ВИСНОВКИ. За теперішнього часу, незважаючи на суспільну ситуацію

За теперішнього часу, незважаючи на суспільну ситуацію, яка складається в нас і в світі, філософія стає справді перетворюючою си­лою. Вона збагачується новими філософськими проблемами і суттєво розширює свою роль у суспільстві, все чіткіше виконує духовно-регу­люючу функцію в життєдіяльності людини і соціуму. Водночас вона все менше виконує службову функцію обслуговування інтересів прав­лячих груп, перестає бути інституалізованою і догматизованою офіційною доктриною. Філософія починає розвиватись як інноваційне знання і як провісник маиоутщх порем»»* у гущини-1»", исреїчю п» краще — і цим сучасна гуманістична філософія відрізняється рід по­хмурих окультних віщувань і кликушества вселенських катастроф.

Сучасна філософія все більше стає гуманістичною філософією, прямо проголошуючи ідеї соціального оптимізму, людинолюбства, шанування мудрості, культури, духу і знання в ім'я людини, а не проти неї. Ідеологічна суть філософії — духовне відродження людини. І це Відродження як Другий історичний Ренесанс — не для торжества релігії, держави або «тисячолітнього царства» ідеальної соціальності, а для творчої самареалізації кожної індивідуальної людської сут­ності.

Сучасна філософія — не автаркна філософія національної ви­щості чи покаяння, а людського космізму, філософія сили людського духу.. Вона не нав'язує волі іншим народам, але закликає їх до соціального і духовного співробітництва на спільному шляху людства до культурного прогресу.

Для спільного виживання і процвітання людям треба не багато — зрозуміти, що на планеті ніхто не вирішить за них Їхні людські проблеми. Вони або всі виграють, або всі програють разом.

Сучасна філософська максима однозначна — ніхто не може виг­рати за рахунок іншого.Кожний вартий саме стільки, скільки може віддати іншому для спільного блага. І ніхто нікого до цього не при­мушує. Кожний чинить в міру свого самопізнання, реалізації своєї ду­ховної сутності. І кожний зможе взяти в «інший світ» не більше того, що він духовно напрацював і заслужив у «цьому світі». Слід зрозуміти, що нічого матеріально не можна забрати і речово перемістити з даного світу в іносфери буття. Єдиний наш «прохідний білет» у Великий Кос­мос і Духовний Всесвіт — це розвинена духовність і довершена мо­ральність, акумульована знанням інформація, вміння управляти цією у інформацією на різних рівнях світового буття.

Американський філософ Г.Парсонс називав філософію, що на­роджувалась, філософією здивування. Сучасну людину важко чимось здивувати. Але коли взяти нашу вітчизну, то вона вражена подіями, що відбулися у суспільстві: люди Похилого віку, дійсно, приголомшені, а молодь просто не знає, що діяти. Тому головна соціальна задача філософії для нашого суспільства — дати провідну нитку і насамперед для молоді. Ця філософська «нитка Аріадни» — єдино реальна «нитка в майбутнє». За межами духовно-гуманістичного шляху — деградація, містика, мракобісся, «шлях у нікуди».

І ми повинні знайти у собі духовні сили для духовного відродження, щоб знайти своє місце в майбутньому. І філософія за­кликає сформувати суспільний і особистісний світогляд духовного оп­тимізму.

Дата добавления: 2015-07-08