Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Мої лікарі - господь Бог і пречиста Діва Марія

Читайте также:
  1. В Вифлеємі днесь Марія Пречиста
  2. Воистину, к тем, которые сказали: "Наш Господь - Аллах", - а потом стойко придерживались этого, нисходят ангелы: "Не бойтесь и не печальтесь"»[502].
  3. Господь Иисус учил, что действия бесов будут ограничены
  4. Единственная надежда мира, или страна, которой доволен господь бог. Наставление дуралею. Несколько слов утешения. Ничего, кроме коммунизма.
  5. Особливості міфопоетики драми Ф.Геббеля «Марія Магдалина».
  6. Смогут, смогут. Господь так укрепит их.

- Ой, дитинко... Яка ти мокра, - співчутливим протяжним голосом промовила тета Марія. - Квапся додому, бо то хоч і виглядає тепло, але не забувай, що нині - Йордан. Вже'м прожила сімдесят один рік, але не пам'ятаю такого тепла на Водохрестя. Я казала, що та комета недурно до нас прилетіла, - ніби сама до себе продовжувала жінка спокійну розмову. - Ая-йя, ніхто не знає Божої волі... "Покаєтесь-продовжу віку, а не покаєтесь-вкорочу". Біжи, дитино, а то простудишся, а в тебе ж діти маленькі. Ти що, Оксанко, купалася в ріці Сукіль, що така мокра?

Життєрадісна рум'янощока Оксана посміхалася, ніби дитина:

- Ні, пані Маріє, я спеціально підходила, щоб мене священик окропив йорданською водою. Після торішнього Водосвяття я готова з радості скочити у воду, бо воно повернуло мені життя і ще більше скріпило віру у Бога. Тоді я йшла на ріку, як мені здавалося, востаннє.

Перед Водосвяттям я цілісіньку ніч проплакала, в молитві благаючи Бога продовжити віку заради моїх малих діточок. Вранці пішла до храму з великою вірою і надією, що свячена водичка зніме з моїх грудей пухлину, що була як голубине яйце.

І сталося чудо! Через тиждень пухлина цілком пропала. З того часу я кожного дня, крім щоденних молитов, які пообіцяла, відмовляю двадцять п'ять "Отче наш" і "Богородице Діво" та один раз "Помилуй мене, Боже".

У тети Марії з очей покотилися сльози.

-Дитино, я так само довірюся тобі, бо й моїми лікарями є Господь Бог і Пречиста Діва Марія. У шістдесятих роках по всьому тілі у мене зробилися чорні і білі плями, які пізніше перетворилися на тверді гулі і рубці під шкірою. Лікарі посилали мене з кабінету в кабінет, розводили руками, але діагноз так і не поставили. Аж у 1975 році сказали, що ця хвороба називається "склеродермія".

Кожного року я по два рази лягала в лікарню, де через кожних три години мені давали уколи. Лікувалась я так п'ять років. Три рази була в санаторії, та все марно. Підшкірні тверді рубці і гулі збільшувалися і помножувалися. Я відчувала, що з кожним днем втрачаю сили. Вже й надію на життя втратила, особливо, коли потрапила мені до рук книжечка про мою хворобу, в якій було написано, що з часом ця хвороба уражає кишечник, легені, печінку, серце.

У 1980 році я всім серцем навернулася до Господа Бога і Матері Божої. Молилася перед образами, в дорозі, на грядці, навіть у ліжку, благаючи про оздоровлення мого тіла. Перш за все відчула полегшення на душі.

У ревних молитвах минав час. Одного разу я провела рукою по своєму тілі і не знайшла жодної гулі, жодного рубця. Всі чорні і білі плями зникли, шкіра стала рожевою, як і колись. З того часу я не перестаю виконувати свою обітницю перед Господом Богом і Пречистою Дівою Марією.

Був ще інший випадок мого чудесного оздоровлення. Два роки тому мені дуже заболіли очі. Почервоніли, почали напухати і гноїтися так, що зрання я не могла їх відкрити, поки не промию. Щодень ставало все гірше і гірше. Я собі сама придумала лік. Взяла коробку сірників і на кожному патичку відмовляла "Отче наш" і "Богородице Діво" та один раз "Помилуй мене, Боже". Потім відпочивала п'ятнадцять хвилин і знову повторювала Так я молилася на чотирьох коробках сірників. На третій день пробудилася, і сама собі не повірила: очі були цілком чисті і сухі. Я взяла молитвенник і почала читати без окулярів. Тому вірю, дитино, і всім серцем буду вірити до смерти, що Бог оздоровляє, лише треба щиро молитися і вірити в Його силу і заступництво.

Та одна біда у нас, грішних. Деколи люди у час хвороби як-небудь відмовляють "Отче наш" і нарікають на Бога, що їх не оздоровив. Підуть два-три рази на рік до храму Божого і чекають у Господа ласки та благодати. От нині, подивися, здається, все місто вийшло на Водосвяття: і старі, і малі. Коли б так кожної неділі люди йшли до святого храму, яка б благодать Господня сходила.

Свята Йорданська Водичко, зціляй наші серця з Божою ласкою і благодаттю!


Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 109 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ПЕРЕДМОВА до VI-го видання | МАНДРІВКА У СВІТ ЛЮДСЬКИХ ДУШ | МІЙ ДОБРИЙ АНГЕЛ-ХОРОНИТЕЛЬ | І НАВІТЬ ВОРОГИ ПОВАЖАЛИ ЙОГО | ПЛАКАЛО НЕБО НАДІ МНОЮ | НАЙСТРАШНІШИЙ БІЛЬ | ЇЖ, ПИЙ, ДУШЕ, І ВЕСЕЛИСЯ... | ЗАПІЗНІЛЕ ПРОЗРІННЯ | СПОВІДЬ ПЕРЕД АНГЕЛЯТКОМ | ЩАСЛИВІ ТІ, ЩО УВІРУВАЛИ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ГОЛОС МАТІНКИ БОЖОЇ| СИЛА ВІРИ І МОЛИТВИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)