Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Теоретичні проблеми системи особистих немайнових прав в цивільному праві України.

Читайте также:
  1. Актуальні проблеми запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.
  2. Висновки про стан роботи системи збору і промислової підготовки свердловинної продукції та рекомендації щодо його покращення.
  3. Договірні зобов’язання в цивільному праві України: сучасні теоретичні проблеми.
  4. Дослідження життєздатності альтернатив вирішення проблеми створення
  5. Екологічні проблеми водних екосистем України (Азовське та Чорне море; великі та малі річки; озера, тощо).
  6. Екологічні проблеми, пов’язані з коливанням рівня Світового океану. Екологічні наслідки нераціонального зрошення та осушення територій.
  7. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

 

Проблеми класифікації та систематизації особистих немайнових прав та їх об'єктів розглядаються практично всіма цивілістами, займаються їх дослідженням. Історія вивчення особистих немайнових прав дозволяє виділити кілька підходів до їх структурі.

Прихильники першого підходу дотримувалися широкого погляду на природу особистих прав, відповідно до якого «закон має захищати будь-які прояви людської індивідуальності, будь-які не протиправні інтереси даної людської особистості». Навряд чи можливо вичерпати всі особисті інтереси громадянина, що можуть зажадати цивільно-правової охорони, шляхом їх особливого перерахування в Цивільному кодексі 28. При такому підході сама собою усувалася необхідність систематизації нематеріальних благ, особисте немайнове право розглядалося як єдине право, яке передбачає охорону всіх проявів індивідуальності, всіх особистих інтересів. Такі погляди, безсумнівно, були обумовлені відсутністю законодавчого закріплення можливості цивільно-правового регулювання особистих немайнових відносин. Відсутність законодавчого і теоретичного матеріалу не дозволяло провести роботу з систематизації нематеріальних благ як об'єктів зазначених правовідносин.

Перелом у цивільно-правовому регулювання особистих немайнових відносин, намічений у 60-х роках XX ст., Дозволив ученим аргументовано вести мову про класифікацію особистих немайнових прав. У 70-80-х роках все більшу популярність стала набувати інша позиція - мова йшла не тільки про можливості, а й про необхідність класифікації нематеріальних благ 29. У рамках другого напрямку пропонувалися різні класифікації нематеріальних благ на підставі різних, не завжди виправданих, класифікаційних критеріїв.

У перших класифікаціях особисті немайнові відносини розглядаються відносно до їхньої галузевої приналежності і у зв'язку з відносинами майновими. Так, З.В. Ромовська пропонує розділити особисті права громадян на п'ять основних категорій. До першої вона відносить ті права, які індивідуалізують громадянина як особистість (право на ім'я, на честь і гідність). До другої - права, що забезпечують особисту свободу громадян (недоторканність особи і житла, тілесна недоторканність, право на обрання роду занять і місця проживання та ін.) До третьої - права, які виникають в результаті творчої інтелектуальної діяльності людини (авторські права і права в галузі наукових відкриттів, винаходів та раціоналізаторських пропозицій). До четвертої - особисті права, надані громадянам у зв'язку з вступом їх до сімейних правовідносин (право на укладання та розірвання шлюбу, на виховання дітей та ін.) Нарешті, до п'ятої - права, що виникають в результаті вступу громадян в трудові, колгоспні правовідносини.

Запропоновану З.В. Ромовської класифікацію не можна назвати послідовною, і перш за все тому, що запропоновані нею п'ять категорій нематеріальних благ виділені на підставі різнопланових класифікаційних критеріїв, які автором, до речі, не позначені. Перша і друга група прав виділені за цільовим призначенням останніх, третя - по підставі виникнення (створення результату інтелектуальної діяльності), четверта і п'ята - за галузевою належністю прав. Разом з тим, дана класифікація має один досить істотним позитивним якістю - вона дозволяє об'єднати в єдину систему всі особисті немайнові права незалежно від сфери їх здійснення та інших причин.

В інших подібних класифікаціях класифікаційний критерій хоча й позначається, але має невизначений характер. Так, в залежності від інтересів, складових особисті права, їх походження і зв'язку з тими чи іншими сферами життя, виділяють групи особистих прав: перша - немайнові блага, невіддільні від людського життя (здоров'я, недоторканність особи), друга - блага, що індивідуалізують громадянина в колективі (ім'я, честь, гідність та ін.), а третина - немайнові інтереси в сфері сімейно-шлюбного права, четверта - інтереси, що випливають з участі громадян у громадській праці (включаючи всі види творчості), з реалізації права на освіту, права на відпочинок; п'ята - немайнові інтереси, що виявляються в зобов'язальне право, в різного роду майнових угодах, у зв'язку з володінням тими чи іншими майновими правами

Істотним недоліком будь-якого ціннісного підходу в праві є той факт, що цінність є оціночною категорією, в результаті визначення цінності того чи іншого явища багато в чому залежить від будь-чиїх суб'єктивних поглядів. Здається, що цінність нематеріальних благ визначається не суб'єктивними поглядами людини або групи людей, а їх об'єктивними властивостями, вираженими в родових ознаках цього об'єкта цивільних прав - у відсутності майнового змісту, в особистому характері, невосстанавліваемості і т.д. Як вже було зазначено, не всі нематеріальні блага мають зазначеними ознаками в рівній мірі. Так, ділова репутація може бути внеском за договором простого товариства, в цьому випадку вона оцінюється в грошах, як і будь-який інший внесок (ст. 1042 ЦК РФ); підставою виникнення не всіх особистих прав є тільки факт народження, такі права, як право вільного пересування, вибору місця перебування і проживання, право авторства та інші належать громадянину в силу вказівки закону (ст. 150 ГК РФ); володарем ділової репутації може бути не лише громадянин, а й юридична особа і т.д. Однак зазначені факти не говорять про порочність певної ознаки нематеріальних благ. Дійсно, навряд чи кому-небудь вдасться заперечити той факт, що нематеріальні блага по суті своїй, наприклад, позбавлені економічного змісту, чим і відрізняються від благ майнового характеру, а також, хоч і немайнових, але пов'язаних з ними. Можна лише говорити про порочність зазначеного загального родового ознаки нематеріальних благ у конкретному їх вигляді, що, безсумнівно, знижує «цінність» самого нематеріального блага як носія порочного ознаки.

Зазначена обставина дозволяє в рамках однієї ознаки нематеріальних благ виділити дві їх групи: першу групу складуть нематеріальні блага - повноцінні носії родового ознаки; другу - порочні. Очевидно, що нематеріальні блага, розташовані в перших групах мають з точки зору заявленого ціннісного підходу більшою значимістю (цінністю). На основі зазначеної класифікації пропонується нематеріальні блага розподілити по шести ціннісним групам. У першу ціннісну групу увійдуть блага, які є повноцінними носіями всіх родових ознак нематеріальних благ (тобто розташовані за всіма ознаками в першій групі), порок кожного наступного ознаки переводить нематеріальне благо в ціннісну групу на щабель нижче, таким чином, друга ціннісна група буде містити блага, розташовані за п'ятьма ознаками в першій групі, по одному - у другій, а третина - за чотирма ознаками у першій групі, по двох - у другий і т.д. в останню, шосту, групу увійдуть нематеріальні блага, що не мають вади тільки в одному з пологових ознак.

 


Дата добавления: 2015-08-09; просмотров: 133 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Організаційно процес адаптації вбачається провести у три етапи. | Теоретичні проблеми визнання договору джерелом цивільного права. | Судова практика і судовий прецедент як джерела цивільного права. | Поняття та характеристика диспозитивності цивільно-правових норм. | Примус в цивільному праві. Функції (роль) примусу в механізмі цивільно-правового регулювання. | Поняття та основні етапи правозастосування в цивільному праві. | Теоретичні проблеми застосування цивільного законодавства за аналогією. | Поняття та функції тлумачення цивільно-правових норм. Класифікація способів тлумачення. | Поняття та види тлумачення односторонніх правочинів та договорів. | Поняття, предмет та функції науки цивільного права. Внесок радянських та українських цивілістів в розвиток науки цивільного права |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Основні сучасні цивілістичні школи в Україні. Розвиток науки цивільного права в Київському університеті.| Цивільно-правові способи захисту особистих немайнових прав.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)