Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ознаки наукового стилю, мовні засоби, функціональні підстилі.

Читайте также:
  1. Але турпослуга має властиві тільки їй специфічні ознаки.
  2. двомовні.
  3. Документ та його функції. Загальні вимоги до його укладання й оформлення. Ознаки та групи класифікації документів
  4. Записки Наукового Т-ва ім. Шевченко" у Львові
  5. ЗАСОБИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ОРГАНИ ДИХАННЯ
  6. ЗАСОБИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА СИСТЕМУ КРОВІ
  7. ЗАСОБИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФУНКЦІЮ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ

 

Чільне місце в системі стилів мовлення займає науковий стиль. Він функціонує в різних формах вираження наукової думки – писемній та усній, застосовується в сучасній українській мові як величезний потік інформації ( у вигляді реферативних журналів, повідомлень, каталогів, інструкцій, оглядів, проспектів). Мова науки чітко відображає рівень науково-технічного прогресу. Вона впливає на розвиток мислення людини, виробляє здатність стандартизувати, узагальнювати явища дійсності і розвивати розумові здібності. Сферами використання наукового стилю є власне наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта тощо. Цей стиль призначений в першу чергу для викладення результатів досліджень, обґрунтування гіпотез, доведення істинності положень і теорій, класифікації, систематизації, роз’ясненні наукової інформації.

Серед основних ознак слід виділити такі: ясність, предметність тлумачень, узагальненість понять і явищ, логічна послідовність, доказовість, об’єктивність викладу, точність і лаконічність висловлювань, переконливість та аргументація, однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень з докладними висновками.

Зважаючи на це, науковий стиль використовує мовні засоби, які спрямовані на інформування, пізнання і вплив, а саме:

наукову термінологію;

абстрактну, іншомовну лексику;

суто наукову фразеологію, переважно у вигляді стійких термінологічних словосполучень;

схеми, таблиці, діаграми, графіки, карти, символи тощо;

цитати і посилання на першоджерела;

чітку композиційну структуру тексту (поділ на розділи, частини, пункти, підпункти, параграфи, абзаци із застосування нумерації);

монологічність викладу з уникненням емоційно-експресивного забарвлення та власної манери;

іменники та відносні прикметники, зазвичай безособові чи неозначені дієслова, дієприслівникові та дієприкметникові звороти, які додатково характеризують предмети та явища;

різнотипні складні речення.

Мова науки оперує поняттями. Це загальні, суттєві властивості цілих груп (класів) предметів. Поняття бувають широкі – родові і вузькі – видові. Наприклад: родове поняття: комп’ютерна техніка, видове поняття – монітор, клавіатура, принтер, сканер тощо. Видові поняття входять у родове. Кожне поняття має свою назву або термін.

Поняття розкривається у визначенні. Визначення поняття звичайно будується так: спочатку називається родове поняття, а потім повідомляються його видові ознаки. Наприклад: Файл – (термін, що називає визначуване поняття) – це область пам’яті, яка має назву, на одному з дисків (родове поняття), в якій може зберігатися текст програми, виконувана програма або дані для її роботи (видова ознака).

Внаслідок різнорідності галузей науки, науковий стиль поділяється на підстилі:

власне науковий, який реалізується в монографіях, рецензіях, статтях, наукових доповідях, повідомленнях, курсових і дипломних роботах, рефератах, тезах;

науково-популярний, що застосовується для доступного та цікавого викладу інформації про наукові дослідження для нефахівців з елементами художнього і публіцистичного стилів;



науково-навчальний – функціонує у підручниках, лекціях, бесідах і призначений для доступного, логічного й образного викладу, часто не виключає використання елементів емоційності з метою впливу та переконання слухачів;

виробничо-технічний – використовується у спеціальній літературі, обслуговує різноманітні сфери виробництва та господарства.

Загальні вимоги до складання та оформлення наукових текстів (правила оформлення посилань, цитат, формул, таблиць, списку використаних джерел)

Наукові тексти та документи необхідно оформлювати відповідно до Державного стандарту України. Таким стандартом є ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення», а також неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій, обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичено матеріали або окремі результати.

Цифровий матеріал наукових праць, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 166 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Количество часов: 102 годин на рiк 3 години на тиждень. | Тема 6. Усне професійне спілкування. 52 | Офіційно-діловий функціональний стиль мовлення | Документ та його функції. Загальні вимоги до його укладання й оформлення. Ознаки та групи класифікації документів | Загальні вимоги до його укладання й оформлення | Документи особового складу | АВТОБІОГРАФІЯ | Формули | Загальні правила цитування та посилання на використані джерела | Особливості складання документів наукової сфери та наукових праць |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Х А Р А К Т Е Р И С Т И К А| Приклад побудови таблиці

mybiblioteka.su - 2015-2017 год. (0.083 сек.)