Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани.

У звязку з впливом ряду стихійних і антропогенних факторів типи лісу представлені як корінними так і похідними деревостанами. Останні, як правило, не завжди задовільні за станом. З цього приводу на основі даних таблиці 2.1 для кожної вікової групи проводиться розподіл на корінні і похідні деревостани В межах вікових груп типи деревостанів розподіляються за групами повнот.

Таблиця 2.3. Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани за повнотою.

Групи віку	Загальна площа	Площа, га / %
Корінні	Похідні
1,0-0,8	0,7-0,6	0,5 і <	0,1-0,8	0,7-0,6	0,5 і <
1-10	88.1	27.6/31.3	10.8/12.3	-	34.7/39.4	15.0/17.0	-
11-20	163.5	58.7/35.9	2.4/1.5	-	52.6/32.2	49.8/30.4	-
21-30	44.3	0.8/1.8	2.9/6.6	-	26.6/60	14.0/31.6	-
31-40	85.2	14.8/17.4	11/12.9	-	26.3/30.9	33.1/38.8	-
41-50	79.8	16.6/20.8	-	-	52.0/65.2	11.2/14.0	-
51-60	113.4	19/16.8	30.3/26.7	-	26.0/22.9	36.5/32.2	1.6/1.4
61-70	106.3	20.2/19	-	-	17.8/16.8	58.8/55.3	9.5/8.9
71-80	79.4	54.9/69.1	-	9.2/11.6	5.0/6.3	9.2/11.6	1.1/1.4
81-90	119.1	46.3/38.9	51.8/43.5	-	-	21.0/17.6	-
91-100	119.9	-	59.3/49.5	-	24.1/20.1	36.5/30.4	-
å		258.9/25.9	168.5/16.9	9.2/0.9	265.1/26.6	285.1/28.5	12.2/1.2

З таблиці ми бачимо, що корінні деревостани займають 43,7% від загальної площі виділу, а похідні – 56,3%. Найбільша частка похідних деревостанів спостерігається у віковій групі 21-30 років і 61-70 років. Переважна більшість деревостанів високоповнотні і середньоповнотні. Найбільша частка корінних деревостанів спостерігається у віковій групі 81-90 років.

Таблиця 2.4. Площа корінних і похідних деревостанів

Групи віку	Типи деревостанів, га/ %	Загальна площа, га
Корінний сосняк	Похідні
Сосняк	Березняк	Вільшняк	Дубняк
1-10	38.4/43.6	49.7/56.4	-	-	-	88.1
11-20	61.1/37.4	101.2/61.9	-	1.2/0.7	-	163.5
21-30	3.7/8.4	38.0/85.8	2.6/5.8	-	-	44.3
31-40	25.8/30.3	59.4/69.7	-	-	-	85.2
41-50	16.6/20.8	54.4/68.2	8.8/11	-	-	79.8
51-60	49.3/43.5	56.3/49.6	1.6/1.4	6.2/5.5	-	113.4
61-70	20.2/19.0	84.5/79.5	1.6/1.5	-	-	106.3
71-80	64.1/80.7	14.2/17.9	1.1/1.4	-	-	79.4
81-90	98.1/82.4	21.0/17.6	-	-	-	119.1
91-100	59.3/49.5	36.5/30.4	-	-	24.1/20.1	119.9
å	436.6/43.7	515.2/51.6	15.7/1.6	7.4/0.7	24.1/2.4

З таблиці 2.4 ми бачимо, що корінні деревостани займають менше половини площі (43.7%). В похідних деревостанах представлені сосняки, березняки, вільшняки і дубняки. Сосняки займають найбільшу площу – 51.6%. Вони є найбільш поширені.

Розділ 3. Лісівничо-економічна ефективність типологічного аналізу.

З метою виявлення втрат деревини в віці рубки, які виявлені в результаті типологічного аналізу, визначається лісівнича ефективність його проведення. З цією метою використовуються показники таблиці 2.2, які переносяться в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1. Лісівнича ефективність типологічного аналізу

Тип лісу	Недобір деревини в віці рубки, м^3	Площа стиглих насаджень, га	Недобір дере-вини з 1 га в віці рубки, м^3	Площа всього ти-пу лісу, га	Максимально можливі втрати дере-вини, м^3
Свіжий сосново-дубовий субір

Рубки головного користування у сосни звичайної починаються з 81 року. Недобір деревини у віці рубки становить 2393м³, що є % від загальної площі виділу. Максимально можливі втрати деревини в типі лісу становлять 9990м³. Ці втрати можуть бути пов’язані із різними стихійними природними факторами або ж іншими причинами: появою та масовим розмноженням шкідників, невчасним проведенням рубок тощо.

Розділ 4. Висновки про сучасний стан насаджень свіжого сосново-дубового субору.

Провівши типологічний аналіз я виявив, що співвідношення корінних і похідних деревостанів у різних групах віку різне, і не спостерігається залежність.

Найбільші площі займають насадження в 11-21 і 91-100 річних групах віку. Найменший ступінь використання потенціалу спостерігається у групі віку 21-30років (65,3%), найбільший у групі віку 91-100 років (101,4%).

Найбільшш поширені похідні деревостани. З похідних деревостанів найбільш поширеними є сосняки – 51.6%.

Для збереження корінних деревостанів, потрібно в молодому віці підсаджувати половину породи і потім проводити рубки догляду, які були б напрямлені на забезпечення головної породи і вирубування нехарактерних кліматичних домішок. При створенні лісових культур, потрібно висаджувати змішані деревостани із тими породами, які формують відповідний тип лісу у даному випадку.

У середньовікових і пристигаючих насадженнях необхідно вчасно проводити рубки догляду та розрідження, щоб забезпечити потрібну густоту для доброго росту головної породи.

У стиглих деревостанах проводити рубки потрібно в насінні роки, щоб краще відбувалось природне поновлення лісосік типоутворювальною породою і характерною кліматичною домішкою.

Якщо характеризувати площу похідних і корінних деревостанів то бачимо, що найбільшу площу займають високоповнотні (26,5%) і середньоповнотні (28,5%) похідні деревостани. Корінні високоповнотні займають 25,9%.

Щоб досягти високої продуктивності лісів необхідно проводити організаційні, господарські і економічні заходи ведення лісового господарства. До організаційних заходів відносяться:

· заліснення непридатних для сільськогосподарського використання земель;

· захист від шкідників і хвороб;

· протипожежні заходи тощо.

До заходів, які впливають на деревостани відносимо:

· правильний вибір способів головних рубок відповідно до типу лісу;

· збереження підросту;

· реконструкція розладнаних низькоповнотних і невдало створених деревостанів

· систематичне та якісне проведення рубок та інші.

Заходи, що впливають на лісорослинні умови це:

· застосування мінеральних добрив;

· введення підліску і другого ярусу з порід, що підвищують родючість грунту.

Проводячи ці заходи ми можемо створити високоповнотні і високопродуктивні деревостани.

Дата добавления: 2015-10-21