Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Класифікація стилів

Читайте также:
  1. Визначення послуги, загальна класифікація послуг на підприємствах індустрії гостинності.
  2. ДІЇ ВІД ПІДРОБКИ, КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ БУДІВНИЦТВА
  3. Екскурсія її основні функції. Класифікація екскурсій.
  4. Класифікація
  5. Класифікація
  6. Класифікація анемій за здатністю кісткового мозку до компенсації.
  7. Класифікація вершкового масла

 

У науковій літературі існує класифікація стилів. Що ж різнить стилі один від одного? Вважають, що це особливі специфічні значення, які набувають у кожному стилі загальновживані слова. Так, наприклад, слово дух, яке має основне і загальноприйняте значення „розумна сила, спонукаюча до дії” („підняти дух армії”), у публіцистичному стилі має інше значення (наприклад, „дух статті”, тобто її ідейну спрямованість). У науково-філософському стилі дух – це те, що протиставляється матерії, у церковно-богослужбовому – надприродне божественне начало, у просторіччі – запах, подих.

 

Отже, такий поділ стилів сучасної української літературної мови є найбільш поширеним у мовознавчих працях, але не загальноприйнятим. Крім цього зазначається, що характерні ознаки стилів, міжстильові зв’язки складні: окремі стилі близькі між собою, деякими ознаками взаємонакладаються (напр., публіцистичний стиль і стиль художнього мовлення); іноді конкретні тексти відхиляються від типових для даного жанру засобів.

Найдавнішим є розмовний стиль. Розмовний стиль – функціональний різновид літературної мови, яким послуговуються мовці в щоденному неофіційному спілкуванні. Розмовний стиль застосовується в широкому повсякденному неспеціальному спілкуванні, у таких мовних ситуаціях, в яких відсутнє попереднє обдумування висловлювання, спеціальний добір мовних засобів.

Функціонує розмовний стиль в усній формі. Характеризується невимушеністю, особливим емоційним забарвленням, виразністю також багатством інтонацій, які неможливо відтворити на письмі. У ньому наявні також модуляції голосу, емфатичне розтягування звука, розрив слова на склади, різкі зниження чи підвищення тону.

Жанри розмовного стилю виокремлюють: за кількістю мовців і характером їх участі у спілкуванні (розповідь, полілог, діалог); за цільовою спрямованістю, характером ситуації і соціальними ролями учасників спілкування; за мовним матеріалом конотативного (розмовного, емоційно-забарвленого) значення.

Пізніше, з появою письма, почали формуватися художній та діловий стилі.

Мова художньої літератури становить собою найбільш повне виявлення літературної, загальнонародної мови. У жодному іншому стилі не представлені так всеосяжно словниковий склад у всьому багатстві його семантики, з прямими і переносними значеннями слів, граматичний лад, стилістична структура національної мови.

Призначення цього стилю – впливати засобами художнього слова через систему образів на розум, почуття і волю читачів, формувати ідейні переконання, моральні якості та естетичні смаки.

У художньому стилі все подається через призму соціальної орієнтації, світогляду, інтелекту і світовідчуття особистості і все зображуване спрямовується на особистість читача. Тому в ньому, крім об’єктивності і реального світу, існує і суб’єктивність сприйняття його людиною.

Публіцистичний стиль – це різновид літературної мови, який обслуговує сферу суспільних відносин. Найчастіше цей стиль проявляється в газетах і суспільно-політичних журналах, на радіо і телебаченні, в документальному кіно.

Публіцистичний стиль досить різноманітний у жанровому відношенні. Сюди належать: виступи на зборах, передові статті в газетах, журналах, теоретико-політичні статті, міжнародні огляди, кореспонденція, репортажі, фейлетони, памфлети, нариси тощо.

Основним призначенням цього стилю є висвітлення суспільно-політичних процесів, активний вплив на слухача, спонукання до діяльності, пропаганда певних думок, ідей, формування громадської думки.

 

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 246 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Характеристика лексичного складу | Фразеологія як розділ науки про мову | Класифікація фразеологізмів | Стилістичні можливості фразеологізмів | Типи словників | Поняття про етикет спілкування | Мовний етикет майбутнього фахівця | Особливості усного ділового спілкування | Публічний виступ як специфічна форма репрезентації усного професійного мовлення | Види публічних виступів |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Поняття функціональний стиль мови| Мовні особливості наукового стилю

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)