Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вплив відпалення і гартування еа магнітні властивості.

Читайте также:
  1. Аналіз впливу ТЕП на продуктивність АТЗ
  2. АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ГРУНТИ
  3. Види теплоємності. Вплив обробки на теплоємність.
  4. Визначення сфери правового впливу суміжних прав на аудіовізуальні твори.
  5. Витоки та вплив
  6. Вплив бактеріальної закваски на якість сичужних сирів

Падение намагниченности насыщения при увеличении концен­трации углерода в отожженной стали объясняется тем, что появ­ляется новая фаза, Fе3С (цементит), в которой содержится 93,3% Fе и 6,7% С. Таким образом, значительное количество железа связывается химически и обладает пониженной намагниченностью. Fе3С имеет = 1,25—1,3 Тл.

Если бы в атоме железа в це­ментите число магнетонов Бо­ра не уменьшилось, то на­магниченность насыщения цементита равнялась бы 1,98 Тл.

Коэрцитивная сила зави­сит не только от количества цементита, но и от его формы.

Закалка очень сильно повышает коэрцитивную силу и пони­жает проницаемость μmax. При этом кривые, характеризующие величину Нс отожженной и закаленной стали, расходятся по мере увеличения концентрации углерода. Влияние закалки на магнит­ные свойства/тем больше, чем выше содержание углерода. Умень­шение величины, в данном случае указывает на то, что в результате закалки появляется парамагнитный аустенит и в количестве тем большем, чем выше содержание углерода в стали. Если бы удалось получить 100% мартенсита, то намагниченность"насыще­ния после закалки была бы больше, а не меньше, чем после отжига, так как все железо находилось бы в α-фазе.

Повышение коэрцитивной силы в результате закалки стали обусловлено в основном образованием мартенсита. Это объяс­няется теорией напряжений Некоторое дополнительное увеличение Нс получается в том случае, если наряду с мартенси­том в стали присутствует остаточный аустенит, причем максимум увеличения коэрцитивной силы соответствует определенному ко­личеству аустенита.

2.Будова і робота кварцового дилатометра.

Одним з найбільш розповсюджених в заводських лабораторіях приладів для визначення критичних точок і коефіцієнта термічного розширення є дилатометр Шевенара.Прилад має дві основні частини: головку реєструючий апарат (фотокамеру). В головці дилатометра є дві кварцові трубки Т1 і Т2. Один їх кінець впаяний у фланець, котрий кріпиться гвинтами М1 і М2 до металевої підставки. В трубку Т1 вміщується еталон Е1, а в трубку Т2 зразок, який досліджується. Розмір еталону і зразка однаковий: діаметр 3,5 мм, довжина 50 мм. Основне призначення еталону - компенсувати повністю або частково термічне розширення зразка, що дає можливість зафіксувати фазове перетворення. Зразок і еталон одним кінцем спираються в закриті кінці кварцових трубок Т1 і Т2, а другим - в кварцові стрижні (t1 і t2).

Термічне розширення зразка і еталона при нагріванні передається кварцовим стрижням t1 і t2 і металевим стрижням С1 і С2 із сплаву інвар і далі рухомим опорам Р1 і Р2 оптичного важеля L, на котрому укріплено увігнуте дзеркальце М. Оптичний важіль L виконаний у вигляді металевої пластинки з трьома гострими виступами, які розташовані в вершинах прямокутного трикутника. Два вістря спираються на рухомі стрижні С1 і С2, а третє-на нерухомий стрижень С. При розширенні зразка або еталона оптичний важіль L під їх тиском відходе від свого початкового положення, а при їх скороченні - рухається в зворотному напрямку під дією пружини.Попередньо на трубки Т1 і Т2 з еталоном і зразком насувається трубчата піч, яка рухається на полозках.

Перед початком досліду головку дилатометра з боку дзеркальця присувають до камери. 3 другого кінця камери від електричної лампочки направляється через діафрагму промінь світла. Після проходження через лінзу він потрапляє на дзеркальце головки дилатометра і, відбившись від нього, утворює на матовому склі 5 світлову точку. При нагріванні зразок і пірос розширюються і тим самим через всю рухому систему приводять до руху дзеркальце. Світлова точка при цьому зміщується. Досліджуваний зразок і еталон розширюються в більшості випадків по різному і в зв'язку з цим світлова точка від кожного з них рухається в протилежні боки. Тому крива, яку описує світлова точка при спільному розширенні еталона і зразка буде мати складний характер, котрий визначається різницею їх коефіцієнтів розширення.

Розглянемо переміщення світлової точки на матовому склі придилатометричному випробуванні вуглецевої сталі. За умов розширення тільки еталону t1 зразок не змінює своїх розмірів. В цьому випадку дзеркальце М буде обертатися навколо нерухомої нахиленої осі Р2–Р3 і світлова точка О на фотопластинці буде рухатися прямо по пунктирній лінії ОА. Якщо припустити, що розширюється тільки зразок t2 при нерухомому еталоні, то світловий важіль із дзеркальцем буде обертатись навколо горизонтальної осі Р1- Р3, і світлова точка на матовому склі буде переміщуватись по вертикалі. В дійсності при одночасному нагріванні і розширенні зразка і еталона світлова точка рухатиметься по рівнодіючій цих траєкторій Оb. При температурі початку α→γ перетворення припиняється розширення і починається стискування зразка. Тому від точки b крива різко повертає вниз. В точці с перетворення закінчується і зразок знову починає видовжуватися, але вже з іншим коефіцієнтом термічного розширення. В зв'язку з цим нахил кривої змінюється. Подібним чином, але в зворотному напрямку, буде переміщуватись світлова точка при охолодженні зразка.


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 164 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Термічне розширення. Його сутність і методи визначення.| Види теплоємності. Вплив обробки на теплоємність.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)