Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ціна в туризмі:методи формування.

Ціна - це ринкове вираження вартості послуг, товарів, продуктів. Рух цін на ринку відбиває динаміку споживчих переваг і платоспроможного попиту. Орієнтуючись на ціни, підприємства і підприємці перерозподіляють ресурси й уточнюють ринкову стратегію.
Ціна туристичного продукту визначається із врахуванням трьох груп факторів:

· витрат виробництва та збуту;

· туристичного попиту і пропозиції;

· рівня конкуренції на туристичному ринку.
Із врахуванням цих факторів розроблені наступні методи ціноутворення:

· на основі витрат;

· з орієнтацією на попит;

· з орієнтацією на конкуренцію.
При розробці цінової стратегії туристичне підприємство повинне використовувати усі ці три методи у взаємодії.

Ціноутворення на основі витрат (затратний метод) заснований на основі калькуляції витрат виробництва, обслуговування, інших витрат та бажаного прибутку. На основі даного методу визначається межа ціни, нижче якої вона впасти не може.
Даний метод не приймає до уваги такі важливі фактори:

· рівень попиту на туристичні продукти;

· чутливість споживачів до зміни цін;

· рівень цін конкурентів.

Ціноутворення з орієнтацією на рівень конкуренції – при цьому методі ціни встановлюються на рівні ринкових, нижче чи вище ринкових – у залежності від цілей туристичної фірми. Особливістю даного методу є те, що не зберігається розрив між собівартістю та ціною.
Ціноутворення з орієнтацією на попит передбачає вивчення побажань клієнтів і встановлення цін, припустимих для цільового ринку. Даний метод використовується у тому випадку, коли ціна є головним критерієм при покупці. При цьому виясняється максимальна сума, яку споживач готовий заплатити за турпродукт.

Структура ціни туристичного продукту включає такі основні елементи: собівартість, прибуток, знижки і надбавки.
Собівартість туристичного продукту містить у собі таку вартість:
- проїзд;
- проживання (в тому числі оплату бронювання);
- харчування;
- трансферт (транспортного обслуговування);
- екскурсійне обслуговування;
- оформлення візи;
- послуги турфірми.
Аеродромні, консульські й інші збори виплачують туристи персонально за місцем їх стягування й у вартість туру не включаються.

Витрати на поїздку керівника групи сумуються як вартість проживання (якщо готель не надає безкоштовних послуг керівникам груп), авіаквитків, віз, відрядження, а також страхових полісів.
Кінцева ціна реалізації турпродукту (тобто ціна, за якою турист купує тур агентської фірми) відрізняється від ціни туроператора надбавками і знижками.

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 180 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Південо-східна та південа африка. | Західна африка. | Типи санаторних, SPA, wellness-закладів. | Канали розповсюдження товарів і послуг в туризмі. | Туристичні ресурси Азії | Перша медична допомога в поході. Обов’язковий медичний набір. | Класифікація цін в залежності від способу фіксації. | Муссонный характер климата обуславливает сезонность туристических потоков. | Брендинг та інформаційні технології в туризмі | Визначення послуги, загальна класифікація послуг на підприємствах індустрії гостинності. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Туристичні ресурси Тихого Океану| Екскурсія її основні функції. Класифікація екскурсій.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)