Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ВИМОГИ ДО УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ

Читайте также:
  1. Асортимент і вимоги до якості молока
  2. Асортимент і вимоги до якості сухих молочних консервів
  3. Вимоги безпеки праці в аварійних ситуаціях
  4. Вимоги до iлюстративного матерiалу, його використання
  5. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів
  6. Вимоги до оформлення контрольної роботи.
  7. Вимоги до складання індивідуального тексту екскурсії. Якість екскурсії, способи її оцінки.

Сучасні вимоги, що ставляться до управління військами, витікають із умов управління і, в свою чергу, являють собою основні якісні і кількісні характеристики, які свідчать про те, на скільки командир і органи управління здатні впевнено орієнтуватися в обстановці, приймати доцільні рішення, своєчасно і грамотно ставити завдання, організовувати взаємодію, всебічно забезпечувати бойові дії військ, твердо і наполегливо втілювати в життя прийняте рішення.

Із усіх умов, які визначають вимоги до управління військами, найбільший вплив завжди чинять засоби ураження, які застосовуються воюючими сторонами та характер бойових дій.

Наявність у військах великої кількості сучасних видів зброї, особливо ядерної та високоточної, швидкоплинний характер бойових дій, а також різкі та часті зміни обстановки потребують від командирів особливого відношення до організації управління. Адже в таких умовах управління військами може бути успішним лише в тому разі, якщо воно буде стійким, безперервним, оперативним і прихованим.

Стійкість управління заключається у здатності системи управління зберігати, або швидко відновлювати, боєздатність в умовах протидій противника.

Вимога стійкості управління означає, що воно повинно здійснюватися за будь-яких умов протидій противника. Ні вогневі удари засобів ураження, ні дії підрозділів і частин противника не повинні приводити до таких порушень, при яких неможливо виконання управлінських функцій (збір даних обстановки, прийняття рішення й постановка завдань підлеглим).

Навіть якщо противнику вдалося ядерними чи вогневими ударами порушити управління військами, воно негайно повинно бути відновлено.

Виконання вимоги стійкості управління в сучасних умовах набуває першорядного значення. Це обумовлено перш за все тим, що противник розглядає порушення управління військами як одну з умов досягнення успіху в бою.

Велике значення у сучасному бою набула і така вимога, як безперервність управління.

Безперервність управління – це здатність командирів і штабів реагувати на всі зміни обстановки і постійно впливати на підлеглі підрозділи з метою направлення їх зусиль для успішного виконання поставленого завдання у встановлені строки. Безперервність передбачає наявність безперервного зв’язку з підлеглими підрозділами, постійне знання командиром і штабом обстановки і можливість з їх боку здійснювати необхідний вплив на хід бойових дій своїми силами і засобами.

Навіть у минулому, коли умови ведення бойових дій були менш складними, короткочасне порушення управління військами в критичні моменти бою ставало однією з основних причин його невдалого закінчення. І, незважаючи на те, що в умовах застосування противником сучасних засобів ураження досягти безперервності управління дуже важко, командир, штаб й інші органи управління не повинні допускати навіть короткочасного перебою в керівництві підрозділами і частинами в бою.



Крім того, підтримка безперервного управління ускладнюється тим, що у зв’язку з ростом темпів бойових дій у сучасних умовах пункти управління військами змушені більше часу знаходитися в русі, відстань між пунктами управління різного рівня часто може збільшуватися.

Для досягнення безперервності управління військами необхідно забезпечити постійне функціонування пунктів управління і надійний зв’язок між ними, з підлеглими та взаємодіючими підрозділами і частинами, вищестоящим командиром і штабом.

Кожен командир повинен призначити собі заступників, окрім штатних, передбачити резерв сил і засобів зв’язку та бути готовим у будь-який час прийняти на себе управління підрозділами у разі виходу із ладу пункту управління старшого командира.

Головним кількісним критерієм безперервності управління може бути час, на протязі якого відсутній зв’язок з військами і тому командир і штаб не можуть отримувати дані про обстановку та доводити завдання до підлеглих. При сучасних темпах бойових дій цей час у батальйонній ланці не може перевищувати декілька хвилин, так як в противному разі зміна обстановки у положенні військ ускладнить прийняття командиром рішення, особливо при нанесенні по противнику вогневого удару без небезпеки враження своїх підрозділів.

Загрузка...

Обов’язковою умовою досягнення безперервності управління військами являється правильне з’ясування завдання, яке поставлене старшим командиром, знання обстановки та передбачення можливих її змін, а також необхідність адекватної реакції органів управління на кожну зміну обстановки в ході бойових дій.

Таким чином, в сучасних умовах стійкість та безперервність управління військами досягається:

- знанням командирами і штабами реально створеної обстановки;

- правильним з’ясуванням одержаного завдання і оцінкою обстановки;

- своєчасним прийняттям рішення;

- чіткою постановкою завдань підлеглим;

- зв'язком;

- надійним захистом пунктів управління, вузлів зв’язку, командно-штабних машин від вогневих ударів і радіоелектронних перешкод противника;

- швидким відновленням порушеного управління.

Ефективність управління військами в значній мірі визначається такою вимогою як оперативність.

Оперативність управління обумовлюється здатністю командирів та штабів виконувати покладені на них завдання в обмежені строки і разом з тим повністю та якісно.

В умовах постійної боротьби сторін за виграш часу оперативність управління набуває важливого значення.

Боротьба за економію і виграш часу, не тільки годин але й хвилин і навіть секунд під час управління стала першорядною проблемою управління. Час, затрачений на здійснення кожної функції управління, являється одним з критеріїв здатності органів управління справитися з складним завданням управління військами в сучасному бою.

Особливо висока оперативність необхідна під час організації боротьби з ракетно-ядерними засобами, артилерією і авіацією противника. Це пов’язано з тим, що запізніле рішення питань, які пов’язані із застосуванням ядерної і високоточної зброї може привести до втрати ініціативи і навіть до поразки.

В сучасних умовах всі заходи щодо організації бою і керівництва військами в ході бойових дій повинні здійснюватися з мінімальними затратами часу для того, щоб забезпечити упередження противника в діях.

Оперативність управління досягається:

- постійним знанням обстановки і швидким реагуванням на її зміни;

- своєчасним уточненням (при необхідності) раніше прийнятого рішення і поставлених підлеглим завдань;

- високою особистою підготовкою командирів, офіцерів штабів і служб, умілим виконанням своїх функціональних обов’язків;

- організованістю в діях всіх органів управління;

- застосуванням таких методів роботи, при яких на управління військами витрачається мінімально необхідний час.

Швидкий збір даних про противника, своєчасність доповідей підлеглих, особливо при різкій зміні обстановки, добре налагоджена інформація з боку старшого командира і сусідів мають визначне значення для оперативності управління військами.

Велику роль в оперативності управління відіграє наявність сучасних технічних засобів, які забезпечують механізацію і автоматизацію трудомістких управлінських процесів, комплексне використання всіх технічних засобів управління.

Але слід пам’ятати, що скорочення часу на виконання управлінських функцій не повинно здійснюватись за рахунок якості управління, особливо за рахунок обґрунтованості рішення, яке приймається, і порушення прихованості. Поспішні, поверхові рішення питань не сумісні з поняттям оперативності управління.

Скритність управління полягає у збереженні в таємниці від противника всіх заходів і дій, які здійснюють командири, штаби і підрозділи в період підготовки та в ході бойових дій.

Прихованість управління завжди має велике значення. Досвід минулих війн свідчить, що недотримання цієї вимоги приводило до великих і невиправданих втрат, а у підсумку і невиконання бойових завдань.

В сучасному бою прихованість управління набуває ще більшого значення у зв’язку зі зростанням ролі раптовості дій, збільшенням можливостей розвідки противника та застосуванням ним високоефективних і дальнобійних засобів ураження. Якщо противнику поталанить розкрити задум бою, він зможе зірвати його ядерними і вогневими ударами. Виявивши пункти управління, противник швидко може вивести їх із ладу і, тим самим, порушити управління.

Скритність управління військами досягається:

- забороною відкритих переговорів;

- застосуванням різноманітних шифрів і кодів;

- використанням позивних і сигналів, переговорних таблиць і закодованих карт;

- надійним маскуванням пунктів управління і командно-спостережних пунктів;

- обмеженням кола осіб, які приймають участь у розробці бойових документів та відповідають за їх збереження;

- збереженням в таємниці всіх переговорів, які мають відношення до підготовки та ведення бойових дій.

Ось такі основні вимоги до управління військами. Вони визначені сучасними умовами підготовки та ведення бойових дій та регламентуються керівними документами.

 

Заняття третє (групове заняття)

 

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА”


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 467 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: СУТНІСТЬ УПРАВЛІННЯ | ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА | Диспетчер Низова ланка | АЛГОРИТМ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | IV. ОЦІНИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ | ФОРМИ ТА МЕТОДИ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | СТРУКТУРА УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ | СУТНІСТЬ БОЙОВОЇ ГОТОВНОСТІ. | ОРГАНІЗАЦІЯ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ ПІД ЧАС БОЙОВОГО ЗЛАГОДЖЕННЯ ПІДРОЗДІЛУ. | ФОРМИ ТА МЕТОДИ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Збройні Сили України призначені для збройного захисту незалежності, територіальної цілісності й недоторканості України”.| НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

mybiblioteka.su - 2015-2018 год. (0.026 сек.)