Дисципліна Кримінальне право

Дисципліна Кримінальне право

Самостійна робота № 7

Тема 1.7. Класифікація злочинів за ознаками об'єктивної сторони складу злочину

Мета.

Навчальна. Навчити орієнтуватися в чинному кримінальному законодавстві; застосовувати набуті знання в майбутній професійній діяльності; аналізувати кримінально-правові норми, знати класифікацію злочинів за ознаками об'єктивної сторони, різновиди та співвідношення предмета з об'єктивною стороною і об'єктом злочину.

Виховна. Розвивати аналітичні здібності, увагу, пам'ять, спостережливість, акуратність, самостійність суджень і висновків.

Питання, винесені на самостійне опрацювання:

1. Значення класифікації злочинів за ознаками об'єктивної сторони.

2. Різновиди та співвідношення предмета з об'єктом і об'єктивною стороною.

Методичні рекомендації для виконання самостійної роботи

Самостійна робота повинна бути виконана в зошиті для аудиторних занять або на

CD- диску.

При виконанні самостійної роботи студенти повинні акцентувати увагу на тому, що наука кримінального права України і закон про кримінальну відповідальність чітко визначає поняття об'єктивної сторони складу злочину, а також дає зрозуміле розмежування об'єкта, предмета та об'єктивною стороною складу злочину.

При відповіді на перше питання необхідно зосередити увагу на тому, що об'єктивна сторона є елементом складу злочину і входить до підстави кримінальної відповідальності. Тому особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише тоді, коли у вчиненому нею діянні встановлені всі ознаки об'єктивної сторони складу злочину.

Ознаки об'єктивної сторони складу злочину багато в чому визначають суспільну небезпечність злочину. Характер діяння, спосіб його вчинення, місце, час, обстановка вчинення злочину, тяжкість суспільно небезпечних наслідків, що настали, є найважливішими показниками суспільної небезпечності як соціальної властивості злочину. У цьому зв'язку об'єктивні ознаки діяння враховуються передусім при рішенні питання про криміналізацію тих чи інших діянь, тобто визнанні їх злочинними і караними самим законодавцем.

Тяжкість наслідків, спосіб вчинення злочину визначають суворість покарання, встановленого в санкціях статей Особливої частини КК за відповідні злочини.

Об'єктивна сторони має важливе значення для правильної кваліфікації злочину.

Аналіз об'єктивної сторони дає можливість встановлювати інші елементи й ознаки складу злочину: об'єкт, якому заподіюється шкода даним злочином, відповідну форму вини, мотив, мету злочину, які не завжди вказуються в диспозиціях статей Особливої частини КК, і таким чином, правильно кваліфікувати вчинене.

Об'єктивна сторона має важливе значення для розмежування злочинів, а також відмежування злочинних діянь від незлочинних. Так, крадіжка, грабіж, розбій (суміжні злочини) розрізняються між собою за способом вчинення злочину. Хуліганство, відповідальність за яке встановлена ст.296 КК, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, відрізняється від адміністративно караного дрібного хуліганства за об'єктивною стороною.

Врахування ознак об'єктивної сторони дозволяє суду в кожному конкретному випадку правильно визначити ступінь тяжкості вчиненого злочину (ст.65 КК) і відповідно до цього призначити покарання, що відповідає вчиненому.

При відповіді на друге питання необхідно зосередити увагу на тому, що поряд з предметом суспільних відносин необхідно виокремлювати і предмет злочину як самостійну ознаку складу злочину. Предмет суспільних відносин і предмет злочину - це різні правові явища. Предмет відносин - це структурний елемент суспільних відносин. Предмет злочину, що існує поряд з об'єктом, є самостійною, факультативною ознакою складу злочину. Кожний з цих предметів наділений своїми, властивими тільки йому ознаками, виконує свою соціальну роль, а також має різне правове значення.

Предметом злочину слід вважати будь-які речі матеріального світу, з певними властивостями яких закон про кримінальну відповідальність пов'язує наявність у діях особи ознак конкретного складу злочину.

До предмета злочину необхідно відносити тільки певні речі, а не будь-які цінності. Таке рішення обумовлене тим, що законодавець, описуючи той чи інший злочин, найчастіше вказує на конкретні речі, а точніше, на їхні ознаки, властивості.(Наприклад, відповідальність за ст..265 КК, яка передбачає склад незаконного поводження з радіоактивними матеріалами, може наставати лише в тому разі, якщо предметом злочину є радіоактивні матеріали. Так само, у всіх статтях, що встановлюють відповідальність за корисливі злочини проти власності, - їх предметом є тільки чуже майно (ст.ст.185-191КК). Оскільки ж предметом злочину може виступати лише певна річ, то предмет завжди є речовою (матеріальною) ознакою злочину. Предмет злочину - це така ознака складу злочину, яка названа безпосередньо в самому законі. У цьому разі він є обов'язковою ознакою складу злочину. (Так, у ст.214 КК зазначено, що предметом цього злочину можуть бути тільки дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння. Відповідно до редакції ст.246 КК предметом незаконної порубки лісу є лише ліс на корені).

Предмет злочину в окремих випадках може збігатися з предметом суспільних відносин, які охороняються кримінальним законом. Такий збіг має місце, коли ті чи інші предмети, які входять до структури об'єкта злочину, законодавець наділяє додатково і функціями предмета суспільного відношення, тобто надає йому ще додатково й інше правове значення. (Так, збігаються предмет злочину і предмети суспільних відносин у таких злочинах, як крадіжка, грабіж, шахрайство, й інших злочинах проти власності.

Виникає питання про місце предмета в складі конкретного злочину. Предмет злочину не може претендувати на роль самостійної ознаки складу злочину. Склад злочину являє собою сукупність його обов'язкових елементів. Відсутність хоча б одного елемента виключає склад злочину і кримінальну відповідальність. Об'єкт злочину є обов'язковою ознакою складу злочину. Предмет злочину є не обов'язковим0, а факультативним, стосовно загального поняття складу злочину. Його можна називати лише ознакою, а не елементом складу злочину. Предмет злочину як самостійна ознака злочину завжди існує поряд з об'єктом. Саме об'єкт і предмет у сукупності утворюють самостійний елемент складу злочину. Предмет відрізняється від об'єкта ще й тим, що йому не завжди завдають шкоди. Якщо шкода, завдана об'єкту, завжди має соціальний характер, то предмету злочину внаслідок суспільно небезпечного посягання, насамперед, завдається фізичної шкоди, яка викликає певні негативні соціальні зміни в об'єкті. Шкода предмету як матеріальній речі завдається, коли злочин здійснюється шляхом його знищення, пошкодження чи змінення. Наприклад, при продажу в торговельних підприємствах фальсифікованих товарів злочинець погіршує якість товарів, хоча і зберігає при цьому зовнішній вигляд (розведення сметани кефіром, спиртних напоїв водою, додавання до вершкового масла маргарину (ст.225КК). Страждає предмет і при вчиненні таких злочинів, як знищення або пошкодження майна (ст.194 КК); незаконне полювання (ст.248 КК); незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст.249 КК). Разом з тим при вчиненні цілого ряду злочинів предмет не зазнає шкоди. Це має місце тоді, коли злочин вчиняється шляхом створення (виготовлення) заборонених до виробництва предметів або шляхом безпосереднього посягання на інший елемент охоронюваних законом суспільних відносин. Так, немає підстав говорити, що завдається шкоди предмету при транспортуванні алкогольних напоїв з метою збуту (ст.204 КК), виготовленні, ремонті зброї (ст.263 КК). Не завдається шкоди предмету злочину також при контрабанді (ст.201 КК), крадіжці майна

(ст.185 КК). При вчиненні таких злочинів шкоди об'єкту завдається шляхом безпосереднього впливу на соціальний зв'язок, тобто на певний елемент суспільних відносин, які охороняються.

Поряд із предметом суспільних відносин і предметом злочину правомірним є виокремлення і такого поняття, як предмет злочинного впливу.

Під предметом злочинного впливу слід розуміти той елемент суспільних відносин, які охороняються законом про кримінальну відповідальність, який піддається безпосередньому злочинному впливу і якому в першу чергу завдається шкоди.

Таким предметом може бути суб'єкт, сам соціальний зв'язок, предмет суспільних відносин.

В кримінальному праві предмет має потрійне значення: предмет охоронюваних суспільних відносин, предмет злочину, предмет злочинного впливу.

Об'єкт злочину - це ті суспільні відносини, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди, і які поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність.

Об'єктивна сторона складу злочину - це зовнішня сторона (зовнішнє вираження)злочину, що характеризується суспільно небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, причинним зв'язком мміж діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину.

Усі ознаки об'єктивної сторони злочину з погляду їх описування (закріплення) у диспозиціях статей Особливої частини КК можна поділити на дві групи: обов'язкові (необхідні) та факультативні.

До обов'язкових належить діяння у формі дії або бездіяльності. Без діяння, інакше кажучи, без конкретного акту суспільно небезпечної поведінки людини, не може бути вчинений жоден злочин.

Діяння завжди або безпосередньо вказується в диспозиції статті Особливої частини КК, або однозначно випливає з її змісту і, таки чином, виступає обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину. Тому встановлення ознак такого діяння (дії чи бездіяльності) є обов'язковим у кожній кримінальній справі.

До факультативних належать: суспільно небезпечні наслідки, причинний зв'язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб і засоби вчинення злочину. Ці ознаки, фактично притаманні злочину як явищу реальної дійсності, далеко не завжди вказуються в законі як ознаки конкретного складу злочину. Так, диспозиції складів шпигунства (ст.114 КК), незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст.263 КК), хуліганства (ст.296 КК) та ін. не містять вказівок на конкретні суспільно небезпечні наслідки, які необхідно було б встановлювати при вирішенні питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності. Так само далеко не завжди в статтях Особливої частини КК указуються спосіб, місце, час, обстановка вчинення злочину.

Однак, якщо суспільно небезпечні наслідки, місце, час, спосіб, обстановка і засоби вчинення злочину прямо вказані у диспозиції статті Особливої частини КК або однозначно випливають з її змісту, то вони набувають значення обов'язкових ознак об'єктивної сторони складу злочину і їх встановлення в такому випадку є обов'язковим.

Рекомендовані для використання -

література:

1. Кримінальне право України: Загальна частина:Підручник/М.І.Бажанов.-2-е вид., перероб. і

допов.-К.:Юрінком Інтер,2002.-416 с.; с.102-130

2. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під загальною

редакцією Потебенька М.О., Гончаренка В.Г.- К.,-"Форум",2001., у 2-х ч.; ст..ст.114-119;

ст.185 КК

нормативно-правові акти:

1) Конституція України, 28.06.1996 р.;

2) Рішення Конституційного Суду України № 13-рп/2000 від 16.11.2000 "Щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України та статті 44 КПК України (справа про право вільного вибору захисника)".

акти судової практики:

1) постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.1997 року "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина";

2) постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.03.1988 року "Про застосування судами України кримінально-процесуального законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування".

Питання для перевірки якісного рівня вивчення самостійної роботи:

1) Що таке об'єктивна сторона складу злочину?;

2) Що таке об'єкт злочину?;

3) Як співвідноситься об'єктивна сторона з предметом та об'єктом складу злочину?;

4) Що таке предмет злочину?;

5) В чому полягає значення об'єктивної сторони складу злочину?

Практичні ситуації для перевірки якісного рівня вивчення самостійної роботи:

Які обов'язкові ознаки об'єктивної сторони злочинів з"матеріальним" складом?:

а)злочинне діяння (дія чи бездіяльність);

б)злочинна дія, злочинна бездіяльність, місце, час;

в)злочинне діяння, наслідок, причинний зв'язок між діянням і наслідком, що настав.

Відповідь обґрунтуйте.

Форми контролю виконання та вивчення питань самостійної роботи:

- перевірка самостійного виконання (тезисний міні-конспект; опорна схема);

усний контроль шляхом фронтального опитування, тестовий контроль на наступному занятті з дисципліни у контексті поняття об'єктивної сторони складу злочину, її значення для практичної професійної діяльності, відмежування об'єктивної сторони від предмета злочину та його об'єкта.

Викладач ________________ Гречанюк-Самойлова С.В.

Дата добавления: 2015-09-29