де G – маса конструкції, кг;
Т рік – річна завантаження стенда, год;
Т сл – термін їхньої служби стенда, років.
а) М е0 = 2000/(0,18 · 1820 · 10) = 0,61кг/шт.
б) М е1 = 1584/(0,23 · 1820 · 10) = 0,38кг/шт.
Фондоємкість процесу обчислимо за такою формулою:
F e = З б/(W год· Т рік), (6.12)
де З б – балансову вартість стенда, крб.
а) F e0= 300000/(0,18 · 1820) = 915,75грн./шт.
б) F e1 = 374220/(0,23 · 1820) = 893,98грн./шт.
Вираховуємо трудомісткість процесу:
Т е = N обсл./ W год, (6.13)
де N обсл. – кількість обслуговуючого персоналу, чол.
а) Т е0 = 2/0,18 = 11,1чел.-ч/шт.
б) Т е1 = 2/0,23 = 8,7чел.-ч/шт.
Собівартість роботи знаходимо з висловлювання:
P.S = З зп+ З е+ З рто+ А + Пр, (6.14)
де З зп – видатки оплату роботи з єдиним соціальним податком,грн./шт.
З зп = z · Т е· До соц.
де z – годинна тарифна ставка робочих,грн./шт.;
До соц. – коефіцієнт, враховує єдиний соціальний податок,
До соц. = 1,356.
а) З зп0 = 4,82 ·11,1·1,356 = 72,55грн./шт.
б) З зп1 = 4,82 ·8,7·1,356 = 56,86грн./шт.
Витрати на ПММ також електроенергію визначимо за такою формулою:
З е = Ц компл· g т + Ц ое · Еге е, (6.16)
де Ц компл. – комплексна ціна палива, грн./кг;
g т – норма витрати палива,кг/шт.;
Ц >ое – відпускна ціна електроенергії,грн./кВт-ч;
а) З е0 = 10 · 20 + 1,60 · 305,6 = 688,96грн./шт.
б) З е1 = 10 · 20 + 1,60 · 239,1 = 582,56грн./шт.
Витрати на: ремонт і технічне обслуговування стенда обчислюються за такою формулою:
З рто = (З б· М >рто)/(100· W год· Т рік), (6.17)
де М рто – норма витрат за помешкання і технічне обслуговування, %.
а) З рто0 = (300000·8)/(100·0,18·1820) = 73,26грн./шт.
б) З рто1 = (374220·8)/(100·0,23·1820) = 71,52грн./шт.
Амортизаційні відрахування знаходимо за такою формулою:
А = (З б · а)/(100· W год· Т рік), (6.18)
де а – норма амортизації, %.
а) А 0 = (300000 · 14,2)/(100 · 0,18 · 1820) = 130,04грн./шт.
б) А 1 = (374220 · 14,2)/(100 · 0,23 · 1820) = 126,94грн./шт.
Пр – інші витрати, Пр = 5…10 % від суми попередніх елементів.
Подставим все обчислені дані в формулу (6.14), й одержимо:
а) P.S 0 = (72,55 + 688,96 + 73,26 + 130,04)·1,05 = 1013,05грн./шт.
б) P.S 1 = (56,86 + 582,56 + 71,52 + 126,94) · 1,05 = 879,77грн./шт.
Рівень наведених витрат за роботу конструкції визначається за такою формулою:
З ін = P.S + Є зв· F e, (6.19)
де Є зв – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, Є зв = 0,15.
а) З пр0 = 1013,05 + 0,15 · 915,75 = 1150,41грн./шт.
б) З пр1 = 879,77 + 0,15·893,98 = 1013,87грн./шт.
Річна економія в рублях визначається за такою формулою:
Еге рік = (P.S 0 – P.S 1)· W год1· Т рік1, (6.20)
де Т год1 – річна нормативна завантаження конструкції, год.
Еге рік = (1013,05 – 879,77) · 0,23 · 1820 = 55791,01 грн.
>Рассчитаем річний економічний ефект за такою формулою:
Є рік = Еге рік – Є зв· До доп, (6.21)
де До доп – додаткові капітальні вкладення, рівні балансову вартість конструкції, грн.
Є рік = 55791,01 – 0,15·74220 = 44658,01 грн.
Термін окупність додаткових капітальних вкладень:
Т прибл = З б1/ Еге рік, (6.22)
Т прибл = 374220/55791,01 = 6,7 років
Вичислим фактичний коефіцієнт ефективності додаткових вкладень:
Є еф = Еге рік/ З б1= 1/ Т прибл, (6.23)
Є еф = 55791,01/374220 = 0,16
Усе вище наведені числові дані зведені в таблицю 6.1.
Все вищенаведені числові дані зведені в таблицю 6.1.
Таблиця 6.1.Технико-економические показники ефективності конструкції.
Показник | Числові значення показника | |
Для базового варіанта | Для нового варіанта | |
1. Вартість конструкції, грн. | ||
2. Час робочого циклу, хв. | ||
3. Годинна продуктивність, год./рік | 0,18 | 0,23 |
4. Енергоємність процесу,кВт-ч/шт. | 305,6 | 239,1 |
5.Металлоемкость процесу,кг/шт. | 0,61 | 0,38 |
6.Фондоемкость процесу,грн./шт. | 915,75 | 893,98 |
7. Трудомісткість процесу,чол.-ч/шт. | 11,1 | 8,7 |
8. Витрати на оплату праці,грн./шт. | 72,55 | 56,86 |
9. Витрати на ПММ також електроенергію,грн./шт. | 688,96 | 582,56 |
10. Витрати на: ремонт і технічне обслуговування конструкції,грн./шт. | 73,26 | 71,52 |
11. Амортизаційні відрахування,грн./шт. | 130,04 | 126,94 |
12. Собівартість роботи,грн./шт. | 1013,05 | 879,77 |
13. Рівень наведених витрат за роботу конструкції,грн./шт. | 1150,41 | 1013,87 |
14. Річна економія, грн. | - | 55791,01 |
15. річний економічний ефект, грн. | - | 44658,01 |
16. Термін окупності, років | - | 6,7 |
17. Коефіцієнт ефективності додаткових вкладень | - | 0,16 |
7.Безпека життєдіяльності на виробництві
Поліпшення умов і підвищення безпеки праці на виробництві є одним із найважливіших соціальних завдань. Конституція України говорить:«Держава дбає про поліпшення умов і охорону праці, її наукову організацію, про скорочення, а надалі не витіснення важкої фізичного туди на основі комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів у всіх галузях народного господарства». На автомобільному транспорті, який є найважливішою галуззю народного господарства,зайняті мільйони трудящих. Забезпечення безпеки праці працівників автомобільного транспорту - одне з першорядних завдань керівників автотранспортних підприємств (АТП), управлінь, об'єднань і міністерств автомобільного транспорту. Постійне розвиток автомобільного транспорту висуває підвищені вимоги до забезпечення безпеки праці на АТП. Мають місце нещасні випадки на виробництві приносять великий соціальний і економічний збиток народному господарству. Це вимагає від керівників та інженерно-технічних працівників(ІТП) підприємств ще більш копіткою і цілеспрямованої роботи по ліквідації виробничих травм через технічних та організаційних причин. Одним з ефективних шляхів значного скорочення нещасних випадком на виробництві є створення на АТП чіткої та стрункої системи профілактики виробничого травматизму на науковій основі і з використанням передового виробничого досвіду.
7.1Організація роботи щодо створення здорових і безпечних умов праці
Для проведення роботи по охороні праці в ГУП УР ІПОПАТ встановлена система органів і подальших осіб: відділ безпеки дорожнього руху та охорони праці (ОБДД іОТ). В цілому по всьому об'єднанню і по даному підприємству зокрема за охорону праці відповідає начальник об'єднання. Відповідальними за технічний стан, ремонт і експлуатацію вантажопідйомних механізмів,рухомого складу, компресорних станцій, обладнання і пристосувань,електроустановок і електрифікованого інструменту, за зберігання та експлуатацію судин працюючих під тиском, а також за протипожежний стан всього підприємства призначено головний інженер і заступник генерального директора з виробництву. На них же, а також на начальників 4-х автоколон покладено відповідальність за організацію роботи з безпеки дорожнього руху,технічної експлуатації і медичному контролю.
Відповідальним за енергогосподарство підприємства призначений головний енергетик. Для розслідування нещасних випадків на підприємстві складається комісія в складі головного інженера, інженера з охорони праці та безпеки життєдіяльності,голови профкому, майстрів ремонтних майстерень, бригадирів автоколон та медпрацівників. Призначення проводяться на підставі наказу, який оформляється щорічно з початку року. Видаються накази про проведення річних та місячних технічних оглядів для оцінки готовності і підтвердження задовільного технічного стану рухомого складу, всіх його вузлів і агрегатів. Відповідальні за певні ділянки проходять навчання на відповідних курсах при УККВ«Удмуртенерго». Також курси проходять стропальників (зачіплювачів) з правом керування вантажопідіймальним краном. Механіки автоколон і старший диспетчер проходять облік навчально-методичному центрі кожні 5 років. Щорічно водії автобусів проходять навчання по техніці безпеки дорожнього руху і здають заліки, їм видається інструкція з безпеки руху, де описуються обов'язки водія автобуса. Згідно цієї інструкції водій зобов'язаний перевірити технічний стан автобуса перед виїздом з парку, пройти медичний передрейсовий огляд, пред'явити закріплений автобус механіку на випуску для контролю його технічного стану і виїжджати тільки з відміткою механіка в дорожньому листі про технічну справність автобуса. Під час руху водій зобов'язаний керуватися правилами дорожнього руху і дотримання швидкісного режиму, своєчасно повідомляти про несправності та неможливості їх усунення в короткі терміни. Крім того,проводяться всі види інструктажів: вступний, первинний на робочому місці,повторний, позаплановий та цільовий, які реєструються в журналах, згідно типової інструкції про порядок ведення довідкових та інших вогневих робіт навибухо небезпечних та пожежо небезпечних об'єктах. Для виконання робіт підвищеної небезпеки вводиться наряд-допуск. Для розслідування дорожньо-транспортних пригод (ДТП) і нещасних випадків створюється наказ, згідно якого призначається комісія з розслідування події, до складу якої, крім працівників підприємства, входять головний державний інспектор з охорони праці та державний інспектор з галузевої охорони праці.Складається акт про розслідуванні нещасного випадку на виробництві (за формою Н-1), де описуються відомості про потерпілого, коротка характеристика події, його обставини і причини, наводяться висновки осіб, які проводили розслідуванняі перелік доданих матеріалів розслідування:
- акт за формою Н-1 на потерпілого;
- протокол огляду місця події;
- ксерокопію про інструктаж;
- письмове пояснення потерпілого.
Контроль за охороною праці проводиться профспілковим комітетом на підставі колективного договору, зареєстрованого в комітеті з праці. Перевірки проводять: Держсамепідемнагляд, «Удмуртенерго», АТ «Іжводоканал», державна інспекція безпеки дорожнього руху (ГИБДД) один раз на рік на підприємстві проводиться день охорони праці. Згідно колективного договору є їдальня, кімнати відпочинку водіїв та тавляется акт про розслідування нещасного випадку на виробництві (інспектор по галузевої охорони праці Удмуртської, душові, туалетні та умивальні кімнати, гардероби і надається спецодяг. Умови праці в адміністративному корпусі відповідають всім нормам: колірна оздоблення, освітленняі т.п. У ремонтній зоні робочі забезпечені спеціальним одягом, а працівники шкідливих виробництв -засобами індивідуального захисту (ЗІЗ). Територія підприємства що річно очищається від сміття і бруду. Вміст шкідливих речовин у повітрі на території підприємства в межах норми. Все обладнання має відповідний захист,проводиться контроль роботи обладнання.
Згідно колективного договору адміністрація підприємства зобов'язується:
1.Організувати щорічне курсове навчання з подальшою атестацією всіх фахівців зпитань охорони праці, безпеки дорожнього руху;
2.Своєчасновидавати спецодяг, спецвзуття та інші ЗІЗ, згідно галузевих норм;
3.Проводитищодня видачу талонів на молоко працівникам з шкідливими умовами праці(Малярам, ‹електрогазозварників, акумуляторник, вулканізаторник) з розрахунку1 літр в день на людину;
4.Щомісяцяпроводити перевірки автомобілів на токсичність відпрацьованих газів з відміткою в спеціальному талоні;
5.Щорічнопроводити день охорони праці;
6.Своєчаснопроводити випробування вантажопідіймальних машин і ємностей, що працюють під тиском.
7.2 Аналіз виробничого травматизму і захворюваності
Здійснення основного завдання охорони праці - попередження виробничого травматизму,неможливо без глибокого і всебічного аналізу причин травматизму. Дані такого аналізу дозволяють розробити конкретні заходи щодо зниження травматизму.
При аналізі виробничого травматизму і професійних захворювань потрібно виявити причини викликають їх. Для вивчення причин травматизму використовуємо статистичний метод, який дозволяє дати кількісну і якісну оцінку травматизму на підприємстві.
Показник частоти травми визначимо за формулою:
До год = (Т ·1000)/ Р, (7.1)
де Т – кількість травм із летальним кінцем і тимчасової втратою працездатності за досліджуваний період, чол.;
Р –среднесписочное кількість робочих, чол.
Кількість травм із летальним кінцем і тимчасової втратою працездатності визначимо за такою формулою:
Т = Т див + Т 1, (7.2)
Де Т див – кількість травм ос смертельними наслідками, чол.;
Т 1 – кількість травм з тимчасової втратою працездатності, чол.
Т = 0 + 16 = 16 чол.
За формулою (7.1) визначимо До год:
До год = (16·1000)/1690 = 9,5
Показник тяжкості травм визначимо за такою формулою:
До т = Д / Т 1, (7.3)
Де Д – кількість днів непрацездатності постраждалих працівників, днів.
До т = 300/16 = 18,8
Показник втрат визначимо за такою формулою:
До п = (Д ·1000)/ Р, (7.4)
чи, оскільки Т див = 0, то
До п = До год · До т, (7.5)
До п = 9,5·18,8 = 178,6
Отримані значення зводимо в таблицю 7.1, у якій зображено динаміку виробничого травматизму на ГУП КРИПОПАТ
Таблиця 7.1. Динаміка виробничого травматизму.
Показник | Роки | ||
1.Среднесписочное кількість працівників, чол. | |||
2.Кількість постраждалих із втратою працездатності, чол. | |||
3. Кількість днів непрацездатності постраждалих працівників, днів | |||
4. Показник частоти травм | 6,8 | 11,3 | 9,5 |
5. Показник тяжкості травм | 21,6 | 18,8 | |
6. Показник втрат днів через травми | 210,8 | 244,1 | 178,6 |
7. Заплановано коштів у охорону праці, тис. грн | 641,4 | 413,1 | 313,43 |
8. Витрачено коштів у заходи щодо охорони праці, тис. грн. | 986,8 | 688,5 | 482,2 |
9.Виплачено коштів за нещасних випадків, тис. грн. | 21,73 | 33,65 | 42,03 |
За даними таблиці 7.1 можна дійти невтішного висновку, 2015 року спостерігається поліпшення стану з охорони праці в підприємстві: знизилося кількість днів непрацездатності постраждалих працівників на 22,7 % проти 2004 роком; зменшилися показники: частоти травм на 16 %, тяжкості травм на13 %, втрата днів через травми на 26,8 % проти показниками 2004 року. Це засвідчує тому, що такі заходи з охорони праці, проведені для підприємства дають позитивного результату.
Для організації боротьби з виробничим травматизмом на автотранспорті дуже важливо правильно і кваліфіковано встановити причин виникнення нещасних випадків, вивчити ефективність організаційних і технічних заходів для їх попередження.
Основою проведення аналізу причин нещасних випадків є запис у актах форми Н-1, що зберігаються для підприємства.
Основні причини нещасних випадків ГУП КРИПОПАТ наведені у таблиці 7.2.
Таблиця 7.2. Причини нещасних випадків.
Показник | Роки | ||
1.Неисправность машин і устаткування | - | ||
2. Використання робочих за спеціальності | - | ||
3. Порушення правил техніки безпеки | |||
4. Порушення трудовий дисципліни | - | - | |
5.Неосторожность і неуважність під час роботи | |||
6. Протиправні дії | |||
7. Порушення правил дорожнього руху, і ДТП |
За даними таблиця 7.2 видно, що причинами нещасних випадків є: порушення правил техніки безпеки і необережність під час роботи, і навіть порушення правил дорожнього руху (як з боку водіїв особистого транспорту, і водіїв ГУП КРИПОПАТ) і мінімум протиправні дії хулиганов-бездельников проти кондукторів і водіїв автобусів на міських маршрутах. Тому особливу увагу щоб поліпшити стан безпеки праці в виробництві, потрібно приділити заходам, проведених у тих напрями.
Розподіл нещасних випадків за галузями виробництва наведено в таблиці 7.3.
Таблиця 7.3. Розподіл нещасних випадків за галузями виробництва.
Галузі | Роки | ||||||||
кількість | Догод | кількість | Догод | кількість | Догод | ||||
працівників | постраждалих | працівників | постраждалих | працівників | постраждалих | ||||
1.Автоуслуги | 4,4 | 9,6 | 6,9 | ||||||
2. Ремонт | 12,4 | 15,6 |
Аналізуючи дані таблиці 7.3, робимо висновок, що показник частоти травм у сфері ремонту вище показника частоти травм у сфері автопослуг, тому потрібно приділяти більше часу на безпеку праці в сфері ремонту.
7.3 Заходи щодо поліпшення стану охорони праці і зниження виробничого травматизму
1)Не допускати до роботи осіб які не пройшли курс стажування на технологічному обладнанні;
2)Забезпечити контроль за справністю і правильність виконання ТО машин та обладнання;
3)Забезпечити робітників засобами індивідуального захисту;
4)Не допускати до роботи водіїв на несправну техніку;
5)Не допускати виконання робіт не за фахом;
6)Не допускати осіб у стані алкогольного сп'яніння до роботи;
7)Територію виробничих ділянок та робочих місць утримувати в чистоті;
8)Видавати безплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продуктина роботах з шкідливими умовами праці;
9)Головному інженеру і іншим фахівцям інженерно-технічної служби своєчасно та якісно проводити заходи з організації охорони праці;
10)Виділити суму з охорони праці у розмірі 0,7% від експлуатаційних витрат,
11)Залучати до дисциплінарної відповідальності осіб, які порушують техніку безпеки.
7.4Інструкція з охорони праці для випробувача двигунів
7.4.1 Загальні вимоги безпеки
До роботи в випробувача двигунів допускаються особи, які пройшли медичний огляд,навчання, пройшли вступний та первинний інструктаж з охорони праці і мають Iгрупу з електробезпеки. Повторний інструктаж з охорони праці повинен проводитися не рідше 1 разу на 3 місяці. Випробувач двигуна слід пам'ятати, що внаслідок невиконання вимог, викладених у інструкції з охорони праці правилах внутрішнього трудового розпорядку, ПТЕ і ПТБ, при проведенні випробування двигунів можуть виникнути наступні небезпеки:ураження електричним струмом, отруєння організму вихлопними газами, опіки,травмування. Випробувач двигунів видаються наступна спецодяг та засоби індивідуального захисту:костюм х/б, рукавиці комбіновані, черевики шкіряні, навушники протишумові. Випробувач двигунів в приміщенні випробувальної станції забороняється:
1)Зберігати легкозаймисті речовини і матеріали;
2)Захаращувати проходи;
3)Палити;
4)Зберігати продукти харчування і приймати їжу на робочому місці;
5)Допускати в приміщення випробувальних боксів в процесі випробування двигуна осіб, не пов'язаних з випробуванням. Випробувач двигунів повинен дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, виконувати тільки ту роботу, яка йому доручена майстром, при роботі бути уважним,не відволікатися сторонніми справами і розмовами і не відволікати інших. У випадку отримання травми випробувач двигунів зобов'язаний звернутися за медичною допомогою, довести до відома майстра і по можливості, дати письмове пояснення. Випробувач двигунів несе відповідальність за невиконання вимог правил внутрішнього трудового розпорядку і цієї інструкції.
7.4.2Вимоги безпеки перед початком роботи
Одягнути покладені спецодяг та засоби індивідуального захисту.
Випробувач двигунів зобов'язаний:
1)Перевірити зовнішнім оглядом: справність обладнання захисних кожухів, транспортувальних візків, інструменту, вантажопідіймальних засобів і механізмів; надійність кріплення гальмівного пристрою й огородження сполучної муфти до фундаментної плиті(Рамі); надійність кріплення випробовуваного двигуна до рами для установки двигунів; надійність під'єднання системи трубопроводів;
2)Переконатися у відсутності сторонніх предметів та інструментів на двигуні, в гальмівному пристрої, а також у відсутності течі в роз'ємах і з'єднаннях паливної,масляної та водяної систем.
7.4.3Вимоги безпеки під час роботи
Випробувач двигунів зобов'язаний:
1)Не захаращувати проходи і робочі місця сторонніми предметами;
2)Переносити інструмент тільки в спеціально обладнаних для цих цілей сумках, ящиках,футлярах;
3)Не залишати при перервах в роботі інструмент в робочому положенні, а укладати в сумки, футляри або ящики;
4)Признятті двигуна з візка або випробувального стенду зробити витримку його в підвішеному стані на висоті 5-10 см від верхньої площини візки або настановної рами і тільки після цього робити підйом двигуна до необхідної висоти;
5)При працюючому двигуні стежити за нормальною роботою вентиляції і всіх систем, що обслуговують стенд;
6)При короткочасному перебуванні в приміщенні випробувального стенду (при працюючомудвигуні) використовувати індивідуальні засоби захисту від шуму, виявлення дефектів і огляд працюючого дизельного двигуна робити при мінімальностійких оборотах колінчастого валу;
7)Для огляду двигуна користуватися переносними лампами напругою не вище 42 В. Випробувач двигунів забороняється:
1)Працювати в несправних засобах індивідуального захисту, встановлених для даного виду робіт;
2)Виробляти монтажні та демонтажні роботи на підвішеному двигуні;
3)Працювати на несправному обладнанні та з несправним інструментом;
4)Працювати при несправному або недостатньому (при виході з ладу окремих електроламп)освітленні;
5)Виробляти пуск двигуна іншими (крім повітря) стисненими газами;
6)Виробляти пуск двигуна при відкинутих прийомних колекторах системи відводу відпрацьованих газів;
7)Виробляти пуск двигуна при непрацюючій вентиляції;
8)Провертати колінчастий вал двигуна вручну при включеної подачі палива;
9)Виробляти роботи по усуненню несправностей, обтирає і підтягування кріплень на працюючому двигуні.
При роботі зетилованим бензином необхідно дотримувати наступні вимоги:
1)Працювати в покладеної спецодязі, не виносити її з підприємства, не ходити в ньому в їдальню;
2)Не мити деталі й руки етилованим бензином;
3)Не засмоктувати при переливу бензину через шланг ротом;
4)Після закінчення роботи, а також перед прийомом їжі ретельно мити руки спочатку гасом,а потім водою з милом.
7.4.4Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
При порушенні режиму роботи випробувальної станції або аварії випробувач двигунів зобов'язаний вжити заходів до висновку обладнання з роботи шляхом виключення випробувального стенду та перекриття подачі палива.
Випробувач повинен зупинити двигун, якщо:
1)Виявляться течі в паливних і масляних системах, небезпечні в пожежному відношенні;
2)Різко підвищується температура охолоджуючої рідини або масла на виході.
7.4.5Вимоги безпеки після закінчення роботи
1)Вимкнути електричне живлення апаратури стенду, перекрити паливні та масляні крани,провести демонтаж двигуна, заглушити всі монтажні трубопроводи;
2)Провести перевірку технічного стану обладнання систем випробувального боксу і підготувати його до подальшої експлуатації.
Привести в порядок робоче місце, вимити руки і обличчя теплою водою з милом або прийняти душ.
7.5 Пожежна безпеку
Пожежна безпеку в ГУП УР ІПОПАТ забезпечується дотриманням нормативів пожежної безпеки. У цехах і на дільницях підприємства наказом призначені відповідальні особи. Інженер з охорони праці, особа відповідальна за охорону праці і пожежну безпеку здійснюють контроль за дотриманням правил зберігання пожежного інвентарю, техніки, а також якістю підготовки кадрів. На підприємстві діє інструкція з правил пожежної безпеки, згідно якій кожен працівник несе відповідальною за забезпечення пожежної безпеки на своєму робочому місці. Робочий зобов'язаний своєчасно очищати своє робоче місце, розлитий ПММ засипають піском або обпиляні, після чого прибирають. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях. Кожен повинен вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння. Забороняється загороджувати проходи і проїзди. Автомобілі повинні бути забезпечені порошковими вогнегасниками, лопатами і т.п.
Виробничі приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння. На кожні100 м 2 виробничої площі виділяється один вогнегасник,обладнані пожежні пости (щити), де є лопати, відра, сокири, багри,вогнегасники, пожежні рукави зі стволом і ущільнювальними кільцями. Тут же повинен матися ящик з піском. В автомобільних гаражах потрібно вести дошки пожежного розрахунку: табеля із зазначенням розрахунку та інструкцій. На видному місці вивішується план-схема розташування об'єктів та будівель, водо джерел,шляхів руху автомобілів, а також план евакуації, який вивішується в кожній будівлі. Пожежні гідранти повинні бути справними і не повинні захаращувати сторонніми предметами,вони встановлюються на відстані не більше 100 м один від одного. При виникненні пожежі, на будь-якому об'єкті підприємства, негайно викликати пожежну службу за телефоном «010» і до її прибуття приступити до гасіння пожежі. Потрібне число вогнегасників для моторного ділянки визначимо за формулою:
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 18 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |