Читайте также:
|
1. Основні стадії розвитку педагогіки:
А. Народна педагогіка, етнопедагогіка, педагогіка народознавства.
В. Духовна педагогіка, світська педагогіка, родинна педагогіка.
С. Козацька педагогіка, етнопедагогіка, родинна педагогіка.
2. Джерела розвитку педагогіки:
А. Педагогічна спадщина минулого, сучасні педагогічні дослідження.
В. Сучасні педагогічні дослідження, передовий педагогічний досвід.
С. Передовий педагогічний досвід, проектування педагогічних ідей.
3. Що розуміють під поняттям «народна педагогіка»?:
А. Це наука про культуру, побут народу, його походження і розселення, національні традиції, звичаї, обряди.
В. Це сума здобутих народом знань, умінь в процесі навчання.
С. Це напрям у сучасній педагогіці, шкільній практиці, яке забезпечує практичне засвоєння учнями культурно-історичних надбань попередніх поколінь.
4. Що таке педагогіка?
А. Педагогіка - це наука про підготовку підростаючого покоління до життя.
В. Педагогіка - це мистецтво впливу вихователя на виховання з метою формування його особистості.
С. Педагогіка - наука про виховання людини.
5. Термін «народна педагогіка» в українську педагогічну літературу ввів:
А. О.В. Духнович.
В. Г.С. Сковорода.
С. Ю.А. Федькович.
6. Методи етнодидактики: бесіда, розповідь – об΄єднані за ознакою:
А. За джерелом інформації.
В. За логікою подання інформації.
С. За стимулированням пізнавальної діяльності.
7. Предметом етнопедагогіки є:
А. У країнська народна педагогіка.
В. Досвід виховання особистості.
С. Спадщина минулого.
8. Чинники розвитку особистості в українській народній педагогіці (оберіть найбільш повну відповідь):
А.Виховання, доля, природа.
В. Природа, сімейне середовище, спадковість.
С. Діяльність, середовище, виховання, спілкування, гра.
9. Мета виховання в народній педагогіці:
А.Результат навчально-виховного процесу.
В. Наперед визначені результати розвитку і формування людської особистості.
С. Формуванню моральних якостей, психологічна підготовка до трудової діяльності.
10. Цілеспрямований і організований процес формування особистості – це:
А. Навчання.
В. Дидактика.
С. Виховання.
11. Завдання, які ставляться перед етнопедагогікою:
А. Вивчення проблем виховання, навчання, освіти людей.
В. Дослідження механізмів, закономірностей освоєння людиною суспільного розвитку.
С. Пізнання закономірностей і законів.
12. Методами етнопедагогіки є:
А. Соціологічні, статистичні.
В. Методи педагогічної науки, етнографічні.
С. Археологічні, евристичні.
13. Спадкоємність поколінь - це:
А. Наслідування досвіду предків.
В. Необхідність навчатися у старших.
С. Уміння побачити, оцінити й творчо розвивати високі людські якості, досягнення старших.
14. Етнопедагогіка - це:
А. Народна педагогіка.
В. Вікова педагогіка.
С. Історія педагогіки.
15. Автор твору «Сто порад вчителеві»:
А. Макаренко А.С.
В. Сухомлинський В.О.
С. Огієнко І.І.
16. Автором праці «Народна педагогія в пользу училищ и учителей сельских» є:
А) О. Духнович.
Б) С. Русова.
В) К. Ушинський.
Г) Г. Ващенко.
17. Яка з наук, на думку українських педагогів, має найбільші потенції у виховному процесі:
А) Педагогіка.
Б) Етнопедагогіка.
В) Етнодидактика.
Г) Раціональне поєднання наукової педагогіки і досвіду традиційного виховання.
18. Хто з вчених вважав, що народ «доходить до далеко правдивіших, поступовіших і радикальніших думок, ніж будь-хто з його просвітителів»:
А) І. Франко;
Б) К. Ушинський
В) Г. Ващенко;
Г) М. Грушевський.
19. Автором збірки «Дитячі ігри, пісні та казки Ковельського, Луцького, Новгород-Волинського повітів Волинської губернії» є:
А)Леся Українка;
Б) О. Духнович;
В) Г. Сковорода;
Г) І. Франко.
20. В якому творі І. Котляревського знайшли висвітлення народно-педагогічні ідеї (засудження тих батьків, «які синів не вчили», тих, хто легковажно ставиться до батьківських обов'язків тощо).
А) ”Наталка Полтавка”;
Б) “Енеїда“;
В) ”Ода Сафо”;
Г) “Москаль чарівник”.
21. Виховні традиції, на які спирався А.С.Макаренко в колонії ім. Горького і комуні ім. Дзержинського, - це:
А) власні розробки педагога;
Б) переосмислені народні виховні традиції;
В) методи і прийоми наукової педагогіки.
22. За років сталінізму українська етнопедагогіка:
А) широко впроваджувалася у виховний процес школи;
Б) всебічно досліджувалася;
В) не досліджувалася;
Г) жорстоко переслідувалася.
23. З ім’ям якого вченого, пов’язаний науковий інтерес до етнопедагогіки у 70-роках ХХ ст.:
А) М. Стельмаховича;
Б) Є. Сявавко;
В) В. Сухомлинського;
Г) Г. Довженок.
24. Автором праці «Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку» (1974) є:
А)Є. Сявавко;
Б) М. Стельмахович;
В) В. Сухомлинський;
Г) Г. Довженок.
25. Етнопедагогіне дослідження «Мудрість народної педагогіки» написав:
А) Є. Сявавко;
Б) М. Стельмахович;
В) В. Сухомлинський;
Г) Г. Довженок.
26. В працях якого дослідника широко вісвітлюються питання з народної педагогіки у 80-90 рр. ХХ ст.?:
А) М. Стельмаховича;
Б) Є. Сявавко;
В) В. Сухомлинського;
Г) Г. Довженок.
27. Етнопедагогіка – це:
А) педагогіка українського етносу;
Б) наука про педагогіку українського етносу;
В) емпіричні знання про умови і рушійні сили онтогенезу людських якостей на стадії дитинства.
28. Найбільшу роль українська педагогіка відводить таким соціальним інститутам, як:
А) сім’я;
Б) громада;
В) інститут кумівства;
Г) інститут посестринства і побратимства.
29. Потужним чинником розвитку в етнопедагогіці вважається:
А) природа;
Б) тривалий повсякденний відпочинок;
В) постійне споживання м’ясної їжі.
30. Слово «дитинець» тлумачиться як:
А) укріплена резиденція племінних вождів;
Б) маленька дитина;
В) невеличкий буханець хліба.
31. Поняття «виховання» в українській народній педагогіці тісно пов'язане зі словом:
А) “вихор”;
Б) “навчання”;
В) “вирахування”.
32. Яка зі справ в українців вважається найприоритетнішою:
А) піклування про старих батьків;
Б) виховання і навчання дітей;
В) піклування про матеріальні статки родини;
Г) захист природного середовища.
33. Кому належить висловлення: «Я тільки перед Богом знімаю шапку, та й то, коли захочу», що засвідчує вийняткове прагнення до свободи (риса, характерна для психічної природи українця):
А) І. Богуну;
Б) Б. Хмельницькому;
В) П. Дорошенку;
Г) гетьману Сагайдачному.
34. Кому належать слова: «судження малороса часто перевищують його побут і освіту»?:
А) В.П.Милорадовичу;
Б) Г. Калиновському;
В) А. Кримському;
Г) М. Сумцову.
35. На що, на ваш погляд, вищезгадане висловлення вказує?:
А) на повну невігласність;
Б) на проникливість і глибокодумність;
В) на некмітливість.
36. Яка з рис психічної природи домінує в укранців?
А) воля;
Б) інтелект;
В) емоції.
37. Провідним фактором народного виховання вважається:
А) праця;
Б) усна народна творчість;
В) ігра;
Г) іграшка.
38. Найвищу повагу у власних дітей українці виховували до:
А) грошей;
Б) рідної землі;
В) домашньої худоби.
39. Перший етап трудового виховання розпочинався у:
А) 2-7 років;
Б) 7-15 років;
В) 15-20 років.
40. Серед моральних якостей першої групи українська етнопедагогіка акцентує увагу на:
А) повазі до матеріальних статків;
Б) любові до Батьківщини;
В) коханні до чоловіка (дружини).
41. Чи приділялася в українців увага статевому вихованню?:
А) Так;
Б) Ні;
В) Частково.
43. Що категорично заборонялося робити батькам у ставленні до своїх дітей?:
А) лаяти;
Б) бити;
В) проклинати;
Г) залякувати.
44. Кому з педагогів належать слова: «Прагнення українського народу до краси міцно закладено природою в кожну людину»?:
А) А. Макаренку;
Б) К. Ушинському;
В) В. Сухомлинському.
45. Досвід естетичного виховання полягає у:
А) пасивному, споглядальному ставленні до краси;
Б) активному створенні краси кожною людиною;
В) милуванні гарними речами.
45. Найдавнішим напрямом виховання вважається:
А) естетичний напрям;
Б) фізичний напрям;
В) моральний напрям;
Г) трудовий напрям.
46. Основним засобом методу формування свідомості є:
А) слово;
Б) праця;
В) іграшка.
47. Емоційна передача дітям відомостей фактичного характеру, що використовують дорослі при ознайомленні молоді з історичними подіями, життям видатних людей, предків і краян називється:
А) роз’ясненням;
Б) бесідою;
В) розповіддю.
48. Вид методу формування свідомості, який має своєю метою засвоєння дітьми понять (моральних, естетичних, медико-гігієнічних та ін.) і уявлень про особливості певної діяльності чи форми поведінки (як користуватись інструментами, засобами праці, як поводити себе в гостях, під час обряду тощо) має назву:
А) роз’яснення;
Б) бесіда;
В) розповідь;
Г) переконання.
49. Найбільш розповсюджений вид методу переконання, що здійснюється на основі діалогу між дорослими і дітьми – це:
А) роз’яснення;
Б) бесіда;
В) розповідь;
Г) переконання.
50. Вид впливу на свідомість дітей, що в народному розумінні означає висловлювання порад, настанов, повчання:
А) напучування;
Б) застереження;
В) заборона.
51. Попередження, що робиться заздалегідь, з метою застерегти від необачного вчинку, чогось небезпечного, небажаного, оберегти від неприємностей – це:
А) напучування;
Б) застереження;
В) заборона.
52. Наказ не робити чогось, що з точки зору вихователів за будь-яких обставин зашкодить дитині або іншим людям має назву:
А) напучування;
Б) застереження;
В) заборона.
52. Метод, який грунтується на некритичному сприйманні особистістю сильного, емоційно насиченого виховного впливу:
А) розповідь;
Б) бесіда;
В) заохочення;
Г) навіювання.
53. Який метод ілюструє паремія: «Не сідай на кут стола, бо не одружишся»:
А) розповідь;
Б) бесіда;
В) заохочення;
Г) навіювання.
54. Про які етнопедагогічні методи йдетьсяу приказці: «Посієш вчинок - пожнеш звичку, посієш звичку - пожнеш характер, посієш характер - пожнеш долю»?:
А)методи організації діяльності її формування досвіду поведінки дітей;
Б) методи формування свідомості;
В) методи стимулювання поведінки і діяльності дітей.
55. Організація планомірного, регулярного виконання дітьми певних дій і практичних справ, що мають на меті формування звичних форм поведінки – це:
А) привчання;
Б) вимога;
В) доручення;
Г) опора на громадську думку.
56. Складовими привчання є:
А) нагадування і контроль;
Б) наказ, погроза;
В) заласкування, потикання.
57. Метод народного виховання, який передбачає висловлення позиції дорослого щодо поведінки дитини у незаперечній формі:
А) привчання;
Б) вимога;
В) доручення;
Г) опора на громадську думку.
58. Метод виховання, що має за мету залучення дітей до участі в побутово-господарській діяльності сім'ї:
А) привчання;
Б) вимога;
В) доручення;
Г) опора на громадську думку.
59. Постійні доручення дітей називають:
А) обов’язками;
Б) правами;
В) навичками.
60. Метод мобілізації творчої активності дитини, який дає можливість переводити зовнішні вимоги у її власні, внутрішні прагнення:
А) привчання;
Б) вимога;
В) доручення;
Г) опора на громадську думку;
Д) гра.
61. В який період життя дитини вперше з'являється рольова, або творча гра?:
А) в другому півріччі першого року життя дитини;
Б ) 1-3 роки;
В) 3-6 років.
62. Метод, що викликає найбільше позитивних емоцій дітей:
А) привчання;
Б) вимога;
В) доручення;
Г) опора на громадську думку;
Д) гра.
63. Метод виховання, що ґрунтується на виховному впливі авторитеті сили громади:
А) привчання;
Б) вимога;
В) доручення;
Г) опора на громадську думку;
Д) гра.
64. Який метод висвітлено у приказці: «Хоч ганьба очі не виїсть, але не дає між люди показатися»:
А) привчання;
Б) вимога;
В) доручення;
Г) опора на громадську думку;
Д) гра.
65. Методи, до яких вдаються у випадках, коли треба посилити позитивне, або навпаки, загальмувати негативне в поведінці і діяльності дитини:
А) методи організації діяльності її формування досвіду поведінки дітей;
Б) методи формування свідомості;
В) методи стимулювання поведінки і діяльності дітей.
66. Позитивна оцінка вчинку дитини, або її поведінки і діяльності в цілому – це:
А) заохочення;
Б) покарання;
В) змагання
Г) опора на громадську думку;
Д) гра.
67. Про який метод йдеться у прислів’ї: «Перехвалене як пересолене»?:
А) заохочення;
Б) покарання;
В) змагання;
Г) опора на громадську думку;
Д) гра.
68. Негативна оцінка вчинку дитини або її поведінки і діяльності в цілому – це:
А) заохочення;
Б) покарання;
В) змагання;
Г) опора на громадську думку;
Д) гра.
69. Метод підвищення активності дітей, розвитку їхньої ініціативи, що ґрунтується на природному прагненні дітей до пріоритету, суперництва:
А) заохочення;
Б) покарання;
В) змагання;
Г) опора на громадську думку;
70. Невміла організація змагання викликає:
А) терпимість;
Б) заздрість;
В) доброту;
Г) зухвалість.
71. Народні календарні свята всього річного циклу спрямовані на:
А) пробудження у дітей бажання робити добро, бути дбайливими господарями;
Б) фізичні покарання, залякування і прокляття дітей;
В) залучення молодого покоління до споживання горілчаних виробів.
72. “Підручники життя” в українській етнопедагогіці – це:
А) загадки;
Б) казки;
В) народні пісні;
Г) паремії.
73. ”Блискучими спробами народної педагогіки”, – К.Д. Ушинський назвав:
А) загадки;
Б) казки;
В) народні пісні;
Г) паремії.
74. Засіб народного виховання, який в спрощеній, узагальненій і схематизованій формі відображає реальні предмети і призначений для використання під час ігор і забав:
А) традиції;
Б) звичаї;
В) обряди;
Г) народна іграшка.
75. Складова частина народної педагогіки, яка вивчає здобутки народу в галузі навчання і освіти: мету, принципи, зміст, методи, засоби, форми навчання і освіти:
А) усна народна творчість;
Б) звичаї, традиції, обряди;
В) народна дидактика;
Г) народна деонтологія.
76. Метою дидактикиє:
А) формування розуму дітей і молоді шляхом їх освіти і навчання народними засобами;
Б) формування фізичних якостей особистості;
В) формування трудових вмінь і навичок.
77. Раціональні уявлення широких кіл населення, набуті шляхом життєвого та виробничого досвіду:
А) народний календар;
Б) народні знання;
В) народний світогляд;
Г) вірування.
78. Основним засобом формування розуму дитини народна дидактика вважає:
А) рідну мову;
Б) фольклор;
В) навчання в школі;
Г) математичні знання.
79. Який принцип етнопедагогіки ілюструє прислів’я: «Той дає раду, хто знає правду»?:
А) зв’язок навчання з життям;
Б) доступність;
В) достовірність;
Г) єдність пізнавальної, розвиваючої і виховної функцій навчання;
Д) наочність.
80. Про який принцип йдеться – «На те коня кують, щоб не спотикався»?
А) зв’язок навчання з життям;
Б) доступність;
В) достовірність;
Г) єдність пізнавальної, розвиваючої і виховної функцій навчання;
Д) наочність.
81. Який з принципів передбачає розглядати навчання як цілісний процес засвоєння знань, умінь, навичок, розвитку пізнавальних здібностей, формування світогляду і морально-естетичних якостей:
А) зв’язок навчання з життям;
Б) доступність;
В) достовірність;
Г) єдність пізнавальної, розвиваючої і виховної функцій навчання;
Д) наочність.
82. Який принцип народного виховання висвітлено у паремії – «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути»?:
А) зв’язок навчання з життям;
Б) доступність;
В) достовірність;
Г) єдність пізнавальної, розвиваючої і виховної функцій навчання;
Д) наочність.
83. Принцип, що полягає у розумінні сутності освіти людини як самостійно осмислених знаннях, що здобуваються шляхом власної інтенсивної розумової діяльності:
А)свідомості та активності;
Б) врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;
В) систематичності і послідовності;
Г) міцності.
84. Про який принцип йдеться – «Всяк розумний по-своєму»?:
А)свідомості та активності;
Б) врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;
В) систематичності і послідовності;
Г) міцності.
85. Який принцип проілюстровано – «Що в молодості навчишся, то на старості, як знайдеш»?:
А)свідомості та активності;
Б) врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;
В) систематичності і послідовності;
Г) міцності.
86. Способи спільної діяльності дорослих і дітей, спрямовані на розв'язання завдань навчання:
А) методи навчання;
Б) принципи навчання;
В) засоби навчання.
87. Роз'яснення ролі знань для людини належать:
А) методів організації навчально-пізнавальної діяльності;
Б) методів стимулювання навчальної діяльності дітей;
В) методів контролю результатів навчання.
87. Усна і письмова перевірка належать:
А) методів організації навчально-пізнавальної діяльності;
Б) методів стимулювання навчальної діяльності дітей;
В) методів контролю результатів навчання.
88. Найголовнішим чинником виховання етнопедагогіка вважає:
А) школу;
Б) сім’ю;
В) рідну мову;
Г) фольклор.
89. Яку з рекомендацій народної деонтології закладено у прислів’ї «Се не на рік, а на цілий вік»?:
А) одружуватись за взаємним коханням;
Б) обираючи подружню пару, прислухатись до думки батька і матері;
В) брати шлюб на все життя;
Г) при одруженні знати ставлення обранця до праці, перевіряючи його «не в хороводі, а в городі».
90. Основою сімейного мікроклімату є:
А) наявність багатьох дітей;
Б) відносини між чоловіком і жінкою;
В) рівень матеріального добробуту.
Дата добавления: 2015-07-14; просмотров: 388 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Термінологія | | | Зміст та засоби національного виховання в елітарних родинах Уманщини. |