1. Демократизація естетичного ідеалу та костюму, розвиток моди

Костюм ХІХ сторіччя

1. Демократизація естетичного ідеалу та костюму, розвиток моди

2. Костюм початку ХІХ ст. – стиль ампір

3. Костюм середини ХІХ ст.

4. Костюм кінця ХІХ ст.

1. Демократизація естетичного ідеалу та костюму, розвиток моди

Велика Французька революція 1789 р. закріпила перемогу капіталістичних відносин у Франції над феодальними. Під впливом революційних відносин знаходиться глибока демократизація естетичного ідеалу та форм костюму цього періоду. Перш за все це відображається в значному спрощенні асортименту тканин, шитих виробів, прикрас, появі динамічних форм. Французький костюм періоду революції знаходився під впливом класицизму, який стверджує нові естетичні уявлення та нову форму костюму без каркасу та багатовікової пишності прикрас.

Розвиток моди у ХІХ ст. відбувається дуже інтенсивно та стосується, в основному, жіночого одягу, в той час як форми чоловічого одягу все більш стабілізуються. Першість у жіночій моді залишається за Францією, в чоловічій – за Англією.

Джерелом розповсюдження моди є журнали мод. Починаючи з 70-х років у Франції створюються перші Будинки моделей. За ідеєю талановитого модельєра Ворта влаштовуються періодичні виставки на манекенах та манекенницях. Однак, покази моделей ще не мали сезонного характеру та проходили на скачках, світських раутах, театральних прем’єрах.

2. Костюм початку ХІХ ст. – стиль ампір

Початок ХІХ ст. характеризується появою в мистецтві стилю ампір (від франц. «імперія»), який надихався античними образами. Силует костюму ампір прагне до циліндричних обрисів високої стрункої колони.

Глибокий вплив стилю ампір у жіночому одязі. Сукні виготовляють зі щільного шовку чи тонких прозорих тканин. З’являється все більше декоративних елементів: рюш, мережив, вишивки, оборок. Сукні – з завищеною лінією талії, часто мають шлейф, низьке декольте, короткий рукав-ліхтарик.

Значно розширюється асортимент верхнього одягу – з’являються короткі спенсери, однобортні редінготи.

Костюм доповнювався капорами різноманітних фасонів, довгими лайковими рукавичками, часто без пальців (митенями).

Чоловічим повсякденним одягом стає темний вовняний фрак з високим коміром-стійкою. Частіш за все його носили зі світлими панталонами та світлим жилетом. Верхнім одягом був двобортний редингот чи сюртук, що поступово став основним у діловому чоловічому одязі. Зимою та восени чоловіки носили редінгот з декількома комірами чи пелериною. Головні убори – високі шляпи з невеликими полями (циліндр), розповсюджені види взуття – чоботи та черевики.

3. Костюм середини ХІХ ст.

У 1830 р. у європейських країнах переважним напрямком у мистецтві стає романтизм.

В жіночому костюмі переважають сукні з дуже тонкою, зтягнутою жорстким корсетом талією, непомірно широкими вгорі та на лінії ліктя рукавами, низько зпущеним плечем та розширеною спідницею довжиною до щиколоток. Такі сукні щедро прикрашались стрічками, мереживом, оборками. Доповнювали їх пишні головні убори зі страусовим пір’ям, квітами, вуаллю, ювелірними прикрасами.

До 60-х років сукні дещо змінюються: лінія плечей та талії – природня, спідниця стає пласкою в фас та витягнутою в профіль.

У 40-50-ті роки у чоловічому костюмі перемагає функціональність, доцільність форм, стверджується мішкоподібний силует. Фрак стає парадним одягом. У щоденному одязі його замінює сюртук – більш зручний закритий одяг з застібкою на ґудзики.

У 60-ті роки сюртук замінюється піджаком, який разом з брюками та жилетом починають робити з однієї тканини. Також у чоловічому одязі з’являється пальто, коротке прямого силуету. Кольорова гама – темна, малюнок –клітинка, вузька смужка. З цього часу асортимент, форма та колір чоловічого одягу остаточно стабілізується, зміни стосуються лише форми деталей. Основним головним убором залишається циліндр, взуття – чоботи та закриті черевики чорного кольору.

4. Костюм кінця ХІХ ст.

У 70-80-ті роки у жіночому костюмі відбувається чергова зміна силуету, а також подальший розвиток асортименту тканин та розкішної, дорогої білизни. Пишні форми криноліну замінюються вузькою по боках прямою спідницею з турнюром – ватною подушкою, що кріпилась до корсету нижче талії спинки. Сукня складається з гладкого облягаючого ліфу з довгими рукавами, прямої спідниці з задрапірованими чи закладеними бантовими складками полотнищем на спинці – треном.

У 90-ті роки у жіночий костюм входить зароджуючийся стиль модерн (сучасний, новий). В костюмі новий стиль відобразився у чудернацьких формах. Сукні мали вузький ліф з тонкою талією, спідницю кльош, рукав, вузький донизу з розширеним, при зібраним окатом та замороченою лінією плеча, високий закритий комір. Нова форма корсету надавала фігурі S-подібний вигин.

Необхідним доповненнями були рукавички, муфти, сумки. Взуття було різноманітним: високі черевики на шнурівці чи ґудзиках, туфлі з пряжками, бантами на високих вигнутих підборах. Головні убори – шляпи з полями.

---

Дата добавления: 2015-08-28