На південь від Східноєвропейської платформи розташовується Скіфська платформа, що утворилась під час герцинського горотворення. Більша її частина знаходиться під водами
Чорного і Азовського морів. У сучасному рельєфі – це рівнинний Крим. Фундамент Скіфської платформи залягає на глибинах від 500 м на півдні до 6000 м на півночі.
Складчасті структури Українських Карпат – це гірські споруди альпійського горотворення. До них належать Передкарпатський прогин, складчасті гори і Закарпатська западина.
Вони складені переважно крейдовими, палеогеновими та неогеновими відкладами. В сучасному рельєфі складчастим структурам відповідають пасма гірських хребтів та улоговини
між ними. Передгірний прогин у рельєфі виражений Передкарпатською височиною,Закарпатська западина – однойменною низовиною.
Складчасті структури Кримських гір – це велике підняття, частина якого занурена в Чорне море. Гори складені переважно мезозойськими і кайнозойськими відкладами,
вулканічними породами. В межах Головного пасма поширені відклади тріасового і юрського періодів.
40. Дайте загальну характеристику корисним копалинам України.
40. За промисловим використанням всi кориснi копалини подiляються на металiчнi (руди рiзноманiтних металiв), неметалiчнi (будматерiали, хiмiчна сировина,
мiндобрива, вогнетривкi i абразивнi матерiали) i горючi (вугiлля, торф, горючi сланцi i т.п.). До особливої групи вiдносяться пiдземнi води.
Горючi кориснi копалини.
1. Буре вугiлля. Поширенi родовища бурого вугiлля, якi вiдносяться до Днiпровського буровугiльного басейну. Вугiлля залягає серед палеогенових пiскiв та глин, вiк його
складає 40-50 млн.рокiв, товщина шарiв вугiлля досягає 20 м. В областi зосереджено 90% запасiв вугiлля (3,3 млрд т) Днiпровського басейну.
Найвизначнiшi родовища вiдомi в Олександрiї, Балаховцi, Петровому, Михайлiвцi, Байдурiвцi.
Середнє рiчне видобування бурого вугiлля брикетiв на Дмитрiвськiй i Байдакiвськiй фабриках - близько 3,5 млн т. Брикети бурого вугiлля є повноцiнним паливом, зручним для
спалювання та перевезення. Вони використовуються для термiчної обробки, при виробництвi бензину, мастила, газiв. Практично все видобуте вугiлля переробляється i
використовується в областi.
2. Горючi сланцi. Горючi сланцi знайденi в 60-х роках поблизу с.Бовтишки Олександрiвського району. Бовтишське родовище знаходиться у великiй округлiй западинi типу
кратера, яка має дiаметр 22 км. Нижня частина западини, що складена склоподiбною масою, перекривається пiщано-глиняною товщею палеогенового вiку. Прошарки горючих сланцiв,
що залягають серед цiєї товщi, утворюють 5 горизонтiв, з яких основний (четвертий) залягає на глибинi 220-250 м в центрi родовища i на глибинi 30-50 м. по периферiї.
Сумарна корисна товщина прошаркiв в межах 10-15 м.
Горючi сланцi характеризуються середньою наявнiстю золи - 62-63%, середнiм теплоутворенням 2850 ккал/кг та наявнiстю близько 18% смоли.
Запаси сланцiв складають близько 3 млрд т.
3. Торф є першою стадiєю процесу вуглеутворення. Використовується для виробництва паливних брикетiв, нафтопродуктiв (напiвкокс, горючий газ, амiак, оцтова кислота,
дьоготь, спирт), виготовлення будiвельних матерiалiв (iзоляцiйнi плити), використовується в сiльському господарствi як добриво, зостосовується в медицинi для
грязелiкування. В останнiй час розроблена технологiя видiлення з торфу воску - дефiцитного продукту для побутової хiмiї, фармацевтики, машинобудування, текстильної
промисловостi.
Рудні (металеві) корисні копалини.
1. З а л i з о. Найбiльш поширений елемент i по сутi в ваговому вiдсотку (5,1%) займає друге мiсце серед металiв пiсля алюмiнiю (6,6%).
Залiзоруднi родовища розташованi в схiднiй частинi Кiровоградської областi. В геологiчному вiдношеннi вони належать до Криворiзького басейну. Тут знаходяться Петрiвське,
Ганнiвське, Артемiвське, Горiхiвське, Попельнастiвське та iншi залiзоруднi родовища.
В Петрiвському районi областi дiє кар`єр номер 3 Криворiзького центрального ГЗК. Тут руда залягає на невеликiй глибинi (40-50 м.), що зумовлює економiчнiсть її
видобування вiдкритим методом. Всього в кар`єрi пiдлягає обробцi 21 горизонт. Проектна глибина кар`єру 500 м. Починаючи з п`ятого горизонту з кар`єру безпосередньо в
вагони завантажують високоякiсну руду з великою вмiстимiстю залiза. Видобуток руди на рiк становить 9 млн.т. В 25 км. на Пiвденний Схiд вiд смт.Петрового розташований
Ганнiвський рудник Пiвнiчного ГЗК. Тут видобуток руди ведеться в кар`єрi довжиною бiльш нiж 1,5 км, шириною 0,5-0,7 км та на глибинi бiльш нiж 150 м. Щорiчно видобуток
становить 10 млн. т руди. Вмiст залiза 40%. Бiля села Артемiвки на рiчцi Зеленiй будується великий Артемiвський кар`єр. На територiї областi в м.Долинськiй будується ГЗК
для переробки маловмiстовних та окислених кварцитiв (600 млн.т.). Комбiнат буде переробляти 30 млн.т сирої руди та видавати щорiчно металургiйним пiдприємствам 12,9
млн.т збагаченої.
2. Н i к е л ь. Родовища нiкелевих руд вiдносяться до Побузької тектонiчної зони глибинних зламiв (Голованiвський район). Тут встановлено бiльш нiж 50 масивiв основних
та ультраосновних порiд (габбро, перiдотiти, дацити), що мiстять руднi мiнерали: пiрротин, пентландiт, халькопiрит.
В родовищах Побужжя вмiст нiкелю становить 0,5-5,2%. Тут знаходяться Деренюхське, Капiтанкiвське, Липовенькiвське, Грушкiвське та iншi родовища, на базi якизх дiє Побузький
нiкелевий комбiнат. Вмiст нiкелю в сирiй рудi становить при розробцi 0,9-1,5%, залiза - 10-20%, кольбату 0,03%, кремнезему 45%. Кiнцевим продуктом є феронiкель - сплав
нiкелю, кольбату та залiза. Видобуток руди на комбинатi досягає 1 млн. т на рiк.
Бiля 80% нiкелю використовують для виготовлення легованих та нержавiючих сталей. Якщо нiкелева сталь мiстить в собi 0,2% вуглецю (при вмiстi нiкелю 25%), вона стає
немагнiтною. Якщо додати в немагнiтну сталь 3-5% хрому, можна отримати немагнiтну броню.
В Побужжi знайдено Хащуватське родовище марганцевих руд, створене в результатi адсорбцiї та осадження марганцю в вапняках ("марганцевi шапки").
3. У р а н. Перше родовище урану виявлене в 1964 роцi. В наступнi роки пiсля Мiчурiнського родовища знайдене Ватутiнське родовище, Северинське родовище та цiлий ряд
iнших, на базi яких утворено власну минерально-сировинну базу атомної енергетики України. Усi родовища, по наявних в них запасах, вiдносяться до великих. Переробка урану
здiйснюється до стадiї "окис-закис". Збагаченi концентрати для подальшої переробки по розподiлу на уран - 238 переправляються в Росiю.
4. З о л о т о. Питання про можливе виявлення промислових покладiв золота в корiнному заляганнi ставилося геологами давно. Однак лише наприкiнцi 80-х рокiв були знайденi
Юр`ївське та Клинцiвське родовища, якi оцiнюються як великi. Основнi оцiнюючi параметри (потужнiсть рудних залягань, вмiст золота, розмах оруднення) мають мало аналогiв.
Гiрсько-рудна та рудопереробна промисловiсть областi має можливiсть здiйснювати повний цикл процесу утворення товарного золота.
Разом iз золотом можливо додатково отримувати срiбло. Мають мiсце рудовиявлення платини, вольфраму та олова.
5. Рiдкiснi метали. Серед цiєї групи наявнi рудопроявлення танталу, нiобiю. В останнi роки знайдене родовище лiтiю, велике за запасами, де можливо одночасно добувати олово
(Полохiвське родовище).Неметалічна сировина.
1. Озокерит (гiрський вiск). Використовується для виробництва цiнних сортiв паперу, обробки тканин, шкiр; використовується в косметицi та медицинi. Чотири країни у
свiтi виготовляють гiрський вiск. Його добувають у Кiровоградськiй областi з бурого вугiлля, з 1959 року в областi дiє Семенiвський завод по виготовленню озоке-риту.
Iнженери-вуглехiмiки розробили технологiю отримання модифiкованого озокериту, що використовується у виробництвi полiграфiчної фольги, кiноплiвки, грамплатiвок.
Бiля Олександрiї знаходиться санаторiй "Дружба", де проводять процедури, що грунтуються на тепловому i компресiйному впливанню озокериту (озокеритотерапiя).
2. А л м а з и. Знахiдки алмазiв та їх мiнералiв-супутникiв в областi вiдомi давно. Цiльовi пошуковi роботи розпочато лише в 1993 роцi. Виявлено багаточисельнi геологiчнi
структури, що є сприятливими для впровадження кiмберлiтiв. Знайденi кiльця викидiв туфобрекчiй, що є корами вивiтрювання кiмберлiтових порiд, де виявленi прямi
мiнерали-супутники й алмазiв. Нарештi в 1995 роцi знайдено кореннi кiмберлiти. Йде оцiнка їх алмазностi.
3. Глина та каолiни. На Українi знайдено 150 родовищ каолiнiв, якi дають 80% добутку цiєї сировини в колишньому СРСР.
Каолiн видобувається на родовищах вогнетривких глин, що знаходяться поблизу с.Катеринiвки. Катеринiвськi каолiни застосовують як додаток до глини Часов-Ярського родовища,
в результатi чого отримують вогнетривку глину з вмiстом суми окислiв алюмiнiю та титану 30%, окислiв залiза не бiльш нiж 3% та вогнетривкiстю не менш нiж 1670 С.
Таку сумiш застосовують для випалювання абразивних виробiв.
4. Т р е п е л. Вiдноситься до групи кремнеземистих (опалових) порiд, до якої вiдносяться також дiатомiт, опока та деякi iншi.
Трепел мiстить 70-98% розчинного кремнезему. Вiн має велику кiлькiсть пор (60-64%), малу об`ємну вагу (0,5-1,25 т/м3), адсорбцiйнi та теплоiзоляцiйнi властивостi,
хiмiчну стiйкiсть по вiдношенню до лугiв та кислот.
5. Будiвельнi, формовочнi, склянi матерiали. В областi присутнi багато видiв будiвельних матерiалiв: суглинки, пiски, пiсчаники, бутовий камiнь, щебiнь, вапняк, мергел,
кварцити i т.п.
Суглинки використовують для виготовлення цементу та цегли. Родовища суглинкiв (для цегли марки "100" i "150") знайденi поблизу смт.Компанiївки, хутора Соколiвського, в
Новгородкiвському районi. Бiля м.Малої Виски на мiсцевiй сировинi працює цегляний завод мiжколгоспбуду (потужнiсть суглинкiв 4-5 м, продуктивнiсть заводу 2 млн шт. на рiк).
Такого ж типу завод працює бiля смт. Великої Виски, марка цегли 100-150, продуктивнiсть 2,8 млн шт.
6. Облицювальний камiнь. З облицювальних каменiв найбiльш широко використовуються гранiти, серед яких видiляються три основних рiзновиди: - сировина рiвномiрнозерниста та
порфiровиднi гранiти; червонi порфiровиднi та трахiтоїднi гранiти.
Декоративно-облицювальним матерiалом можуть служити лонцонiти, габбро, дiабази, якi зустрiчаються поблизу Новоукраїнки, Новомиргорода, Олександрiї, Долинської.
Задовiльнi декоративнi властивостi мають мармур та мармуровi вапняки Хащуватського та Заваллiвського родовищ бiля Побужжя.
7. Пiдземнi води. Головним джерелом прiсної води в Кiровоградськiй областi є водоносний горизонт, що лежить бiля основи порiд бучакськi свити палеогенового вiку. Водомiсткi
породи представленi рiзнозернистими кварцевими пiсками з потужнiстю до 25 м. Водоносний горизонт в бучакських вiдкладеннях експлуатується колодязями та свердловинами
(Обознiвський, Лелекiвський водозабори). Продуктивнiсть найбiльш потужних свердловин на подiбних водозаборах складає 20 лiтрiв на секунду.
- Заваллiвський графiтовий комбiнат, Побузький феронiкелевий комбiнат;
- Кiровоградський завод фiльтруючого кизельгуру, Кiровоградський кар`єр каолiнiв;
- Горiхiвський, Капустянський кар`єри по видобутку облицювального каменю;
- залiзорудний кар`єр Криворiзького центрального ГЗК, Ганнiвський, Артемiвський залiзоруднi кар`єри, Долинський ГЗК;
- Iнгульське та Смолинське рудоуправлiння по видобутку уранової руди;
- мiсцевi органiзацiї - промкомбiнат, Мiжколгоспбуд, Дорбуд та iншi
виготовляють цеглу з суглинкiв, використовують пiски кольорового та чавунного лиття, розробляють гранiти та гнейси на бут та щебiнь, застосовують у будiвництвi мергель,
пiсчаник, вапняк, видобувають торф.
41. Охарактеризуйте паливно-енергетичні ресурси України.
41. Паливно-енергети?чні ресурси України - сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії,
які використовуються в національному господарстві.У межах території України виділяються 4 нафтогазоносні провінції, які складаються з 11 областей і 35 нафтогазоносних
перспективних районів. У подальшому розглядаються три нафтогазоносні регіони:Східний (Дніпровсько-Донецька западина і північно-західна частина Донбасу),Західний
(Волино-Подільська плита, Прикарпаття, Карпати і Закарпаття)Південний (Причорномор'я, Крим та у межах виняткової (морської) економічної зони Чорного та Азовського морів).
Державним балансом України враховано запаси нафти, газу і газового конденсату за 323 родовищами.Основна їх кількість (191) зосереджена у Східному регіоні, 96 — у Західному,
36 — у Південному.
42. Дайте характеристику рудних корисних копалин України.
42. Залізні руди. На частку України припадає близько 16 % їх світових запасів, за їх видобутком вона посідає четверте місце після Бразилії, Австралії, Росії. Поширені
такі промислові типи руд (за % вмісту заліза): багаті (58,1), залізисті кварцити (33,3), бурі залізняки (38). Добуваються шахтним і кар'єрним способами.Основні родовища
залізних руд знаходяться в Криворізькому і Керченському басейнах, залізорудних районах Кіровоградської, Запорізької, Донецької і Полтавської областей. Особливо велика
роль належить Криворізькому басейну, одному з найбільших у світі. Криворізький басейн приурочений до центральної частини Українського щита і займає площу близько 300
км2. Основне промислове значення мають магнетитові й залізисті кварцити, у результаті збагачення яких отримують концентрат з умістом заліза 65 %. Руди з вмістом заліза
46-70 % поширені на Саксаганському (Головному) рудному полі, де зосереджено до 90 % запасів багатих залізних руд басейну. В Кривбасі відомо близько 300 родовищ багатих
залізних руд. Їх розвідані запаси становлять 18 млрд т. Зараз добування залізних руд ведеться вже на глибині понад 1000 м.
43. Дайте характеристику нерудних корисних копалин України.
43. За їх запасами Україна є однією з перших держав світу. Так, родовища самородної сірки (озокериту) в Прикарпатті — найбільші в світі. Озокерит використовується в
парфумерії, легкій промисловості, медицині.
Родовища кам'яної солі розробляються в Донбасі (Артемівське, Слов'янське) і в Закарпатті — Солотвинське. Багаті на солі водойми Азово-Чорноморського узбережжя, з-поміж
яких вирізняється затока Сиваш. Хлоридно-сульфатні родовища калійних солей є в Передкарпатті - Калуш-Голинське, Стебницьке.
Родовища нерудної сировини для металургійної промисловості розвідано в різних районах: магнезит у Запорізькій і Дніпропетровській областях, флюсові вапняки в Донецькій і
Кримській областях, вогнетривкі глини (Часів'ярське родовище), кварцити (Овруч). Як технічна сировина можуть використовуватись азбест (Побужжя, Приазов'я), тальк,
пірофілітові сланці (Житомирська область), слюда, бентонітові глини(Черкаська область), барит (Закарпатська область), графіт (Завалівське родовище). Сировиною для
керамічної та скляної промисловості є польові шпати, скляні піски. Україна багата на запаси цементної сировини та різноманітних будівельних матеріалів, серед яких
важливими є родовища гранітів, лабрадоритів (Житомирська область). За запасами гранітів, лабрадоритів, габро Україна веде перед у Європі. Розвідано родовища дорогоцінного
каміння (берилу, аметисту, бурштину, яшми, кришталю, моріону, мармурів). Перспективними для видобутку бурштину є Житомирська, Рівненська та Волинська області.
З напівдорогоцінного каміння Україна має перспективи відкриття й видобутку родовищ опалу, топазу, гранату, родоніту, оніксу.
В Україні є родовища фосфоритів — сировини для сільського господарства. Новий вид корисних копалин являє розвідане родовище сапоніту — комплексної сировини, придатної для
використання в агрохімії, для годування тварин.
Для водопостачання населення міст і сіл, господарських потреб використовуються запаси підземних вод. Ними забезпечується 50% потреб у питній воді багатьох областей України.
Половина великих міст використовує підземні води. Україна відома своїми лікувальними мінеральними водами (Миргород, Свалява, Трускавець, Феодосія), лікувальними грязями
(Саки, Євпаторія).
До державного фонду корисних нині копалин включаються техногенні родовища. Ними є відходи видобування, збагачення й переробки мінеральної сировини, що їх після геологічного
вивчення й поцінування визнано перспективними для промислового розроблення.
44. Дайте загальну характеристику клімату України.
44. Територія України перебуває в помірному кліматичному поясі в області помірно континентального клімату. І лише на вузькій смузі Південного берега Криму сформувався
клімат, подібний до субтропічного середземноморського типу. Водночас помірно континентальний клімат має істотні відмінності в основних показниках (температури повітря
та кількості опадів) у різних частинах України. Над рівнинною частиною країни з північного заходу на південний схід зростає континентальність клімату: у цьому напрямку
середні показники температури повітря літніх місяців підвищуються, а зимових — знижуються, річна кількість опадів зменшується. В Українських Карпатах і Кримських горах
формуються свої особливі кліматичні умови, пов'язані із значними перепадами висот. З підняттям угору середньомісячні показники температури повітря знижуються в будь-яку
пору року, а кількість опадів загалом збільшується.
45. Охарактеризуйте основні кліматичні показники та сезонні особливості клімату України.
45. Клімат України помірно континентальний, на Південному березі Криму — субтропічний середземноморський. В Українських Карпатах і Кримських горах спостерігаються зниження
температур повітря по вертикалі знизу вгору, збільшена кількість опадів порівняно з сусідніми рівнинними територіями. Для країни в цілому характерне збільшення
континентальності клімату із заходу на схід. Середньорічна кількість, годин сонячного сяяння зростає в Україні з північного заходу на південний схід і південь з 1700 до
2400 Мінімальна тривалість — у Поліссі (1700-1800 год на рік), максимальна — на південних схилах Кримських гір (понад 2400 год). Сумарна сонячна радіація становить на
півночі країни 3500-4000, в південних районах — 4600-5200 МДж/м2 на рік. Циркуляція атмосфери зумовлює перенесення повітряних мас, їх трансформацію і взаємодію. На
територію України приходять морські
повітряні маси — арктичні (з півночі), помірні (з регіонів помірних широт Атлантики) і рідко — тропічні (з південних районів Атлантики). Континентальні помірні і тропічні
повітряні маси приходять із внутрішніх районів Євразії відповідних широт. Для клімату України характерна часта зміна погод, що пов'язано з надходженням циклонів
(в середньому за рік їх 45) і антициклонів (36). Антициклони менше рухливі, ніж циклони, тому в Україні переважають дні з антициклональними (ясними, сонячними) погодами —
у середньому на рік їх 230-235 (проти 135-130 днів із циклональними погодами). Підстилаюча поверхня впливає на всі кліматичні показники. Наприклад, гірські хребти Карпат
і Криму захищають відповідно Закарпаття і Чорноморське узбережжя від холодних арктичних повітряних мас. Середньосічневі температури на північному сході країни від -7 до
-8 С, а на Південному березі Криму (Ялта) +4 °С. Середньолипневі температури на заході України +18 °С, а на півдні — від +22 °С до +23 °С і. вище. Опади розподіляються
нерівномірно, їх річна кількість зменшується з заходу і північного заходу (550-650 мм/рік) на південь і південний схід (до 300-350 мм/рік). Максимум опадів припадає на
Кримські гори (понад 1000 мм/рік) і Українські Карпати (понад 1500 мм/рік)
46. Охарактеризуйте поверхневі води України та своєї області.
46. На території області протікають 204 річки завдовжки понад 10 км кожна.
Вони належать до басейнів Південного Бугу (Згар, Рів, Дохна, Соб, Савранка), Дністра (Мурафа, Лядова, Марківка, Русава, Немія) та Дніпра (Рось, Гнилоп'ять, Гуйва).
Пересічна густота річкової мережі становить 0,38 км/км2. Живляться річки дощовими (48 %), сніговими (25 %) і підземними (27 %) водами. В басейні Дністра підземне живлення
становить до 40 %. В межах області 65 водосховищ, загальною площею водного дзеркала 11167га та загальним об'ємом 282,6млн.м3; найбільше Ладижинське водо-сховище
(2,2 тис.га), 4033
47. Дайте характеристику водним ресурсам України та назвіть проблеми, пов’язані з їх використанням.
47. водні ресурси України формуються за рахунок атмосферних опадів і транзитних вод. Атмосферні опади — головне джерело водних ресурсів. Кількість і режим їх випадання, а
також витрати вологи на випаровування зумовлюються кліматичними умовами. Кліматичні та гідрогеологічні чинники впливають на формування стоку, процеси просочування вглиб,
розподіл опадів на поверхні водозборів. У середньому на території України випадає 609 мм опадів на рік. З них лише 83 мм перетворюється на стік. Решта вологи випаровується
.Середня багаторічна величина річного стоку — основна характерис тика водних ресурсів. У межах України вона має тенденцію зменшува тись з півночі на південь від Подільської
, Придніпровської, Донецької і Приазовської височин. В Українських Карпатах і Кримських горах показники стоку закономірно збільшуються з висотою.За багаторічними
спостереженнями, потенційні ресурси річкових вод становлять 209,8 км3/рік, з яких тільки 25 % формуються в межах України, решта надходить з території сусідніх країн.
Основний об’єм водних ресурсів поверхневих вод припадає на басейн Дніпра.Прогнозні ресурси підземних вод становлять 21 км3. Стримую чим чинником використання водних
ресурсів є їх мінливість у часі: в природних умовах на частку весняного стоку припадає від 6–8 % на півночі до 80–90 % на півдні. За запасами місцевих водних ресурсів
(1тис. м3 на 1 особу) Україна вважається однією з найменш забез печених країн у Європі.ставків загальною площею водного дзеркала біля 20552га, з них 1432 знаходяться в
оренді.Прогнозні ресурси підземних вод по Вінницькій області 885,5тис.м3/добу, у т.ч. експлуатаційні запаси, затверджені ДКЗ СРСР, УТКЗ, 147,66тис.м3/добу.Річки і водойми
використовують для рибництва, судноплавства, промислового і комунального водопостачання, зрошення земель, а також як джерело гідроенергії.Забезпеченість населення
Вінницької області місцевими водними ресурсами в середній по водності рік – від 1 до 2 тис.м3/рік на 1 жителя. Питоме водоспоживання за 2009 р. на 1 жителя області
становило 60,3 м3.
48. Охарактеризуйте ґрунтовий покрив і земельні ресурси України.
48. Утворення і поширення ґрунтів, рослинності, тваринного світу залежать від властивостей порід, що складають земну поверхню, форм рельєфу, кліматичних умов,
господарської діяльності людини. В їх розміщенні по території України простежуються дві основні закономірності: широтна До земельних ресурсів належать землі, що
використовуються або можуть бути використані для сільського чи лісового господарства, містобудування та ін. В Україні сільськогосподарські угіддя становлять 70 % площі
всіх земель. Серед них орні землі займають в середньому 55 % площі, а в окремих областях понад 80%. Більша частина всіх сільськогосподарських угідь і 60 % орних земель
припадає на чорноземні
49. Охарактеризуйте рослинність України, своєї області та проблеми її охорони.
49. Рослинне угрупування – це закономірне поєднання певних видів рослин. Найхарактерніша їх риса – ярусність. Рослинні угрупування складаються з представників різних видів
рослин, які потребують неоднакових умов існування. Завдяки у цьому на певній площі ростуть різноманітні рослини.
Найхарактернішими рослинними угрупуваннями в Україні є ліси, луки, водойми, болота, степи. Вони займають 1/3 її території.
В Україні ліси займають площу близько 10 мільйона га. Різноманітний склад деревинних рослин у лісі. Розрізняють хвойні, листяні і мішані ліси. Хвойні ліси складаються з
таких порід, як сосна, ялина, ялиця. В Україні найбільш соснових лісів. Листяні ліси складаються з дуба, граба, берези, ясена, клена, липи. У мішаних лісах ростуть як
хвойні, так і листяні породи. Основними ярусами лісу є дерева, кущі, трав’янисті рослини, моховий килим, не зелені рослини лісового ґрунту – бактерії та гриби
Степова рослинність недоторканою донині збереглася на невеликих заповідних ділянках сходу країни, на схилах балок, у передгір'ях Криму, на піщаних косах Азово-Чорноморського
узбережжя та деякі островах.Луговие степу розвивалися у минулому на безлісих ділянках лісостеповій зони начерноземних грунтах. Їх поділяють на рівнинні й гірські (кримські)
степу. Утравостое лугових степів переважають злаки – ковила,типчак, тонконігузколистий, і навіть поширені конюшину, маренка, шавлія луговий, незабудки інші види.
>Разнотравно-типчаково-ковильние степу сформувалися північ від степовій зони на звичайнихчерноземах, мають густий трав'яний покрив, що з ковили,тонконога, конюшини,
горицвіту весняного, молочаю степового, шавлії,астрагала.
>Водно-болотная рослинність рік іводоемов дуже різноманітна. Серед рослин поширені біла водяний лілія, водяний горіх, рогоза,частуха, лепеху, ситник мілководний та інші.
Утравостое низинних боліт домінують осока, очерет, рогоза, лепешняк, хвощ річковий, та якщо з деревних порід – вільха чорна, верба, береза і сосна. На болотах перехідного
типу поширені береза, сосна, осока, очерет ісфагновие мохи, а рослинному покрові верхових боліт – соснове рідколісся, пухівка, журавлина, андромеда і росичка. Суцільні
зарості водної, водно-болотною іприбрежно-болотной рослинності називають плавнями. Вони займають великі площі низов'ях великих річок – Дніпра, Дністра та Дунаю.
На локальних узвишшях тут вузькими смугами ростуть верба біла, тополя чорний, вільха і очерет.
Вінницька область лежить у межах лісостепової зони. Рослинність області характерна для лісостепу. Лісистість території складає 14,2%. Ліси Вінниччини належать до типу
середньоєвропейських лісів. Основу лісової рослинності становить граб, а до звичайних тутешніх дерев належать: дуб, ясен, липа, клен, явір, берест, осика, тополя, дика
груша, дика яблуня, черемха, черешня та інші [1, 188].
Ґрунти в основному опідзолені (близько 65%). На північному сході області переважають чорноземи, в центральній частині - сірі, темно-сірі, світло-сірі, на південному-сході
і в Придністров'ї- чорноземи і опідзолені ґрунти. Більш 70% території області зорано[1,189].
50. Охарактеризуйте тваринний світ України, своєї області та проблеми його охорони.
50. Тваринний світ України відрізняється розмаїтим видовим складом і нараховує майже 45 тис. видів тварин. На території України - багато унікальних природних місцевостей,
де водяться рідкісні реліктові тварини.
Для лісової зони характерні лось, козуля, кабан, олень благородний, білка; є чимало лисиць і вовків. Зустрічаються бурий ведмідь, рись. З птахів найбільше тетеруків,
рябчиків, глухарів, шпаків, синиць, дроздів, лелек. У степовій зоні водяться ховрахи, хом’яки, тушканчики, польові миші, байбаки; з птахів – жайворонок, перепілка, рожевий
шпак, степовий орел. Деяких хутрових звірів (нутрія, норка, сріблясто-чорна лисиця, ондатра) завезено з інших районів, і вони добре акліматизувалися.
Дуже різноманітний тваринний світ на Азово-Чорноморському узбережжі в дельтах річок. Особливо багато птахів – мартини, норці, качки, чаплі, бугаї, пелікани, чайки, баклани.
У Чорному та Азовському морях є осетер, скумбрія, ставрида, кефаль, оселедці, бички. У річках, озерах і штучних водоймах водяться окунь, лящ, судак, щука, карась, сазан,
у карпатських річках є форель.
На Південному березі Криму та гірській частині півострова, де кліматичні умови близькі до Середземномор’я, поширені такі тварини як кримська і скальна ящірки, леопардовий
полоз, південний соловей, чорний гриф, благородний олень, муфлон.
На території України також поширені мисливські тварини – копитні, хутряні, а також перната дичина. У заповідно-мисливських господарствах, що є практично у всіх областях
України, організовується полювання на лося, оленя, дикого кабана, зайця, лисицю, диких гусаків, качок і т.п.
В Вінниці дуже різноманітна фауна: водиться багато як лісових звірiв (лосі, олені, зубри, дикі свині, бобри, вовки, лиси, кози, їжаки, борсуки, куниці, тхори, зайці),
так і степових (гризуни) та водяних (норка, видра). Багато водяного, болотяного, лісового й степового птаства (дикі гуси й качки, чорногуз, чапля, журавель, голуби,
перепелиця), бджоли в липових лісах, а в річках і озерах – розмаїття риби (короп, лящ, сом, щупак тощо)
51. Охарактеризуйте природні умови та природні ресурси Азовського моря.
Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 47 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |