Опис відповідного типові лісу ґрунту.

Надійною допоміжною ознакою є грунти, їх тип, механічний і хімічний склад, глибина залягання підґрунтових вод, товщина грунту. Механічний склад — найважливіша допоміжна ознака для визначення багатства грунту. В різних кліматичних умовах залежно від типу грунтів їх механічний склад і ступінь родючості співвідносяться по-різному. Тому таке співвідношен­ня повинно враховуватись стосовно до кожного кліматичного району.

До допоміжних ознак відносяться також генетичні горизонти грунту. Так, підзолистий горизонт добре виражений у вологих і сирих типах; горизонт вимивання — у вологих і подекуди в сирих; підзолистий та ілювіальний горизонти в свіжих і сухих типах вирізняються нечітко або зовсім відсутні; близьке залягання глеєвого горизонту характерне для сирих і мокрих типів; у свіжих едатопах слідів оглеєння до глибини 1.5м не виявляється; тор­ф'яний горизонт — добра ознака сирих і мокрих типів.

Закономірний зв'язок між рельєфом і едатопами дозволяє ко­ристуватись рельєфом як допоміжною ознакою для визначення групи вологості типу. Однак він має, як правило, місцеве зна­чення.

Іноді допоміжні ознаки є єдиними, тоді вони набувають зна­чення провідних. Так, при визначенні лісорослинних умов степових ділянок, провідними ознаками виступають рельєф, тип грунту, рівень закипання карбонатів. Лісопридатність засолених місцеоселень визначається за глибиною залягання горизонту токсичної солі.

Враховуючи задані закономірності та специфіку географічного поширення лісів та грунтів України пропонується узагальнений опис відповідного свіжому дубово – сосновому субоу типу ґрунту, а саме дернового, слабоопідзоленого.

Це диференційовані кислі ґрунти з профілем типу Нл+Н+Е+І+Р. Зональні для південної частини тайгово-лісової зони. У світі вони займають близько 350-млн. га, в СНД - 185 млн. га, в Україні - 2,5 млн. га. В Україні дерново-підзолисті ґрунти є зональ­ними для Полісся, інколи зустрічаються на борових терасах і стародавніх прируслових валах рік Лісостепу й Карпатської гірської області. Великі масиви даних ґрунтів є в Канаді (центральній і східній частині), США (північному сході), середній та східній Європі, Японії, Далекому Сході Євразії. Клімат зони розповсюдження цих ґрунтів гумідний бореальний, Кз > 1, континентальний або різкоконтинентальний. Рельєф різноманітний як рівнинний, так і розчленований. Ґрунтотворні породи - водно-льодо­викові, моренні, стародавньоелювіальні, в основному безкарбонатні, різного гранулометричного складу.

Склад і властивості дерново-підзолистихґрунтів пов'язані зі ступенем розвитку підзолистого процесу ґрунтоутворення. Гранулометричний та хімічний склад змінюються по профілю, аналогічно вище описаним підзолистим ґрунтам. Гумусу мало (2-3% в Не), гумусовий профіль регресивно-акумулятивний, тип гумусу гуманно - фульватний (Сгк:Сфк = 0,7-0,9). Фізико-хімічні властивості залежать від гранулометричного складу, породи, ступеня розвитку підзолистого процесу.

Ємність поглинання низька (5-15 мг-екв/100 г ґрунту), ґрунти кислі (рН=3,5-5,5), СНО < 75%, типовий склад обмінних катіонів: Са, Мg, Н. Бідні на азот і фосфор. Фізичні й водно-фізичні властивості різко, змінюються за профілем: щільність, максимальна гігроскопічність найбільші в І- горизонті, а пористість та аерація тут мінімальні, струк­тура ґрунту нестійка.

Будова цілинного дерново-підзолистого ґрунту Не – гумусовий-елювіальний горизонт – до 25 см; сірий грудкувато-пилуватий, слабоущільнений, пронизаний дрібними корінцями, слабовологий, перехід різкий. Е – елювіальний слабогумусовий горизонт – 26-30 см; ясно-сірий з окремими білуватими плямами, плитчаста структура, збагачений кремнієвою присипкою, перехід поступовий. І - ілювіальний, темно-бурий.(у легких – червонувато-бурий), світлий, щільний, грудкувато-призма-тичний або горіхуватий, потужністю 20-120см, затікання органо-мінер-альних колоїдів; Р – материнська порода, від 100см і глибше, морена, лесовидні суглинки, водно-льодовикові відклади.

РОЗДІЛ 2. ТИПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ТИПУ ЛІСУ

Вихідними матеріалами для виконання цього розділу є матеріали видані індивідуально і занесені в табл. 2.1.

№ виділу	Площа	Склад деревостану	Вік	Hсp, см	Dcp, см	Бонітет	Повнота	Запас на 1 га	Запас на виділі	Тип деревостану
	2,3	8С2Б				II	0,8			П
	1,5	4С3Б2Д1ВХ				I				К
	3,4	6С2Д2Б				I				К
	1,5	8С2Б				II	0,9			П
	7,2	10С				I	0,9			П
	0,6	10С				I	0,8			П
	5,8	7С3Б				II	0,8			П
	4,3	8С2Б				II	0,7			П
	1,3	9С1Б				I				П
	1,1	8С1Д1Б				I	0,8			К
	3,4	9С1Б				I	0,9			П
	3,4	5С2Д3Б				I	0,7			К
	2,4	6С4Б				I	0,8			П
	6,6	4С2Д4Б				I	0,9			К
	4,3	7С3Б				I	0,8			П
	2,5	8С2Б				I	0,7			П
		8С1Д1СМ				I	0,8			К
	8,1	8С1Д1Б				II	0,8		202,5	К
	3,7	8С2Б				I	0,7			П
	2,4	8С2Д				I	0,8			К
	2,8	6С1Д3Б				II	0,8			К
	1,2	10С				I	0,9			П
	3,6	7С3Б				I	0,8			П
		6С1Д3Б				I	0,7			К
		10С				I	0,7			П
	6,7	10С				II	0,8			П
	1,1	10С				II	0,8		27,5	П
	3,6	8С1Д1Б				I				К
	0,6	10С				I	0,8			П
	9,6	8С2Д				I	0,8			К
	Групав1ку 11-20рок1в
	2,4	6С4Д				I	0,8			К
	6,1	10С				II	0,8			П
	6,8	5С3Д2Б				I	0,8			К
		8С2Б				I	0,8			П
	1,9	4С6Б				II	0,8			П
	3,6	5С3Б1См1Г				I	0,8			П
	8,1	6С2Д1См1Вх				I	0,8			К
	2,1	8С1Д1Б				I	0,7			К
	4,6	10С				II	0,8			П
	1,9	8С2Б				I	0,8			П
	1,4	8С2Б				II	0,6			П
	2,4	8С2Вх				I	0,8			П
	8,9	10С				II	0,7			П
	0,8	6С1Д1См2Б				I	0,9			К
	2,9	10СМ				I	0,7			П
		8С2Б				II	0,9			П
	13,2	10С				I	0,8			П
	4,1	10С				II	0,8			П
	6,1	9С1Б				I	0,8			П
	7,5	10С				II	0,6			П
		10С				II	0,9			П
	4,7	10С				II	0,7			П
	1,8	10С				II	0,8			П
	2,1	10С				II	0,8			П
		8С2Д				I	0,8			К
		6С4Д				I	0,9			К
	14,6	10С				I	0,9			П
		8С2Д				I	0,6			К
	1,3	10С				I	0,8			П
	5,5	10С				I	0,8			П
	Група вiкy 21-30 років
	9,1	8С2Б				II	0,9			П
	7,2	9С1Б				I	0,9			П
	1,7	4С4Б2Д				II	0,6			К
		7С2Б1Вх				II	0,6			П
	2,2	10С				I	0,8			П
	5,5	10С				I	0,6			П
	1,3	10С				I	0,8			П
		9С1Д				I	0,6			К
		8С2Б				1а	0,8			П
	2,9	6С3Б1Д				I	0,7			К
	3,2	10С				I	0,8			П
	3,2	10С				I	0,8			П
	3,7	10С				I	0,8			П
	10,9	10С				I	0,9			П
	1,1	10С				I	0,8			П
	Група вiкy 31-40 років
	9,3	10С				I	0,8			П
	4,8	10С				I	0,8			П
	7,4	10С				I	0,7			П
		8С2Д				I	0,7			К
	1,2	10С				I	0,9			П
		10С				II	0,8			П
	2,6	10С				I	0,9			П
	4,4	10С				I	0,7			П
	6,9	8С2Б				II	0,7			П
		10С				I	0,6			П
	9,3	10С				I	0,8			П
	6,2	10С				I	0,7			П
	23,5	10С				I	0,6			П
		8С2Д				I	0,8			К
	3,2	7С3Б				I	0,8			П
	Група віку 41-50 років
	6,6	8Б1С1ОС				I	0,8			П
	9,5	10С				I	0,8			П
	2,4	9С1Д				I	0,8			К
		10С				I	0,9			П
	3,5	10С				III	0,8			П
	1,6	10С				II	0,8			П
	14,2	10С				II	0,8			П
	13,3	8С2Б				I	0,8			П
	22,3	10С				I	0,8			П
	3,3	10С				I	0,8			П
	6,7	9С1Д				I	0,7			К
	1,5	9С1Д				I	0,8			К
	5,7	10С+Б				I	0,8			П
	1,1	10С				I	0,9			П
		9С1Д				I	0,8			К
	Група віку 51-60 років
		10С				II	0,8			П
	1,6	10СодБ				II	0,6			П
	6,5	10СодБ				I	0,8			П
		10С				I	0,7			П
	1,5	10С+Д				II	0,7			К
	6,3	9С1БодОс				II	0,6			П
	0,8	10С+Д				II	0,8			К
	0,5	5С4Б1ОС				II	0,7			П
	2,1	10С+Б				I	0,6			П
	1,8	9С1Д				I	0,6			К
	3,1	10С				I	0,7			П
	6,8	10С				I	0,8			П
		10С				I	0,7			П
	3,6	10С				I	0,6			П
	2,5	10С				I	0,7			П
Група віку 61-70 рок1в
		8С2Б+Вх,ч				II	0,6			П
	4,5	10С				I	0,5			П
	1,4	10С				I	0,8			П
	0,4	10С+Д				II	0,5			К
	1,3	6С4Б				I	0,8			П
		10С				I	0,8			П
	8,4	10С				I	0,7			П
	5,6	8С2Б				II	0,5			П
		9С1Б				II	0,4			П
	11,9	10С				II	0,8			П
	8,9	9С1Б+Д				II	0,9			К
	12,4	10С+Б				I	0,8			П
		9С1Д+Б				I	0,9			К
	4,1	4С5Б1ОС				I	0,8			П
		10СодБ				I	0,8			П
Група віку 71-80 років
	2,2	10С+Д				II	0,5			К
	1,5	10С				I	0,5			П
	2,4	9С1Б				II	0,6			П
	4,9	10С+Д+Б				1а	0,9			К
	4,9	10С+Д+Вх,ч				I	0,8			К
		10С+Д				I	0,8			К
	5,4	10С				I	0,6			П
	21,2	10С+Бк				II	0,6			П
	1,9	10С+Б				II	0,6			П
	4,9	10С+Д+Б				1а	0,9			К
	4,9	10С+Д+Вх,ч				I	0,8			К
		10С+Д				I	0,8			К
		10С+Д+Б				I	0,5			К
	3,8	10С+Д				I	0,8			К
	2,2	10С+Д				II	0,5			К
Група віку 81-90 років
	3,1	9С1Д				I	0,8			К
	7,1	8С2Д				I	0,7			К
	12,9	9С1ДодБк				I	0,8			К
	6,9	9С1ДодБк				I	0,8			К
	9,5	10СодБ				I	0,7			П
	12,6	10СодД				I	0,8			К
	3,1	9С1Д				I	0,8			К
	7,1	8С2Д				I	0,7			К
	12,9	9С1ДодБк				I	0,8			К
	6,9	9С1ДодБк				I	0,8			К
	9,5	10СодБ				I	0,7			П
	12,6	10СодД				I	0,8			К
	10,6	9С1Д+Б				I	0,7			К
	12,1	10СодБк,Д				I	0,7			К
	6,3	7С2Бк1Д				I	0,7			К
Група віку 91-100 років
	11,3	10С+Д				II	0,6			К
	12,6	10С				II	0,7			П
		8С2ДодБк				II	0,7			К
	13,2	9С1Д+БК				II	0,7			К
	5,3	10СодБк,Д				III	0,7			К
	3,1	10С+Д				II	0,6			К
	6,2	10С				II	0,7			П
		8С2ДодБк				II	0,7			К
	13,2	9С1Д+БК				II	0,7			К
	3,9	10СодБк,Д				III	0,7			К
	11,3	10С+Д				II	0,6			К
	6,2	10С				II	0,7			П
	9,3	8С2ДодБк				II	0,7			К
	7,2	9С1Д+Бк				II	0,7			К
	11,3	10СодБк,Д				III	0,7			К

За даними табл. 2.1. визначаємо:

- запас на ділянці, для цього перемножуємо площу ділянки (гр. 2) на запас 1 га даної ділянки (гр. 9);

- загальну площу для кожної вікової групи типу лісу цілому (підсумок по вікових групах у гр. 2);

- загальний запас для вікової групи і типу лісу в цілому (підсумок у гр. 10);

- тип деревостану (гр. 11) згідно з принципами екологічної типології.

Типи деревостану можна позначити символами: корінний тип деревостану «К» і похідний – «П».

Дата добавления: 2015-10-21