Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Екскурсія її основні функції. Класифікація екскурсій.

Читайте также:
  1. Буття та його основні форми
  2. Визначення послуги, загальна класифікація послуг на підприємствах індустрії гостинності.
  3. Гостинність, основні елементи
  4. ДІЇ ВІД ПІДРОБКИ, КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ БУДІВНИЦТВА
  5. Документ та його функції. Загальні вимоги до його укладання й оформлення. Ознаки та групи класифікації документів
  6. Іслам, основні напрями та релігійні течії

Екскурсія (визначення за ВТО) – туристична послуга, що забезпечує задоволення духовних,естетичних,інформац. потреб туриста
Екскурсія -наочний процес пізнання навкл.світу.,що повязаний із заздалегіть підібраними обєктами, що вивч.на місці їх знаходження. Це цілеспрямований процес побудований на поєднанні зорових,слухових та інших вражень. Екскурсія спирається на 2 форми пізнання: чуттєве і логічне(мислення). Основні елементи екскурсії: 1.Показ .2.Розповідь.
Основні функції екскурсії:

Основними функціями екскурсії є:

• наукової пропаганди;

• інформації;

• організації дозвілля;

• формування інтересів;

• розширення світогляду;

• культурного дозвілля.
Розглянемо детальніше кожну з них.

Функція наукової пропаганди. Екскурсії сприяють поширенню політичних, філософських, наукових, художніх та інших поглядів, ідей і теорій. Саме де визначає змістовне наповнення пропаганди, яка в радянські часи, нажаль, трактувалася досить вузько. Виконуючи Функцію пропаганди, кожна екскурсія повинна мати чітку спрямованість і дотримуватися сукупності принципів пропаганди: науковості, ідейності, зв'язку з практикою (життям), дохідливості і переконливості, які розглядаються і реалізуються у взаємному зв'язку один з одним.

Принцип науковості визначає науковий характер екскурсії як форми виховання й освіти. Завдання екскурсії — сприяти поширенню наукових знань — реалізується завдяки тому, що зміст екскурсії викладається у відповідності з відомостями певної галузі сучасної науки. Лише за умови, що факти, події, теоретичні положення даються в науковій трактовці, висвітлюються з урахуванням досягнень тих наук, до яких вони мають відношення, екскурсія здатна формувати адекватний сучасності світогляд. Отже, факти і події повинні отри­мати об'єктивну наукову оцінку і тільки тоді їх варто повідомляти екскурсантам.

Широке трактування принципу, ідейності визначається тим, що під ідеєю розуміють чіткий план дій для досягнення поставленої мети. Ідейність, таким чином, розглядається як свідоме дотримання певної системи ідей, а принципи ідейності — як об'єктивний підхід до змісту фактичного матеріалу при підготовні екскурсії і впевненість екскурсовода, що повідомляє інформацію екскурсантам. В розповіді екскур­совода, в аналізі об'єктів знаходить свій видбиток не тільки ерудиція екскурсовода, але й тенденційність, що е об'єктивним проявом його активної життєвої позиції. Однак, послідовно виявляючи свою ідейну впевненість екскурсовод повинен будувати свою розповідь на фактах і подіях, що отримали наукову оцінку.

Зв'язок теорії з практикою. Матеріал екскурсій повинен бути співвіднесений з життям, дійсністю, практикою господарської і культурної діяльності, з тими змінами, які відбуваються у суспільстві. Виклад фактичного матеріалу повинен супроводжуватися узагальненнями і висновками з урахуванням законів, які лежать в основі історичних та інших процесів.



Між тим, ефективність екскурсії і виконання вищезазначених принципів можливі тільки за умови відповідності змісту і форми пода­чі матеріалу рівню підготовки аудиторії, її загальноосвітньому рівню, життєвому досвіду, а. отже, зрозумілості тадохідливості. При цьому відбір найбільш важливих фактів, які розкривають тему, використан­ня доступних і яскравих порівнянь, вмілий підбір доказів, посилання на авторитетні джерела, спогади учасників і очевидців подій, демон­страція фотографій, копій справжніх документів, карт, схем забезпе­чують переконливість у виконанні функції наукової пропаганди під час екскурсії.

Функція інформації.Екскурсія у відповідності зі своєю темою містить конкретну інформацію стосовно певної галузі знань: про досягнення медицини, біології та інших наук; про відкриття археоло­гів; винаходи і здобутки в господарському будівництві і культурному житті тощо. Від таких важливих джерел інформації, як газети, радіо, телебачення, Інтернет, лекція, екскурсію відрізняє більш високий ступінь наочності і відчутності.Значна частина інформації під час екскурсії підтверджується показом об'єктів. Крім того, екскурсанти мають надзвичайно унікальну можливість відчути атмосферу довкола певного об'єкта, свою причетність до явищ, які надихали митців, або до краєвидів, що збагачують емоційне відчуття прекрасного тощо.

Загрузка...

Функція організації культурного дозвілля. Неробочий час протягом доби, тижня, місяця року людина витрачає на власний розсуд. Зрозуміло, Ідо крім невідкладних занять, присвячених фізіологічним потребам, догляду за собою, побуту тощо, цей час віддається і активній) творчій діяльності, хоббі, громадській діяльності, спілкуванню л друзями, самоосвіті. Екскурсії, які є важливою складовою відпочинкової, рекреаційної діяльності, не тільки задовольняють, але й формують духовні потреби людини. Адже екскурсія — це не просто прогулянка містом, а відпочинок, який вимагає розумової праці. Сис­темність знань, що повідомляються під час екскурсії, її привабливість в зв'язку з наявністю елемента «подорожування» і в просторі, і в часі, можливість вибору відповідно до власних інтересів — все це зумовлює культурний розвиток особистості. Саме тому, екскурсію відносять до групи занять, яка визначається терміном «навчання і самоосвіта». Особливо роль екскурсії в організації дозвілля зростає там, де екскур­сійні заклади, музеї пропонують можливість не тільки епізодичних заходів, а циклів екскурсій, що мають на меті сформувати систему знань з досить широкої тематики.

Отримуючи знання з історії, мистецтва, архітектури, літератури, економіки, спілкуючись з природним І культурним надбанням людс­тва, а також між собою, екскурсанти розширюють свій світогляд. Досить часто екскурсії конкретизують знання екскурсантів, дають змогу їм побачити і відчути те, про що вони знали з літератури, шкіль­них програм, лекцій. Як тематично вбудовані і методично виправдані частини до екскурсії можуть бути включені фрагменти з художніх, науково-популярних, хронікально-документальних фільмів; висту­пи учасників і очевидців подій, зустрічі з керівниками підприємств; науковцями, митцями; прослуховування музичних творів; виступи громадських діячів у звукозапису тощо. Отже, формується широкий спектр можливостей не тільки повідомити аудиторії певні відомості, але й викликати інтерес людей до певної галузі знань. Для бага­тьох екскурсія може стати першим кроком на шляху саморозвитку і освіти.

Крім того, що екскурсія надає можливість отримати значний обсяг інформації, формує різні засоби розумової діяльності, вона виступає специфічною формою спілкування (комунікацій). Пере­буваючи на екскурсії, екскурсант знайомиться з іншими людьми, за рахунок наслідування і запозичення, співпереживання та ідентифікації, засвоює людські емоції, почуття, форми поведінки. В процесі духовно-інформаційного спілкування під час екскурсії досягається емоційне взаєморозуміння між учасниками групи, формується спіль­ність почуттів, настроїв, поглядів, думок.

Реалізуючи пізнавальну функцію рекреації, екскурсії с також важливим засобом патріотичного виховання, вивчення історії краї­ни або місцевості, героїчного минулого її народу, традицій, розвитку культури та мистецтва. Як ефективна форма навчання, вони активно використовуються в педагогічному процесі, сприяючи використанню максимальної розумової активності і самостійної пізнавальної діяль­ності екскурсантів, озброюючи їх навичками самостійного спостере­ження і аналізу візуальної інформації.

Таким чином, у контексті суспільного розвитку екскурсії вико­нують рекреаційну, комунікативну, освітню і виховну функції.

Кожна конкретна екскурсія виконує одночасно декілька функ­цій. Якщо вона проводиться для дітей та молоді — пріоритетну роль відіграє функція розширення світогляду, освіти і виховання; для під­літків, які орієнтовані на обрання професії — функція формування інтересів; для іноземних туристів — функція інформації тощо. Крім того, значення окремих функцій, їх сукупного впливу на екскурсантів змінюється і в залежності від класифікаційної категорії відповідної екскурсії.
Класифікація Екскурсій-це розподіл екскурсій на групи та види,виділення в кожній з них основних рис,що визначають характер її проведення.
1. за змістом(оглядові багатопланові, тематичні)
2. за складо мучасників (за віковими категоріями, за ступенем організов., за місцем прожив.,за місцем роботи, за соц. статусом, індивідуальні)
3. за місцем проведення (міські, позаміські, виробничі, музейні, дорожня екскурсійна інф-іяпри дальнх екскурсіях)
4. за способом пересування (всі види транспорту, пішохідні)
5. за формою проведення (звичайні, навчальні, екскурсії-масовки)
6. за циклічністю проведення (різнотемні екскурсії для школярів, студентів, робітничої молоді...

1. За змістом екскурсії поділяються на оглядові (багатопланові) і тематичні.

2. За складом і кількістю учасників екскурсії поділяються на індивідуальні і групові; для місцевого населення і приїжджих туристів; дорослих і школярів тощо. Особливості сприйняття екскурсійного матеріалу кожною із зазначених груп вимагають внесення змін у зміст екскурсій, методику і техніку їх проведення, а також їх тривалість.

3. За місцем проведення екскурсії бувають: міські, заміські, виробничі, музейні, комплексні.

4. За засобами пересуваннях пішохідні і з використанням різноманітних видів транспорту [11, 12].

Перевага пішохідних екскурсій полягає у тому, що, створюючи необхідний темп руху, вони забезпечують сприятливі умови для показу і розповіді.

Транспортні екскурсії (у переважній більшості – автобусні) складаються з двох частин: аналізу екскурсійних об'єктів (наприклад, пам'яток історії і культури) на зупинках і розповіді про них під час пересування між об'єктами.

Деякі екскурсійні фірми використовують для проведення екскурсій тролейбуси, трамваї, річкові і морські теплоходи, гелікоптери (вертольоти) та ін.

5. За тривалістю екскурсії бувають від однієї академічної години (45 хв.) до доби.

Класифікація екскурсій за змістом. Отже, за змістом вони поділяються на оглядові (багатопланові) і тематичні.

Оглядові екскурсії, як правило, розкривають декілька тем, тому їх ще називають багатоплановими. Використовується при цьому сучасний та історичний матеріал. Ґрунтується така екскурсія на показі різноманітних об'єктів (пам'яток історії і культури, будинків і споруд, природних об'єктів, місць відомих подій, промислових і сільськогосподарських підприємств тощо). Це дає загальне уявлення про місто, край, регіон, державу в цілому. Хронологічні рамки такої екскурсії – час існування міста/туристичного центру з першої згадки про нього до сьогодення і на майбутнє – перспективи розвитку.

Оглядові екскурсії мають свої особливості. На відміну від тематичних, формулювання теми в оглядових екскурсіях пов'язане із певною складністю. Незалежно від місця, де їх готують і проводять, оглядові екскурсії практично подібні між собою, насамперед за своєю структурою. У кожній із них висвітлюється декілька підтем (історія міста, стисла характеристика промисловості, науки, культури, освіти тощо). У той же час в оглядових екскурсій є свої відмінні риси, які пояснюються тими особливостями в історичному розвитку, що властиві визначеному місту, області, краю. Наприклад, військово-історична підтема є присутньою в оглядових екскурсіях тих міст і областей, на території яких відбувалися військові бої. Літературні підтеми включаються в оглядові екскурсії міст, пов'язаних із життям і діяльністю письменників, поетів та ін.

Багатопланові екскурсії традиційно проводяться у краєзнавчих та загальномистецьких музеях, коли під час одного відвідування туриста знайомлять з усіма експозиціями, різними за тематикою і змістом.

Тематичні екскурси присвячені розкриттю однієї теми. Якщо це історична екскурсія, то в и основу може бути закладено одну або декілька подій, об'єднаних однією темою. Якщо це екскурсія на архітектурну тему, то предметом вивчення можуть стати найцікавіші містобудівні рішення, стародавні архітектурні ансамблі, храмові комплекси тощо.

Тематичні екскурсії поділяються на історичні, виробничі, мистецтвознавчі, літературні, природознавчі (екологічні), архітектурно-містобудівні.

За змістом історичні екскурсії поділяються на такі підгрупи:

історико-краєзнавчі, в основі яких лежить пізнання історії рідної місцевості (наприклад, "Історія виникнення й розвитку м. Жовкви");

археологічні, що побудовані на показі речових історичних джерел – пам'яток далекого минулого, виявлених на місцях розкопок древніх поселень, поховань, городищ тощо (наприклад, екскурсія городищем античного міста Херсонеса чи давньоруського міста Звенигорода з показом історичних розкопок);

етнографічні, що розповідають про побут і звичаї різних націй і народностей (наприклад, територією музеїв народної архітектури і побуту в с. Пироговому на околиці Києва, у Львові чи Переяславі-Хмельницькому);

військово-історичні, що проводяться місцями бойової слави (наприклад, битва під Жовтими Водами) або націлені на відвідування фортифікаційних споруд давнього воєнно-інженерного мистецтва (фортеці, замки, земляні вали, бастіони, дзоти, криївки тощо);

історико-біографічні (місцями життя і діяльності видатних людей);

меморіально-історичні – поєднують риси двох названих вище підгруп і приурочені до знайомства й вшанування пам'яті визначних осіб чи доленосних подій (наприклад, екскурсії кладовищами австрійських вояків на Львівщині, які загинули під час Першої світової війни, чи до меморіалів Українських січових стрільців);

екскурсії в історичні музеї.

Виробничі екскурсії:

виробничо-історичні;

виробничо-економічні (наприклад, банківська, біржова діяльність, ринок нерухомості тощо);

виробничо-технічні;

професійно-орієнтовані – для учнів.

Мистецтвознавчі екскурсії:

історико-театральні (наприклад, "З історії українського театру");

історико-музичні (наприклад, "Київ музичний");

місцями народних художніх промислів (наприклад, екскурсія у м. Косів);

Багатопланові екскурсії традиційно проводяться у краєзнавчих та загальномистецьких музеях, коли під час одного відвідування туриста знайомлять з усіма експозиціями, різними за тематикою і змістом.

Тематичні екскурси присвячені розкриттю однієї теми. Якщо це історична екскурсія, то в и основу може бути закладено одну або декілька подій, об'єднаних однією темою. Якщо це екскурсія на архітектурну тему, то предметом вивчення можуть стати найцікавіші містобудівні рішення, стародавні архітектурні ансамблі, храмові комплекси тощо.

Тематичні екскурсії поділяються на історичні, виробничі, мистецтвознавчі, літературні, природознавчі (екологічні), архітектурно-містобудівні.

За змістом історичні екскурсії поділяються на такі підгрупи:

історико-краєзнавчі, в основі яких лежить пізнання історії рідної місцевості (наприклад, "Історія виникнення й розвитку м. Жовкви");

археологічні, що побудовані на показі речових історичних джерел – пам'яток далекого минулого, виявлених на місцях розкопок древніх поселень, поховань, городищ тощо (наприклад, екскурсія городищем античного міста Херсонеса чи давньоруського міста Звенигорода з показом історичних розкопок);

етнографічні, що розповідають про побут і звичаї різних націй і народностей (наприклад, територією музеїв народної архітектури і побуту в с. Пироговому на околиці Києва, у Львові чи Переяславі-Хмельницькому);

військово-історичні, що проводяться місцями бойової слави (наприклад, битва під Жовтими Водами) або націлені на відвідування фортифікаційних споруд давнього воєнно-інженерного мистецтва (фортеці, замки, земляні вали, бастіони, дзоти, криївки тощо);

історико-біографічні (місцями життя і діяльності видатних людей);

меморіально-історичні – поєднують риси двох названих вище підгруп і приурочені до знайомства й вшанування пам'яті визначних осіб чи доленосних подій (наприклад, екскурсії кладовищами австрійських вояків на Львівщині, які загинули під час Першої світової війни, чи до меморіалів Українських січових стрільців);

екскурсії в історичні музеї.

Виробничі екскурсії:

виробничо-історичні;

виробничо-економічні (наприклад, банківська, біржова діяльність, ринок нерухомості тощо);

виробничо-технічні;

професійно-орієнтовані – для учнів.

Мистецтвознавчі екскурсії:

історико-театральні (наприклад, "З історії українського театру");

історико-музичні (наприклад, "Київ музичний");

місцями народних художніх промислів (наприклад, екскурсія у м. Косів);

місцями життя і діяльності діячів культури (наприклад, екскурсія у село Нагуєвичі – батьківщину Івана Франка);

у картинні галереї і виставкові зали, музеї, майстерні художників і скульпторів.

Природознавчі екскурсії досить часто мають екологічний напрям. Вони можуть проводитися у природні заповідники та національні парки, природознавчі музеї тощо.

Літературні екскурсії за змістом поділяються на:

літературно-біографічні – проводяться місцями, що бережуть пам'ять про життя і творчість письменника, поета, драматурга (наприклад, "Іван Франко у Львові");

історико-літературні, розкривають певні періоди розвитку української національної літератури (наприклад, "Літературний Львів у 1920 –1930-х роках");

літературно-художні – це поетично-текстові екскурсії (наприклад, "Білі ночі в Санкт-Петербурзі") або екскурсії місцями, що знайшли відображення у творах того чи іншого письменника (наприклад, "Слідами бравого вояка Швейка – персонажу творів Ярослава Гашека");

екскурсії у літературні музеї.

Архітектурно-містобудівні екскурсії:

з показом архітектурних будівель міста;

з показом пам'яток архітектури певного історичного періоду;

ті, що дають уявлення про творчість одного архітектора;

з демонстрацією зразків сучасної архітектури у новобудовах.

Тематичні екскурсії того або іншого виду рідко існують ізольовано одна від одної. Наприклад, історичний матеріал використовується в екскурсіях на архітектурно-містобудівні теми; елементи природознавчих екскурсій знаходять своє місце в екскурсіях майже кожної групи тематичних екскурсій. Усе залежить від конкретних умов проведення екскурсії, від ресурсів пізнавального плану того або іншого міста чи регіону [11].

6. Класифікація екскурсій за формою проведення. За формою проведення, екскурсії поділяються на такі види:

екскурсія-масовка. Її учасники пересуваються маршрутом одночасно на 10–20 автобусах, у кожному з яких працює екскурсовод (наприклад, екскурсії-каравани з єгипетського курорту Хургади до Великих пірамід чи до храмів Луксора й Карнака). Такі екскурсії можуть містити в собі масові театралізовані дійства, фольклорні свята та ін.;

екскурсія-прогулянка поєднує в собі елементи пізнання з елементами відпочинку. Проводиться у лісі, на морі, річці тощо;

екскурсія-лекція (розповідь переважає над показом);

екскурсія-концерт присвячується музичній темі з прослуховуванням музичних творів після її завершення (як окремий випадок – із прослуховуванням творів видатного композитора в салоні автобуса дорогою до його меморіального музею-садиби);

екскурсія-спектакль, екскурсія-вистава – це форма проведення літературно-художньої екскурсії, підготовленої на основі конкретних творів художньої літератури.

Екскурсія може розглядатися як форма навчальної роботи для різноманітних груп екскурсантів. Це може бути:

екскурсія-консультація, що дає наочні відповіді на запитання екскурсантів, слугує одним із видів підвищення кваліфікації;

екскурсія-демонстрація – найбільш наочна форма ознайомлення групи з природними явищами, виробничими процесами тощо;

екскурсія-урок – одна із форм повідомлення знань відповідно до навчальної програми того або іншого навчального закладу;

навчальна екскурсія (для спеціальної аудиторії) є формою навчання і підвищення кваліфікації працівників екскурсійних фірм;

пробна екскурсія – це завершальний етап індивідуальної роботи з підготовки і проведення екскурсій, форма перевірки знань у студентів або співробітників екскурсійних фірм при підготовці ними нової екскурсійної теми;

показова екскурсія – це форма навчальної екскурсії, що ставить за мету показати той чи інший методологічний прийом на конкретному об'єкті, розкрити визначену підтему тощо;

рекламна екскурсія – здійснюється з рекламно-інформаційною метою [12].

Поділ екскурсій на чітко визначені групи на практиці має дещо умовний характер, проте є дуже позитивним для діяльності екскурсійних фірм. Правильна класифікація екскурсій забезпечує умови для кращої організації роботи екскурсовода з клієнтами, полегшує спеціалізацію, створює основу для діяльності методичних секцій.

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 744 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Західна африка. | Типи санаторних, SPA, wellness-закладів. | Канали розповсюдження товарів і послуг в туризмі. | Туристичні ресурси Азії | Перша медична допомога в поході. Обов’язковий медичний набір. | Класифікація цін в залежності від способу фіксації. | Муссонный характер климата обуславливает сезонность туристических потоков. | Брендинг та інформаційні технології в туризмі | Визначення послуги, загальна класифікація послуг на підприємствах індустрії гостинності. | Туристичні ресурси Тихого Океану |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ціна в туризмі:методи формування.| Сутність керівництва та лідерства на туристичному підприємстві

mybiblioteka.su - 2015-2018 год. (0.025 сек.)