Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Офіційно-діловий функціональний стиль мовлення

Читайте также:
  1. Just when the things went right It doesn't mean they are always wrong.» - Слова из песни «Home Sweet Home» группы Mötley Crüe (американская группа, стиль - глэм-металл).
  2. Quot;Телеграфный стиль" в современной прессе
  3. Альпийский стиль.
  4. Английский стиль
  5. Античный стиль в костюме
  6. Архитектурный стиль.
  7. БУНТ И СТИЛЬ

 

Офіційно-діловий стиль(ОДС) - це функціональний різновид мови, який використовується для спілкування у державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Офіційно-діловий стиль - це мова ділових паперів: розпоряджень, постанов, заяв, автобіографій, протоколів, наказів, розписок та ін.

Основне призначення — регулювати ділові стосунки в зазначених вище сферах та обслуговувати громадянські потреби людей у типових ситуаціях.

Специфіка ОДС полягає в певних стильових рисах (ознаках), що притаманні лише йому, а саме:

1. Виклад інформації в діловому тексті робиться відповідно до таких принципів: 1) об'єктивність змісту; 2) повнота інформації у стислій формі; 3) логічність і послідовність викладу фактів; 4) обґрунтованість; 5) нейтральний тон. Останній принцип дотримується завдяки використанню слів, позбавлених емоційних відтінків: віддієслівних іменників (розподіл, відрахування, використання, дотримання, забезпечення), безособових дієслів (взято, прийнято, виконано, заборонено, підписано, укладено), у розпорядчій документації переважають інфінітивні форми дієслова (затвердити, зобов 'язати, вказати, доповісти, організувати), назв осіб за їх функцією (позивач, відповідач, виконавець) та ін.

2. Висока стандартизація вислову. Наявність усталених мовних зворотів, певна стандартизація початків і закінчень речень (у зв 'язку з; відповідно до; згідно з; ми, що підписалися нижче; винести догану; у зв 'язку з тим, що; зважаючи на те, що; зважаючи на викладене вище та ін.). Стандарт потрібний для того, щоб досягти однозначності і достовірності інформації.

3. Наявність реквізитів, які мають певну черговість, що дозволяє довго зберігати традиційні стабільні форми. У різних видах ділових паперів склад реквізитів неоднаковий, він залежить від змісту документа, його призначення.

4. Сувора регламентація тексту. Для чіткої організації текст поділяється на параграфи, пункти, підпункти.

У результаті багатовікового розвитку в ОДС сформувалися такі мовні засоби та способи викладу змісту, які дозволяють найефективніше фіксувати управлінську інформацію й відповідати всім вимогам, що до неї висуваються, а саме:

1) лексика здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні. Залежно від того, яку саме галузь суспільного життя обслуговує офіційно-діловий стиль, він може містити суспільно-політичну, професійно-виробничу, науково-термінологічну лексику (функціонування закладу, узяти участь, регламентація дій);

1. наявна фразеологія повинна мати специфічний характер (ініціювати питання, висунути пропозицію, поставити до відома)',

2. обов'язкова відсутність будь-якої авторської мовної індивідуальності та емоційно-експресивної лексики;

1. синонімія повинна бути зведена до мінімуму й не викликати двозначності сприймання;

5) наявність безособових і наказових форм дієслів у формі теперішнього часу із зазначенням позачерговості, постійності дії (рішення надсилається, виробнича рада розглядає);

6) чітко регламентоване розміщення та будова тексту; обсяг основних частин, наявність обов'язкових стандартних стійких висловів, певних кліше (що дозволяє користуватися готовими бланками);



7) до мінімуму зведено використання складних речень із сурядним і підрядним зв'язком, натомість широко використовуються безсполучникові, прості поширені (кілька підметів при одному присудку, кілька присудків при одному підметі, кілька додатків при одному з головних членів тощо).

Офіційно-діловий стиль має такі функціональні підстилі:

Законодавчий - використовується у законодавчій сфері, регламентує та обслуговує офіційно-ділові стосунки між приватними особами, між державою і приватними та службовими особами. Реалізується в конституції, законах, указах, статутах, постановах.

Дипломатичний - використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культури. Регламентує офіційно-ділові стосунки міжнародних організацій, структур, окремих громадян. Реалізується у конвенціях (міжнародних угодах), комюніке (повідомленнях), нотах (звертаннях), протоколах, меморандумах, договорах, заявах, ультиматумах.

Юридичний- використовується у юриспруденції (судочинство, дізнання, розслідування, арбітраж). Цей підстиль обслуговує і регламентує правові та конфліктні стосунки:

Загрузка...

2) між державою і підприємствами та організаціями всіх форм власності;

3) між підприємствами, організаціями та установами;

4) між державою та приватними особами;

5) між підприємствами, організаціями та установами всіх форм власності та приватними особами;

6) між приватними особами.

Реалізується в актах, позовних заявах, протоколах, постановах, запитах, повідомленнях.

Адміністративно-канцелярський - використовується у професійно-виробничій сфері, правових взаєминах і діловодстві. Він обслуговує і регламентує:

- службові (офіційні) стосунки між підприємствами одного і різного підпорядкування;

- службові (офіційні) стосунки між структурними підрозділами одного підпорядкування;

- службові (офіційні) стосунки між приватною особою та організацією, установою, закладом і навпаки;

- приватні (неофіційні) стосунки між окремими громадянами.

Реалізується в офіційній кореспонденції (листах), договорах, контрактах, заявах, автобіографіях, характеристиках, дорученнях, розписках та ін.

Сучасна людина так чи інакше долучена до наукової чи виробничої сфери. Це — одна з передумов злиття наукового й офіційно-ділового стилів унаслідок їхнього спільного функціонування в одному часі й просторі. Ці два стилі не лише функціонально близькі — вони є спорідненими з походження, що принципово уможливлює їхнє зближення в умовах історичної потреби. У період свого становлення ці два стилі «поряд із процесами дивергенції (divergere – відхилятися, розходитися) завжди показували багато пунктів конвергенції (convergentio – сходитися, наближатися), у результаті чого утворився складний конгломерат схожих спільностей і пізніших сходжень і взаємопроникнень». Нині відбувається процес відродження — на якісно новому рівні — книжної мови (а українці, як відомо, мали високорозвинену книжну мову ще в XIV-XVI ст.).

Той факт, що більшість сучасних людей функціонує в науково-виробничій сфері, є причиною взаємопроникнення двох інших різновидів мови — писемної (книжної) та розмовної (яку не варто обмежувати лише розмовно-побутовим стилем). Розмовний стиль уже має досить істотно виявлений різновид — розмовно-офіційний (професійний), тобто мову, якою спілкуються не в побуті, а у виробничій, освітній та інших сферах.

Формулюючи поняття «ділова професійна мова», слід мати на увазі принаймні три сучасні стилі — офіційно-діловий, науковий, розмовний, оскільки ділова мова містить близькі, взаємопроникні й навіть спільні мовні засоби різних рівнів. Уміле використання цих засобів — необхідна умова досягнення успіхів у професійній сфері.

Офіційно-діловий стиль має дві форми вираження: усну, писемну.

Усному мовленню у сфері управління притаманна низка специфічних особливостей: офіційний характер, адресність, повторюваність, тематична обмеженість, правильність, змістовність, послідовність, точність, виразність, доречність та доцільність.

Одиницею писемного ділового мовлення є документ. Деякі тексти документів існують лише в писемній формі (розписка, накладна). Користуючись писемною мовою, укладач має можливість перечитати написане, відредагувати текст. Характерні традиційність, консерватизм , не обмежена кількість відтворення й дублювання.

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 59 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Количество часов: 102 годин на рiк 3 години на тиждень. | Загальні вимоги до його укладання й оформлення | Документи особового складу | АВТОБІОГРАФІЯ | Х А Р А К Т Е Р И С Т И К А | Ознаки наукового стилю, мовні засоби, функціональні підстилі. | Приклад побудови таблиці | Формули | Загальні правила цитування та посилання на використані джерела | Особливості складання документів наукової сфери та наукових праць |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тема 6. Усне професійне спілкування. 52| Документ та його функції. Загальні вимоги до його укладання й оформлення. Ознаки та групи класифікації документів

mybiblioteka.su - 2015-2017 год. (0.084 сек.)