Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Документ та його функції. Загальні вимоги до його укладання й оформлення. Ознаки та групи класифікації документів

Читайте также:
  1. a. Товаросопроводительные документы
  2. I. Загальні положення
  3. I. Распорядительные документы.
  4. I.1 Этапы работы над документом
  5. II. Административно-организационные документы.
  6. III. Информационно-справочные документы. Справки и докладные записки.
  7. IV. Личные документы. Заявление и доверенность, объяснительная записка и расписка.

Писемне регулювання ділових стосунків у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах, обслуговування громадських потреб людей у побутових ситуаціях здійснюється за допомо­гою ділових паперів, документів.

Звичайне слово «документ» ми вважаємо рідним, українським. А наспра­вді в основі слова документ лежить латинське слово dосео, що означає «пояснює, викладає справу». Латинське слово dоситепtит - це абстрактне поняття, яке озна­чає «зразок», «взірець».

Розрізняють декілька значень поняття „документ”

1. Письмове офіційне свідчення, доказ юридичної сили, за­фіксований на спеціальному папері (паспорт, свідоцтво про народження, диплом про освіту та ін.). 2. Документ (від латин. dоситепtит) — доказ, свідоцтво, взірець, повчальний приклад. Діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, підтверджує дії, повноваження чи права конкретної особи (закон, акт, протокол, заповіт, доручення та ін.).

3. Матеріальний об'єкт, у якому міститься певна інформація (перфокарта, дискета, файл, кіно- та фотоплівка та ін.).

4. Історично достовірні письмові джерела (грамота, указ та ін.).

Узагальнюючи наведені вище формулювання, можна визна­чити поняття документ як матеріальний об'єкт, що містить за­фіксовану інформацію, оформлену в усталеному порядку, і має відповідно до чинного законодавстваюридичну силу для вико­нання конкретної, йому призначеної функції(ДСТУ 2732 – 94 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення»).

Документування -регламентований процес запису інфор­мації на папері чи іншому носії, який забезпечує її юридичну силу.

Юридична сила— здатність офіційного документа, яка на­дається йому чинним законодавством, компетенцією органу, що його видав, та встановленим порядком його оформлення. Юри­дична сила документа забезпечується встановленим для кожної різновидності документів комплексом реквізитів.

Реквізити (латин. reguisitum – необхідне, потрібне) — це сукупність обов'язко­вих даних у документі, без яких він не може бути підставою для обліку й не має юридичної сили.

Держстандартом установлений не лише склад реквізитів (усього їх 31), але й зони, і послідовність їх розташовування на документі.

Сукупність реквізитів і схема їх розташовування на документі складають його формуляр.

Формуляр-зразок (нім. formular, від фр. formulaire, на грунті латин. formula – форма) – це модель побудови форми документа, яка встановлює галузь використання, формати, розміри берегів, вимоги до побудови конструкційної сітки та основні реквізити (ДСТУ 2732 - 94).

Наявність формуляра забезпечує спільність документуван­ня і спільність документації як у межах одного закладу, так і в цілому в країні.

У соціальному плані будь-який офіційний документ поліфункціональний, тобто одночасно виконує декілька функцій, що й дозволяє йому задовольняти різноманітні людські по­треби.

До загальних функційдокумента належать:

Інформаційна— будь-який документ створюється для збереження інформації, оскільки необхідність її зафіксувати — причина укладання документа.

Соціальна документ є соціально значущим об'єктом, оскільки його поява спричинена тією чи іншою соціальною потребою.



Комунікативна документ виступає як засіб зв'язку між окремими елементами офіційної, громадської структури (закладами, установами, фірмами тощо).

Культурна документ є засобом закріплення та передавання культурних традицій, що найкраще простежується на ве­ликих комплексах документів (науково-технічної сфери), де знаходить відображення рівень наукового, технічного й куль­турного розвитку суспільства.

До специфічних функційдокумента належать:

Управлінська документ є інструментом управління; ця функція притаманна низці управлінських документів (плано­вим, звітним, організаційно-розпорядчим та ін.), які спеціально створюються для реалізації завдань управління.

Правова — документ є засобом закріплення і змін правових норм та правових відносин у суспільстві; ця функція є визначальною в законодавчих та правових нормативних актах, що ство­рюються з метою фіксації правових норм і правовідносин, а також будь-які документи, які набувають правової функції тимчасово (для використання як судовий доказ).

Історична коли документ є джерелом історичних відомостей про розвиток суспільства; цієї функції набуває певна частина документів лише після того, як вони виконають свою оперативну дієву роль і надійдуть до архіву на збереження. Будь-який документ є складовою частиною (елементом) відповідної системи документації.

Загрузка...

Система документації — це сукупність (спільність) певних документів, взаємопов'язаних за ознаками походження, призначення, виду, сфери діяльності та єдиних вимог до їх оформлення (укладання).

Офіційні (службові) документи залежно від сфери їх застосування та функціонування поділяються на управлінські, наукові, технічні (конструкторські), технологічні, виробничі й ін. Але лише управлінські документи забезпечують порядок управління об'єктів як у межах усієї держави, так і в окремій організації.

Основними комплексами всієї документації є:

-організаційно-правова документація;

-планова документація;

-інформаційно-довідкова й довідково-аналітична документація;

-звітна документація;

-документація щодо особового складу (кадрова);

- фінансова документація (бухгалтерський облік та звітність);

-документація з матеріально-технічного забезпечення;

-договірна документація;

-документація з документального та інформаційного забезпечення діяльності закладів.

Окрім зазначених, є ще спеціалізована (відомча) докумен­тація, яка відображає діяльність конкретного закладу (медична, військова, театральна та ін.).Документ має правове й господарське значення, є писемним доказом, джерелом різних відомостей довідкового характеру. Оскільки документи є засобом засвідчення, доведення певних фактів, що мають життєво важливі наслідки, кожний із них несе велике правове (юридичне) навантаження.

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 91 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Количество часов: 102 годин на рiк 3 години на тиждень. | Тема 6. Усне професійне спілкування. 52 | Документи особового складу | АВТОБІОГРАФІЯ | Х А Р А К Т Е Р И С Т И К А | Ознаки наукового стилю, мовні засоби, функціональні підстилі. | Приклад побудови таблиці | Формули | Загальні правила цитування та посилання на використані джерела | Особливості складання документів наукової сфери та наукових праць |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Офіційно-діловий функціональний стиль мовлення| Загальні вимоги до його укладання й оформлення

mybiblioteka.su - 2015-2017 год. (0.085 сек.)