Етапи вирішення геологічних завдань геофізичними методами:

1 ТЕМА

Етапи вирішення геологічних завдань геофізичними методами:

а) 1-аналіз і узагальнення апріорних геолого-геофізичних матеріалів, у тому числі і дані про фізичні властивості гірських порід; 2-виконання польових спостережень фізичних полів; 3-інтерпретація (геологічне тлумачення) отриманих польових геофізичних матеріалів;

б) 1-виконання польових спостережень фізичних полів; 2-аналіз і узагальнення апріорних геолого-геофізичних матеріалів, у тому числі і дані про фізичні властивості гірських порід; 3-інтерпретація (геологічне тлумачення) отриманих польових геофізичних матеріалів;

в) 1-інтерпретація (геологічне тлумачення) отриманих польових геофізичних матеріалів; 2-виконання польових спостережень фізичних полів; 3-аналіз і узагальнення апріорних геолого-геофізичних матеріалів, у тому числі і дані про фізичні властивості гірських порід;

г) 1-аналіз і узагальнення апріорних геолого-геофізичних матеріалів, у тому числі і дані про фізичні властивості гірських порід; 2-інтерпретація (геологічне тлумачення) отриманих польових геофізичних матеріалів;

д) інтерпретація (геологічне тлумачення) отриманих польових геофізичних матеріалів.

При регіональних геофізичних дослідженнях вирішуються такі геологічні завдання:

а) детальне вивчення будови надглибокої частини геологічного розрізу;

б) тектонічне районування, визначення перспективних територій (тектонічних зон), виявлення характерних особливостей глибинної будови регіону;

в) виявлення і оконтурювання найбільш перспективних площ в межах перспективних територій;

г) підготовка локальних структур до розвідувального буріння;

д) усі вище зазначені геологічні завдання.

При пошукових геофізичних дослідженнях вирішуються такі геологічні завдання:

а) детальне вивчення будови надглибокої частини геологічного розрізу;

б) тектонічне районування, визначення перспективних територій (тектонічних зон), виявлення характерних особливостей глибинної будови регіону;

в) виявлення і оконтурювання найбільш перспективних площ в межах перспективних територій;

г) підготовка локальних структур до розвідувального буріння;

д) усі вище зазначені геологічні завдання.

При розвідувальних (детальних) геофізичних дослідженнях вирішуються такі геологічні завдання:

а) детальне вивчення будови надглибокої частини геологічного розрізу;

б) тектонічне районування, визначення перспективних територій (тектонічних зон), виявлення характерних особливостей глибинної будови регіону;

в) виявлення і оконтурювання найбільш перспективних площ в межах перспективних територій;

г) підготовка локальних структур до розвідувального буріння;

д) тектонічне районування та виявлення і оконтурювання найбільш перспективних структур.

Зростання обсягу геолого-геофізичних даних та розвиток новітніх методів комп’ютерної обробки і інтерпретації геофізичних матеріалів є підґрунтям вирішення розвідувальною геофізикою:

а) геологічних завдань з більшим ступенем достовірності та точності;

б) все більш складних геологічних завдань та створення нових фізико-геологічних моделей геологічних середовищ;

в) успішного вивчення складної будови геологічного розрізу та пошуку і розвідки корисних копалин фізичними методами;

г) геологічних завдань при збільшенні глибинності і детальності дослідження надр Землі;

д) усі вище зазначені варіанти відповіді є правильними.

Геологічна інтерпретація геофізичних даних виконується з метою:

а) визначення фізичних параметрів, визначення структурно-фаціальної приналежності гірських порід, геометрії геологічних товщ, які створюють аномалії фізичних полів; формування геологічних уявлень про будову геологічного середовища та створення моделей геологічного розрізу;

б) визначення фізичних параметрів, визначення літологічного складу і структурно-фаціальної приналежності гірських порід, геометрії геологічних товщ, які не є джерелом аномалій фізичних полів;

в) створення моделей геологічних об’єктів, що не відрізняються від оточуючих порід за фізичними властивостями;

г) формування геологічних уявлень про будову однорідного геологічного середовища;

д) вирішення усіх вище зазначених геологічних завдань.

Особливості геологічного розшифрування (інтерпретації) геофізичних матеріалів:

а) фізико-геологічний і фізико-математичний підходи до інтерпретації;

б) комплексний підхід;

в) активне використання методів розділення полів;

г) використання якомога більшого об'єму геолого-геофізичної інформації;

д) усі вище зазначені особливості є актуальними.

Яке з перелічених тверджень є помилковим:

а) рішення оберненої задачі геофізики (результат кількісної інтерпретації) є неоднозначним;

б) для отримання певного варіанту рішення необхідні відповідні обмеження та припущення стосовно його властивостей;

в) геологічна інтерпретація геофізичних даних часто призводить до неоднозначних висновків і побудов;

г) рішення оберненої задачі геофізики (результат кількісної інтерпретації) завжди є змістовним і однозначним;

д) результати інтерпретації часто відображають закладені передумови (є варіантом, реалізацією геологічної гіпотези).

Геолого-геофізичні характеристики конкретного району досліджень:

а) сукупність особливостей розподілу аномалій природних фізичних полів (по картах, графіках гравітаційного, магнітного, електромагнітного, теплового, радіаційного);

б) карти, розрізи штучних сейсмічного хвильового поля та електричного поля;

в) параметричні моделі, створені за геофізичними даними про фізичні властивості гірських порід;

г) фізико-геологічні моделі;

д) усі зазначені характеристики є геофізичними або геолого-геофізичними.

Найбільш повною геолого-геофізичною характеристикою конкретного району досліджень є:

а) сукупність особливостей розподілу аномалій природних фізичних полів (по картах, графіках гравітаційного, магнітного, електромагнітного, теплового, радіаційного);

б) карти, розрізи штучних сейсмічного хвильового поля та електричного поля;

в) параметричні моделі, створені за геофізичними даними;

г) фізико-геологічні моделі;

д) усі зазначені характеристики є суто геофізичними.

Серед факторів, що підвищують достовірність інтерпретації геофізичних даних, виділити перелік геологічних факторів:

а) зроблений правильний вибір комплексу геофізичних методів розвідки (раціонального відносно геологічних завдань та відносно характеру будови геологічного розрізу);

б) відомості про співвідношення фізичних параметрів порід в розрізі і по площі та попереднє визначення структурно-речових комплексів;

в) використаний достатній обсяг геологічних та геофізичних даних на етапі проектування геофізичних спостережень;

г) здійснена інтерпретація комплексу геофізичних матеріалів шляхом ув’язування їх із даними геологічних методів, і якщо її результати можна представити у вигляді узгодженої комплексної моделі будови геологічного розрізу;

д) використаний достатній обсяг геологічних та геофізичних даних на етапі інтерпретації геофізичних спостережень.

Серед факторів, що підвищують достовірність інтерпретації геофізичних даних, виділити перелік геофізичних факторів:

а) попереднє визначення структурно-речових комплексів;

б) відомості про співвідношення фізичних параметрів порід в розрізі і по площі;

в) зроблений правильний вибір комплексу геофізичних методів розвідки (раціонального відносно геологічних завдань та відносно характеру будови геологічного розрізу), а також використаний достатній обсяг геологічних та геофізичних даних на етапі проектування і інтерпретації геофізичних спостережень;

г) границі поділу фізичних властивостей гірських порід корелюють зі стратиграфічними або структурними поверхами;

д) усі зазначені фактори є геофізичними.

Серед перелічених залежностей і постулатів геологічного тлумачення результатів розвідувальної геофізики знайдіть помилкове:

а) вивчені залежності між геологічними об'єктами і геофізичними аномаліями окремо для тектонічної зони дозволяють значні екстраполяції їх у межі прилеглих тектонічних зон та достовірно прогнозувати геологічну будову цих зон;

б) між геологічними об’єктами певного типу (складками, інтрузіями, рифами, соляними куполами тощо) та геофізичними аномаліями, що їх відображають, можуть бути відсутні стандартні співвідношення, особливо, коли вони розглядаються для різних регіонів;

в) геофізичні аномалії потрібно враховувати під час геологічних побудов, тобто вони повинні мати своє відображення на структурно-тектонічних, геологічних та інших картах і розрізах;

г) кожна геофізична аномалія має геологічну причину (має геологічні джерела);

д) ділянки зі своєрідною геофізичною характеристикою відрізняються геологічною будовою.

Серед перелічених залежностей і постулатів інтерпретації даних розвідувальної геофізики знайдіть помилкове:

а) контрастність і інтенсивність аномалій у геофізичних полях тим сильніша, чим більша відмінність фізичних властивостей геологічного об’єкта від фізичних властивостей порід, які їх оточують, а також коли об'єкт ближче до денної поверхні;

б) середовища з кутами нахилу 25⁰-30⁰ і менше у сейсморозвідці та електророзвідці розглядаються як вертикально шаруваті;

в) сейсмічні та електророзвідувальні методи відрізняються більшою роздільною здатністю у відображенні будови горизонтально-шаруватих геологічних середовищ;

г) гравірозвідка та магніторозвідка відрізняються більшою роздільною здатністю у відображенні будови вертикально-шаруватих геологічних середовищ;

д) реперні сейсмічні горизонти (або виявлені електророзвідкою), тобто аномальні за своїми фізичними властивостями, характеризуються різкою зміною літологічного складу порід і/або відносяться до поверхні перерви накопичення осадів.

Серед перелічених залежностей і постулатів інтерпретації даних розвідувальної геофізики знайдіть помилкове:

а) глибина залягання і геометрія опорних горизонтів найбільш точно оцінюється за даними сейсморозвідки;

б) нижньою межею глибини залягання пологих, витриманих сейсмічних і геоелектричних границь є поверхня фундаменту;

в) вплив зміни вертикальної товщини геологічних об’єктів на геофізичні аномалії не може бути подібним впливові латеральної зміни фізичних властивостей порід;

г) форма і простягання крупних магнітних і гравітаційних аномалій чітко відображають простягання складчастих зон, тектонічних порушень і лінійних блоків;+

д) округлі, ізометричні аномалії часто відображають масиви магматичних порід, соляні та інші куполи, кільцеві структури; полігональні аномалії є відображенням блокових структур.+

Серед перелічених залежностей і постулатів інтерпретації даних розвідувальної геофізики знайдіть помилкове:

а) поодинокі ланцюжки аномалій, лінійно-витягнуті інтенсивні градієнтні зони як правило, відображають розломи;+

б) чергування лінійно-витягнутих додатних і від’ємних аномалій полів характеризують лінійно-складчасту будову осадового комплексу, блокову, або деколи кажуть клавішну, систему будови фундаменту;+

в) неузгодженість в розташуванні і в простяганні аномалій, одержаних за різними методами, як правило, свідчить про неузгодженість структурних планів фундаменту і розміщених вище комплексів;+

г) кореляція геофізичних аномалій дає змогу оцінити ступінь успадкування в геологічному часі розвитку тектонічних структур;+

д) мінімальні амплітуди плікативних структур у надфундаментному розрізі зменшуються з глибиною залягання.

Серед перелічених залежностей і постулатів інтерпретації даних розвідувальної геофізики знайдіть помилкове:

а) кореляція геофізичних аномалій не дає змогу оцінити ступінь успадкування в геологічному часі розвитку тектонічних структур;-

б) мінімальні амплітуди плікативних структур у надфундаментному розрізі збільшуються з глибиною залягання;+

в) для надійного виявлення структур електророзвідкою їх амплітуди повинні бути не менше 10% від глибини залягання цих структур;

г) для надійного виявлення структур сейсморозвідкою їх амплітуди повинні бути не менше 1¸2% від глибини залягання цих структур;

д) комплексна інтерпретація даних польової і свердловинної геофізики дає змогу виявляти літолого-петрографічний склад фундаменту і осадових порід, а також їх відносний вік.

Серед перелічених тверджень щодо залежностей і постулатів інтерпретації даних розвідувальної геофізики знайдіть правильне:

а) кореляція геофізичних аномалій не дає змогу оцінити ступінь успадкування в геологічному часі розвитку тектонічних структур;

б) амплітуди плікативних структур у надфундаментному розрізі з глибиною залягання не змінюються;

в) для надійного виявлення структур електророзвідкою їх амплітуди повинні бути не більше 10% від глибини залягання цих структур;

г) для надійного виявлення структур сейсморозвідкою їх амплітуди повинні бути не менше 1¸2% від глибини залягання цих структур;

д) виявляти літолого-петрографічний склад фундаменту і осадових порід, а також їх відносний вік за результатами комплексної інтерпретації даних польової і свердловинної геофізики практично неможливо.

Дата добавления: 2015-11-04