Розділ І. Креативність і її діагностика. психологічний зміст проблеми в науковій літературі.

Зміст

Вступ.
Розділ І. Креативність і її діагностика. психологічний зміст проблеми в науковій літературі.
1.1. Концепція креативності Дж. Гілфорда і Е.П.Торренса.
1.2. Концепція М. Воллаха і Н. Когана.
1.3. Концепція З. Мєдніка.
1.4. "Теорія інвестування" Р. Стернберга.
1.5. Підхід В. Н. Дружиніна І Н. В. Хазратової.
Розділ ІІ. Зв'язок творчості з інтелектом.

Розділ ІІІ. Емпіричне дослідження. Діагностика вербальної креативності. Адаптація тесту С. Мєдніка - підлітковий варіант. Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ.

Актуальність теми. Поняття «креативність» в контексті психологічного знання набуло значення тільки до початку 50-х років.

В 1950 році піонер в області креативності Дж. Гілфорд в звертанні при вступі на посаду президента Американської психологічної асоціації запропонував психолог зосередити свою увагу на вивчені здібності до творчості. За його оцінкою лише 0,2% всіх опублікованих до 1950 року в Psychological Alistract резюме були присвячені психології креативності.

Як це не дивно, і 50-х років становище змінилося надто мало. І багато які психологи, зокрема Стернберг, вважають креативність «попелюшкою» психології. Хоч потрібно зазначити, що в 50-ті роки інтереси до дослідження творчих здібностей дещо зріс: були створені декілька лабораторій і інститутів, стали виходити журнали і монографії але за оцінками Стернберга, всього лише 0,5% статей в Psychological Alistract (з 1975 по 1995 рік) стосувалися проблеми креативності. З 1200 американських університетів, що мають факультети психології тільки в 76 читався курс по психології креативності. Як правило лабораторій по дослідженню креативності не відкривають дослідницьких і викладацьких вакансій для фахівців в області психології творчості надто мало.

Отже, актуальність теми дослідження полягає в необхідності емпіричного та теоретичного вивчення проблеми креативності.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступає дослідження загальних творчих здібностей.

Предметом дослідження даної курсової робити є креативність та її діагностика.

Мета дослідження полягає в теоретичному та емпіричному розгляді проблеми творчих здібностей та креативності.

Мета роботи передбачає виконання робити таких завдань:

- проаналізувати психологічний зміст проблеми в науковій літературі;

- провести і проаналізувати емпіричне дослідження творчих здібностей та креативності.

Гіпотезу даного дослідження можна сформувати наступним чином:

Особливості творчих здібностей проявляються у комплексі індивідуальних особистісних та суб’єктивних якостей конкретної людини.

Практичне значення курсової роботи полягає у можливості наукового використання результатів дослідження. Використати дане дослідження можна в

практичній роботі психолога на підприємстві, установі, організації.

Розділ І. Креативність і її діагностика. психологічний зміст проблеми в науковій літературі.

Поняття «креативність» в контексті психологічного знання набуло значення тільки до початку 50-х років.

В 1950 році піонер в області креативності Дж. Гілфорд в звертанні при вступі на посаду президента Американської психологічної асоціації запропонував психолог зосередити свою увагу на вивчені здібності до творчості. За його оцінкою лише 0,2% всіх опублікованих до 1950 року в Psychological Alistract резюме були присвячені психології креативності.

Як це не дивно, і 50-х років становище змінилося надто мало. І багато які психологи, зокрема Стернберг, вважають креативність «попелюшкою» психології. Хоч потрібно зазначити, що в 50-ті роки інтереси до дослідження творчих здібностей дещо зріс: були створені декілька лабораторій і інститутів, стали виходити журнали і монографії але за оцінками Стернберга, всього лише 0,5% статей в Psychological Alistract (з 1975 по 1995 рік) стосувалися проблеми креативності. З 1200 американських університетів, що мають факультети психології тільки в 76 читався курс по психології креативності. Як правило лабораторій по дослідженню креативності не відкривають дослідницьких і викладацьких вакансій для фахівців в області психології творчості надто мало.

Публікації креативності зосередженні в двох великих журналах:

«The Creative Behavior» заснованому в 1967 році і «The Creativity Research Journal», який існує з 1988 року. Однак в першому журналі орієнтувальному на широке коло читачів переживають теоретичні і оглядові статті. Другий журнал розрахований на психологів-дослідників.

Однією з причин такого відношення до психології творчих здібностей з боку психологів-експерементаторів була нечіткість визначення креативності як здібності і відсутність методик та її діагностики. «Психометрична революція» в дослідженнях креативності почалася на початку 60-х років і до цього часу не закінчена.

Головними педагогами «Психологічного» підходу до дослідження креативності стали Дж. Гілфорд, Е. П. Терренс.

Дата добавления: 2015-07-11