Процес Clean jat+care порушений. Переконайтеся що заслінка повітропроводу і навісні рами правильно зафіксовані в робочій камері.Під час процесу Clean jat+care в робочій камері не повинні знаходитися жодні ємкості або дека.
На дисплеї газового апарату - індикація "Змінити полярність". При підключенні до електромережі була порушена полярність. Якщо апарат підключений до розетки, то потрібно вийняти штекер і обернути його на 180 *.Жестке підключення апарату(без штекера) з дотриманням полярності повинен виконати електрик.
На дисплеї газового апарату постійно відображується повідомлення "Скидання". Подача газу до апарату перервана. Тиск газу занадто низький. Відкрийте газовий кран.Увімкніть вентиляційну панель.Перевірте подачу газу до апарату.
Блимає клавіша робочого режиму. Робоча камера занадто гаряча. Охолоньте робочу камеру за допомогою режиму "Охолодження"(див.руководство по експлуатації, розділ "Загальні вказівки з експлуатації","Охолодження").

 

Несправність Можлива причина Усунення
З дверець апарату капає вода. Дверцята неправильно зачинені. Якщо дверцята апарату зачинені правильно,тоді дверна ручка направлена до низу.
Ущільнення дверець зношено і пошкоджено. Замінити ущільнення дверець(див. керівництво по експлуатації, розділ "Технічні роботи").Указанія по ходу в цілях забезпечення максимального терміну експлуатації: -По закінченні виробничого процесу завжди очищайте ущільнення дверець вологою тканиною. -При частому приготуванні продуктів гриль (значне скупчення жиру) необхідно очищати ущільнення дверець вологою тканиною також і між робочими циклами. - При тривалій експлуатації апарату без продуктів не рекомендується встановлювати температуру вищє 180 * С.
Під час експлуатації апарату у робочій камері виникають шуми. Заслінки повітропроводу, навісні рами і так далі неправильно закріплені. Правильно закріпить заслінку повітропроводу й навісні рами у робочій камері.
Не функціонує під світка у робочій камері. Галогенна лампа невиправна. Замініть лампу (див.руководство з експлуатаціі,розділ «Технічні роботи»).
Води не вистачає Водопровідний кран зачинений. Фільтр на подаванні води в апарат засмітився. Відкрийте водопровідний кран Перевірте й прочистіть фільтр. Для цього: зачиніть водопровідний кран, відгвинтіть трубу підвода води на апараті, демонтуйте фільтр на подачі води й прочистіть його. Установіть фільтр,під*єднайте трубу підвода води й перевірте герметичність з*єднання.
Знизу з апарату течє вода Апарат не вирівнян Вирівняйте апарат за допомогою ватерпасу(див.керівництво для підключення).
Засмічений стік. Демонтуйте водоотвідну трубу (НТ-трубу) через задню стінку апарату й прочистіть її. Засмітчення можуть виникати при частому приготовленні продуктів з високим змістом жиру чи за недостатньому уклоні водоотвідної труби Рішення: Покладіть водопровідну трубу так,як описано в руководстві з підключення. Регулярно проводьте очищєння апарату за допомогою Clean Jat+ care.

 


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 159 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.022 сек.)