Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Функції валютних ринків

Читайте также:
  1. Види і порядок відкриття валютних рахунків
  2. Документ та його функції. Загальні вимоги до його укладання й оформлення. Ознаки та групи класифікації документів
  3. Економічна суть та функції фінансів. Склад фінансових ресурсів підприємств.
  4. Екскурсія її основні функції. Класифікація екскурсій.
  5. Завдання та функції комерційної служби підприємства оптового ринку
  6. Загальна характеристика валютних правовідносин
  7. Конкуренція і класифікація ринків

:

1. забезпечення своєчасності здійснення міжнародних розрахунків,

страхування валютних ризиків;

2. диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав,

регулювання валютних ресурсів;

3. отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку у вигляді різниці курсів валют;

4. регулювання економіки.

 

Названі функції реалізуються через виконання суб'єктами ринку широкого кола валютних операцій.

Валютні операції- це операції, пов'язані з переміщенням валютних цінностей між суб'єктами валютного ринку.

Ці операції класифікуються за кількома критеріями:

1. за терміном здійснення платежу з купівлі-продажу валюти:

касові та строкові,

2. за механізмом здійснення операцій:

операції СПОТ, (валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції на другий робочий день після дня укладення договору)

форвардні, (є угодою, при якій платежі проводяться у встановлений термін (від одного тижня до п'яти років) за курсом, зафіксованим на час укладення угоди за контрактом, тобто це угоди, в яких сторони домовляються про поставку певної суми валюти через конкретний період часу після укладання угоди за курсом, зафіксованим в угоді.

ф'ючерсні, (це форвардні операції зі стандартними розмірами і термінами, які торгуються на офіційних біржах. Ф’ючерсний контракт є зобов’язанням купити або продати одну валюту проти іншої за узгодженим обмінним курсом в певний день у майбутньому.)

опціонні операції;( Дослівно термін «опціон» перекладається як «вибір») (Опціон дає право, а не обов’язок, на придбання або продаж обумовленої кількості іноземної валюти за вказаним в угоді курсом протягом визначеного строку. Він дає можливість одній зі сторін угоди виконати угоду або відмовитися від її виконання)

операції СВОП — це обмін потоками двох валют за певний період у майбутньому між сторонами угоди.

3 за формами здійснення:

безготівкові та готівкові;

4 за масштабами операцій:

оптові (здійснюються між банками) та

роздрібні (здійснюються між банками та їх клієнтами).

5. за цільовим призначенням: з метою отримання валюти, страхування, отримання прибутку.

Валютне регулювання - сукупність заходів, що реалізуються міжнародними організаціями, державою у сфері валютних відносин. Здійснюється на двох рівнях: міждержавному та національному.

Функції регулювання міжнародних валютних відносин покладено на МВФ, який керується статутом, ухвалами та домовленостями.

На державному рівні регулювання визначається законодавчими актами кожної країни.

До міжнародних органів валютного регулювання належать: МВФ, Світовий банк, Міжнародні фінансово-кредитні організації.

Валютний контроль-це важлива складова валютного регулювання, мета якого - дотримання валютного законодавства під час здійснення валютних операцій за участю резидентів і нерезидентів.



Механізм валютного регулювання в Україні містить сукупність заходів, які проводяться НБУ, Мінфіном, ДПА, іншими органами валютного контролю у сфері валютних відносин.

Механізм валютного регулювання в основному зводиться до таких форм.

Девальвація - зниження обмінного курсу національної валюти щодо іноземних.

Об'єктивна основа: завищення офіційного валютного курсу порівняно з реальною купівельною спроможністю грошової одиниці.

Причини: нерівномірність інфляційного процесу в різних країнах; нестабільність платіжних балансів; нестабільність світової економіки

Наслідки: стимулювання експорту; стимулювання споживчого попиту на

внутрішньому ринку; підвищення конкурентоспроможності країни на світовому ринку

Ревальвація - підвищення курсу національної валюти стосовно імпортних.

Наслідки: стимулювання імпорту; утримання на внутрішньому ринку споживчого попиту; приплив імпортних інвестицій.

Валютна інтервенція - операції щодо купівлі та продажу власної валюти або конкурентної - іншої держави.

Загрузка...

Наслідки: зміна попиту і пропозиції певної грошової одиниці на валютному ринку; кореляція обмінних курсів валют.

Способи здійснення валютної інтервенції: за рахунок використання власних іноземних валютних резервів (через своп-угоди), за рахунок продажу цінних паперів, вміщених в іноземній валюті, зокрема кредитних позицій у СПЗ (ЗОЯ).

Платіжний баланс - співвідношення всієї сукупності надходження з-за кордону та платежів за кордон за певний проміжок часу, тобто співвідношення вимог і платежів.

Форму платіжного балансу рекомендує МВФ.

 

7.3. ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ, ЇХ ПРИЗНАЧННЯ

Валютна система - це державно-правова форма організації міжнародних валютних грошових відносин між державами у межах певного економічного простору, вона є механізмом, який єднає окремі національні економічні системи в єдине світове господарство.

Валютна система покликана створити сприятливі умови для розвитку економічного співробітництва між країнами.

Головне завдання валютної системи - ефективне опосередкування платежів за експортом й імпортом товарів, капіталу, послуг та інших видів діяльності у відносинах між країнами і створення сприятливих умов для розвитку виробництва на основі ефективного міжнародного поділу праці.

Отже, валютна система є однією з могутніх ланок, яка значною мірою може сприяти розширенню або, навпаки, обмеженню інтенсивності міжнародних економічних відносин. За допомогою валютної системи здійснюється переміщення економічних ресурсів з однієї країни в іншу або навпаки - цей процес блокується; розширюється або обмежується ступінь національної економічної самостійності, «переміщуються» економічні труднощі (наприклад, безробіття, інфляція тощо) з одних країн в інші. Розвиток міжнародних економічних відносин значною мірою визначається характером, рівнем зрілості валютної системи держави і дієвістю функціонування її інститутів.

Види валютних систем та їх складові елементи

Оскільки валютна система, як зазначалося вище, - це державно-правова форма організації валютних відносин, то види валютних систем прийнято поділяти на: національну валютну систему; міжнародну (регіональну) валютну систему; світову

Національна валютна система - це складова грошових відносин окремої країни, яка охоплює державно-правові форми організації валютних відносин однієї держави з іншими, а також з міжнародними економічними і політичними структурами.

Функціонування національної валютної системи юридично визначається і регулюється національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права, її призначення полягає в забезпеченні безперебійних розрахунково-платіжних відносин всіх економічних суб'єктів із зовнішнім світом, накопиченні золотовалютних резервів і їх використанні на користь суспільства, регулюванні співпраці країни зі світовою економічною спільнотою.

Національні валютні системи регулюються шляхом поєднання інтересів різних держав і їх угруповань, а також у результаті досягнення компромісів між ними.

Елементи національної валютної системи:

1. національна валюта - грошова одиниця країни;

2. режим конвертованості національної валюти і характер обмежень;

3. валютний паритет і режим курсу національної валюти;

4. склад, режим формування та використання золотовалютних резервів;

5. форми та організація міжнародних розрахунків;

6. статус національних установ, що регулюють валютні відносини, режим внутрішнього валютного ринку і ринку золота тощо.

Міжнародна (регіональна) валютна система - це договірно-правова форма організації валютних відносин між державами будь-якої однієї групи. Прикладом такої системи є створена в 1979 році Європейська валютна система, до складу якої входять країни - члени Європейського економічного союзу (ЄЕС), або валютна система країн - членів СЕВ, яка проіснувала з 1963 до 1990 року. Міжнародна (регіональна) валютна система розробляється групою держав і закріплюється відповідними договорами між ними, а також тісно пов'язується з національними валютними системами і є складовою частиною світової валютної системи.

Основними елементами міжнародної (регіональної) валютної системи є:

1. міжнародна розрахункова одиниця (євро);

2. спільні міжнародні валютні фонди;

3. злагоджений режим регулювання валютних курсів;

4. регіональні кредитно-розрахункові установи тощо.

Світова валютна система - це спеціально розроблена державами і закріплена міжнародними договорами форма організації валютних відносин між всіма країнами або значною частиною країн світу, в рамках якої формуються і використовуються валютні ресурси та здійснюється міжнародний платіжний обіг.

Світова валютна система є функціональною організацією валютних відносин на рівні міждержавних зв'язків через створені на колективних засадах міждержавні валютно- фінансові та банківські установи й організації. Світовий рівень валютної системи включає

низку окремих елементів, кожний з яких юридично визначається відповідними міжнародними договорами та угодами.

Елементи світової валютної системи:

1. визначений набір форм міжнародних засобів обігу і платежу (вільно конвертована валюта, міжнародні колективні валюти - евро, СПЗ);

2. узаконений режим валютних паритетів і курсів;

3. уніфіковані і регламентовані форми і правила міжнародних розрахунків;

4. механізм забезпечення платіжно-валютними засобами міжнародного обігу;

5. умови взаємної конвертованості валют;

6. статус міжнародних (міждержавних) валютно-кредитних організацій, що регулюють валютні відносини;

7. режим функціонування міжнародних ринків валюти і золота;

8. мережа міжнародних і національних банківських установ, що здійснюють міжнародні розрахункові і кредитні операції, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю.

Принципи та організаційні основи сучасної світової валютної системи були визначені Ямайською угодою країн - членів Міжнародного валютного фонду (1976 рік).

Найбільшої ефективності валютні системи досягають за умови правильної узгодженості національних, міжнародних (регіональних) і світової систем, коли вони діють як єдиний механізм. Тому країни, що раніше були членами СЕВ, і суб'єкти колишнього СРСР, які тривалий час намагались створити свою специфічну міжнародну валютну систему, в сучасних умовах намагаються увійти до світової валютної системи, зокрема в її міжнародні структури, і, відповідно, скорегувати свої національні валютні системи.

 

 


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 158 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Робочий процес в циліндрі компресора | Об’ємна витрата газу на вході одноступеневого компресора | Ступеневе стиснення газу в поршневому компресорі | Нафтопромислового компресора | Коефіцієнти співвідношення об’ємів | Визначення об’ємного коефіцієнта | Визначення параметрів приводу компресора | Шляхи вдосконалення поршневих компресорів | Лекція (15.04.2014) Тема 5: Грошові системи | Тема 6 : Кредит у ринковій економіці |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тема 7 (27.05.2014) : Валютні відносини. Валютні системи.| Етапи розвитку міжнародної валютної системи

mybiblioteka.su - 2015-2017 год. (0.011 сек.)