Мета якісної інтерпретації даних розвідувальної геофізики:

2 ТЕМА

Мета якісної інтерпретації даних розвідувальної геофізики:

а) встановлення геологічної природи геофізичних аномалій;

б) формування гіпотез про будову розрізу, формалізованих у схемах геологічного розрізу або у схемах тектоніки в плані;

в) встановлення геологічної природи геофізичних аномалій та формування гіпотез про будову розрізу, формалізованих у схемах геологічного розрізу або у схемах тектонічної будови території в плані;

г) встановлення параметрів геологічних об’єктів, що спричиняють геофізичні аномалії;

д) створення фізико-геологічних моделей.

Якісна інтерпретація даних розвідувальної геофізики виконується у такій послідовності (етапи):

а) 1- аналіз якості первинного матеріалу; 2- побудова геофізичних графіків, схем, карт; 3- опис особливостей фізичних полів; 4- районування території, картування розломів і структур за характером поведінки аномальних полів…;

б) 1- побудова геофізичних графіків, схем, карт; 2- аналіз якості первинного матеріалу; 3- опис особливостей фізичних полів; 4- районування території, картування розломів, окремих структур за характером поведінки аномальних полів…;

в) 1- побудова геофізичних графіків, схем, карт; 2- районування території, картування розломів, окремих структур за характером поведінки аномальних полів; 3- опис особливостей фізичних полів; 4- аналіз якості первинного матеріалу …;

г) 1- районування території, картування розломів, окремих структур за характером поведінки аномальних полів; 2- побудова геофізичних графіків, схем, карт; 3- опис особливостей фізичних полів; 4- аналіз якості первинного матеріалу …;

д) 1- аналіз якості первинного матеріалу; 2- побудова геофізичних графіків, схем, карт; 3- опис особливостей фізичних полів.

Чинники, що визначають якість первинного геофізичного матеріалу:

а) оцінка правильності орієнтації геофізичних профілів та відповідності щільності та масштабу спостережень поставленим геологічним задачам;

б) відповідність точності зйомки геофізичного поля її масштабу;

в) достатність довжини профілів відносно глибинності досліджень і розмірів аномалій;

г) загальна оцінка якості геофізичного матеріалу за характерною формою аномалій на графіках і картах;

д) усі вищезазначені чинники.

Серед ознак, за якими класифікують гравімагнітні поля, вкажіть суто неморфологічні:

а) ізометричні або витягнуті аномалії у певному напрямку; б) смугастий або лінійний характер аномального поля;

в) сходинки (гравітаційні, магнітні), які зображуються ізолініями у вигляді сильно стиснутих паралельних ліній;

г) розміри і знак аномалії; д) мозаїчні поля (слабко локалізовані ізометричні і неправильної форми аномалії).

Серед ознак, за якими класифікують гравімагнітні поля, вкажіть суто морфологічні:

а) розміри аномалії; б) смугастість або мозаїчність аномального поля; в) знак (додатна, від'ємна) аномалій;

г) напрямок простягання аномалій; д) інтенсивність (амплітуда) аномалій.

Характерні риси геофізичних аномалій, за якими їх об’єднують в групи у процесі тектонічного районування:

а) масштаб і точність зйомки, розміри ділянок та напрямок профілів спостережень;

б) інтенсивність аномалій, ступінь кореляції їх з відомими розподілами фізичних властивостей, а також за ймовірно однією геологічною природою окремих аномалій;

в) ступінь збурення поля (плавність або зрізаність поля), особливості форм аномалій, співвідношення розмірів, простягання, знаку аномалій, а також за ймовірно однією геологічною природою;

г) ступінь збурення і особливості форм відображення рельєфу у геофізичних полях та категорія місцевості;

д) усі зазначені закономірності враховують при об’єднанні аномалій в групи.

Елементи тектонічного районування за сукупністю геологічних матеріалів та груп аномалій геофізичних полів:

а) уточнення геологічного змісту груп аномалій, визначення зон візуальної кореляції груп аномалій, якісне розчленування геологічного розрізу по площі досліджень (виділення ділянок одного типу будови, опорних горизонтів);

б) визначення масштабу і точності зйомки, розмірів ділянок та напрямку профілів спостережень;

в) оцінка ступеню збурення поля (плавності або зрізаності поля), виявлення особливості форм аномалій;

г) визначення інтенсивності аномалій, ступеню кореляції їх з відомими розподілами фізичних властивостей;

д) побудова геофізичних графіків, схем, карт та опис особливостей фізичних полів.

Для районування територій за штучними геофізичними полями використовують такі дані сейсморозвідки:

а) карти типів кривих ВЕЗ, МТЗ;

б) карти кількості горизонтів (кількість визначається типом кривої) з різним електричним опором;

в) карти співвідношення питомих електричних опорів горизонтів;

г) характер запису (тривалість і форма) на часових розрізах;

д) розрізи уявного опору у міжпрофільній кореляції.

Для районування територій за штучними геофізичними полями використовують такі дані електророзвідки:

а) карти типів кривих ВЕЗ, МТЗ;

б) кількість опорних горизонтів (визначається кількістю чітких записів сигналу по розрізу);

в) структурні карти опорних горизонтів, аномальних за швидкостями;

г) характер запису (тривалість і форма) на часових розрізах;

д) часові розрізи у міжпрофільній кореляції.

Найбільш відповідальним кроком геологічної інтерпретації геофізичних матеріалів є:

а) оцінка ступені надійності кореляції між геофізичними матеріалами;

б) залучення даних якомога ширшого комплексу геофізичних і геологічних даних;

в) з’ясування геологічної природи геофізичних аномалій та стратифікація сейсмічних і геоелектричних горизонтів;

г) співставлення даних буріння, лабораторних досліджень, свердловинних та польових геофізичних вимірів;

д) градація степені кореляції геофізичних матеріалів, зокрема сейсмічних границь, на розрізах і картах якісної інтерпретації.

У межах платформ відповідність інтенсивної додатної гравітаційної і додатної магнітної аномалії найімовірніше зумовлено:

а) опущеними блоками фундаменту або масами розущільнених інтрузивних порід фундаменту;

б) припіднятими блоками фундаменту або масами ущільнених інтрузивних порід фундаменту;

в) антиклінальними структурами осадового чохла;

г) масивними соляними куполами або діапірами; д) синклінальними структурами осадового чохла.

У межах западин відповідність інтенсивної від’ємної гравітаційної і слабо інтенсивної від’ємної магнітної аномалії ймовірно зумовлено:

а) масами ущільнених інтрузивних порід фундаменту; б) припіднятими блоками фундаменту;

в) антиклінальними структурами осадового чохла; г) масивними соляними куполами або діапірами;

д) додатними структурами осадового чохла.

Принцип аналогій:

а) якщо будь-які дві ділянки земної кори подібні за структурно-геологічною будовою, то і форми зв’язку між геологічними, петрофізичними параметрами та геофізичними аномаліями на цих ділянках, як правило, суттєво подібні;

б) подібність двох ділянок земної кори за структурно-геологічною будовою не є підґрунтям подібності форм зв’язку між геологічними, петрофізичними параметрами та геофізичними аномаліями на цих ділянках;

в) подібність форм зв’язку між геологічними, петрофізичними параметрами та геофізичними аномаліями на двох ділянках не є підґрунтям подібності їх за структурно-геологічною будовою;

г) якщо будь-які дві ділянки земної кори не подібні за структурно-геологічною будовою, то форми зв’язку між геологічними, петрофізичними параметрами та геофізичними аномаліями на цих ділянках не суттєво подібні;

д) усі вищевказані визначення не відображають принцип аналогій.

Яка з вказаних позицій порушує умови достовірного прогнозу за методом аналогій:

а) незмінність геологічної природи характерних аномалій;

б) подібність у характері розподілу аномалій фізичних полів і подібність геологічної будови порівняльних районів;

в) витриманість фізичних властивостей по опорних товщах, і по відкладах, які їх перекривають;

г) незмінність зв'язків між геологічними і геофізичними параметрами;

д) приналежність ділянок різним тектонічним зонам.

До методів кількісної інтерпретації геофізичних матеріалів належать:

а) трансформації геофізичних полів;

б) рішення прямих і обернених задач геофізики;

в) з’ясування геологічної природи геофізичних полів за принципом аналогій;

г) оцінка ступені кореляції між геологічними і геофізичними параметрами;

д) формулювання гіпотез про будову геологічного розрізу.

Під достовірністю геологічної інтерпретації розуміють:

а) похибки визначення параметрів геологічного об'єкту;

б) визначення розмірів і глибини залягання, наприклад, верхньої кромки об’єкта;

в) питання про існування, форму і орієнтовні глибини залягання, про ступінь неоднорідності геологічного об'єкту;

г) усі варіанти визначають поняття достовірності;

д) жоден з варіантів не має відношення до достовірності.

Під точністю геологічної інтерпретації розуміють:

а) похибки визначення параметрів геологічного об'єкту;

б) визначення розмірів і глибини залягання, наприклад, верхньої кромки об’єкта;

в) відповідь на питання про існування, форму і глибини залягання, деколи про ступінь неоднорідності геологічного об'єкту;

г) усі варіанти стосуються поняття точності;

д) жоден з варіантів не має відношення до точності.

Достовірність геологічної інтерпретації залежить від:

а) складність геологічної ситуації, що зумовлює і складний характер співвідношень між геологічними характеристиками та геофізичними аномаліями (виразність та витриманість зв'язків);

б) знань про можливий характер згаданих співвідношень між геологічними характеристиками та геофізичними аномаліями;

в) повноти і якості геолого-геофізичної інформації;

г) методики геологічного тлумачення: застосування візуального аналізу та кількісних способів інтерпретації (розв’язок прямих і обернених задач геофізики);

д) усі зазначені чинники впливають на достовірність.

Вкажіть на помилкову оцінку точності інтерпретації матеріалів розвідувальної геофізики:

а) у сейсморозвідці досягається найбільша точність визначення глибин залягання опорних горизонтів;

б) дані електромагнітних зондувань на площах, в межах яких не можна прив’язатись до розрізу глибоких розвідувальних або структурно-пошукових свердловин, містять, зазвичай, похибку більшу за 10¸25%;

в) при комплексній інтерпретації, наприклад, даних сейсморозвідки і гравірозвідки, або матеріалів ще ширшого комплексу геофізичних методів, інтерпретація зазвичай є більш достовірною і точною;

г) у магніторозвідці, за умов достовірного передбачення форми геологічного утворення, ступеня його однорідності тощо, похибка за експрес-методами інтерпретації може складати 10¸30 % і рідко коли перевищувати 30%;

д) помилкових оцінок точності інтерпретації немає.

Вкажіть на помилкову оцінку точності інтерпретації матеріалів розвідувальної геофізики:

а) у сейсморозвідці похибка рідко коли перевищує 5%, а в середньому складає 1¸2%;

б) глибинні методи електророзвідки практично дають надійні дані тільки до глибин 2-3 км, максимум – до 5 км;

в) у гравірозвідці, за умов достовірного передбачення форми геологічного утворення, ступеня його однорідності тощо, похибка за експрес-методами інтерпретації може складати 10¸30 %;

г) у магніторозвідці – за однакових з гравірозвідкою умовах, точність інтерпретації є дещо вищою, що зумовлено більшою кількістю невідомих параметрів;

д) помилкових оцінок точності інтерпретації немає.

Дата добавления: 2015-11-04