Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

А) Методи управління

Читайте также:
  1. I. Анализ методической структуры и содержания урока
  2. I. Методические указания к изучению курса
  3. I. Общие методические рекомендации по написанию контрольных работ
  4. I. Организационно - методический раздел
  5. I. ПРОБЛЕМА И МЕТОДИКА ИССЛЕДОВАНИЯ
  6. II МЕТОДИКА ИССЛЕДОВАНИЯ
  7. II. Методические рекомендации

б) Принципи управління

в) Функції управління

г) Стилі управління

  1. Стимули — це:

а) спонукання до дії, викликані зовнішніми факторами;

б) спонукання до дії, викликані внутрішніми факторами;

в) спонукання до дії, викликані зовнішніми та внутрішніми факторами;

г) всі відповіді правильні

  1. Вкажіть правильний варіант відповіді: «Функція контролю дозволяє менеджменту організації вирішувати такі завдання:

а) забезпечення досягнення доставлених перед організацією цілей;

б) оцінка результатів підприємницької діяльності організації в цілому і її структурних підрозділів зокрема;

в) виявлення і аналіз факторів, що перешкоджають досягненню запланованих результатів;

г) правильні всі відповіді

  1. До основних функцій менеджменту належать:

а) розпорядництво, координування, делегування та контроль;

б) планування, стимулювання, координація, організація;

в) планування, організація, мотивація, контроль;

г) організація, адміністрування, облік, мотивація.

7. Кінцевою метою менеджменту є:

а) забезпечення інтересів та потреб власників підприємства;

б) реалізація стратегії і тактики розвитку підприємства;

в ) забезпечення прибутковості діяльності підприємства;

г) здійснення управління діяльністю підприємства у відповідності з основними функціями менеджменту.

8. Менеджери низового рівня управління:

а) забезпечують реалізацію політики функціонування організації і відповідають за доведення більш деталь­них завдань до підрозділів та за їх виконання;

б) відповідають за донесення поставлених завдань до безпосередніх виконавців та ефективність їх вико­нання;

в) розробляють політику підприємства, здійснюють стратегічне, тактичне та загальне керівництво;

г) не мають владних повноважень і здійснюють виконавчі функції.

9. Менеджмент як вид діяльності —це:

а) цілеспрямований вплив на колектив або на окремих виконавців для досягнення поставленої мети;

б) спосіб та манера спілкування з працівниками;

в) процес контролю за ефективністю використання людських та матеріальних ресурсів;

г) сукупність концепцій, теорій, принципів, методів і форм управління в умовах ринкової економіки.

10. Система цінностей або філософія, яку поділяють усі працівни­ки підприємства, визначається як:

а) стиль керівництва;

б) організаційна структура управління;

в ) культура організації;

г) неформальна структура організації.

 

11. Місія організації — це:

а) задоволення потреб споживачів у високоякісній про­дукції або послугах;

б) забезпечення максимального прибутку;

в) дотримання інтересів акціонерів, власників або інве­сторів даної організації;

г) усі вищезазначені відповіді вірні.

 

12. Стратегічне планування—це:

а) процес розробки заходів і дій для виконання поточ­них планів підприємства;

б) вид планування, який охоплює річний період та розробляється за певною сукупністю розділів (вироб­ництво продукції, планування МТЗ і збуту, фінан­сове планування......);

в) всебічне комплексне планування, призначене для за­безпечення здійснення місії організації та досягнен­ня її цілей;

г) вид планування, який передбачає деталізацію пла­нових завдань у розрізі окремих операцій і розрахо­ваний на тривалий період часу.

 

13. Поточні плани підприємства — це:

а) сукупність завдань, які конкретизують і доповню­ють стратегічний план на короткий проміжок часу і охоплюють річний період;

б) вид управлінської діяльності, який визначає перс­пективу і майбутній стан організації на період від одного до п'яти років;

в) плани, які складаються керівниками вищих рівнів за результатами маркетингових досліджень;

г) це плани, які розробляються на підприємстві при за­стосуванні потокового методу організації виробни­чих процесів.

 

14. Оперативне управління діяльністю підприємства включає:

а ) календарне планування та диспетчеризацію;

б) стратегічні, поточні та календарні плани;

в) стилі керівництва та методи планування;

г) форми і системи виробничого планування.

 

15. Вказати, кому делегуються повноваження:

а) конкретному працівнику;

б) конкретній посаді;

в) керівникам вищих рівнів менеджменту;

г) усі відповіді правильні.

 

16. Делегування — це:

а) процес передачі відповідальності, обов'язків вико­нати завдання і звітувати перед керівництвом за їх успішне завершення;

б) реальна можливість діяти або впливати на ситуацію;

в) процес передачі завдань і повноважень особі, що приймає на себе відповідальність за їх реалізацію;

г) зобов'язання виконати завдання та відповідати за його задовільне виконання.

 

17. Лінійні організаційні структури управління використовуються:

а) дрібними підприємствами або підприємствами на початковій стадії функціонування;

б) середніми підприємствами, які обрали нішову стра­тегію функціонування;

в) великими підприємствами, які займаються диверсифікованими видами діяльності;

г) всі вище перераховані відповіді вірні.

 

18. Неформальна організаційна структура — це:

а) структура, яка виникає на основі взаємовідносин членів колективу, єдності чи протиріч їх поглядів чи інтересів;

б) структура, вибрана і встановлена керівництвом ви­щого рівня управління шляхом організаційних за­ходів;

в) об'єднання людей та матеріальних ресурсів та будь-які упорядковані зв'язки між ними;

г) структура, яка найбільш повно відповідає цілям організації, допомагає досягнути їх з мінімумом витрат.

 

19. До основних методів прямої економічної мотивації персоналу відносять:

а) гнучкий графік роботи, скорочений робочий день, мотивація цілями;

б ) преміювання працівників; надання певних пільг, участь у прибутках, форми і системи заробітної плати;

в) службово-професійне просування, продовження тер­міну відпустки, делегування повноважень;

г) ковзаючий графік роботи, надання відгулів, особисте та громадське визнання.

 

20. Мотивація як функція менеджменту — це:

а) процес взаємного упорядкування людських, матері­альних та фінансових ресурсів для забезпечення до­сягнення цілей підприємства;

б) процес створення умов або мотивів, які здійснюють вплив на поведінку людини і направляють її в по­трібну для організації сторону відповідно до постав­лених цілей;

в) сукупність заходів, які використовуються адміністрацією для стримування відтоку персоналу з підприємства;

г) процес зіставлення фактично досягнутих результатів діяльності підприємства з запланованими для виз­начення ступеня вкладу кожного працівника у ці ре­зультати та встановлення для нього відповідної ви­нагороди.

 

21. Сутність керівництва полягає у праві особи давати вказівки підлеглим та вимагати їх виконання. Дане право випливає:

а) з особистих якостей особи та її вміння завоювати при­хильність і авторитет у колективі;

б ) з повноважень керівника, які визначають його ста­тус в межах формальної організації;

в) необхідності координувати та узгоджувати дії колективу як з сторони вищих, так і низових рівнів управ­ління;

г) з авторитету неформальної влади.

 

22. Стиль керівництва — це:

а) набір нормативних правових актів, прав і повнова­жень, якими керуються керівники різних рівнів у своїй роботі;

б) метод впливу, який використовується керівником для вирішення визначеної ситуації;

в) визначене коло завдань, які стоять перед посадовою особою або структурним підрозділом апарату управ­ління;

г ) сукупність типових і відносно стабільних прийомів впливу керівника на підлеглих, використовуваних для ефективного виконання управлінських функцій і виробничих завдань.

 

23. При застосуванні демократичного стилю керівництва:

а) керівник одноособово вирішує всі завдання, бере на себе повну відповідальність за їх успішне виконан­ня, основною формою стимулювання виступає по­карання;

б) на підприємстві наявний високий ступінь децентра­лізації повноважень, працівників залучають до ак­тивної участі у прийняття рішень, створюються умо­ви, за яких виконання службових обов'язків стає привабливим;

в) керівник ставить перед виконавцями проблему, ство­рює необхідні організаційні умови, визначає прави­ла, задає межі рішення, а сам відходить на другий план, даючи можливість виконавцям самостійно оби­рати спосіб вирішення проблеми;

г) керівник створює враження відвертої та щирої лю­дини, хоча насправді переслідує корисливі цілі.

 

24. Вибрати правильне визначення поняття "конфлікт":

а) зіткнення протилежно спрямованих ідей, цілей, інте­ресів, поглядів двох чи більше сторін;

б) стан емоційної напруги, який виникає у людини під тиском сильних впливів;

в) свідома нечесна дія, вигідна ініціатору, яка провокує колектив, окрему особу до певних поступків і цим наносить колективу, особі ущерб;

г) порушення принципу єдиновладдя, при якому до однієї людини проявляють суперечливі вимоги, з приводу того, який має бути кінцевий результат її праці.

25. Методи управління — це:

а) засоби впливу керованої системи на керуючу для досягнення поставлених цілей;

б ) засоби впливу керуючої системи на керовану з ме­тою досягнення цілей, поставлених перед підприєм­ством;

в) форма впливу на людей для отримання великих прибутків;

г) визначене коло завдань, які стоять перед посадовою особою або структурним підрозділом апарату управління.

 

26. Контроль як функція менеджменту - це:

а) процес або діяльність, яка спрямована на впорядку­вання взаємних дій людей, ідей, речей;

б) процес створення умов або мотивів, які здійснюють вплив на поведінку людини і спонукають її діяти в потрібному для організації напрямку;

в) процес співставлення фактично досягнутих резуль­татів з запланованими;

г) відокремлений вид управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан організації.

 

27. Попередній контроль полягає у:

а) зіставленні реально досягнутих результатів роботи з встановленими стандартами;

б) визначенні ступеня допустимих відхилень реально досягнутих результатів від стандартів;

в ) перевірці готовності організації, персоналу, системи управління до роботи, яка здійснюється до фактич­ного початку їх виконання;

г) оцінці вкладу окремих співробітників, підрозділів у отримані результати.

 


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 524 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: структуры управления | З АНЕСТЕЗІОЛОГІЄЮ | Як називають конфлікт, при якому два керівники пред'являють до одного працівника суперечливі вимоги? | Основні фонди-це... | Грошовий вираз усіх витрат, пов’язаних з виробництвом та збутом продукції це | Що забезпечує комерційна діяльність? | Вказати, хто не може бути суб’єктом комерційної діяльності? | Як може відбуватися презентація в комерційній діяльності? | Навіщо потрібно управляти ризиком? |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Пакет тестів до державного екзамену 2012 р| Із чим було зв'язане виникнення практики управління?

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.013 сек.)