Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Учитель

Читайте также:
  1. Б) Вторым аспектом является то, что учитель знает все людские роли, все возможные их проявления, но внутренне не уважает ни одну из них.
  2. В) Как формируется учитель?
  3. В. ЩЕТИНИНА, учительница Пелагиадсной восьмилетней школы написала статью в газету «Наша жизнь» под названием «Памятная встреча» (приведена с сокращением).
  4. Вероучительные реформы
  5. Вероучительные споры на Востоке и на Западе
  6. Глава пятнадцатая. Что такое учитель.
  7. Евр. слово морэможет означать дожди (ранние), а также учитель. Отсюда друг. возможный перевод: «даст вам Учителя праведности».

 

Якось у дитинстві я так довго бавився, що аж зомлів.

Мені якраз купили гірські лижі, і я так ними захопився, що геть забув про їжу. Прогасав цілий день без крихти у роті.

Надвечір моя свідомість від виснаження покинула мене, і я гримнувся об бетонний стовп на повній швидкості. Я мав тоді струс мозку, і тато відвіз мене до лікарні.

Лікар сказав мені, що так довго бавитися дуже чудово, але не варто забувати час від часу поїсти.

А зімлів я, бо моє заняття було таке захопливе, що мені було шкода витрачати час на перепочинок.

У цьому є щось неймовірно добре. Отой запал.

Куди він подівся?


 

Останнім часом настрій у мене якийсь надто вже мінливий.

Намагаюся вималювати собі картину тієї ситуації, в якій я опинився, але у голові якісь лише окремі уривки, котрі ніяк не надаються до логічного упорядкування. Я заблукав. Де я?

За останні тижні багато чого змінилося. Дні тепер інші. І ночі теж.

Та почуття вдоволення немає. Ще немає. Жодного сумніву: бракує ще не

однієї речі.

Знати 6, де її шукати.

 

Але ж я маю м'яча. Люди, я маю м'яча!

І щовечора товчу ним об стіну сусіднього будинку

 

Так, брат повертається за місяць. Тоді я вже не зможу тут жити. Мені залишився місяць.

Я і не приховую того, що боюся так і не знайти відповіді на запитання —

одне-єдине, яке мене зараз мордує. Як бути далі? У мене жодного бажання видавати себе за крутого.

Я, може, й міг би роздягнутися до трусів, простягнутися на канапі, сказавши подумки — хай воно буде, як буде. Міг би й закурити цигарку та вдавати, ніби все йде так, як і має бути. Може б мені і вдалося когось здурити. Дівчат. Кіма. Гм, Кіма може би й вдалося. Та рано чи пізно я знову опинився б отам, на траві. І мій брат — або хтось і інший — поплескував би тоді мене, усього в риданні, по спині.

Щось таки має слатися. Щось просто мусить статися.

 

Найбільше, чого я зараз потребую, це когось старшого, такого собі учителя, когось, хто б розтовкмачив мені, як це все тримається купи.

Він би давав мені домашні завдання, які здавали ся б мені позбавленими будь-якого сенсу Я б нервувався і скажено протестував, та однаково мусив би їх виконувати. І врешті-решт, за багато місяців важкої праці, я б усвідомив, що на всім цим ховалося якесь глибше значення і що весь цей час мій учитель мав чіткий і послідовний план.

Тоді у мене враз звідкись взялися б сили осягнути всі зв'язки. Нитки, що


 

зв'язують усе докупи. Прозорі й зрозумілі речі. Сили розуміти світ та людей.

Сили опановувати себе і знаходити в інших найкраще і все таке інше. Учитель сказав би тоді, що йому вже нічого мене навчити, і подарував би мені щось на прощання. Якийсь великий і дорогий дарунок. Може, авто. Я

б тоді почав відмовлятися, що це занадто цінний подарунок, і що я не можу його прийняти, — та він би наполіг на тому, що ми мусимо попрощатися просто, але солідно. Тоді виїхав би я врешті у світ, на волю, на Volvo, і зустрів би когось, може, навіть, і яку дівчину, звив би із нею тепле сімейне гніздечко, відкрив би, може, власну справу — і продукував би якісь добрі товари чи послуги.

От як би все було. Чорт. Так би хотілося! І чому так не буває?

Такі ж учителі не ростуть на деревах, як ті яблука у дідусевому садку. У своєму житті я ще не зустрічав жодного такого Учителя.

Мабуть, доведеться-таки самому давати собі якось раду.

 

Намагаюся пригадати, кого я взагалі поважаю. Таких небагато.

Ось перед ким я схиляюся:

— Лорі Андерсен*.

— Ганді**.

— Армія спасіння.

— Карл Баркс.***

 

* Норвезький скульптор

** Філософ та політик Індії 1950-х років. Закликав до мирного розвитку суспільства.

*** Мультиплікатор, вигадав Скруджа Мак-Дака.

 

 


Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 85 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Статевовікова структура населення України. | Трудові ресурси і зайнятість населення | Фактори, які визначають міграцію робочої сили | Позитивні для окремої фірми. | Маю двійко друзів — один добрий, а другий такий собі, не дуже. І ще маю брата. | Словом — зазнався. | Удар був - чесно сказати - фантастичний. Годі було там чимось дорікнути. І я би вчинив так само. Без зайвих вагань. | Триває це вже кілька тижнів. | Багаторазового використання. | Гадаю, що чолов'язі з таким симпатичним іменем навряд чи спало б на думку |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Велосипед| Астрид Ліндґрен*.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)