51. Азовське — внутрішнє море басейну Атлантичного океану, розташоване між 45°16' і 47°17' пн. ш. та 33°36' і 39°21' сх. д. сполучене з Чорним морем Керченською протокою
(Босфор Кіммерійський в давнину, завширшки 4,2 км), між Україною та Росією. Площа водного дзеркала 39 тисяч км?, об'єм 320 км3[1], середня глибина 8 м, максимальна
13,5 м[2], середня солоність 13,8‰, найбільша у затоці Сиваш — до 25 ‰, середня температура води +11 °C; рибальство: хамса, лящ, оселедець, камбала, тюлька, судак,
бички, осетрові. Азовське море — наймілкіше море у світі. Береги Азовського моря низовинні. Берегова лінія хоч і має плавні вигини, але порізана численними затоками.
52. Охарактеризуйте природні умови та природні ресурси Чорного моря.
52. Чорне море — море між Європою та Західною Азією (проходить водна межа між Європою і Малою Азією). Сполучене протокою Босфор із Мармуровим морем. Площа 422 тис.
км, найбільша глибина до 2 211 м (на південь від Ялти), солоність 17-18 ‰. Нижче глибини 150 м органічне життя відсутнє (сірководень). Розвинене рибальство
(ставрида, скумбрія, тюлька, кефаль, бички, шпрот, осетрові, камбала, хамса, судак, креветки). Чорне море — важливий район транспортних перевезень: зерно, залізна руда,
металопрокат, боксити, непродовольчі товари особистого вжитку. Один з найбільших курортних регіонів Євразії.
53. Назвіть природні зони України та охарактеризуйте їх.
53. Кримські гори
Мішані ліси України
Південне узбережжя Криму
Понтійсько-Каспійський степ
Український лісостеп
Український степ
Українські Карпати
54. Охарактеризуйте природу зони мішаних лісів України
54. Мішані ліси України — природна зона мішаних лісів, у рівнинній частині півночі України, Українське Полісся. Зона мішаних лісів становить близько 20% території України.
Південна межа проходить поблизу Рави-Руської, Львова, Золочева, Шепетівки, Житомира, Києва, Ніжина, Глухова.У зоні мішаних лісів водяться травоїдні звірі: зубри, лосі,
олені, сарни (козулі), зайці, різноманітні мишовиді. Хижі — вовки, лисиці, рисі, тхори, куниці. Всеїдні: свині, борсуки, вивірки, їжаки. Біля лісових водойм селяться
бобри, видри, ондатри.
55. Охарактеризуйте природу зони лісостепу України.
55. Український лісостеп — ділянка європейської частини природної зони лісостепу в межах України. Широка смуга лісостепу простягається з південного заходу від кордону з
Молдовою на північний схід до кордону з Росією через центральну частину країни (33 % території). Виразних меж зона не має, адже степові ділянки вклинюються островами в
лісову зону, а ліси окремими масивами заходять у зону степів. Північна межа лісостепу збігається з південною межею зони мішаних лісів, а південна проходить вздовж лінії
Котовськ — Кіровоград — Кременчук — Красноград — Вовчанськ.Клімат у лісостеповій зоні помірно континентальний, його континентальність збільшується у східному напрямку.
Тепле літо і помірно холодна зима. Середня температура січня становить на заході 4 °C, на сході 8 °C, а липня — відповідно +16 і +22 °C. Опадів випадає менше, ніж у
зоні мішаних лісів, але більше, ніж у степах. Кількість опадів змінюється у східному напрямку від 600 до 500 мм, але майже стільки ж води випаровується; зволоження достатнє.
В окремі роки у зоні, особливо в її південній частині, бувають посухи.Тваринний світ зони представлений лісовими та степовими видами. Тут живуть дикі кабани, сарни, олені,
зайці, вивірки, куниці, тхори, полівки, лисиці, вужі, багато птахів: дятли, сови, жайворонки, лелеки, куріпки, дрозди,гуска сіра, іволга, степовий журавель, зяблик,
горлиця та ін.
56. Охарактеризуйте природу зони степу України.
56. Степова зона України — степова природна зона в Україні, розташована на південь від лісостепової й простягається на південь до Азово-Чорноморського узбережжя та
Кримських гір майже на 500 км. Степ збігається приблизно з Південною Україною (крім Кримських гір) та їх продовженням на південний схід — Передкавказзям. Степ займає
майже 300 000 км (40%) української суцільної етнічної території і 460 тисяч км? (48%) всіх українських земель. На території сучасної України степ займає 240 тисяч км,
або 40% від усієї території країни,[1] є найбільшим зональним природним комплексом.Клімат помірно континентальний. Степова зона виділяється найбільшими тепловими ресурсами
і найменшою зволоженістю порівняно з іншими природними зонами країни, тому клімат степів найбільш континентальний з поміж інших екотопів України.З ссавців характерними
для українського степу, крім численних дрібних гризунів: ховрахів (сірий і крапчастий), бабаків (лише в заповідниках)
57. Охарактеризуйте природу українських Карпат
57. Українські Карпати — частина гірської системи Східних Карпат (які поділяються на Зовнішні Східні Карпати та Внутрішні Східні Карпати) на Заході України.Їхня довжина
від верхів'їв Сяну до витоків Сучави становить 280 км, ширина понад 110 км. Займають територію Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.
Загальна площа гірської системи - понад 24 тис. км?. Гірські хребти, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами, простягаються,
переважно, з північного заходу на південний схід. полівок (сіра та степова), хом'яків, сліпаків, та мишей, є заєць, тхір степовий, ласки, горностаї, вовк, лисиця,
зустрічаються борсуки, сарни, асканійські олені. Абсолютні висоти гірської системи коливаються від 120–400 м біля підніжжя гір до 500–800 м у міжгірних улоговинах та
1500–2000 м вздовж основних хребтів.
58. Охарактеризуйте природу Кримських гір.
58. Кримські гори— гірська система на півдні України та Кримського півострова. Простягається вздовж чорноморського узбережжя на 180 км із південного-заходу на
північний-схід, від мису Айя на околицях Балаклави до мису Іллі біля Феодосії. Ширина гірської смуги до 60 км (між Сімферополем і Ялтою). Площа — близько 10 тис. км
(менше відсотка площі України). Переважні висоти 700–1200 м. Західна частина великої Кримсько-Кавказької гірської країни.Бурі гірсько-лісові ґрунти на схилах гір зайняті
лісами, чорноземні ґрунти в передгір'ях і на яйлах — степовою рослинністю, коричневі ґрунти — під шибляками й залишками субсередземноморських лісів.Клімат нижньої
частини схилу Яйли — середземноморського типу, з м'якою зимою (на узбережжі середньомісячна температура січня +1…+4 °С) та теплим літом (середньомісячна температура
липня до +24 °C). Літо і осінь сонячні. Річна кількість опадів 600 мм (максимум — взимку), на схід — менше (коефіцієнт зволоження 0,6—0,3). Такий стан зволоження
зумовлений підвітряним положенням схилів до насичених вологою вітрів.
59. Охарактеризуйте основні принципи природоохоронної роботи в Україні.Розкажіть про природно-заповідний фонд України.
59..Природоохоронні роботи, які ведуться в Україні, є частиною політики раціонального природокористування. Природоохоронні заходи можна умовно розділити на:
* вивчення окремих ПК і компонентів природи;
* встановлення причин змін, що відбулися (організація моніторингу);
* розробку рекомендацій і заходів щодо відновлення ПК і окремих компонентів;
* прогнозування перспектив розвитку ПК.
У наш час господарська діяльність в Україні розвинена настільки, що переважають антропогенні ПК, важко назвати збережені без змін компоненти природи. Важливою частиною
природоохоронної політики України є створення природно-заповідного фонду.Природно-заповідний фонд — система територій суші або водного простору, де ведеться охорона,
вивчення й відновлення ПК, а також окремих компонентів природи (наприклад: птахів, рослинності, ґрунтів). В Україні прийнято закон «Про природно-заповідний фонд України»,
що передбачає статус територій, які охороняються:
1. Заповідники — це невеликі, особливо цінні ПК, території яких мало змінилися під впливом людини. Тут назавжди виключається господарська діяльність, вони є полігонами для
наукових досліджень.
2. Заказники — це території, які виділяються для охорони окремих видів рослин або тварин, геологічних або палеонтологічних об'єктів. Господарська діяльність тут обмежена.
3. Пам'ятники природи — рідкісні, унікальні об'єкти природи, що мають природно-історичну, наукову або естетичну цінність. Бувають біологічні, геологічні, гідрогеологічні
(озера, болота та ін.).
4. Природні національні парки — відносно більші території, мало змінені людиною, що включають різні ПК і виконують наукові, просвітні, естетичні, виховні або рекреаційні
функції.
5. Біосферні заповідники — це новий тип територій, що охороняються, головною метою яких є збереження генетичного фонду біосфери.
В Україні природно-заповідний фонд становить 3,7 % площі (6,5 тис. об'єктів різної категорії).
60. Охарактеризуйте особливості адміністративно-територіального поділу та державного устрою України.
60. Адміністративно-територіальний устрій — це поділ території держави на частини (адміністративно-територіальні одиниці), в межах яких формуються і діють органи державної
влади і місцевого самоврядування. Адміністративно-територіальний устрій закріплюється в Конституції держави. Мета адміністративно-територіального устрою — організація
функціонування на місцях органів державної влади і місцевого самоврядування. Управління адміністративно-територіальними одиницями здійснюється по-різному:
* органи самоврядування можуть бути відсутніми, в цьому випадку адміністратори призначаються урядовцями з центру;
* органи самоврядування можуть бути тільки виборними;
* органи самоврядування можуть нарівні з виборними підкріплюватися урядовцями, що призначаються з центру.Історично склалися дві основні форми територіального устрою:
унітарний і федеративний.
Федеративна держава — це форма державного устрою, за якого декілька держав об'єднуються в союзну державу.
Суб'єкти федерації не є окремими державами, оскільки не мають суверенітету.
Вони не можуть самостійно здійснювати зовнішню і внутрішню політику, не мають права виходу зі складу федерації, але мають власну Конституцію, органи законодавчої,
виконавчої та судової влади.
Унітарна держава — форма державного устрою, що передбачає поділ території на адміністративно-територіальні одиниці, які підпорядковуються органам центральної влади і
не мають ознак самостійності.
Сучасний адміністративно-територіальний устрій України — унітарна держава, до складу якої входять 24 області,
Автономна Республіка Крим, а також Київ і Севастополь — міста державного підпорядкування. Народ України готується до адміністративно-територіальної реформи.
61. Охарактеризуйте сучасні демографічні процеси в Україні. Яка сьогодні демографічна ситуація в країні?
61. СИТУАЦІЯ – за чисельністю населення Україна займає 5 місце в Європі після Німеччини, Італії, Великобританії та Франції.Водночас впродовж останніх 30 років середньорічні
темпи приросту населення в державі систематично скорочувались. Якщо в 1959–1969 pp. приріст населення становив 478 тис. чол. на рік, то в 1970–1979 pp. – 292 тис. чол.,
а в 1979–1990 – 195 тис. чол.Починаючи з 1991 року спостерігається процес природного скорочення населення. Лише з 1996 по 2008 рік наявне населення України зменшилося з
51,3 млн. до 46,4 млн. осіб.Станом на 1 січня 2009 року в Україні проживало 46, 1 млн. осіб, з них 24,8 – жінки, 21,2 – чоловіки. За віковим складом 15,2% становлять особи,
молодші за працездатний вік (чоловіки – 16-59 років, жінки – 16- 54 років включно), 60,6% – працездатного віку та 24,2% – старші за працездатний вік.Кількість населення в
розрізі регіонів
62. Дайте характеристику системи розселення на території України та покажіть її територіальні відмінності. Назвіть типи населених пунктів.
62. Система розселення — це сукупність населених пунктів, об'єднаних різними видами зв'язків. В Україні населені пункти діляться на міські й сільські.Типи населених пунктів
міські
сільські
міста
селища міського типу
агломерації
села
хутори
присілки
аграрно-індустріальні селища
Особливості міських населених пунктів.
1. Місто — населений пункт із чисельністю населення не менше 10 тис. чоловік (за умови, що 80 % з них зайняті не в сільському господарстві). Міста розрізняють за
чисельністю (малі, середні, великі, найбільші (мільйонери)) і функціями (поліфункціональні, монофункціональні).
2. Міська агломерація — це скупчення міських населених пунктів, об'єднаних стійкими різноманітними зв'язками (промисловими, культурними). В Україні 19 агломерацій, у них
зосереджено 47 % міського населення.Урбанізація — процес поширення міського способу життя. Високий рівень урбанізації на сході України, тут же велика кількість міських
населених пунктів.Особливості сільських населених пунктів.
1. Сільське поселення — населений пункт на базі сільського виробництва з невеликою чисельністю й перевагою житлових будівель із присадибними ділянками.
В Україні близько 30 тис. сільських поселень.
2. Село — найпоширеніша форма поселень; різняться за чисельністю (малі, середні, великі).
3. Хутір — поселення, що виникло у процесі освоєння земель; збереглися на Гуцульщині.
4. Присілок — поширене в Карпатах поселення, перехідна форма від сіл до хуторів.
6. Аграрно-індустріальне поселення — новий тип сільських поселень, у яких оптимально використовується робоча сила; поширені біля великих міст.
63. Дайте характеристику національного складу населення України.
63. Національний склад населення України характеризується значною чисельною перевагою основної нації — українців. За даними останнього перепису населення, українці
становили понад 70% усіх жителів України. Крім того, значна чисельність українців проживає в близькому та далекому зарубіжжі. Поряд з українцями на території України
проживає понад 100 національностей. Серед них найбільшу частку становлять росіяни — понад 20% всього населення країни. Друге місце за чисельністю після росіян займають
жителі єврейської національності, чисельність яких постійно зменшується, і нині вони становлять близько 1% населення України проти 2,0% у 1959 році. На території
України проживає значна чисельність населення з прилеглих до країни держав. Це, перш за все, білоруси, чисельність яких перевищує 400 тис. чоловік, молдавани
(майже 300 тис. чол.), болгари (близько 250 тис. чол.), угорці (150 тис. чол.), румуни (100 тис. чол.), поляки (250 тис. чол.). Крім цих національностей, в Україні
проживають греки, татари, вірмени, цигани, німці, гагаузи та ін.
64. Дайте характеристику трудових ресурсів України, їх розподілу за різними сферами господарства.
64.
65. Охарактеризуйте господарський комплекс України, його галузеву структуру.
65. У галузевій структурі національного господарства України сфера матеріального виробництва завжди суттєво переважала сферу послуг (відповідно 2/3 і 1/3 вартості продукції).
І лише на початку XXI ст. їх частки вирівнялися. У сфері матеріального виробництва виділяються промисловість (65% вартості всіх вироблених у 2004 р. товарів) і сільське
господарство (24%). Таким чином, за цими показниками національне господарство України є промислово-аграрним
66. Дайте характеристику легкої промисловості України.
66. Легка промисловість включає галузі, що випускають товари повсякденного вжитку (тканини, одяг, взуття, галантерейну продукцію).Структура промисловості:Своєрідність
галузей легкої промисловості. Легка промисловість текстильна: льняна, вовняна, шовкова, бавовнянаШвидкий розвиток цих галузей почався в Україні у другій половині ХIХ
століття. Підприємства легкої промисловості менш капіталомісткі, ніж підприємства важкої промисловості, чим і пояснюється їх швидке будівництво і модернізація. До того ж
ці галузі трудомісткі (75% працівників — жінки). Продукція легкої промисловості визначає рівень і якість життя населення країни та має постійний попит на внутрішньому
ринку. Усі галузі потребують все більше наукових вкладень, оскільки ускладнюються моделі одягу, взуття, а отже, і технології їхнього виробництва.Особливості головних
галузей.Текстильна промисловість виробляє всі види тканин на основі волоконної сировини, базується на імпортній бавовні, частково на вовні й шовку. Центри: Херсон,
Тернопіль, Донецьк, Київ, Полтава — виробництво бавовняних тканин; Київ, Черкаси — шовкових тканин; Рівне, Житомир — льняних тканин; Харків, Луганськ, Чернігів —
вовняних тканин.Підприємства швейно-трикотажної промисловості широко розповсюджені в Україні. Вони тяжіють до великих міст і випускають 1/3 всієї валової продукції
легкої індустрії. Великі центри — Харків, Київ, Донецьк.Шкіряно-взуттєва промисловість орієнтується як на джерела сировини, так і на споживача. Як сировина використовуються
натуральна та штучна шкіра, а також текстильні матеріали. Центри — Київ, Луганськ, Харків, Львів, Дніпропетровськ, Миколаїв.Галантерейна промисловість представлена
дрібними і середніми підприємствами в середніх та великих містах. Виробництво сувенірів у районах туризму користується попитом, який помітно зростає.
67. Дайте характеристику лісової і деревообробної промисловості України.
67. Лісова і деревопереробна промисловість включає в себе заготівлю, механічну обробку і хімічну переробку деревини.Структура промисловості:Лісопромисловий комплекс
лісозаготівельна механічна обробка хімічна переробка лісохімічна целюлозно-паперова виготовлення пиломатеріалів, фанери, меблів, сірниківОсобливості галузей лісопромислового
комплексу.Лісозаготівельна галузь орієнтується на райони лісозаготівлі: Чернівецьку, Івано-Франківську, Закарпатську, Львівську, Волинську, Рівненську, Житомирську області.
За рахунок своїх ресурсів Україна лише на третину задовольняє потреби в продукції лісопромислового комплексу.Меблева промисловість посідає особливе місце в деревопереробній
промисловості — вона дає приблизно половину вартості всієї продукції комплексу. Орієнтується вона на споживача, найбільші її центри — Івано-Франківськ, Дніпропетровськ,
Київ, Харків, Мукачеве, Запоріжжя, Житомир, Одеса.Лісохімічна промисловість здійснює переробку деревини і відходів лісового господарства. Основна продукція — каніфоль,
дьоготь, смоли, деревні спирти, хвойно-ефірні вироби. Центри промисловості у Івано-Франківській, Закарпатській та Львівській областях (до 35% всієї продукції).
Целюлозно-паперова промисловість — галузь, яка виробляє різні види паперу, картону, штучне волокно, целюлозу тощо. Працює на вторинній сировині. Центри — Жидачів
(Львівська обл.), Рахів (Закарпатська обл.), Малин (Житомирська обл.). Розвинена відносно слабо, паперу виробляється недостатньо для потреб держави. Україна є найбільшим
імпортером цієї продукції.
68. Дайте характеристику хімічної промисловості України.
68. Хімічна промисловість пов'язана з багатьма галузями. Вона комбінується з нафтопереробною, коксуванням вугілля, чорною та кольоровою металургією, лісовою промисловістю.
Завдяки складній системі зв'язків утворюються такі або інші поєднання виробництв, з яких формуються міжгалузеві комплекси. До таких комплексів належить і хіміко-лісовий.
В одних випадках роль хімічної промисловості у цих комплексах провідна, в інших вона не має формуючого значення, лише доповнюючи усталену систему зв'язків. Проте загалом
хімічну промисловість слід розглядати як головну галузь, що визначає склад і напрям розвитку комплексу. Здебільшого лісова промисловість розглядається у цьому комплексі
як постачальник деревини для хімічної промисловості. Хімічна промисловість має дуже складну галузеву структуру,
що охоплює близько 200 взаємопов'язаних виробництв з великою номенклатурою продукції. Ці виробництва об'єднані у три великі групи: неорганічна або основна хімія, хімія
органічного синтезу та гірничо-хімічна промисловість.Неорганічна хімія переважно виробляє напівфабрикати, що використовуються в інших галузях промисловості. Виняток
становлять мінеральні добрива, які виробляє певна галузь.До органічної хімії відносяться виробництва вуглеводної сировини, органічних напівфабрикатів, синтетичних
матеріалів. Основною сировиною для хімії органічного синтезу є вуглеводні нафти, природний та попутний газ. Використовуються також вуглеводні сполуки, що одержуються з
вугілля.Гірничо-хімічна промисловість утворює сировинну базу передусім для неорганічної хімії.Розглянемо деякі хімічні галузі окремих країн світу. Хімічна промисловість
розташована передусім у розвинутих країнах. Лише у США виробляється понад чверть, а в шістьох найрозвинутіших країнах - понад 3/4 хімічної продукції світу.
69. Назвіть глобальні проблеми людства та розкажіть, як вони проявляються на території України.
69. Слово «глобальний» (від французького «global») означає «всесвітній». Глобальні проблеми — це проблеми, вирішення яких вимагає зусиль величезної кількості населення
або країн світу.Глобальні проблеми людства:
* встановлення миру, боротьба із загрозою війни;
* боротьба з тероризм, злочинність;
* подолання економічної відсталості бідних країн;
* ліквідація епідемій (у т.ч. наркоманії, паління);
* екологічна;
* енергосировинна;
* демографічна;
* продовольча;
* освоєння Світового океану, космосу.
Прояв глобальних проблем на території України.
1. Екологічна проблема.
Проявляється яскравіше за інші. Стан природного середовища в Україні вважається несприятливим. Причинами є:
* потужний промисловий і господарський комплекс;
* високий рівень розораності;
* аварія на ЧАЕС.
2. Проблема миру, боротьба із загрозою війни.
Після прийняття Декларації про державний суверенітет України було ухвалено рішення про вивіз ядерної зброї з території держави.
У результаті скоротилося виробництво військово-промислового комплексу.
3. Ліквідація епідемій.
В Україні гостро стоять проблеми, пов'язані з такими захворюваннями, як онкологічні, туберкульоз, діабет.
Служби охорони здоров'я беруть участь у Міжнародних програмах з розробки профілактичних заходів щодо боротьби зі СНІДом, наркоманією.
4. Демографічна проблема.
В Україні демографічна криза призводить до депопуляції нації. Причини кризи:
* низький рівень санітарно-гігієнічних умов життя;
* відносно низький рівень соціально-економічного розвитку країни та ін.
Демографи України беруть активну участь у Міжнародних конференціях, де вирішуються питання політики планування сім’ї.
70. Охарактеризуйте машинобудівну промисловість України.
70. Машинобудівний комплекс — це сукупність галузей промисловості, які випускають устаткування для всіх сфер господарства, а також предмети споживання. За ступенем
потреби наукових розробок та матеріаломісткості галузі машинобудівного комплексу можна умовно згрупувати так:Машинобудування важке загальне середнє виробляє устаткування
для галузей важкої індустрії точне виробляє автомобілі, верстати Виробляє електроніку, прилади, оргтехніку, робототехніку, ракетокосмічне устаткування виробляє устаткування
для галузей легкої індустрії; сільського господарства; транспортні засоби (літаки, судна, локомотиви та ін.)Особливостями машинобудування є те, що воно містить близько
половини промислово-виробничого потенціалу України; його складна галузева структура налічує кілька десятків галузей і підгалузей; ця галузь відповідає за науково-технічний
прогрес в усіх сферах життя.Особливості й розміщення головних галузей машинобудування.Важке машинобудування випускає прокатні стани, турбіни, парові котли, гірничошахтне
і нафтогазове устаткування. Орієнтується на джерела сировини — металургійні центри, такі як Харків, Донецьк, Горлівка, Дніпропетровськ, Кривий Ріг.Транспортне
машинобудування виробляє транспортні засоби, орієнтується на транспортні магістралі, тобто споживача. Центри: Луганськ – тепловози; Миколаїв — морські судна; Харків,
Київ — літаки.Сільськогосподарське машинобудування випускає різні комбайни (буряко-, кукурудзо-, зернозбиральні та інші), трактори, устаткування для тваринництва.
Орієнтується на споживача. Центри: Херсон – кукурудзозбиральні комбайни; Тернопіль, Дніпропетровськ — бурякозбиральні комбайни.Автомобілебудування випускає автомобілі
різного призначення, орієнтується на трудові ресурси. Центри: Запоріжжя — зборка автомобілів марки «Опель», Луцьк – легкові автомобілі моделі ВАЗ, Львів — автобуси ЛАЗ,
Кременчук – вантажні автомобілі КРАЗ.Точне машинобудування вимагає високої кваліфікації працівників, оскільки технологія виробництва зводиться до точної обробки і зборки.
Орієнтується на крупні наукові центри. Дніпропетровськ, Київ, Харків, Запоріжжя виробляють ракетоносії «Змій», «Протон», які використовуються у Міжнародній космічній
програмі «Морський старт»
71. Дайте характеристику соціальної інфраструктури України.
71. Однією з провідних галузей соціальної сфери є освіта. Вона охоплює дошкільні (ясла, дитячі садки), загальноосвітні навчально-виховні заклади (школи, гімназії, ліцеї),
професійно-технічні та вищі навчальні заклади різних рівнів акредитації (технікуми, училища, коледжі, інститути, університети). Загальноосвітні навчальні заклади, які дають
обов'язкову освіту, розміщені на всій території країни пропорційно до густоти населення і системи розселення. В Україні станом на січень 2009 року діяло 21 тис. шкіл,
гімназій та ліцеїв. Професійно-технічні заклади освіти (1023 — на січень 2009 року, понад 495 тис. учнів) готують працівників із середньою освітою.
Понад 14 % населення працездатного віку в Україні мають вищу освіту. У вищих навчальних закладах (ВНЗ) І—II рівнів акредитації (528 технікумів, коледжів, училищ) навчалося
станом на січень 2009 року близько 400 тис. осіб. У вищих навчальних закладах III-ІV рівнів акредитації, випускники яких можуть отримувати дипломи бакалавра, спеціаліста,
магістра (353 університети, академії, інститути), освіту здобувало понад 2360 тис. студентів. Більш-менш рівномірно розміщені педагогічні та медичні освітні заклади, які
є практично в усіх обласних центрах та більшості міст обласного підпорядкування. Спеціалізацію інших ВНЗ та професійно-технічних закладів освіти визначають потреби регіону,
структурагосподарського комплексу. Найбільше навчальних закладів зосереджено в Харкові, Києві, Одесі, Львові, Дніпропетровську та Донецьку.
До установ культури належать кіностудії, картинні галереї, видавництва, редакції, бібліотеки, театри, концертні зали та кінотеатри, музеї тощо. Географія цієї галузі сфери
послуг теж пов'язана з людністю населених пунктів, а також з їхнім історичним минулим. Найдоступнішими популяризаторами культурних досягнень є засоби масової інформації:
газети, журнали, радіомовлення та телебачення, мережа Інтернет.
Одним з важливих самостійних напрямів господарської діяльності в галузі культури в Україні стає туризм. З кожним роком з'являється дедалі більше організацій, які займаються
наданням туристичних послуг, відповідно зростає й кількість українських та закордонних туристів, яким були надані послуги. Ними за 2008 рік скористалися понад 2 млн
внутрішніх та понад 1,5 млн закордонних туристів. Найбільше екскурсантів відвідують АР Крим, Севастополь, Київ, Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Закарпатську,
Запорізьку, Миколаївську області.
Охорона здоров'я охоплює всю систему лікувальних, лікувально-профілактичних, санаторних, оздоровчих та інших медичних установ. В Україні нараховують близько 3 тис. лікарень,
7 тис. лікувальних амбулаторно-поліклічних закладів. Великі спеціалізовані лікарняні комплекси є у великих містах. Для надання медичної допомоги сільському населенню
створена система медичних установ, куди входять фельдшерсько-акушерські пункти, районні та обласні лікарні.
Важливою складовою охорони здоров'я є санаторно-курортне господарство, до якого належать санаторії та пансіонати, будинки і бази відпочинку. У поєднанні з туризмом його
розглядають як рекреаційний комплекс, що покликаний забезпечувати оздоровлення, відпочинок, змістовне проведення людьми вільного часу. Установи комплексу, розміщені в
районах з багатими рекреаційними ресурсами, інколи орієнтуються на споживача, тобто розташовані поблизу великих міст, підприємств (санаторії-профілакторії, бази відпочинку).
Основними рекреаційними районами в Україні є Крим і Карпати. Найбільші центри відпочинку і туризму розташовані в Криму — Ялта, Євпаторія, Феодосія, Алушта; на узбережжі
Чорного й Азовського морів — Одеса, Скадовськ, Бердянськ, Маріуполь; у Карпатах та Передкарпатті — Трускавець, Моршин, Яремче, Ворохта, Ясиня. Однак рекреаційний комплекс
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 48 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |