Торговельні операції банків в іноземній валюті

В частині першій даного розділу була розглянута класифікація операцій в іноземній валюті за критерієм їх ліцензування Національним банком України. Тепер же настала необхідність застосувати інший підхід, що ґрунтується на структурі платіжного балансу. Це пояснюється використанням усіма країнами-членами Міжнародного валютного фонду стандартної структури платіжного балансу, яка складається з рахунку поточних операцій і з рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій. За цим підходом, згідно зі змістом поточного рахунку відокремлюються операції, що опосередковують зовнішню торгівлю товарами і послугами та в сукупності мають назву поточнихторговельних операцій. Національний банк України в своїх нормативних документах (пункт 10 розділу І "Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005р. №281) визначає, що до поточних валютнихторговельнихоперацій належатьрозрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, яке відповідно до умов договору не має перевищувати строків, установлених статтями 1 та 2 Закону України від 23 вересня 1994р. № 185/94–ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а також розрахунки на території України між резидентами – суб’єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку.

Здійснюючи міжнародні розрахунки імпортери і експортери, їхні банки вступають у певні, відособлені від зовнішньоекономічного контракту відносини, пов'язані з оформленням, пересиланням, обробкою товаророзпорядчих і платіжних документів, виконанням платежів та розрахунків.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки. Здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Таким чином, здійснення міжнародних розрахунків відбувається із використанням різних валют (засобів платежу), оплата може відбуватися в різний, але погоджений між контрагентами угоди, час відносно фактичної поставки товарів (строки платежу), із застосуванням різних документів, що ініціюють списання коштів з відповідних рахунків платників (інструментів платежу). Всі названі умови, будучи певним чином поєднані у послідовній сукупності дій імпортера, експортера і обслуговуючих їх банків стосовно погашення боргів між ними, утворюють вироблені практикою форми розрахунків, як зовнішні способи вираження їх внутрішнього змісту.

Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам, вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їхні валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності.

Торговельні операції банків в іноземній валюті здійснюються в формах міжнародних розрахунків. До основних форм банківських міжнародних торговельних розрахунків відносять банківський переказ, інкасо, документарний акредитив.

Дата добавления: 2015-10-16