Тема: Трасування в сейсмічних районах.

Самостійна робота №8

Тема: Трасування в сейсмічних районах.

Питання, які необхідно розглянути:

План:

1. Трасування в районах з сейсмічністю 4...9 балів. Загальні положення.

Рекомендована література:

1.Основы проектирования и постройки железных дорог. Кантор И. И., Пауль В. П. Изд-во „ Транспорт " 1971 232ст.

2.Кантор И. П., Гулецкий В. В. Основы проектирования и постройки железных дорог. М. „Транспорт " 1990 272 ст.

Контрольні питання:

1. Допуски БНіПу при трасуванні в сейсмічних районах.

Самостійна робота №8

Тема: Трасування в сейсмічних районах.

Трасування в різних топографічних умовах

Трасування по долинах рік. Долинні ходи траси, прокладені уздовж рік, створюють сприятливі умови для водопостачання станційних селищ, але характерні великим числом пересічних водотоків (припливів ріки), що збільшує вартість штучних споруджень. У рівнинній місцевості долини рік малозвивисті, із широкими терасами. Траса в цих умовах укладається на одній з надзаплавних терас. Такі ділянки траси називають долинно-тер расовим ходом.

У пересіченій місцевості долини більш звивисті. На ділянках великих закрутів ріки поряд

З варіантом подовження лінії для обходу закруту необхідно можливість перетинання ріки двома мостами або відводу русла ріки (рис. 4.9).

Рис. 4.9. Варіанти траси на ділянці великого закруту ріки: 1 - обхід закруту; 2 -перетинання річки двома мостами; 3 — відвід русла ріки.

У гірських районах, де ріки течуть в ущелинах із крутими схилами (косогорами) без терас, траса може бути покладена або на косогорі вище рівня високих вод (долинно-косогорний хід), або в підошви косогору. У косогір з міцних скельних порід "Чновну площадку земляного полотна можна урізати у виді напіввиїмки (рис. 4.10). З огляду на складність спорудження другого шляху на таких ділянках в умовах руху потягів, виїмки на крутих косогорах, як і виїмки глибиною більш 6 м, розташовувані в скельних породах, проектують під два шляхи, якщо укладання другого намічається в найближчі 15 років. Для забезпечення безпеки руху поїздів на ділянках, де можливий каменепад, між підставою укосу й основною площадкою земляного полотна влаштовують траншею, що уловлює, (див. рис. 4.10).

На крутих косогорах, складених слабкими скельними чи породами перезволоженими звичайними ґрунтами, укладання траси, як правило, недоцільна, тому що для забезпечення стійкості земляного полотна на таких ділянках необхідні дорогі спорудження: розгалужена система дренажів, підпірні стіни й ін. будівництво яких важко механізувати. Крім того, такі ділянки шляху вимагають великих витрат праці і засобів у період експлуатації.

Досвід будівництва залізниць у гірських районах Сибіру показав, що замість укладання траси на крутих хитливих косогорах доцільно розміщати земляна полотнина в їхньої підошви, відсипаючи насипу скельним ґрунтом у русло ріки (рис. 4.11). Багаторічний досвід успішної експлуатації таких ділянок шляху на залізних дорогах Новокузнецк—Абакан (у долині річки Томи) Абакан - Тайшет (в долині р. Туманшет) та інших дав обґрунтування застосовувати подібне рішення на ряді ділянок Бай кало-Амурської магістралі по долинах рік Олекми, Нюкжи й ін.

Рис. 4.10. Напіввиїмки на скальному косогорі ділянки БАМ: 1 — щебінь з глибами; 2 — трощено подібні гнейси і гранітогнейси; 3 — міцні нетріщиноваті гнейси і гранітогнейси; 4 — улавлююча траншея

Незважаючи на великі обсяги будівельних робіт і складний план ліній у вузьких >елинах, у гірських умовах укладання траси побіжними долинними ходами нерідко є єдино можливим рішенням.

Трасування на вододілах. Вододільні ходи найбільше часто застосовують при проектуванні залізниць у рівнинних і слабко горбкуватих районах, де вододіли широкі, мають сприятливий обрис у плані і відносно невелике коливання відміток. Геологічні і гідрогеологічні умови цих вододілів звичайно сприяють спорудженню залізниць. Для вододільних ділянок траси характерні невеликі обсяги земляних робіт і на відміну від долинних ходів невелика кількість водопропускних споруджень або повна їхня відсутність, якщо траса покладена по самій вододільній лінії. Недоліком вододільних ходів у порівнянні з долинними ходами є складність і велика вартість пристроїв водопостачання станцій і селищ.

В окремих випадках вододільні ходи траси можуть успішно застосовуватися й у сильно пересіченій місцевості. Так, траса залізниці Хребтова — Усть-Ілімська прокладена переважно по вододілах і схилам між вододілом і долиною. Хоча при цьому профільний обсяг земляних робіт трохи збільшився в порівнянні з долинними ходами, вартість спорудження земляного полотна знизилася внаслідок більш сприятливих мерзлотно-грунтових умов і в цілому вододільний варіант виявився економічніше долинного.

Рис. 4.11. Поперечний профіль насипу, притулений до косогору: 1 —скельний масив косогору; 2 — делювіальний шар; 3 траншея, що уловлює; 4 — насип; 5 — захисна берма; 6 — упорна берма; 7 — ріка; 8 — річкові донні відкладення.

Рис. 4.12. Варіанти перетинання трасою гірського хребта

Трасування поперечно-вододільними ходами. У більшості випадків поперечно-вододільні ходи траси є напруженими ходами. Для них характерні ділянки посиленої тяги, тунельні перетинання вододілу чи досить глибокі перевальні виїмки.

Місце перетинання вододілу (відповідне сідло) намічається при виборі основного напрямку лінії (див. фіксовані точки а і б на рис. 4.1). Істотне значення при трасуванні поперечно-водороздільного ходу має також вибір відмітки перетинання вододілу. Ця відмітка фіксує глибину перевальної виїмки чи довжину тунель і, як це видно з формул (4.1) і (4.2), визначає довжину лінії на ділянці спуска з вододілу.

При проектуванні залізниць з великими розмірами перевезень більш раціональними виявляються варіанти з кращими експлуатаційними показниками, коли траса перетинає вододіл одиночною тягою по спрямленному напрямку при меншій 'мі подоланих висот, тобто при більш низьких оцінках перетинання вододілу (варіант 1 на рис. 4.12 з перевальним тунелем довжиною 15,3 км). Навпаки, на лініях з невеликими розмірами перевезень необхідно прагнути до зменшення будівельної вартості лінії навіть ціною погіршення експлуатаційних показників. У цьому випадку можуть виявитися доцільніше варіанти, траса яких перетинає вододіл нахилами посиленої тяги на більш високих відмітках (варіант 2 на рис. 4.12, при якому траса перетинає гірський хребет виїмкою і є лише петлеві тунелі загальною довжиною 5 км).

Дата добавления: 2015-09-29