Висновки

Дослідивши причини укладення та хід подій Берестейського церковного собору 1596 р., можна зробити висновок, що починаючи з самого 1054 р., тобто з розколу християнства на католиків і православних, у церковно –релігійному житті зароджуються спроби щодо повернення цілісності християнської релігії. Ці спроби і є тими причинами, які стали поштовхом до Берестейської унії. Ми спостерігаємо тісні зв'язки між Польщею та Великим князівством Литовським ще з 1385 р., тобто з Кревської унії до Люблінської унії, яка затвердила утворення Речі Посполитої з цих двох держав. Річ Посполита і її політика щодо України стали вагомою причиною для проведення Собору в Бересті. До злучення католицької і праволавної Церков, не завжди вели благі релігійні наміри, часто це було просто одним із шляхів посилення влади або вони були викликані бажанням православних урівнятися в правах з католиками, а також зовнішньою загрозою від османських племен, які загрожували існуванню православної Церкви чи від утвореного в 1589 р. Московського патріархату, котрий хотів поширити свій вплив на Українську Церкву.

Про унійні наміри єпископи заявляли у грамотах та «артикулах», які потім подавалися королю Сигізмунду III. Найпершими, хто виступав за унію були К. Терлецький, Г. Балабан та І. Потій. Згодом до них приєднувалися інші постаті, разом з якими створювалося багато документів, в яких йшлося про підготовку унії. За злуку двох Церков виступав і Київський князь К. Острозький, але його почали оминати в цій справі, що в подальшому зробило Острозького одним із найзапекліших ворогів унії.

Ситуація, що склалася в кінці XVI ст. погрожувала вилитись у політичну кризу, але була заморожена заявою М. Рогози про скликання Собору на початку жовтня в Бересті. Прихильники унії бачили в її укладенні спасіння від кризи православної Церкви і свого власного становища в Речі Посполитій.

Наслідком скликання Собору став розкол православної Церкви на православну і греко –католицьку. Через це, замість об'єднання церков, якого так прагнули ще з часів Великої схизми (1054 р.), посилилася релігійна боротьба, тільки тепер вже було три ворогуючі сторони: римо-католики, греко –католики і православні.

Усі ці протиріччя призвели до так званої словесної війни, котра велася за допомогою літературних творів. Вона досить позитивно вплинула на релігійно-культурний розвиток в Україні і сприяла появі полемічної літератури, але знайти компроміс між ворогуючими Церквами так і не допомогла, навіть навпаки, ще більше загострила ситуацію, що призвела до кровопролиття.

Отже, Берестейська церковна унія 1596 р. не об'єднала церков, для чого вона і створювалась, а навпаки розгорнула ще більшу ворожість між ними. Ворожість з боку Московського патріархату існує і далі, починаючи з самого утворення греко –католицької Церкви.

Дата добавления: 2015-10-21