Теоретичні проблеми універсального та сингулярного правонаступництва у спадковому праві.

Ознаки, притаманні універсальному (загальному) наступництву:

- універсальне наступництво є безпосереднім, тобто спадкоємець набуває спадщину без попередньої передачі останньої (посередництва) третім особам. Якщо власник, заповідаючи своє майно одній особі, зобов'язує її передати це майно іншій, то до першої права та обов'язки спадкодавця переходять безпосередньо, іншими словами - дана особа виступає спадкоємцем, а до другої спадкова маса переходить тільки шляхом передачі її спадкоємцем, тобто не відразу, а опосередковано; отже, ця особа універсальним спадкоємцем визнана бути не може;

- при універсальному наступництві права та обов'язки переходять до спадкоємців одночасно та в усій сукупності, навіть якщо б останні і не знали про існування деяких з них. Універсальний наступник (спадкоємець) не може прийняти тільки одну частину правомочностей, і відмовитися від прийняття іншої. "Оскільки універсальний наступник набуває прав та обов'язків негайно й одночасно, він не може встановити інший порядок набуття прав та обов'язків, не може відкласти, наприклад, прийняття на себе боргів спадкодавця або поставити прийняття боргів в залежність від якої-небудь умови. Хто прийняв спадщину, прийняв її у принципі повністю та одночасно".

Від універсального правонаступництва слід відрізняти наступництво сингулярне, або часткове.

Сингулярний правонаступник (наступник в окремих правах, відказоодержувач), на відміну від універсального, набуває лише окреме право зі складу спадщини - право, зміст якого є чітко відомим. Таке право сингулярного правонаступника не обтяжується боргами і переходить до нього не безпосередньо від спадкодавця, а опосередковано - в силу норми закону (ст. 538 ЦК України), що покладає на спадкоємця обов'язок виконання на користь відказоодержувача певного зобов'язання.

Ознака універсальності спадкового правонаступництва як істотна риса, притаманна спадкуванню, визнається переважною більшістю авторів. Проте окремі цивілісти не погоджуються з визнанням універсальності як однієї з головних характеристик спадкового наступництва. Так, П.С. Нікитюк вважає, що наступництво в окремих правах (сингулярне наступництво) також входить до предмета регулювання спадкового права і обумовлює виникнення спадкових правовідносин. При цьому вчений наводить наступні аргументи в підтвердження своєї позиції: несприйняття концепції універсального правонаступництва законодавством та безпосередня відсутність в нормативних актах положень, в яких остання знайшла б своє втілення; практиці відомі випадки сингулярного правонаступництва - спадкування окремих речей за заповітом, перехід спадщини до відказоодержувачів, спадкування предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку, спадкування в міжнародному приватному праві, коли спадкова маса може підпорядковуватись правовому режимові декількох держав, спадкування вкладів в кредитних установах та ін.; неоднорідність спадкового майна з точки зору оформлення прав на нього; можливість відмови від спадщини після її прийняття або часткової відмови від неї, розділу майна спадкоємцями на свій розсуд незалежно від належних їм спадкових часток з точки зору судової та нотаріальної практики.

Дата добавления: 2015-08-09