Характеристика можливого травостою у даному типі лісу.

Для визначення типів лісу використовують комплекс різнома­нітних ознак, які відображають тісний зв'язок між рослинністю і умовами виростання. Чим більша кількість індикаторів підтвер­джує цей зв'язок, тим повніше і достовірніше розуміння лісорослинних умов ділянки, тим достеменніше встановлення типу. Го­ловний критерій, який дає право віднести дану ділянку лісу до того чи іншого типу лісу, — рослинність.

Характерні види-індикатори властиві тільки певним типам лісу і не зустрічаються в інших. Види з широким екологічним ареалом можуть зустрічатися в різних едатопах. Тому при користуванні трав'яними рослинами як індикаторами враховують постійність, сталість, рясність, їх життєві форми. Наприклад, в борах росте виключно оліготрофна рослинність: нечуйвітер волохатий (Hieracium pilosella), оленячий мох (Cladonia rangiferina), верес звичайний (Calluna vulgaris), плеврозіум Шребера (Pleurozium schreberi), чорниця (Vaccinium myrtillus), брусниця (Vaccinium vitis-idaea); в суборах, крім оліготрофів, які часто формують основний фон надґрунтового покриття, зустрічаються також мезотрофи: орлякзвичайний (Pteridium aquilinum), буквиця лікарська (Betonica officinalis), грушанка круглолиста (Pyrola rotundifolia); в сугрудах у надґрунтовому покритті зустрічаються види всіх трьох груп трофності: олігрофи, мезотрофи і мегатрофи, але з переходом до більш бідних підтипів кількість олігротрофів збільшується, а в напрямку більш багатих — зменшується або вони зовсім зникають; для грудів характерне покриття ви­ключно із мегатрофів: копитняк європейський (Asarum europaeum), зірочник ланцетовидний (Stellaria holostea), маренка пахуча (Asperula graveolens), безщитник жіночий (Athyrium filix-femina).

Трав'яний покрив є чудовим показником вологості грунту. Він відображає не короткочасні зміни вологості, які відбуваються під впливом дощів або посух, а більш-менш тривалий стан грунту за зволоженням. В дуже сухих типах ростуть ксерофітні і ксеромезофітні рослини: оленячий мох (Cladonia rangiferina), нечуйвітер волохатий (Hieracium pilosella) і інші; в сухих, крім згаданих видів, з'являються мезофіти: брусниця (Vaccinium vitis-idea), орляк звичайний (Pteridium aquifolium), чина лісова (Lathyrus sylvestris) і інші. Вологі типи відрізняються від свіжих відсутністю ксеромезофітів і наявністю мезогігрофітів, таких, як зозулин льон звичайний (Polytrichum commune), молінія голуба (Molinia coerulea), безщитник жіночий (Athyrium filix-femina); в сирих типах, крім мезогігрофітів і мезофітів, зустрічаються гігрофіти: розрив-трава звичайна (Impatiens noli tangere), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), а для мокрих типів характерна рослинність із гігрофітів: журавлина болотна (Oxycoccus palustria),сфагним середній (Sphagnum medium).

Роль трав’яних рослин по-різному характеризує лісорослинні умови і вони виступають в різних аспектах. У типологічному плані виділяють такі групи рослин:

- характерні види - це рослини-індикатори, які властиві окремим типам і не зустрічаються в інших;

- постійні види – це такі види, які зустрічаються в одному типі більше 50%;

- панівні види – ті види, які переважають над іншими;

- випадкові види - види, які випадково потрапили на ділянку.

Трав´яний покрив свіжого дубово – соснового сугруду дуже багатий. Цим він відрізняється від свіжого бору. В першому ярусі покриву висотою 60-70 см – орляк, дрік красильний, буквиця лікарська. Другий ярус – з брусниці, суниці лісової, герані кривавочервоної, грушанки круглолистої, вероніки лікарської. Під трав´яним покривом розташовуються зелені мохи – плевроцій Шребера, дікран віниковий, гілокомій блискучий.

Дата добавления: 2015-10-21