Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ФОРМИ ТА МЕТОДИ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ.

Читайте также:
  1. AUNTIE ANNE'S»: ФОРМИРОВАНИЕ ПОТРЕБИТЕЛЬСКИХ ПЕРЕЖИВАНИЙ В ТРАНЗИТНЫХ ЗОНАХ
  2. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  3. II МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ПОДГОТОВКЕ К ПРАКТИЧЕСКОМУ ЗАНЯТИЮ
  4. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ДЛЯ ВЫПОЛНЕНИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ
  5. II. Методические указания по изучению дисциплины
  6. II. Режим методического дня
  7. III. МЕХАНИЗМ ФОРМИРОВАНИЯ И РЕАЛИЗАЦИИ ГОСУДАРСТВЕННОЙ КАДРОВОЙ ПОЛИТИКИ, СИСТЕМА ОБРАЗОВАНИЯ И ВОСПИТАНИЯ СПЕЦИАЛИСТОВ СМИ

Метод навчання – це спосіб під дією якого той, хто навчає, опираючись на свідому і активну діяльність тих, кого навчають, озброює їх знаннями, вміннями, навичками і формує в них необхідні розумові і фізичні якості.

Окремі елементи, з яких складається метод, називаються прийомами навчання. Кожний метод – це єдина, струнка система взаємообумовлених і взаємопов’язаних прийомів навчання.

В практиці бойової підготовки склались такі методи навчання, як:

· усне викладання навчального матеріалу;

· бесіда;

· практичний показ з коротким роз’ясненням;

· вправа;

· демонстрація;

· самостійна робота над книжкою.

Усне викладання матеріалу в процесі бойової підготовки застосовується тоді, коли потрібно довести тим, кого навчають, нові знання., пояснити побудову того, чи іншого виду зброї, ознайомити тих, кого навчають, з новими для них фактами, подіями, формувати у них уявлення і поняття відображаючи закономірності сучасного бою і т.д.

Усне викладання може бути у вигляді розповіді, пояснення чи лекції.

Розповідь – це коротке, образне словесне викладання явищ, подій, що представляють переважно фактичний матеріал. Як правило, розповідь виступає в формі повідомлення. Але наряду з повідомленням в ньому, як правило, є елементи опису і роздумів.

Розповідь використовується на заняттях по всім предметам навчання. Особливо широко воно використовується на заняттях з гуманітарної підготовки.

Наряду з розповіддю часто застосовується пояснення.

Пояснення – послідовне, суворе в логічному відношенні викладання складних питань, правил принципів, законів, механізмів, частин зброї, приладів, схем, прийомів дій т.д. Пояснення – це розкриття смислу явищ, процесів, дій і тому більше місця в ньому займають докази, роздуми. Пояснення застосовується частіше всього там, де недостатньо просто розказати і показувати що-небудь, а де необхідно довести.

Найбільш складним видом усного викладання являється лекція.

Лекція – це розгорнуті теоретичні судження, науковий аналіз питань теми, яка викладається.

Велике місце в лекції займає розбір фактів, їх співставлення, встановлення зв’язків між ними, аргументація висуваємих положень, узагальнення і висновки; ілюстративний матеріал при цьому викладається у вигляді короткої розповіді.

Кожна лекція повинна бути тіснішим чином пов’язана з життям, з практикою.

Бесіда – це такий метод навчання, при якому той, хто навчає опирається на знання і практичний досвід тих, кого навчають і, користуючись питаннями, підводить до засвоєння нових знань, нових висновків. Бесіда – більш активний метод навчання, чим усне викладання. Вона вимагає від тих, кого навчають, мобілізації всіх знань, аналізу особистого досвіду і сприяє розвитку у них уваги, пам’яті, самостійності мислення і мови.

Бесіда, як метод навчання застосовується при вивченні статутів, матеріальної частини озброєння і бойової техніки. Жива, розгорнута бесіда – важливий метод проведення виховних занять.

В залежності від призначення бесіди діляться на ввідні, текучі і підсумкові.

Практичний показ з коротким поясненням. На заняттях з бойової підготовки воїни засвоюють велику кількість практичних дій. Для досягнення цього командир застосовує перед усім метод практичного показу з поясненням.



В ході показу дуже часто той, хто навчає, використовує не тільки реальну бойову техніку та озброєння, але і різноманітні моделі, макети, схеми для показу фізичної сутності дії, взаємодії окремих частин агрегатів та вузлів. Також показ застосовується для зразкового виконання тим, хто навчається, якогось прийому або дії. Як правило, показ супроводжується поясненням. У процесі показу можуть бути використані також навчальні фільми, відеофільми та інші засоби.

Вправа. В ході вправ досягається формування, закріплення та удосконалення у тих, хто навчається, необхідних навичок і вмінь шляхом багаторазового повторення визначених прийомів і дій.

Практична робота. Цей метод застосовується для закріплення розвитку та удосконалення отриманих раніше навичок та вмінь під час навчань, бойових пусків та стрільб, при обслуговуванні бойової техніці, озброєння. Характерним являється то що, ти, хто навчаються, виступають у складі колективу (відділень, екіпажів, розрахунків) і кожний з них виконує свої функціональні обов’язки, що що грає вирішальну роль у злагоджені підрозділів, в підготовці їх до виконання бойових завдань.

Загрузка...

Самостійна робота є найважливішим методом навчання, метою якого є – активне і глибоке осмислення та засвоєння необхідних знань, удосконалення бойової майстерності кожним військовослужбовцем. Основними видами самостійної роботи воїнів є робота з друкарськими джерелами (посібниками, підручниками тощо); самостійні тренування, перегляд телевізійних та прослуховування і радіопередач.

В останній час у практиці підготовки військ використовуються деякі сучасні методи навчання такі як:

· метод “ситуацій”;

· проблемне навчання;

· метод програмного навчання;

· диспут;

· військова гра;

· круглий стіл;

· “мозгова” атака;

· провокаційний метод;

· взаємонавчання;

· фронтальне опитування та інші.

Наприклад, метод “ситуацій” дуже часто використовується під час тактичної підготовки. Цей метод засновано на створенні і розгляданні визначених умов обстановки, за яких ті, хто навчаються, повинні знати найбільш раціональний (правильний) спосіб дій.

Метод проблемного навчання: - доцільно застосовувати для підвищення активності тих, хто навчається, направляти їх прагнення до глибокого засвоєння матеріалів, які вивчаються. При цьому сутність проблем, які формує той, хто навчає, може зводитися до трьох типів:

1. Перед тим, хто навчається, ставиться проблема вибору правильного рішення.

2. Той, хто навчається, з початку заняття формує проблему, яку слід вирішити у ході заняття методом пошуку вирішення даної проблеми. При цьому, керівник вміло направляє дії тих, хто навчається, в ході їх праці.

3. Найбільш складний випадок, коли керівник заняття пропонує тим, хто навчається, знайти самостійно необхідне рішення у визначеній проблемі.

Якість навчання особового складу багато в чому залежить від організації навчального процесу та форм його проведення.

 

Сукупність умов, в яких здійснюється навчання (склад і угрупування навчаємих, структура навчання, місце і час проведення заняття) представляє собою форму навчання.

Існують колективні та індивідуальні форми навчання. На практиці форми навчання можна поєднати в три споріднених групи:

· навчально-планові (теоретичні заняття, практичні заняття, тренування, бойові стрільби і пуски ракет, навчання);

· службово-планові (практичні роботи з обслуговування техніки і зброї, парко-господарчі дні, дні регламентних робіт);

· різні види позапланової роботи (технічні кружки і лекторії, школи передового досвіду, конкурси, вікторини і т.д.).

 

Теоретичні заняття забезпечують засвоєння суспільних знань, теоретичних основ сучасного бою, фізичних основ і принципів роботи бойової техніки і зброї. Вирішуючи задачу переважно теоретичної підготовки особового складу, вони в той же час надають можливість формування деяких практичних навичок, перед усім розумових і сенсорних. Це, як правило, класні заняття типу уроку. На них широко можуть бути використані кіно і діафільми, звукозапис, всі види наочних посібників, зразки зброї і бойової техніки.

Теоретичні заняття можуть застосовуватися також при вивченні зброї масового ураження, теорії стрільби і матеріальної частини зброї, в окремих видах спеціальної підготовки.

В бойовій підготовці провідну роль відіграють практичні заняття. До групи практичних занять входять такі форми навчання, як тактико-стройові і тактичні заняття, заняття на стартових і вогневих позиціях, полігонах, танкодромах і автодромах, парках і гаражах, на плацу, у вартових і інженерних містечках і т.і.

Основною метою практичних занять являється удосконалення польової виучки воїнів, формування у них навичок, злагодження відділень, взводів, рот. Під час практичних занять воїни оволодівають зброєю і бойовою технікою, відпрацьовують рішення тактичних, вогневих і інших спеціальних задач, у різноманітних видах бою.

 

Сукупність форм та методів навчання прийнято називати видом заняття. У програмах бойової підготовки дані рекомендації і методичні вказівки з підготовки та проведення основних видів занять по кожному предмету навчання.

ОСНОВНІ ВИДИ ЗАНЯТЬ:

· лекції;

· семінари;

· групові вправи;

· тактичні летючки;

· тренування;

· інструкторсько-методичні заняття;

· показові заняття;

· інструктажі;

· вправи;

· контрольні заняття;

· тактичні, тактико-стройові;

· комплексні заняття;

· командно-штабні (тренування) навчання;

· навчання з управління вогнем;

· тактичні навчання;

· самостійна робота;

Для кожної категорії військовослужбовців, підрозділів, частин, штабів, характерні визначенні види занять.

Вибір методу навчання і виду заняття залежить від:

· складу тих, хто навчається, і рівня їх підготовленості;

· кількості навчального часу , яке відводиться на заняття;

· наявності і стану навчального обладнання;

· місця проведення заняття;

· рівня методичної майстерності офіцера (керівника заняття).

Разом з тим, ефективність бойового навчання залежить від знання та вмілого застосування на практиці бойової підготовки різних форм та методів навчання.

 

3. ОБ’ЄКТИ НАВЧАЛЬНО-МАТЕРІАЛЬНОЇ БАЗИ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ.

 

Навчальна матеріально-технічна база бойової підготовки – це сукупність матеріальних, технічних засобів і обладнаних об'єктів (районів місцевості), призначених для забезпечення навчання і виховання військовослужбовців, злагодження підрозділів, військових частин і органів управління відповідно до планів і програм бойової підготовки, а також для проведення військово-наукових досліджень.

Навчальна матеріально-технічна база створюється та
удосконалюється стосовно потреб бойової підготовки військ, специфіки їх
застосування в бою (операції), відповідно до вимог наказів Міністра оборони
України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України,
командувача Сухопутних військ Збройних Сил, командувачів
оперативних командувань і повинна забезпечувати якісне виконання завдань
бойової підготовки за всіма предметами навчання, досягнення високого рівня
польової виучки військ і фізичної підготовки особового складу, проведення
злагодження органів управління. Навчальні об'єкти польової бази повинні мати
високу технічну оснащеність, пропускну здатність, автономність, бути обладнані
на місцевості, характерній для даного театру воєнних дій, і відповідати
встановленим для них вимогам безпеки. Вона створюється і удосконалюється
стосовно потреб бойової підготовки військ.

Навчальна матеріально-технічна база бойової підготовки поділяється на польову (навчальні об'єкти тактичної, вогневої підготовки та водіння, навчальні поля), приказармену (навчальні класи, тренажерні комплекси, паркові вогневі містечка, ротна матеріальна база) та класну.

Польова навчальна матеріально-технічна базапризначена:

для відпрацювання і удосконалення тактичної (тактико-спеціальної), спеціальної, загальновійськової підготовки окремих військовослужбовців, підрозділів, частин в умовах, максимально наближених до бойових;

для проведення заходів бойового злагодження в особливий період;

для проведення досліджень в області тактики застосування підрозділів, частин;

для випробувань нових зразків озброєння і військової техніки.

Навчальні об'єкти польової бази можуть бути постійними і тимчасовими.

Основою польової навчальної матеріально-технічної бази є полігон. Формування і порядок діяльності полігонів визначається Положенням зі служби полігонів Сухопутних військ Збройних Сил України та інших нормативно-правовими документами. Полігони належать до об'єктів військової інфраструктури загального призначення.

Полігон містить у собі:

спеціально відведену ділянку місцевості (частину узбережжя з акваторією моря, що прилягає) включаючи повітряний простір над нею;

навчальні об'єкти, полігонне, спеціальне, інженерне обладнання.

До складу навчальних об'єктів полігону належать:

навчальні поля для підготовки дрібних підрозділів;

тактичні навчальні поля для проведення тактичних навчань;

навчальні поля для підготовки підрозділів спеціальних військ. Вони можуть бути складовою частиною полігону, а також розташовуватися окремо, поблизу пунктів постійної дислокації частин (підрозділів);

стрільбища;

директриси;

вогневі містечка;

гвинтівкові артилерійські полігони;

автодроми, танкодроми, машинодроми, вододроми;

навчальні комплекси для підготовки підрозділів спеціальних військ, а також ділянки, які обладнані для гірської та спеціальної підготовки військ.

Приказармена навчальна матеріально-технічна базапризначена
для проведення теоретичних і практичних занять, тренувань, відпрацювання
нормативів із загальновійськової і спеціальної підготовки. Вона обладнується
виходячи з умов її використання і зниження витрат часу на переміщення
підрозділів до місць занять і може включати:

вогневі містечка;

стрілецькі тири;
спортивні споруди;

стройові плаци (площадки);

обладнані за спрощеною схемою автодроми (танкодроми), навчальні, тренажерні і лабораторні корпуси (комплекси, класи) і інші об'єкти.

Площа приказарменої НМТБ повинна забезпечувати проведення занять, тренувань (тренажів), передбачених програмами, курсами, настановами з бойової підготовки для всього особового складу частин (підрозділів) відповідно до розкладу занять, за винятком тих, які виконують спеціальні обов'язки.

На навчальних об'єктах приказарменої навчальної матеріально-технічної бази, пунктах управління, у штабах і казармах обладнуються навчальні класи: спеціалізовані і загального призначення, а на навчальних об'єктах і полях полігонів, крім того, і навчальні місця.

Класна навчальна матеріально-технічна база призначена для
проведення теоретичних і практичних занять у навчальних приміщеннях з метою
навчання військовослужбовців як індивідуально, так і в складі екіпажів, змін,
груп, обслуг, підрозділів.

Основою класної навчальної матеріально-технічної бази є спеціалізовані і багатопрофільні класи.

Спеціалізовані навчальні класи призначені для проведення занять окремих (спеціальних) предметів навчання (дисциплін).

Багатопрофільні класи призначені для проведення занять будь-яких предметів навчання за спеціалізацією практичної підготовки по одному з них. У своїй основі багатопрофільні класи повинні мати спеціалізацію за спеціальною підготовкою.

Ротна навчальна матеріальна базапризначена для проведення
теоретичних і практичних занять, відпрацювання нормативів і проведення
тренувань за предметами навчання з особовим складом підрозділів.

Склад, кількість, комплектність переносної навчальної матеріально-технічної бази, як правило, визначається рішенням командувача (командира) виходячи із специфіки бойової підготовки підрозділів і їх бойового призначення. Вона створюється у кожному підрозділі, рівному роті (окремому взводу).

У частинах (підрозділах) скороченого складу створюються комплекти переносної навчальної матеріально-технічної бази на штатні підрозділи. Для проведення занять у ході бойового злагодження в них закладаються алгоритми дій керівників занять, плани-конспекти, операційні, операційно-методичні карти, необхідна навчальна і методична література. Для проведення занять з бойової підготовки в цих підрозділах можуть створюватися комплекти переносної навчальної матеріально-технічної бази на батальйон (дивізіон) або може використовуватися комплект однієї з рот.

Порядок виготовлення, зміст і комплектність переносної навчальної матеріально-технічної бази визначає командир частини (підрозділу). Вона створюється силами підрозділів у рамках винахідницької і раціоналізаторської роботи з використанням навчального майна, приладів, які поставляються промисловістю відповідно до норм постачання, визначеними в наказах Міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

В цілому навчально-матеріальна база повинна:

- відповідати сучасним нормативним вимогам;

- забезпечувати інтенсифікацію навчально-виховного процесу;

- сприяти розвитку у особового складу високих морально-психологічних та бойових якостей;

- забезпечувати реалізацію принципу наочності і доступності навчання;

- допомагати отриманню глибоких знань, твердих навичок та вмінь.


(самостійна робота)

 

“ ОБЛІК БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ У ПІДРОЗДІЛАХ”

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 203 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Збройні Сили України призначені для збройного захисту незалежності, територіальної цілісності й недоторканості України”. | ВИМОГИ ДО УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ | НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ | ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА | Диспетчер Низова ланка | АЛГОРИТМ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | IV. ОЦІНИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ | ФОРМИ ТА МЕТОДИ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ | СТРУКТУРА УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ | СУТНІСТЬ БОЙОВОЇ ГОТОВНОСТІ. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ОРГАНІЗАЦІЯ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ ПІД ЧАС БОЙОВОГО ЗЛАГОДЖЕННЯ ПІДРОЗДІЛУ.| І. ОБЛІК БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ У ВЗВОДІ.

mybiblioteka.su - 2015-2017 год. (0.093 сек.)