Густину гірських порід визначають:

3 ТЕМА

а) s = (1+ k_n)∙s_mc+ (1- k_n)∙p∙s_p; б) s = M∙V або s = (1+ k_n)∙s_mc+ k_n∙p∙s_p;

в) s = M/V або s = (1- k_n)∙s_mc+ k_n∙p∙s_p; г) s = M/V_пор або s = s_mc+ k_n∙p∙s_p;

д) усі варіанти відповідають визначенню густини.

Густина більшості породотвірних мінералів змінюється у межах:

а) 2,5∙10³¸3,5∙10³ кг/м³; б) 1,5∙10³¸2,5∙10³ кг/м³; в) 3,5∙10³¸4,5∙10³ кг/м³;

г) 0,5∙10³¸4,5∙10³ кг/м³; д) 2,9∙10³¸3,1∙10³ кг/м³.

Відносно меншими значеннями густини серед породотвірних мінералів характеризуються:

а) магнетит та інші рудні мінерали; б) гіпс, опал, галіт;

в) амфіболи, апатит; г) піроксен, польові шпати;

д) кварц, олівін.

Відносно більшими значеннями густини серед породотвірних мінералів характеризуються:

а) кварц, олівін;

б) гіпс, опал, галіт;

в) амфіболи, апатит;

г) піроксен, польові шпати;

д) магнетит та інші рудні мінерали.

Густина мінералізованої води:

а) 1,05∙10³¸ 1,3∙10³ кг/м³; б) 0,75∙10³¸0,95∙10³ кг/м³; в) 0,05∙10³¸0,50∙10³ кг/м³;

г) 1,5∙10³¸2,5∙10³ кг/м³; д) 2,9∙10³¸3,1∙10³ кг/м³.

Густина нафти:

а) 1,05∙10³¸ 1,3∙10³ кг/м³; б) 0,75∙10³¸0,95∙10³ кг/м³; в) 0,05∙10³¸0,50∙10³ кг/м³;

г) 1,5∙10³¸2,5∙10³ кг/м³; д) 2,9∙10³¸3,1∙10³ кг/м³.

Густина газу у природних умовах залягання:

а) 1,05∙10³¸ 1,3∙10³ кг/м³; б) 0,75∙10³¸0,95∙10³ кг/м³; в) 0,05∙10³¸0,50∙10³ кг/м³;

г) 1,5∙10³¸2,5∙10³ кг/м³; д) 2,9∙10³¸3,1∙10³ кг/м³.

Пористість порід фундаменту не перевищує:

а) 40-60 %; б) 12-23 %; в) 0,2-0,3 %; г) 2-3 %; д) 20-30 %.

Загальні закономірності зростання густини для магматичних порід наступні:

а) від зростання віку порід;

б) в ряду від ефузивних порід до інтрузивних;

в) від кайнотипних ефузивів до палеотипних;

г) в ряду від кислих до основних;

д) усі варіанти відповідають загальним закономірностям.

Яке з наведених тверджень є помилковим:

а) густина інтрузивних порід синклінальних зон порівняно з такими ж породами в антиклінальних зонах є дещо більшою;

б) у зоні вивітрювання породи фундаменту можуть бути розущільнені до 0,3∙10³ кг/м³;

в) найбільше зростання густини відбувається при серпентинізації ультраосновних порід;

г) гідротермальні і метасоматичні процеси призводять переважно до зниження густини;

д) структурні і текстурні особливості інтрузивних порід впливають на їх густину у меншій степені ніж в ефузивних аналогах.

Загальні закономірності для метаморфічних порід наступні:

а) густина порід залежить від мінералогічного складу і ступеню метаморфізму вихідних порід;

б) інтенсивний метаморфізм порід починається у разі їхнього занурення на 4-8 км і за температур більше 200^оС;

в) густина зростає при зростанні ступеню регіонального метаморфізму;

г) густина порід, що сформувались у результаті контактного метаморфізму, динамометаморфізму та ультраметаморфізму, як правило,зменшується;

д) усі варіанти відповідають загальним закономірностям.

Густина теригенних порід осадового покриву відрізняється закономірним збільшенням з глибиною залягання:

а) від 1,8×10³кг/м³ до 2,7×10³кг/м³; б) від 2,8×10³кг/м³ до 3,6×10³кг/м³; в) від 0,8×10³кг/м³ до 1,6×10³кг/м³;

г) від 3,8×10³кг/м³ до 4,6×10³кг/м³;

д) густина теригенних порід осадового покриву з глибиною залягання не змінюється.

Пісковики з міцними зв’язками з глибиною:

а) помітно ущільнюються; б) розущільнюються; в) практично не ущільнюються;

г) суттєво ущільнюються; д) можуть ущільнюватись або розущільнюватись.

Густина карбонатних порід осадового покриву, зазвичай, більша за густину однакових за віком теригенних порід, що залягають на однакових глибинах. Густина мергелів:

а) від 2.3×10³ кг/м³ до 2,8×10³ кг/м³; б) від 1.5×10³ кг/м³ до 2,5×10³ кг/м³; в) від 2.4×10³ кг/м³ до 2,9×10³ кг/м³;

г) від 1.2×10³ кг/м³ до 2,0×10³ кг/м³; д) від 3.5×10³ кг/м³ до 4,5×10³ кг/м³.

Густина карбонатних порід осадового покриву, зазвичай, більша за густину однакових за віком теригенних порід, що залягають на однакових глибинах. Густина вапняків:

а) від 2.3×10³ кг/м³ до 2,8×10³ кг/м³; б) від 1.5×10³ кг/м³ до 2,5×10³ кг/м³; в) від 2.4×10³ кг/м³ до 2,9×10³ кг/м³;

г) від 1.2×10³ кг/м³ до 2,0×10³ кг/м³; д) від 3.5×10³ кг/м³ до 4,5×10³ кг/м³.

Густина карбонатних порід осадового покриву, зазвичай, більша за густину однакових за віком теригенних порід, що залягають на однакових глибинах. Густина доломітів:

а) від 2.3×10³ кг/м³ до 2,8×10³ кг/м³; б) від 1.5×10³ кг/м³ до 2,5×10³ кг/м³; в) від 2.4×10³ кг/м³ до 2,9×10³ кг/м³;

г) від 1.2×10³ кг/м³ до 2,0×10³ кг/м³; д) від 3.5×10³ кг/м³ до 4,5×10³ кг/м³.

Для карбонатних порід характерно:

а) густина вапняку > густини мергелів > густини доломіту;

б) густина мергелів > густини доломіту > густини ангідриту;

в) густина вапняку > густини доломіту > густини мергелів;

г) густина доломіту > густини вапняку > густини мергелів;

д) густина мергелів > густини вапняку > густини доломіту.

Густина хемогенних порід осадового покриву, зазвичай, практично не залежить від глибини залягання і порівняно стабільна. Густина кам’яної солі (галіту):

а) від 2.10×10³ кг/м³ до 2,20×10³ кг/м³; б) від 1.5×10³ кг/м³ до 2,5×10³ кг/м³;

в) від 2.2×10³ кг/м³ до 2,9×10³ кг/м³; г) від 1.2×10³ кг/м³ до 2,0×10³ кг/м³; д) від 3.5×10³ кг/м³ до 4,5×10³ кг/м³.

Густина хемогенних порід осадового покриву, зазвичай, практично не залежить від глибини залягання і порівняно стабільна. Густина гіпсу:

а) від 2.1×10³ кг/м³ до 2,8×10³ кг/м³; б) від 1.5×10³ кг/м³ до 1,8×10³ кг/м³; в) від 2.4×10³ кг/м³ до 2,5×10³ кг/м³;

г) від 1.2×10³ кг/м³ до 2,0×10³ кг/м³; д) від 3.5×10³ кг/м³ до 4,5×10³ кг/м³.

Густина хемогенних порід осадового покриву, зазвичай, практично не залежить від глибини залягання і порівняно стабільна. Густина ангідриду:

а) від 2.1×10³ кг/м³ до 2,8×10³ кг/м³; б) від 1.5×10³ кг/м³ до 1,8×10³ кг/м³; в) від 2.0×10³ кг/м³ до 2,5×10³ кг/м³;

г) від 2.70×10³ кг/м³ до 2,95×10³ кг/м³; д) від 3.5×10³ кг/м³ до 4,5×10³ кг/м³.

Для хемогенних порід характерно:

а) густина гіпсу > густини ангідриту > густини галіту; б) густина гіпсу > густини галіту > густини ангідриту;

в) густина галіту > густини гіпсу > густини ангідриту; г) густина галіту > густини ангідриту > густини гіпсу;

д) густина ангідриту > густини гіпсу > густини галіту.

Знайдіть помилку у твердженнях щодо загальних закономірностях зміни густини порід у земній корі:

а) у породах фундаменту платформ і складчастих областей густина залежить від літолого-петрографічного складу;

б) у межах фундаменту різки густинні границі контролюються границями блоків;

в) у породах проміжного структурного поверху густина змінюється і по латералі і з глибиною; різки густинні границі переважно субгоризонтальні;

г) у породах осадового покриву густина суттєво змінюється переважно по латералі;

д) хемогенні і магматичні породи нерідко формують незвичні для верхніх поверхів тіла (куполи, інтрузії).

Середня густина “гранітного” шару (фундаменту):

а) (2,6¸2,8)×10³ кг/м³; б) (2,80¸3,20)×10³ кг/м³; в) (3,2¸3,5)×10³ кг/м³; г) (3,75¸4,8)×10³ кг/м³; д) (2,0¸2,2)×10³ кг/м³.

Середня густина “базальтового” шару:

а) (2,6¸2,8)×10³ кг/м³; б) (2,80¸3,20)×10³ кг/м³; в) (3,2¸3,5)×10³ кг/м³;

г) (3,75¸4,8)×10³ кг/м³; д) (2,0¸2,2)×10³ кг/м³.

Середня густина верхньої мантії:

а) (2,6¸2,8)×10³ кг/м³; б) (2,80¸3,20)×10³ кг/м³; в) (3,2¸3,5)×10³ кг/м³; г) (3,75¸4,8)×10³ кг/м³;

д) (2,0¸2,2)×10³ кг/м³.

Зв’язок між одиницями виміру в системах СІ та СГС для магнітної сприйнятливості:

а) 1∙[c]_СГС = 10³·1А/м; б) 1 од. СГС = 10⁵·1А/м; в) 1 од. СГС = 10³·1А/м;

г) 1∙[c]_СГС = 4p∙[c]_СІ; д) 1 [c]_СГС = 1 [c]_СІ.

Зв’язок між одиницями виміру в системах СІ та СГС для намагніченості:

а) 1∙[c]_СГС = 10³·1А/м; б) 1 од. СГС = 10⁵·1А/м; в) 1 од. СГС = 10³·1А/м;

г) 1∙[c]_СГС = 4p∙[c]_СІ; д) 1 [c]_СГС = 1 [c]_СІ.

Джерелом аномалій поля сили тяжіння є:

а) нерівномірний розподіл густини гірських порід по латералі і з глибиною;

б) нерівномірний розподіл намагніченості гірських порід по латералі і з глибиною;

в) нерівномірний розподіл швидкості розповсюдження пружних хвиль в гірських породах по латералі і з глибиною;

г) нерівномірний розподіл питомого опору гірських порід по латералі і з глибиною;

д) усі вищезазначені розподіли зумовлюють аномалії цього поля.

Джерелом аномалій магнітного поля є:

а) нерівномірний розподіл густини гірських порід по латералі і з глибиною;

б) нерівномірний розподіл намагніченості гірських порід по латералі і з глибиною;

г) нерівномірний розподіл питомого опору гірських порід по латералі і з глибиною;

д) усі вищезазначені розподіли зумовлюють аномалії цього поля.

Джерелом аномалій сейсмічних полів є:

а) нерівномірний розподіл густини гірських порід по латералі і з глибиною;

б) нерівномірний розподіл намагніченості гірських порід по латералі і з глибиною;

г) нерівномірний розподіл питомого опору гірських порід по латералі і з глибиною;

д) усі вищезазначені розподіли зумовлюють аномалії цього поля.

Джерелом аномалій електричного поля є:

а) нерівномірний розподіл густини гірських порід по латералі і з глибиною;

б) нерівномірний розподіл намагніченості гірських порід по латералі і з глибиною;

г) нерівномірний розподіл питомого опору гірських порід по латералі і з глибиною;

д) усі вищезазначені розподіли зумовлюють аномалії цього поля.

Осадові гірські породи за своїми магнітними властивостями переважно є:

а) феромагнетиками; б) феромагнетиками і діамагнетиками;

в) парамагнетиками і діамагнетиками;

г) середніми феромагнетиками; д) слабкими феромагнетиками.

Мінерали з феромагнітними властивостями:

а) ангідрит, кальцит, кварц; б) магнетит, титаномагнетит, піротин;

в) слюда, рогова обманка, тальк; г) сера, графіт; д) галіт, нафта, газ.

Мінерали з парамагнітними властивостями:

а) ангідрит, кальцит, кварц; б) магнетит, титаномагнетит, піротин;

в) слюда, рогова обманка, тальк; г) сера, графіт; д) галіт, нафта, газ.

Мінерали з діамагнітними властивостями:

а) ангідрит, кальцит, кварц; б) сера, графіт; в) галіт, нафта, газ; г) гіпс;

д) усі наведені мінерали є діамагнетиками.

За магнітними властивостями мінерали і гірські породи поділяються на феромагнетики, парамагнетики і діамагнетики. Для діамагнетиків характерні значення магнітної сприйнятливості:

а) c ³ 0; б) c < 0; в) 0 << c; г) c>> 1000; д) 100 > c > 10.

За магнітними властивостями мінерали і гірські породи поділяються на феромагнетики, парамагнетики і діамагнетики. Для парамагнетиків характерні значення магнітної сприйнятливості:

а) 1 >> c ³ 0; б) c < 0; в) 0 << c; г) c>> 1000; д) 100 > c > 10.

За магнітними властивостями мінерали і гірські породи поділяються на феромагнетики, парамагнетики і діамагнетики. Для феромагнетиків характерні значення магнітної сприйнятливості:

а) 1 >> c ³ 0; б) c < 0; в) 0 << c; г) c >> 1000; д) 100 > c > 10.

Характерні співвідношення для основних типів осадових порід:

а) магнітна сприйнятливість (c) гідрохімічних порід >> c карбонатних порід;

б) магнітна сприйнятливість (c) гідрохімічних порід << c карбонатних порід;

в) магнітна сприйнятливість (c) гідрохімічних і карбонатних порід >> c глинистих порід і пісковиків;

г) магнітна сприйнятливість (c) гідрохімічних і карбонатних порід < c глинистих порід і пісковиків;

д) магнітна сприйнятливість (c) гідрохімічних, карбонатних порід, глинистих порід і пісковиків приблизно однакова.

Відносна діелектрична проникність:

а) хаотичний (тепловий) рух заряджених частинок, міжмолекулярні і атомні зв'язки;

б) інтенсивність спрямованого руху заряджених частинок (електронів і іонів) під дією зовнішнього електричного поля;

в) степінь зменшення напруженості первинного електричного поля в діелектриках відносно напруженості поля у вакуумі;

г) характеризує здатність середовища змінювати напруженість зовнішнього магнітного поля;

д) властивість порід поляризуватися при проходженні електричного струму і створювати в навколишньому просторі електричне поле після вимикання струму.

Викликана електрохімічна активність гірських порід:

а) хаотичний (тепловий) рух заряджених частинок, міжмолекулярні і атомні зв'язки;

г) характеризує здатність середовища змінювати напруженість зовнішнього магнітного поля;

Магнітна проникність гірських порід:

а) хаотичний (тепловий) рух заряджених частинок, міжмолекулярні і атомні зв'язки;

г) характеризує здатність середовища змінювати напруженість зовнішнього магнітного поля;

Вкажіть на помилку щодо впливу тих чи інших чинників на питомий електричний опір гірських порід:

а) у випадку 100% -ої насиченості пор мінералізованою водою питомий опір зменшується при зростанні пористості;

б) у випадку 100% -ої насиченості пор мінералізованою водою питомий опір зменшується при зростанні ступені мінералізації розчину, який заповнює пори;

в) з ростом температури опір водонасичених осадових порід зростає;

г) у щільних породах з малою пористістю зі зростанням глибини їх залягання (тиск і температура зростають) опір збільшується;

д) у породах, у яких зі зростанням глибини пористість зберігається високою і які насичені високомінералізованою водою питомий опір зменшується.

Пружні властивості середовища можуть бути описані через:

а) пружні константи Ламе (l, m);

б) модуль Юнга і коефіцієнт Пуассона;

в) швидкості поширення поздовжніх і поперечних хвиль;

г) модуль всебічного стиску k;

д) усі вказані параметри характеризують пружні властивості гірських порід.

У хемогенних та органогенних осадових породах:

а) швидкість рідко коли перевищує 3,5 км/с;

б) швидкість складає 4-6 км/с і мало залежить від глибини залягання та віку;

в) швидкість складає 4-8 км/с і суттєво збільшується зі збільшенням глибини залягання;

г) швидкість 2-6 км/с і суттєво збільшується зі збільшенням віку порід і густини;

д) швидкість 3-6 км/с і суттєво збільшується із зменшенням пористості.

В уламкових та глинистих осадових породах:

а) швидкість рідко коли перевищує 1,5 км/с;

б) швидкість не перевищує 6 км/с і мало залежить від глибини залягання та віку;

в) швидкість складає більше за 4-8 км/с і суттєво збільшується зі збільшенням глибини залягання;

г) швидкість збільшується із зменшенням пористості, зі збільшенням віку порід, їх густини та глибини залягання, але рідко коли перевищує 3,5 км/с;

д) швидкість не залежить від зміни пористості.

У метаморфічних породах (гнейси, кристалічні сланці, серпентин, мармур…):

а) швидкості пружних хвиль змінюються в широких межах – від значень, що відповідають осадовим породам (2¸6 км/с), до значень, характерних для магматичних утворень (4¸8 км/с);

б) швидкості пружних хвиль змінюються в широких межах, але завжди менші за швидкості осадових порід (<2¸6 км/с);

в) швидкості пружних хвиль змінюються в широких межах, але завжди більші за швидкості магматичних порід (>4¸8 км/с);

г) швидкості пружних хвиль з часом і з глибиною змінюються мало і залишаються у межах 2¸4 км/с;

д) швидкості пружних хвиль такіж, як і у магматичних породах (4¸8 км/с).

Електричні властивості гірських порід менш чутливі до:

а) мінерального складу;

б) структури;

в) характеру флюїдонасиченості і гідрогеологічних умов;

г) температури, тиску;

д) текстури.

Електропровідність:

а) хаотичний (тепловий) рух заряджених частинок, міжмолекулярні і атомні зв'язки;

г) характеризує здатність середовища змінювати напруженість зовнішнього магнітного поля;

Питомий електричний опір:

а) хаотичний (тепловий) рух заряджених частинок, міжмолекулярні і атомні зв'язки;

г) характеризує здатність середовища змінювати напруженість зовнішнього магнітного поля;

Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 15 | Нарушение авторских прав

<== предыдущая лекция	\|	следующая лекция ==>
Мета якісної інтерпретації даних розвідувальної геофізики:	\|	Основний геологічний чинник, що визначає характер регіонального гравітаційного поля:

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.032 сек.)