Доповідь з теми “Формування позитивного ставлення до навчання”

Доповідь з теми
“Формування позитивного ставлення до навчання”

Підготував студент групи П1-11
Семенов Віктор

Нікополь (2014)

Майже всі діти приходять до школи з прагненням вчитися, вони ставляться до учіння, як до серйозної, суспільно важливої діяльності. В перші дні навчання у школі майже кожна дитина намагається сумлінно ставитись до навчання. Як показало дослідження, майже у кожної дитини на цей час виникає певне уявлення про ідеального учня. Щоправда, цей ідеал ще досить нечіткий, але він відіграє важливе значення у механізмі ставлення учнів до навчання. Проте, через деякий час ставлення окремих дітей до школи змінюється. У недосвідчених учителів значна частина учнів класу через три-чотири місяці починає виявляти байдужість до школи, небажання відвідувати її. Основною причиною цих негативних явищ є недосконалість організації навчально-виховного процесу, яка виявляється в недостатній активізації учбової діяльності учнів, зокрема їх мисленні, у надмірному захопленні вправами, спрямованими на формування різних навичок. У 1—2 класах діти виконують такі вправи з інтересом, у 2-му класі вони починають уже нудитися ними. Для зміцнення позитивного ставлення учнів до школи важливо зважати на індивідуальні відмінності учнів, пам'ятаючи, що серед них є впевнені і невпевнені в своїх силах, що є діти, які намагаються проявляти активність, демонструючи цим ставлення до школи і вчителя, але є і такі, які прагнуть бути непоміченими у класі, чітко не виражають своє ставлення до школи

Як пояснити дитині необхідність вчитися Як стверджують вчені, батьки намагаються перенести стосунки зі своїмибатьками на відносини своїх дітей. Вони мимоволі повторюють цю модель. Але ще гірше, коли вони хочутьвиправити колишні помилки в нових відносинах. Що хочеш від життя? Це є вічним батьківським питанням. У всі часи батькинарікають, що їхні діти не хочуть вчитися. Тата і мами із завидною завзятістюповторюють це питання і не хочуть розуміти, що діти взагалі не хочуть вчитися.Батьківський талант проявляється саме в тому, що дитину необхідно зацікавити внавчанні. Батьки, стурбовані небажанням дитини вчитися, дуже активно захоплюютьсяпроцесом навчання своєї дитини. Можна сказати, що такі батьки майже займаютьмісце своєї дитини за партою. Роблять за нього всі завдання, контролюють іукладають йому рюкзак.

Серед причин спаду мотивації молодших школярів до навчальної діяльності можу зазначити наступні:

· ставлення учня до вчителя;

· ставлення вчителя до учня;

· особиста значущість предмета;

· розумовий розвиток учня;

· продуктивність навчальної діяльності;

· нерозуміння мети навчання;

· страх перед школою.

Краще дати дитині свободу у навчанні та залишити мінімальний рівень контролю з боку батьків. І зацікавлювати дитину до здобуття нових знань, які їй цікаві, самостійно.

Формування у дитини емоційно-позитивного ставлення до навчання Інтерес до навчання може зявитися у дитини лише, якщо з першого днядорослі створять умови для формування у неї прагнення пізнавати, а такожпочуття обовязку, відповідальності тощо. Важливе значення у формуванні у дітей цінностей і мотивів мають запитаннядорослих. Якщо одразу після повернення малюка зі школи бабуся насампередзапитує: «Чим вас сьогодні годували?», дитина, не бажаючи того, поставитьнавчання на друге місце. Коли батьки маленького учня запитують: «Ти відповідав сьогодні?»; «Якіоцінки одержав?»; «Тебе похвалила вчителька?», то у дитини, відповідно,формується інтерес до оцінки, похвали, а не до навчальної праці. З такоюмотивацією перші невдачі у неї викличуть негативне ставлення до школи,оскільки школа не змогла задовольнити її амбіцій. Отже, першими інайголовнішими запитаннями батьків, які хочуть сформувати у дитини інтерес донавчання, мають бути: «Що ви сьогодні вчили на уроках?»; «Що ти новогодізнався?»; «Щонайбільше сподобалося?»; «А що виявилося склад­ним?» тощо.Такі бесіди поставлять на перше місце навчальну діяльність як найважливішу вшколі.

Дата добавления: 2015-09-29