Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу. світло й репрезентує його для іншого, проте свідо­мість водночас відображується від

Читайте также:
  1. Б2 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  2. Б4 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  3. Б8 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  4. Ґ. В. Ф, Геґель. Феноменологія духу
  5. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія
  6. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  7. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу

В. (А А) Розум 287


 


світло й репрезентує його для іншого, проте свідо­мість водночас відображується від нього в собі, отож протиставлене теж наявне в ній, і вона зберігає його для себе як своє. Водночас немає такого, щоб кот­рийсь із цих моментів був би тільки виставлений на­зовні, а другий мав би зберігатися тільки всередині, бо свідомість по черзі переймається ними: адже як один, так і другий вона повинна робити суттєвим для себе і для інших. Ціле — це рухливе взаємопроник­нення індивідуальності та універсального, але оскіль­ки це ціле наявне для свідомості тільки як проста сутність, а отже, і як абстракція самого предмета, мо­менти цього цілого відокремлюються від нього та один від одного, тож як ціле воно буде вичерпно ре­презентоване тільки через відокремлювальне чергу­вання виставляння цих моментів назовні і зберігання їх для себе. Оскільки в цьому процесі чергування свідомість має один з цих моментів для себе, і то як суттєвий, у своєму відображенні, а другий тільки зов­нішньо в собі або для інших, тут, таким чином, постає гра індивідуальностей, у якій вони і самі себе, і одна одну ошукують і виявляються ошуканими.

Індивідуальність наміряється щось здійснити і при цьому, здається, зробила щось предметові; вона діє, завдяки цьому стає для інших, і здається, переймається тим, щоб була якась реальність. Отже, інші вважають діяльність індивідуальності за цікавість до предмета як такого, а за мету вважають здійснення предмета в собі, байдуже, чи це виконує сама та перша індивідуаль­ність, чи вони. Якщо, відповідно до цього твердження, вони показують, що предмет постав завдяки їхнім зу­силлям, або, якщо ні, пропонують і надають свою до­помогу, та свідомість радше покинула те місце, де, на 'їхню гадку, вона має перебувати; саме її діяльність та зусилля зацікавлюють 'їх у предметі, і коли вони ус­відомлюють, що це був сам предмет, почуваються ошуканими. А л е, фактично, 'їхній поспіх надати допо­могу й сам є не чим іншим, як прагненням бачити й засвідчувати свою діяльність, а не сам предмет, тобто вони прагнуть ошукати іншого таким самим спосо­бом, яким, як вони нарікають, ошукують ' ї х. Оскільки


тепер з'ясовується, що власні діяльність та зусилля свідомості, взаємодія її сил правлять за сам предмет, видається, що свідомість опікується своєю сутністю для себе, а не для інших, і переймається тільки діяль­ністю як своєю, а не як діяльністю інших, а отже, дає змогу й іншим піклуватися про свій предмет. А л е вони знову помиляються: свідомість уже покинула те місце, де, на їхню гадку, вона перебувала. Адже свідомість пе­реймається не предметом як цим своїм одиничним, а як предметом, як загальним, що існує для всіх. Отже, свідомість втручається в діяльність та витвори інших, а якщо вже не може забрати діяльність та витвори з їхніх рук, принаймні виявляє до них цікавість, засвід­чуючи її своїм прагненням висловлювати судження; коли вона позначає витвори печаттю свого схвалення й похвали, тут слід розуміти, що у витворі вона хва­лить не тільки сам витвір, а водночас і свою власну ве­ликодушність та скромність: адже вона не спаплюжи­ла витвір як витвір і не занапастила його своєю кри­тикою. Виявляючи цікавість до витвору, свідомість тішиться при цьому собою, і так само й витвір, що за­знає з її боку критики, вона вітає задля цього самого втішання своєю власною діяльністю, яка забезпечена їй тим, що вона може критикувати. А ті, хто вважає або вдає, ніби вони ошукані таким втручанням інших, радше прагнуть самі ошукувати таким самим спосо­бом. Свою діяльність і зусилля вони видають за те, що існує тільки для них і в чому вони не мають іншої ме­ти, крім себе і своєї сутності. Та оскільки вони щось роблять, а отже, репрезентують і виставляють себе се­ред білого дня, вони своєю дією безпосередньо супе­речать своїм претензіям на прагнення відкинути сам той білий день, загальну свідомість і участь решти; ре­алізація — це радше виставляння свого в загальному елементі, завдяки чому воно стає і повинно ставати предметом для всіх.

Отже, стверджуючи, що увага має бути спрямована тільки на чистий предмет, люди ошукують і себе, і ін­ших; свідомість, яка розкриває предмет, радше дізна­ється, що інші збігаються, як-от, скажімо, злітаються мухи до розлитого молока, і прагнуть і собі докласти


288 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу


В. (АА) Розум


 


до нього рук, а інші теж з'ясовують у процесі досвіду, що їм ідеться не про предмет як об'єкт, а про предмет як свій. Натомість якщо тільки сама діяльність, вико­ристання сил і спроможностей, або ж вияв даної інди­відуальності, мають бути суттєвими, тоді всі взаємно дізнаються, що кожен зворушений та вважає себе за­прошеним і, замість якоїсь чистої діяльності, або яко­їсь власне одиничної діяльності, розкрив радше те, що так само існує і для інших, тобто сам предмет. В обох випадках відбувається те саме і має відмінне значення тільки відносно того значення, яке припускали там і яке мало там бути. Свідомість з'ясовує, що обидва ас­пекти — однаково важливі моменти, а отже, дізнаєть­ся, яка природа самого предмета, тобто що це ані тільки предмет, який був би протиставлений діяльнос­ті взагалі й одиничній діяльності, ані діяльність, яка протиставлена існуванню і була б родом, незалежним від тих моментів як своїх видів. Та природа — це сут­ність, чиє буття — це діяльність одиничного індивіда та всіх індивідів і чия діяльність існує безпосередньо для інших, або як предмет, і є предметом тільки як дія­льність усіх і кожного; це сутність, що є сутністю всіх сутностей, духовною сутністю. Свідомість дізнається, що жоден з тих моментів — не суб'єкт, а радше роз­чиняється в самому загальному предметі; моменти ін­дивідуальності, що " їх бездумність цієї свідомості один за одним вважала за суб'єкт, збираються в просту ін­дивідуальність, що як така не меншою мірою безпо­середньо є універсальною. Внаслідок цього сам пред­мет утрачає відносини предиката й визначеність без­живної абстрактної універсальності і є радше субстан­цією, пронизаною індивідуальністю; суб'єктом, у якому індивідуальність є і як сама індивідуальність, або як ця індивідуальність, і як усі індивіди; універсальним, що є буттям тільки як діяльність усіх та кожного і чия ре­альність полягає в тому, що ця свідомість знає її як свою єдину реальність і як реальність усіх. Сам чистий предмет є тим, що вище було визначене як категорія. буттям, що є Я, або Я, що є буттям, проте як мислення, яке ще відрізняється від реального самоусвідомлення; але тут моменти реального самоусвідомлення, — як


тією мірою, якою ми називаємо їх його змістом, ме­тою, діяльністю і реальністю, так і тією мірою, якою ми називаємо " їх його формою, буттям-для-себе і бут­тям для іншого, — стали тотожні з самою простою ка­тегорією, і категорія через те становить водночас увесь зміст.


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 111 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Б. Закон серця і божевілля самозакоханості | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Б4 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу| Б. Розум-законодавець

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)