Термінологічний словник. Авангардизм – узагальнююча назва течій у європейському мистецтві

Авангардизм – узагальнююча назва течій у європейському мистецтві, які виникли на межі ХІХ і ХХ ст. і характеризуються експериментальним підходом до художньої творчості, що виходить за межі традиційної естетики. Для авангардизму характерне використання новаторських засобів художнього виразу із підкресленим символізмом художніх образів. Інколи авангардизм ототожнюють з модернізмом, інколи так називають радикальніші за модернізм течії.

Модернізм − у мистецтві загальний термін, що використовується для виниклих на початку ХХ ст. спроб порвати з художніми традиціями ХІХ ст.; заснований на концепції домінування форми на противагу змісту. В образотворчому мистецтві прямими представниками є абстракціоністи; у літературі − письменники, що експериментують з альтернативними формами оповіді; у музиці − традиційне поняття ключа було замінене на атональність; в архітектурі − центральними концепціями виступають функціоналізм і відсутність декоративності. Окремі напрями модерністської літератури сьогодні стали класикою. Серед найбільш визначних − імажинізм та футуризм, акмеїзм та експресіонізм, сюрреалізм та «театр абсурду», дадаїзм та «новий роман».

Символізм − літературно-мистецький напрям кінця ХІХ − початку ХХ ст., основоположники якого, базуючись на ідеалістичній філософії А. Шопенгауера і Ф. Ніцше, проголосили основою мистецької творчості символ − таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можна розкрити, збагнути й відобразити тільки з допомогою мистецтва, зокрема музики й поезії. Зумовлена цією установою поетика символізму вирізнялася глибоким культом «слова, як такого» («світ слова»), великою увагою до музичності, формальних пошуків, ускладнених образів й асоціацій, нахилом до таємничості, а то й містичності, що виявлявся особливо у використанні натяків і недомовок, в уживанні великих літер у деяких словах для підкреслення їх особливого значення тощо.

Учительська семінарія – тип середнього навчального закладу для підготовки учителів початкової школи, був розповсюджений у Російській імперії у ІІ пол. ХІХ – на поч. ХХ ст.

Питання для самоконтролю:

1. Розвиток освіти і науки в Україні на межі ХІХ і ХХ ст.

2. Нові явища в українському живописі, архітектурі, музиці наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст.

3. Основні тенденції розвитку української літератури і театрального мистецтва на межі ХІХ і ХХ ст.

4. Культурно-освітня політика Центральної Ради.

5. Розвиток української культури за часів Гетьманату.

Тестові завдання:

1. Засновниками українського театру були:

А) Микола Вороний;

Б) Микола Садовський;

В) Марко Кропивницький;

Г) Микола Самокиш.

2. Найстарішим університетом Наддніпрянщини є:

А) Київський університет;

Б) Одеський університет;

В) Харківський університет;

Г) Миколаївський університет.

3. Україномовна преса у Наддніпрянщині з’явилась у:

А) 1860-х рр.;

Б) 1890-х рр.;

В) 1905-1907 рр.;

Г) 1917-1920 рр.

4. Найвизначнішою подією в українській історичній науці поч. ХХ ст. було видання праці:

А) «Історія Русів»;

Б) «Історія України-Русі» М. Аркаса;

В) «Історія України-Руси» М. Грушевського;

Г) «Ілюстрована історія України» М. Грушевського.

5. Українську академію наук було відкрито у:

А) 1907 р.;

Б) 1917 р.;

В) 1918 р.;

Г) 1920 р..

Дата добавления: 2015-07-08