У разі коли орган державної податкової служби приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення.
До прийняття відповідного рішення органом державної податкової служби платник податків не має права відчужувати таке майно.
У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законодавством.
58.6. Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша двократного розміру суми податкового боргу, то таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.
58.7. Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою органу державної податкової служби.
58.8. Орган державної податкової служи зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Стаття 59. Податковий пріоритет
59.1. Пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюються відповідно до закону.
59.2. На майно платника податків, що описане у податкову заставу, не дозволяється звернення стягнення за вимогами іншими, ніж визначено у цьому Кодексі.
Стаття 60. Податковий керуючий
60.1. Керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.
60.2. Порядок призначення та звільнення, а також функції та компетенцію податкового керуючого визначає центральний орган державної податкової служби.
60.3. Податковий керуючий має право описувати майно платника податку, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснювати перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводити опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержувати від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а у разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби вимагати пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на вказане майно.
60.4. У разі коли платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюється центральним податковим органом.
Орган державної податкової служби має право звернутися до суду за місцезнаходженням такого органу з поданням про призупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.
Суддя відповідного суду не пізніше наступного робочого дня одноособово розглядає подання органу державної податкової служби та виносить рішення або про відмову у задоволенні такого подання, або про задоволення такого подання, яким зобов'язує:
банки та інші фінансові установи призупинити видаткові операції платників податків на рахунках такого платника податків;
платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.
Рішення про задоволення вимог органу державної податкової служби є остаточним і не підлягає оскарженню.
Призупинення видаткових операцій на рахунках платника податків діє до дня складання податковим керуючим відповідного документу, який підтверджує виконання платником податків законних вимог податкового керуючого, передбачених цим Кодексом. Порядок складання та форма таких документів встановлюється центральним податковим органом.
Стаття 61. Узгодження операцій із заставленими активами
61.1. Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби.
61.2. У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебувають у податковій заставі, платник податків за згодою органу державної податкової служби зобов'язаний замінити їх іншими активами такої ж самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою органу державної податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.
61.3. У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без отримання попередньої згоди органу державної податкової служби посадова особа такого платника податків чи фізична особа, яка прийняла таке рішення, несуть відповідальність установлену законодавством.
Стаття 62. Зупинення податкової застави
62.1. Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
62.1.1) отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;
62.1.2) отримання органом державної податкової служби довідки про смерть фізичної особи - платника податків або про визнання її померлою чи безвісно відсутньою згідно із законодавством України, крім випадків, коли майно такої фізичної особи переходить за правом спадщини у власність інших осіб;
62.1.3) закінчення строків позовної давності щодо такого податкового боргу;
62.1.4) прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.
62.1.5) реєстрації в органі державної податкової служби податкової поруки у випадках, визначених цим Кодексом.
62.2. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 62.1.1 - 62.1.4 пункту 62.1 цієї статті. Перелік відповідних документів визначається за правилами, встановленими центральним органом державної податкової служби.
62.3. Порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом державної податкової служби (за погодженням з Міністерством фінансів України).
Стаття 63. Адміністративний арешт майна
63.1. Адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт активів) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
63.2. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
63.2.1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
63.2.2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
63.2.3) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до обстеження приміщень, що використовуються для отримання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, ваго-касових комплексів, систем та засобів штрихового кодування;
63.2.4) відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, спеціальні дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;
63.2.5) відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
63.2.6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
63.2.7) платник податків не допускає податкового керуючого до складання акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.
63.3. Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти будь-які дії щодо свого майна, яке підлягає такому арешту, крім дій з його охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані.
63.4. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, у тому числі фізичної особи, крім того майна, що не підлягає арешту згідно із законодавством України та арешту коштів на рахунку платника податків.
63.5. Арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається виняткова заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження, володіння або користування його майна, з його тимчасовим вилученням або без такого. У разі вилучення майна ризик, пов'язаний з його зберіганням або втратою функціональних чи споживчих якостей, покладається на орган, який прийняв рішення про таке вилучення.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення будь-якої операції платника податків з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
63.6. Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 64.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:
63.6.1) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;
63.6.2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою органу державної податкової служби виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому цим кодексом. Суддя відповідного суду не пізніше наступного робочого дня одноособово розглядає подання органу державної податкової служби та виносить рішення, яким зобов'язує банки та фінансові установи накласти арешт на здійснення видаткових операцій по рахунках платника податків. Рішення про задоволення вимог органу державної податкової служби щодо зобов'язання банків та фінансових установ накласти арешт на кошти платника податків є остаточним і не підлягає оскарженню.
Звільнення коштів з-під арешту банк здійснює за рішенням суду, або за рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника).
63.7. Арешт майна може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.
У цьому випадку службові (посадові) особи органів державної податкової служби або інших правоохоронних органів відповідно до їх компетенції мають право тимчасово затримувати таке майно із складанням протоколу, який повинен містити відомості про причини такого затримання з посиланням на порушення конкретної законодавчої норми; опис майна, його родових ознак і кількості; відомості про особу (особи), в якої було вилучено такі товари (за їх наявності); перелік прав та обов'язків таких осіб, що виникають у зв'язку з таким вилученням. Форма зазначеного протоколу затверджується Кабінетом Міністрів України.
Керівник підрозділу правоохоронного органу, у підпорядкуванні якого перебуває службова особа, яка склала протокол про тимчасове затримання майна, зобов'язаний невідкладно поінформувати керівника органу державної податкової служби (його заступника), на території якого здійснено таке затримання з обов'язковим врученням примірника протоколу.
На підставі відомостей, зазначених у протоколі, керівник органу державної податкової служби (його заступник) має право прийняти рішення про накладення арешту на таке майно або відмовити у ньому шляхом неприйняття такого рішення.
Рішення про накладення арешту на майно повинне бути прийняте до 24 години робочого дня, що настає за днем складання протоколу про тимчасове затримання майна, але коли відповідно до законодавства України орган державної податкової служби закінчує роботу раніше, то такий строк закінчується на час такого закінчення роботи.
У разі коли рішення про арешт майна не приймається протягом зазначеного строку, майно вважається звільненим з-під режиму тимчасового затримання, а посадові чи службові особи, які перешкоджають такому звільненню, несуть відповідальність, установлену законом.
63.8. При накладенні арешту на майно у випадках, визначених пунктом 63.7 цієї статті, рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) невідкладно вручається особі (особам, згаданим у пункті 64.6 цієї статті), зазначеній у протоколі про тимчасове затримання майна, без виконання положень пункту 64.6 цієї статті.
63.9. У разі коли місцезнаходження осіб, зазначених у протоколі про тимчасове затримання майна, не виявлено або коли майно було затримано без знаходження осіб, яким воно належать на праві власності чи інших правах, рішення про арешт майна розміщується на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такого рішення вважається днем його вручення.
63.10. Арешт може бути накладено на майно строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником органу державної податкової служби (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, визначених абзацом третім цього пункту або випадків, коли власника заарештованого майна не встановлено (не виявлено), - у цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли майно є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника яких не встановлено, здійснюється згідно законодавства з питань поводження з безхазяйним майном та встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Керівник відповідного органу державної податкової служби (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту майна платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати його зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 24 годин від моменту отримання зазначеного звернення.
У випадку звернення керівника відповідного органу державної податкової служби (його заступника) до суду з поданням про продовження строку арешту майна платника податків, строк дії арешту продовжується до прийняття судом остаточного рішення, що набрало законної сили.
Строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
63.11. Рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
У всіх випадках коли орган державної податкової служби вищого рівня або суд скасовує рішення про арешт майна, орган державної податкової служби вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів видання керівником органу державної податкової служби (його заступником) рішення про арешт майна та у разі потреби приймає рішення про притягнення винних до відповідальності, визначеної законодавством.
63.12. При прийнятті рішення про арешт майна банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.
63.13. Платник податків має право на відшкодування збитків та немайнової шкоди, що завдані органом державної податкової служби внаслідок неправомірного застосування арешту майна такого платника податків, за рахунок коштів відповідного бюджету згідно із законодавством. Рішення про таке відшкодування приймається судом.
63.14. Ця стаття не регулює порядок арешту майна у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
63.15. Функції виконавця рішення про арешт майна платника податків покладаються на податкового керуючого або іншого працівника органу державної податкової служби, призначеного його керівником (заступником). Виконавець рішення про арешт:
63.15.1) надсилає рішення про арешт майна відповідно до пункту 64.6 цієї статті;
63.15.2) організовує опис майна платника податків;
63.15.3) організовує вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів, складає їх опис, що скріплюється підписами посадової особи органу державної податкової служби та платника податків. Платник податків має право зробити копії таких документів;
63.15.4) організовує вилучення майна платника податків у разі застосування повного адміністративного арешту.
63.16. Опис майна платника податків проводиться у присутності його посадових осіб чи їх представників, а також понятих осіб.
У разі відсутності посадових осіб платника податків або їх представників опис його майна здійснюється у присутності понятих осіб.
Для проведення опису майна у разі потреби залучається оцінювач.
Представникам платника податків, майно якого підлягає адміністративному арешту, роз'яснюються їх права та обов'язки.
Понятими особами не можуть бути працівники органів державної податкової служби або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих осіб обмежується Законом України "Про виконавче провадження".
63.17. Під час опису майна платника податків особи, які його проводять, зобов'язані пред'явити посадовим особам такого платника податків або їх представникам відповідне рішення про накладення адміністративного арешту, а також документи, які засвідчують їх повноваження на проведення такого опису. За результатами проведення опису майна платника податків складається протокол, який містить опис та перелік майна, що арештовується, із зазначенням назви, кількості, мір ваги та індивідуальних ознак та за умови присутності оцінювача, вартості, визначеної таким оцінювачем. Усе майно, що підлягають опису, пред'являються посадовим особам платника податків або їх представникам і понятим особам, а за відсутності посадових осіб або їх представників - понятим особам, для огляду.
63.18. Посадова особа органу державної податкової служби, яка виконує рішення про адміністративний арешт майна платника податків, визначає порядок його збереження та охорони.
63.19. Виконання заходів, передбачених пунктами 64.16 - 64.18 цієї статті, у період з 20 години до 9 години наступного дня не допускається.
63.20. Зупинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку із:
63.20.1) скасуванням рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) про такий арешт;
63.20.2) погашенням податкового боргу платника податків;
63.20.3) усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту;
63.20.4) ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;
63.20.5) наданням органу державної податкової служби третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об'єктів права власності такої третьої особи;
63.20.6) закінченням граничного строку накладення адміністративного арешту;
63.20.7) прийняттям рішення судом про зупинення адміністративного арешту згідно з вимогами законодавства з питань банкрутства;
63.20.8) пред'явленням платником податків свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання, спеціальних дозволів (ліцензій) на її здійснення, торгових патентів, сертифікатів відповідності реєстраторів розрахункових операцій.
63.21. У випадках, визначених підпунктами 63.20.2, 63.20.3, 63.20.4 і 63.20.7 пункту 63.20 цієї статті, рішення щодо звільнення з арешту майна приймає орган державної податкової служби.
63.22. У разі коли майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у зв'язку із закінченням граничного строку його застосування, повторне накладення адміністративного арешту за підставами накладення першого арешту не дозволяється.
63.23. Порядок застосування адміністративного арешту майна встановлюється Центральним податковим органом
Стаття 64. Продаж майна, що перебуває у податковій заставі
64.1. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
64.2. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше шестидесятого календарного дня з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.
64.3. Стягнення коштів здійснюється за рішенням керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини.
Продаж активів здійснюється на підставі рішення органу державної податкової служби, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
64.4. Платіжні вимоги щодо перерахування податкового боргу до відповідного бюджету і (або) державних цільових фондів підлягають виконанню банками у межах сум, які є на рахунках платника податків на день отримання зазначених доручень.
64.5. Банки зобов'язані у разі наявності коштів на рахунках платника податків виконати платіжні вимоги органів державної податкової служби не пізніше одного операційного дня після отримання такої платіжної вимоги.
64.6. Списання коштів у рахунок погашення податкового боргу може здійснюватися з рахунків платника податків у національній та/або іноземній валюті, якщо інше не передбачено законами України.
Списання коштів у рахунок погашення податкового боргу з валютних рахунків платника податків здійснюється в сумі, еквівалентній сумі платежу в національній валюті. При цьому сума платежу в іноземній валюті визначається виходячи із встановленого валютного курсу на дату оплати платіжної вимоги.
У разі недостатності коштів для виконання рішення органу державної податкової служби про стягнення коштів таке рішення виконується в сумі, наявній на рахунку такого платника.
Рішення (платіжна вимога), зазначене у пунктах 64.4 - 64.6 статті 64 цього розділу, є обов'язковим до виконання установами банків.
64.7. У разі недостатності або відсутності коштів на рахунках платника податків у банках, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування платника податків, орган державної податкової служби має право здійснити стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (незалежно від місця її зберігання). Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
64.8. Вилучена відповідно до цієї статті готівка вноситься посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день її стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня, їх необхідно здати в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.
64.9. Витрати, пов'язані з організацією та проведенням продажу майна платника податків, покриваються в першу чергу за рахунок сум, отриманих від такого продажу.
64.10. У разі коли сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його податкової заборгованості та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.
64.11. Продаж майна платника податків здійснюється на прилюдних торгах та/або через торгівельні організації.
Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:
64.11.1) майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, що проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені органом державної податкової служби на конкурсних засадах;
64.11.2) цінні папери - на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок";
64.11.3) інше майно, об'єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного органу державної податкової служби на зазначених біржах.
64.12. Майно, що швидко псується, а також інше майно, обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів, підлягає продажу за кошти на комісійних умовах через організації торгівлі, визначені органом державної податкової служби на конкурсних засадах.
Майно боржника, щодо обігу якого встановлено обмеження законом, продається на закритих торгах, які проводяться на умовах змагальності. У таких закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.
64.13. У разі коли продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи коли згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується регіональним органом приватизації за поданням відповідного органу державної податкової служби із дотриманням норм законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.
Регіональний орган приватизації зобов'язаний організувати продаж цілісного майнового комплексу протягом шістдесяти днів з дня надходження подання органу державної податкової служби.
64.14. З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення його початкової ціни продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному законодавством з питань професійної оціночної діяльності.
64.15. Платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення угод з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом установлених центральним органом державної податкової служби строків, орган державної податкової служби самостійно укладає договір про проведення оцінки майна.
64.16. Не проводиться оцінка майна, яке може бути згруповано або стандартизовано чи має курсову (поточну) біржову вартість та/або перебуває у лістингу товарних бірж.
Дата добавления: 2015-09-30; просмотров: 17 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |