протоколу рішення методичного об'єднання вчителів історії про готовність навчального кабінету до забезпечення умов для реалізації освітньої програми на конкретний навчальний рік (тематичне планування, дидактичні матеріали, опорні конспекти, карти, схеми, слайди, таблиці, пам'ятки для учнів тощо);
плану роботи навчального кабінету на навчальний рік і перспективу;
• журналу реєстрації щодо виконання плану роботи на навчальний рік;
• аналітичних матеріалів про виконання освітньої програми в поточному навчальному році;
' самоаналізу роботи кабінету вчителем;
• планованих заходів щодо усунення виявлених недоліків у роботі кабінету.
2. Дотримання техніки безпеки і санітарно-гігієнічних норм у навчальному кабінеті.
3. Дотримання естетичних вимог до оформлення навчального кабінету:
оптимальна доцільність організації простору (місце педагога, учнівські місця, наявність трибуни та ін.);
наявність постійних і змінних навчально-інформаційних стендів, фотоматеріалів, хрестоматійних матеріалів та ін.
Вимоги до навчально-методичного забезпечення кабінету
1. Укомплектованість кабінету навчальним обладнанням, навчально-методичним комплексом, комплектом засобів навчання, необхідних для виконання освітньої програми.
2. Відповідність навчально-методичного комплексу і засобів навчання вимогам стандарту освіти.
3. Наявність комплекту дидактичних матеріалів типових завдань, тестів, контрольних робіт, есе, творів та інших матеріалів для діагностики якості навчання та освітнього процесу.
4. Укомплектованість засобами навчання для забезпечення варіативної програми, програми додаткової освіти в рамках функціонування кабінету.
Забезпеченість умов для успішного виконання учнями вимог до освітньої підготовки на базі навчального кабінету
1. Забезпеченість підручниками, дидактичними матеріалами, роздатко-вим матеріалом відповідно до освітньої програми школи.
2. Відкрите і наочне пред'явлення учням мінімально необхідного змісту освіти і вимог до рівня обов'язкової підготовки (стандарту освіти).
3. Відкрите і наочне пред'явлення учням зразків прикладів виконання вимог освітнього стандарту.
4. Забезпеченість типових завдань, учнів комплектами тестів, есе, контрольних робіт та іншого для діагностики виконання вимог базового і додаткового рівнів освітнього стандарту.
5. Стендовий матеріал навчального кабінету: зразки успішного виконання учнями вимог освітніх стандартів, аналіз типових помилок, результати інтелектуального марафону, олімпіад, конкурсів, виконання учнями творчих завдань та ін.
Методика викладання історії
6. Стендовий матеріал навчального кабінету: рекомендації для учнів щодо проектування їх навчальної діяльності з виконання програми розвитку суспільних умінь і навичок, з організації і виконання домашньої роботи, з підготовки до різних форм навчально-пізнавальної діяльності (практикум, семінар, лабораторна робота, тестування, залік, колоквіум, співбесіда, іспит та ін.)
7. Екран результативності виконання учнями освітнього стандарту.
8. Розклад роботи навчального кабінету за обов'язковою програмою, програмою факультативних занять, додаткової освіти, індивідуальних занять з тими учнями, що відстають, з обдарованими дітьми, консультації та ін.
9. Зразки індивідуальних навчальних планів, програм учнів, результати та аналіз їх виконання.
Вимоги до кабінету історії
Обладнання кабінету історії в школі складається з трьох основних частин:
спеціальних меблів і пристосувань;
• технічної апаратури; навчальних посібників.
У кабінеті повинні бути представлені: настінні історичні карти;
• демонстраційні картини і таблиці; роздаткова наочна допомога;
• аплікації;
• моделі; макети.
Кабінет повинен мати:
фонотеку;
відеотеку;
мультимедіа допоміжні матеріали.
Сучасні кабінети історії мають також власну бібліотеку. Наявність історичної бібліотеки допомагає організувати позакласне читання з історії.
Особлива частина кабінету — дидактичні роздавальні матеріали: картки для отримання конструктивних відповідей; картки-тести;
• демонстраційні картки; програмовані матеріали.
І
ДОДАТКИ
Пам'ятки для учнів в кабінеті історії
Сьогодні видається дуже багато підручників, наукових і науково-популярних книг з історії, стрімко зростає і кількість історичних сайтів в Ін-тернеті. Учень, який зацікавився будь-якою історичною проблемою або поставлений перед необхідністю поглибленого вивчення окремої теми (наприклад, для написання реферату), не відчуватиме дефіциту в джерелах історичної інформації. Інша справа — оволодіння способами роботи з цією інформацією, набуття певних умінь і навичок, абсолютно необхідних для її справжнього, а не формального засвоєння. Правила і рекомендації по роботі з історичною інформацією об'єднані в пакет «Вчимося вчитися», який зберігається на видному місці в кабінеті історії. Він у будь-який момент має бути доступним для кожного учня і постійно поповнюватися. Матеріали з даного пакету можуть використовуватися як безпосередньо на уроці у вигляді ксерокопійованого роздаткового матеріалу, так і для самостійної домашньої роботи учнів.
Загальні правила складання плану при роботі з текстом
1. Для складання плану необхідно прочитати текст про себе, осмислити прочитане.
2. Розбити текст на смислові частини, озаглавити їх. У заголовках треба передати головну думку кожного фрагмента.
3. Перевірити, чи відображають пункти плану основну думку тексту, чи пов'язаний за смислом подальший пункт плану з попереднім.
4. Перевірити, чи можна, керуючись цим планом, розкрити основну думку тексту.
Правила конспектування
1. Уважно прочитайте текст. Паралельно відзначайте незрозумілі місця, нові слова, імена, дати.
2.. Наведіть довідки про осіб, події, згадані в тексті. При записі не забудьте винести довідкові дані на поля.
3. При першому читанні тексту складіть простий план. При повторному читанні постарайтеся стисло сформулювати основне положення тексту, відзначивши аргументацію автора.
4. Завершальний етап конспектування складається з перечитування раніше відмічених місць і їх короткого послідовного запису.
Методика викладання історії
5. При конспектуванні треба прагнути висловити авторську думку своїми словами. Прагніть того, щоб один абзац авторського тексту був переданий при конспектуванні одним, максимум — двома реченнями.
Термінологічний словник
Бесіда — доповідь, повідомлення за будь якої теми з наступним обміном думками.
Дискусія — широке публічне обговорення будь-якого спірного питання; дебати, диспут, полеміка, словесний бій.
Історія — наука, яка вивчає розвиток окремих держав і народів, а також людства в цілому в усій його конкретності й розмаїтті з метою їх розуміння у минулому, сучасного стану і перспектив у майбутньому.
Концентри — послідовні ступені в навчанні, коли той самий матеріал на кожному наступному етапі викладається й вивчається.щораз глибше та в ширшому обсязі.
Інтерактивне навчання (інтерактивний — здатний до взаємодії, діалогу) — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Метод — спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя. Прийом або система прийомів, що застосовується у будь-якій галузі діяльності (науці, виробництві тощо).
Метод пояснювально-ілюстративний — організація усвідомленого сприйняття учнями готової інформації різними засобами і прийомами. Він полягає в залученні наочного зображення, в усному викладі інформації та пред'явленні документальних і художніх текстів.
Метод репродуктивний — конструювання завдань на відтворення, вибір необхідної кількості вправ у педагогічно виправданій системі та репродукції, тобто відтворенні дії учнем відповідно до завдання.
Метод дослідницький — конструювання або вибір проблеми і проблемних завдань і пред'явлення їх у певній системі для самостійного вирішення учнем.
Метод евристичний — вчитель, поставивши проблему, малодоступну для самостійного вирішення, ділить її на надпроблеми і серією взаємозв'язаних питань або аналогічних полегшених завдань включає учнів у процес виконання окремих кроків у ході рішення. Відбувається поетапне вирішення дослідницького завдання.
Метод проблемного викладу — постановка вчителем проблеми з низкою міркувань. Виклад матеріалу розкриває рішення цієї проблеми так,
Левітас Ф. Л., Салата О. О,
щоб показати суперечливий хід рішення, труднощі, які зустрічаються на шляху, способи і варіанти їх подолання.
Методика — сукупність взаємопов'язаних способів та прийомів доцільного проведення будь-якої роботи. Вчення про методи викладання певної науки, предмета.
Методист — фахівець з методики викладання якого-небудь предмета.
Пропедевтика — вступ до курсу будь-якої науки; підготовчий вступний курс, викладений у стислій і доступній формі.
Професіограма — це система вимог, які ставить професія до людини; своєрідний паспорт учителя, який містить сукупність особистісних якостей, педагогічних і спеціальних знань і умінь, необхідних для вчителя. Саме на базі цього документа складають навчальні плани, за якими визначають кількість і диференціацію навчального часу з кожного предмета, вимоги до знань, умінь і навичок майбутнього педагога, закладені у програмах і підручниках.
Технологія — у педагогіці — це сукупність знань методів і підходів у викладанні будь-якого предмета.
Урок — завдання, навчальна робота, які даються учневі для підготовки до наступного заняття. Навчальне заняття; певний проміжок часу, відведений для заняття з окремого предмета.
Вислови відомих істориків. Чому треба вивчати історію?
Не можна зрозуміти свою державу, а тим більше інші, не знаючи історії. Не можна зрозуміти своїх поглядів, ставлення та емоційної реакції, якщо не знаєш своєї спадщини.
Г. М. Тревеліан
Ми завжди сподіваємося, що інші держави поводяться так, як і ми, мають світогляд такий, як у нас; але вони дотримуються своїх, навіть жорстоких традицій.
Г. М. Тревеліан
Той, хто не знає свого минулого, лишиться дитиною.
Цицерон
Нація, яка не знайома з історією, приречена її повторювати.
Сан/паяна
Найголовніше завдання історії вбачаю в тому, щоб не забулися добрі діла і щоб ті, хто чинить зло словами чи ділами, боялися увічнення цих подій.
Тацит
... Лише тільки твердження, що щось сталося, може бути цікавим, але не повчальним, якщо ж буде доповнене з'ясуванням причин, тоді вивчення історії стає плідним.
Полівій
Методика викладання історії
Вдивляючись в історію, як у дзеркало, я намагаюсь змінити на краще власне життя і влаштувати його за прикладом тих, про чиї доблесті розповідаю.
Плутарх
Від правильного виховання дітей залежить добробут усього народу.
Джон Локк
...Якщо медикам ми довіряємо наше здоров'я, то вихователям довіряємо моральність і розум дітей наших, довіряємо їхню душу, а разом з тим і майбутнє нашої вітчизни.
К. Д. Ушинський
Без особистого безпосереднього впливу вихователя на вихованця справжнє виховання, що проникає в характер, неможливе. Лише особистість може впливати на розвиток і визначення особистості, лише характером можна створити характер.
К.Д. Ушинський
...Щоб відкрити перед учнями іскорку знань, учителеві треба увібрати море світла, ні на хвилину не відходячи від променів вічно сяючого сонця знань, людської мудрості.
В. 0. Сухомлинський
Що таке учитель-неук, пасивний керівник інших, як не тінь без тіла, хмара без дощу, джерело без води, лампа без світла, отже, порожнє місце... Ти удаєш із себе вчителя — так учи або скинь із себе цю машкару.
Я. А. Коменський
...Хочеш наукою виховати учня — люби свою науку і знай її, і учні полюблять тебе, а ти виховаєш їх; але якщо ти сам не любиш її, то скільки б ти не змушував учити, наука не здійснить виховного впливу.
Л. М. Толстой
УчИТЄЛЬ... МОЖЄ ВИХОВуВаТИ І Навчати ДОТИ, ДОКИ сам працює над своїм вихованням й освітою.
К. Д. Ушинський
Справжній учитель не енциклопедичний словник, а Сократ.
П. П. Блонський
Я кажу вам: без прагнення до наукової роботи вчитель елементарної школи неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев'яніє, кам'яніє, опускається.
А. Дістервег
...Якщо ви хочете бути улюбленим вчителем, дбайте про те, щоб вихованцеві було що в вас відкривати. Якщо ж ви кілька років однаковий, якщо минулий день нічого не додав до вашого багатства, ви можете стати обридлим і навіть ненависним... Серця й уми юнацтва можна завоювати в наші дні тим сплавом моральної краси та інтелектуального багатства, який відкриває перед юнацтвом все нові й нові якості людини.
В. О. Сухомлинський
Змушений приховувати й обминати труднощі, вихователь легко може деморалізуватись, стати лицемірним, розчаруватись і зледащити... Виникають скарги на невдячну працю: якщо Бог хоче когось покарати, то робить його вихователем.
Януш Корчак
Талант виховання, талант терплячої любові, повної відданості, відданості хронічної рідше зустрічається, ніж усі інші. Його не може замінити жодна пристрасна любов матері, жодна сильна доказами діалектика.
О. Герцен
Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня як батько, мати, він буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні до справи, ні до учня. Якщо учитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він — досконалий учитель.
Л. Толстой
Тільки рішуча людина, енергійна, з твердим характером, така, що знає, чого вона хоче, чому вона хоче і які засоби ведуть до виконання її волі, — тільки така людина може виховати рішучих, енергійних, сильних характером людей.
А. Дістервег
Ви для дитини, а не вона для вас; ви повинні пристосовуватись до її природи, до її духовного стану.
М. Добролюбов
Першою і найбільш потрібною учителеві якістю хай буде добронрав-ність. Бо він є дзеркалом, дивлячись в яке юнаки бачать весь розквіт до-брочесті... Отже, хай буде учитель дзеркалом добрих звичаїв, і, чого вчить або вчити збирається, те саме, як на зразкові хай показує на самому собі.
0. Духнович
Воспитание — великое дело: им решается участь человека.
В. Бєлінський
Велик тот учитель, который исполняет делом, чему учит.
Катон Старший
От правильного воспитания детей зависит благосостояние всего народа.
Джон Локк
В воспитании все дело в том, кто воспитатель.
Д. Писарев
ИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе / Под ред. А. Г. Колоскова. — М.: Просвещение, 1984.
2. Актуальные вопросы методики истории в средней школе. — М., 1989.
3. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. — М., 1984.
4. Алферов С. Ю. Непрерывное образование: опыт развитых стран // Советская педагогика. — 1990. — № 8.
5. Бабанский Ю. К. Как активизировать процесс обучения. — М., 1978.
6. Баханов К. Втілення ідеї занурювання в практику навчання історії в школі // ІВШ.- 2001.-№ 11-12.
7. Баханов К. Класифікаційні ознаки технології навчання історії в школі // 1ВШ.- 2001.-№3-4.
8. Баханов К. Групова робота на уроках історії // ІВШ. — 1998.
9. Баханов К. Навчання історії у Вальдорфській школі // 1ВШ. — 2000. — № 8.
10. Баханов К. Навчання історії за проектною системою // ЇВШУ — 2000. — № 3.
11. Баханов К. Способи фіксації навчального матеріалу на уроках історії//ЇВШУ. — 1997.-№4.
12. Баханов К. Технологія групової творчої справи в навчанні історії у школі // ЇВШУ.- 2000.-№ 1.
13. Баханов К. Технологія повного засвоєння навчального матеріалу // ЇВШУ. — 2001.-№2.
14. Баханов К. У пошуках інноваційних технологій викладання історії// ЇВШУ. — 1996.-№ 1.
15. Боголюбов Л. Н. Идейное воспитание на уроках истории. — М., 1981.
16. Болсун С. Вчительські манери: сутність та вимоги до них // Рідна школа. — 2001.-№8. -С. 64.
17. Бордовская Н. В., Реан А. А. Педагогика: Учебник для вузов. — СПб.: Питер, 2001. — 304 с. — (Серия «Учебник нового века»)
18. Борисов С. Хронологічні завдання на уроці історії // Історія в школі. — 1998. — № 9.
19. Вагин А. А. Методика обучения истории в школе. — М., 1972.
20. Вагин А. А. Методика преподавания истории в средней школе. Учения о методах. Теория урока. — М., 1968.
21. Вагин А. А. Методика преподавания истории в школе. — М., 1972. — Гл. 11.
22. Вержбицкая М. А. Призвание: Книга для учителя: из опыта работы народного учителя СССР Г. Д. Лавровой. — М.: Просвещение, 1989 — 96 с.
23. Вивчення розділу «Загальні основи педагогіки в педагогічному інституті» / За ред. О. А. Дубасенюк та А. В. Іванченка. — Житомир, 1994.
 |
1. Вісник Житомирського педагогічного університету. — Житомир, 2002. — Вип. 9.
2. Внеклассная работа по истории: Сб. статей / Сост. В. П. Гуськов. — М, 1981.
3. Волкова Н. П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр «Академія», 2001. — 576 с.
27. Воскресенская Н. М. Реформа школьного образования в Великобритании //
Советская педагогика. — 1991. — № 8.
28. Вульфсон Б. Л. Модернизация содержания гуманитарного образования в школах Запада // Советская педагогика. — 1991. — № 1.
29. Вяземский Е. Е., Стрелова О. Ю. Методические рекомендации учителю истории. Основы профессионального мастерства. — М., 2000.
30. Вяземский Е. Е. Историческое образование в современной российской школе // Мое отечество. — 1998. — № 4.
31. Вяземский Е. Е., Стрелова О. Ю. Методика преподавания истории в школе: Практическое пособие для учителей. — М., 1999.
32. Вяземский Е.Е. Методика преподавания истории в школе. — М.: Владос,
1999.
33. Вяземский Е. Е., Стрелова О. Ю. Как сегодня преподавать историю в школе. — М., 1999.
34. Вяземский Е. Е., Стрелова О. Ю. Методические рекомендации учителю истории. Основы профессионального мастерства. — М., 2000.
35. Галлагер К. Викладання історії в контексті сприяння демократичним цінностям і терпимості: Посібник для вчителів. — К., 1998.
36. Галлагер К. Викладання історії в контексті сприяння демократичним цінностям і терпимості: Посібник для вчителів / Рада по культурі та співробітництву. — Страсбург, 1996.
37. Галузинський В. М., Євтух М. 6. Педагогіка: теорія та історія: Навчальний посібник. — К.: Вища школа, 1995.
38. Гершунский Б. С. Философия образования для XXI века (В поисках практи-ко-ориентированных образовательных концепций). — М., 1998.
39. Гора П. В. Методические приемы и средства наглядного обучения истории в средней школе. — М., 1974.
40. Гора П. В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе.-М., 1988.
41. ГорольП. К.,ВоролісМ. Г. Технічні засоби Навчання на уроках історії. — Вінниця, 1996.
42. Гребенюк О. С. Общая педагогика: Курс лекций. — Калининград, 1996.
43. Гурье Л. Ученичество во Франции: традиции и современность // Профессионально-техническое образование. — 1991. — № 7.
44. Дубасенюк А. А. Профессиональное становление педагога. — Житомир, 1993.
45. Дубасенюк О. А.. Психолого-педагогічні фактори професійного становлення вчителя. — Житомир, 1995.
46. Дьюи Дж. Индивидуальная психология и воспитание // Філософ. Лондон. — 1936.-№ 12.
Методика викладання історії
47. Ежова С. А. и др. Методика преподавания истории в средней школе. — М., 1986.
48. Єжова С. А., Лебедева I. М. Методика викладання історії в середній школі. — М., 1986.
49. Елканов С. Б. Профессиональное самовоспитание учителя: Книга для учителя. — М.: Просвещение, 1986. — 143 с.
50. Завадье А. С. Кабинет истории и обществоведения ь школе. — М., 1975.
51. Запорожец Н. И. Развитие умений и навыков учащихся в процессе преподавания истории (6—8 кл.). — М., 1978.
52. Красовицкий И. Ю. Готовность воспитывать. — К.: Общ-во «Знание» УССР, 1987.
53. Киршнер А. А. Формирование познавательных возможностей учащихся в процессе изучения истории. — М., 1982.
54. Клокова Г. В. Методика факультативных занятий по истории: Пособие для учителя. — М., 1985.
55. Комаров В. Формування поняття «Українська державність» на уроках історії та правознавства. // ЇВШУ. — 1998. — № 2.
56. Комаров В. А. Учить работать с цифрами// ПИВШ. — 1984. — № 1.
57. Концепція безперервної історичної освіти в Україні // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. — 1995. — № 8.
58. Короткова М. В., Студеникин М. Т. Практикум по методике преподавания истории: Методические рекомендации по проведению практических занятий. — М., 1993.
59. Кравчук Г. Використання антропоніміки у навчальному процесі // 1ВШ. — 2000. - № 7.
60. Кревер Г. А. Изучение теоретического содержания курсов истории в 5-9 классах. - М., 1990.
61. Кулагина Г. А. 100 игр по истории. — М., 1983.
62. Купцов В, Образование в современном мире // Свободная мысль. — 1991. — № 16.
63. ЛебедеваП. М. Организация и проведение исторических олимпиад в 6-9 классах. — М., 1990.
64. Лейбенгруб П. С. Дидактические требования к уроку истории. — М., 1960.
65. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения. — М., 1981.
66. Лешнер В., Полторак Д. Нормы и стандарты исторического образования в англоязычных странах // Преподавание истории в школе — 1993. — № 6.
67. Линденберг К. Обучение истории. — М.: Просвещение, 1997.
68. Липко Г. М. Работа с исторической картой в восьмилетней школе. — М., 1962.
69. Лисенко М. М. Методика використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії. - М., 1981.
70. Лисенко М. М. Методика викладання історії України. — К.: Радянська школа. 1985.
71. Логаческая С. П.. Дойти до каждого ученика / Под ред. А. Я. Савченко. — К.: Радянська школа, 1990.
72. Львова Ю. Л. Творческая лаборатория учителя: Из опыта работы. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Просвещение, 1985. — 158 с.
73. Малькова 3. А. Педагогическая система будущего: школьные реформы в высокоразвитых странах// Советская педагогика. — 1990. — № 2, 12.
74. Мельник Л. Г. Методика викладання історії в середній школі. — К., 1974.
75. Методика историко-краеьедчеекой работы в школе / Под ред. Н. С. Борисова. - М., 1987.
76. Методика обучения исюрии в средней школе. — М., 1978. — 4.1.
77. Методика преподавания истории в средней школе. — М., 1986.
78. Методика преподавания истории в средней школе. -- М.: Просвещение, 1989.
79. Мисан В. О. Використання опорних конспектів на уроках історії // Історія в школах України. — 1997. — № 1.
80. Морозова С. А. Проблема гумманизации школьных курсов истории в методической литературе 1950—1990-х гг. // Преподавание истории в школе. — 1991.--№3.
81. Мурзаев В. С. Рисунки на классной доске в преподавании истории. — М., 1960.
82. Никифоров Д. Н. Наглядность в преподавании истории.— М., 1964.
83. НиколаеваЛ. А. Конференции старшеклассников. — М., 1980.
84. Общеобразовательная школа в Западной Европе: традиции и реформы // За рубежом. - 1989. — № 1.
85. Озерский И. 3. Начинающему учителю истории. — М., 1989.
86. Озерский И. 3. Руководство внеклассным чтением по истории. — М., 1979.
87. Онищук В. О. Типи, структура і методика уроку в школі. — К., 1978.
88. Онищук В. А. Урок в современной школе. — М., 1981.
89. Охредько О. Вивчення історичної хронології на уроках історії стародавнього світу за допомогою дидактичних ігор// ІВШ. — 1999. — № 12.
90. Панферова H. H. О методике формирования учебных умений школьников // ПІВШ. - 2000. - № 3. - С. 43-45.
91. Педагогічна творчість молодих дослідників: Збірник студентських наукових робіт / За ред. О. А. Дубасенюк. — Житомир: Поліграфічний центр ЖДПУ, 2001.- 201 с.
92. Писарева Л. Н. Тенденции развития современной школы ФРГ // Советская педагогика. — 1991. — № 2.
93. Писаренко В. И., Писаренко И. Я. Педагогическая этика: Книга для учителя. — 3-е изд., доп. и перераб. — М., 1986.
94. Плунгян Е. М. Учиться работать самостоятельно. — М., 1965.
95. Познавательные задачи в обучении гуманитарным наукам. — М., 1972.
96. Полторак Д. И. Технические средства в преподавании истории и обществоведения. — М., 1976.
97. Програми для середньої загальноосвітньоїшколи. Історія України. 5—11 класи. Всесвітня історія. 6—11 класи. — К., 1996.
Методика викладання історії
98. Програми для середньої загальноосвітньої школи. Історія України. Всесвітня історія. (Нова редакція). — К., 1998.
99. Професійна підготовка педагогічних працівників: Науково-методичний збірник. — Київ-Житомир, 2000.
100. Психология труда и личности учителя. Сборник научных трудов / Под ред. проф. А. И. Щербакова. — М., 1976.
101. Психолого-педагогічні фактори підвищення професійної майстерності вчителя-вихователя: Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції 16-17 листопада 1995 року / Ред. кол. О. А. Дубасенюк (відп. ред.) та ін. — Житомир: ЖДПІ, 1995. - 328 с.
Ю2.Пунский В. О. Формирование у школьников понимания закономерности исторического процесса. — М. 1972.
103.Родин А.Ф., Соколовский Ю. Е. Экскурсионная работа по истории — М, 1974.
104.РувипскийЛ. И., Кан-Калик В. А., Гришин Д. М.идр. Введение в специальность: Учебное пособие для студентов педагогических институтов. — М.: Просвещение, 1988. — 208 с.
105.Селевко Г. К. Воспитательные технологии. — 2005. — 321 с. 106.Синица И. Е. Педагогический такт и мастерство учителя: Пер. с укр. — М.: Педагогика, 1983. — 248 с.
107. Сотиіченко В. Диференціація процесу формотворення знань на основі струк-
турування змісту навчального матеріалу (на прикладі теми «Перша світова
війна», 10 кл.) // ІВШ, - 1999. - № 7.
108. Сотніченко В. Урок історії: нові технології навчання // ІВШ. — 1997. — № 8.
Ю9.Степанишев Л. Т Методический справочник учителя истории. — М., 2000.
ПО.Сухомлинский В. А. Разговор с молодым директором школы. — М.: Просве-
щение, 1973.
111. Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям. — К.: Радянська школа, 1988.— 272 с.
112.Тараненко Ю. В. Концепція української національної школи і проблеми викладання історії України// Радянська школа. — 1991. — № 3.
1 ІЗ.Терно С. Технологія формування наукових понять в учнів 9-х класів на уроках історії // ІВШ. - 2001. - № 1; 2.
114.Терно С. Умови формування наукових понять в учнів на уроках історії // ІВШ.- 2000.-№ 1.
115.Троицкий Ю. Л. Новая технология исторического образования // История. - 1994. — №45.
1 Іб.Турянська О. Технологічні засади історичної освіти // ЇВШУ. — 2000. — № 3.
П7.Умбрашко К. Б. Развитие творческого мышления на уроках истории. ПИВШ.- 1996.-№ 2.
118.Файнберг У. Демократия и реформа системы образования в США // Советская педагогика. — 1991. — № 6.
119. Ферро М. Как рассказывают историю детям в разных странах мира. — М., 1992.
Левітас Ф. Л., Салата О. О,
120. Фідря О. Афоризми та висловлювання у викладанні історії // ЇВШУ.— 1998.-№ 1.
121.Хейлик Л. Організація словникової роботи на уроках історії // ЇВШУ.— 1998. -№ 3.
122.Черваков Н. Н. Организация работы с документами на уроке // ПИВШ. — 1999.
123.Чернов А. В. Использование информационных технологий в преподавании истории и естествознания // ПИВШ. — 2001. — № 8.
124.Шаталов В. Ф. Куда исчезли тройки. — М., 1978.
125.Шаталов В. Ф. Точка опоры. - М., 1987.
126.Шаталов В. Ф. Эксперимент продолжается. — М., 1990.
127.Шевченко Н. И. Работа с учебником и развитие школьников // ПИВШ. — 1989. - № 6.
128.Шевченко Л. И., Красовский Б. Д., Дмитрик И. С. Подготовка студентов к профессионально-педагогическому творчеству. — К.: Наукова думка, 1992.
[1];ння історичного матеріалу (від найдавніших часів до наших днів) під-— імує інтерес учнів до історії, відсутність повторів створює інтригу, ви-ікликає в учнів інтерес до подій, що вивчаються в їх історичній Іюослідовності та наступності. Таке вивчення шкільного курсу історії дозволяє створити в учнів цілковите уявлення про історичний розвиток людського суспільства, формувати історичні поняття, встановлювати нричинно-наслідкові зв'язки, підтримувати інтерес до історії як власного народу, так і людства взагалі. Крім того, така структура полегшує за необ-хиності коригування змісту історичної освіти.
Недоліки лінійної системи полягають переважно в тому, що історія родавнього світу та історія середніх віків відповідно до вікових особливостей учнів (6-7 класи) вивчається на елементарному рівні.
Щодо концентричної системи, то її переваги в тому, що повернення • наступних концентрах до матеріалу, шо вже вивчався, дозволяє поступово: розширювати й збагачувати його зміст новою інформацією, фактичним
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 22 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |